- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/6660/24
Провадження 1-кп/991/85/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суд)
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
потерпілого ОСОБА_4 і представника потерпілих ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6
про зміну запобіжного заходу
у кримінальному провадженні №52023000000000556 від 08.11.2023 щодо обвинувачення
ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області, громадянин України, адреса реєстрації відсутня, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190 (у редакції чинній на 23.02.2023), частиною 2 статті 15/частиною 4 статті 27/частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 190 (у редакції чинній на 18.05.2023), частиною 3 статті 27/частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпропетровськ, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 КК,
ОСОБА_9 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Кишиніві, Молдова, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
02.08.2024 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52023000000000556 від 08.11.2023, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_1
05.08.2024 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 12.08.2024 з перервами до 03.09.2024, 07.10.2024, 29.10.2024, 19.11.2024, 03.12.2024, 10.12.2024.
10.12.2024 ухвалою суду постановлено здійснювати судовий розгляд 10.12.2024, який наразі триває з перервами до 14.01.2025, 22.01.2025, 18.02.2025, 25.02.2025, 13.03.2025, 27.03.2025, 01.04.2025, 09.04.2025, 16.04.2025, 01.05.2025, 15.05.2025, 27.05.2025, 04.06.2025, 12.06.2025, 30.06.2025, 16.07.2025, 29.07.2025, 02.09.2025.
2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.
2.1. 01.09.2025 до ВАКС надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, де такий просив: «1. Застосований ухвалою АП ВАКС від 19.06.2023 року у справі №991/4684/23, відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) грн., змінений ухвалою ВАКС №991/10013/23 від 21.11.2023 року в частині розміру застави, до 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч), змінений ухвалою ВАКС № 991/6352/24 від 30.7.2024 року в частині розміру застави, до 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) та змінений ухвалою ВАКС № 991/6352/24 від 09.04.2025 року в частині розміру застави, до 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) - змінити в частині розміру застави, а саме з 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті), до визначених п. 2 с. 5 ст. 182 КПК України 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 2. Повернути грошові кошти, внесені в якості застави за ОСОБА_6 заставодавцям: ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_1, у розмірі у розмірі 330 849,48 грн. (триста тридцять тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень 48 копійок); ОСОБА_10, РНОКПП НОМЕР_2, у розмірі 330 849,48 грн. (триста тридцять тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень 48 копійок); ОСОБА_11, РНОКПП НОМЕР_3, у розмірі 307 261,04 грн. (триста сім тисяч двісті шістдесят одна гривня 4 копійки)»,
що обґрунтовувалось зокрема таким:
«Фактичні обставини справи:
Нині діючий відносно ОСОБА_6 запобіжний захід, у вигляді застави, застосовано ухвалою АП ВАКС від 19.06.2023 року у справі 991/4684/23.
Вказаним судовим рішенням застава визначена у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 000, з покладенням ряду, передбачених ст. 194 КПК України, обов`язків.
Ухвалою ВАКС № 991/7176/23 від 16.08.2023 року, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 продовжено до 16.10.2023 року.
Ухвалою ВАКС № 991/9049/23 від 16.10.2023 року, провадження за клопотанням прокурора про продовження строку дії обов`язків - закрито.
Ухвалою ВАКС № 991/10013/23 від 21.11.2023 року, розмір застави зменшено з 2 013 000 (двох мільйонів тринадцяти тисяч) грн до 1 800 000 (одного мільйона вісімсот тисяч) грн.
Ухвалою ВАКС № 991/6352/24 від 30.07.2024 року, розмір застави зменшено з 1 800 000 (одного мільйона вісімсот тисяч) до 1 514 000 грн. (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) грн.
Ухвалою ВАКС № 991/6352/24 від 30.07.2024 року, розмір застави зменшено з 1 514 000 грн. (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) до 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) грн.
Станом на теперішній час, та протягом майже 2 роки, а саме з 17.10.2023 ОСОБА_6 не має жодного додаткового, крім визначеного процесуальним статусом, обов`язку.
Відповідно до наказів № 735к від 17.04.2024 року та № 825к від 29.04.2024 року, ОСОБА_6 звільнено з посади заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, та наразі останній є безробітним, та, очевидно, без будь-якого джерела доходу.
Мотиви клопотання:
По-перше, як зазначено вище, з моменту застосування до ОСОБА_6 нині діючого запобіжного заходу минуло більше 2 років, протягом яких не було жодного факту та навіть прояву неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, жодного факту на користь спроможності жодного з передбачених законом ризиків.
Не зайвим буде зазначити, що відповідно до стандартів ЄСПЛ, зі збігом часу, від органу досудового розслідування (суду) вимагається все більшого обґрунтування збереження актуальності певних заходів забезпечення, порівняно з початковою стадією.
Слід враховувати, що з часу застосування запобіжного заходу минуло більше 2 років в числі яких два роки без жодного додаткового процесуального обов`язку, і як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, ризики поза процесуальної поведінки підозрюваного зі спливом часу втрачають свою інтенсивність.
Отже, враховуючи наявні у теперішній час ризики та їх інтенсивність, стадію кримінального провадження, тривалість застосування запобіжного заходу, наявні, в теперішній час, підстави для зміни запобіжного заходу.
Окремої уваги заслуговує той факт, що з 00:00 год., 17.10.2023 року, ОСОБА_6 не має жодного, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язку, і слід при цьому враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. За таких умов, постає цілком логічне питання, що саме (виконання яких процесуальних обов`язків) гарантує/забезпечує, застосована до ОСОБА_6 застава нині.
Згідно судового рішення про застосування до ОСОБА_6 нині діючого запобіжного заходу, з урахуванням рішення суду про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, такий захід застосовано з метою запобігання ризикам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків.
Однак, на користь неспроможності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що очевидно вимагає переходу на нелегальне становище або виїзду за межі України, свідчать: міцність соціальних зв`язків ОСОБА_6, зокрема наявність дружини, малолітнього сина, онкохворої матері пенсіонерки на фактичному утриманні; наявність постійного місця проживання; характеристики особи; військовозобовязаність, що кожне окремо, тим більше сукупно унеможливлює перехід ОСОБА_6 на нелегальне становище або виїзду за межі України.
Неспроможність ризику незаконного впливу на свідків підтверджується по-перше, відсутністю жодного прояву на вчинення таких дій протягом 2 років перебування ОСОБА_6 у відповідних процесуальних статусах, по-друге, що з`ясовано з ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, жоден із свідків жодним чином не викриває ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, по-третє, навіть за гіпотетичної спроби такого впливу, наслідків звернення застави в дохід держави, як стримуючого фактору, через відсутність жодного процесуального обов`язку, в тому числі утримання від спілкування зі свідками, не настане.
По-друге, джерелом походження сукупно внесених, рядом заставодавців, коштів як заставу за ОСОБА_6 є: грошова позика у розмірі 731 400,00 грн., згідно договору позики від 22.06.2023 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 забезпеченого заставою транспортного засобу; грошова позика у розмірі 365 700,00 грн., згідно договору позики від 22.06.2023 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 забезпеченого заставою транспортного засобу; грошова позика у розмірі 365 686,00 грн., згідно договору Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.09.2025 3 позики від 21.06.2023 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 ; грошова позика у розмірі 370 000,00 грн., ОСОБА_15 та ОСОБА_6 договору позики від 23.06.2023 року між Зарубіним ; заощадження сім`ї ОСОБА_16 у розмірі 181 020,00 грн.
Слід, враховуючи викладене, констатувати, відсутність матеріальної можливості ОСОБА_6 і самостійно, і навіть спільними силами подружжя ОСОБА_16 забезпечити виконання судового рішення в контексті розміру визначеної ОСОБА_6 застави, без фактичної втрати, у разі не повернення позик, спільно нажитого майна подружжя, що очевидною певною мірою порушить як конституційне право власності ОСОБА_11 як особи не причетної до жодного злочину.
Зазначені обставини очевидною мірою свідчать про непомірність, для ОСОБА_6 розміру визначеної застосованої до нього застави, що порушує засади ч. 4 ст. 182 ПК України.
Варто зазначити, що станом на теперішній час в одного з заставодавців - ОСОБА_7 виникла нагальна потреба у значного розміру грошових коштах, для фінансування дороговартісного лікування його малолітнього сина - ОСОБА_17 .
Так, в теперішній час ОСОБА_17 після довготривалого та досить вартісного лікування (з 11.04.2025 по теперішній час) потребує дороговартісного оперативного втручання у ліве око, а саме пересадку рогівки ока. В середньому, вартість такого втручання, враховуючи біоматеріали для пересадки, без врахування подільшої реабілітації складає 180 000 - 200 000 (сто вісімдесят - двісті тисяч) грн. Крім того, таке оперативне втручання потребує підготовчої терапії з 5-7 уколів, вартістю 7 000 (сім тисяч) грн. кожний, та, зрозуміло післяопераційну реабілітацію.
По-третє, окремої уваги заслуговують інфляційні процеси, що відбулися з 23.06.2023 року по теперішній час.
Так, станом на день внесення застави, курс Української гривні до долару США, згідно офіційних відомостей НБУ складав 36,57 грн за 1 доллар, тобто в перерахунку на долари США, розмір внесеної за ОСОБА_6 застави складав 55 045 (п`ятдесят п`ять тисяч сорок п`ять) доларів США. Станом на сьогодні, курс Української гривні до долару США, згідно офіційних відомостей НБУ складає 41,32 грн за 1 доллар, тобто в перерахунку на долари США розмір внесеної за ОСОБА_6 застави складає 48 740 (сорок вісім тисяч сімсот сорок) доларів США. Прямі інфляційні збитки за час дії вказаного запобіжного заходу складають 6 305 (шість тисяч триста п`ять) долларів США, та 3 808 (три тисячі вісімсот вісім) долларів США, на виходячі з нині іючого розміру застави.
2.2. В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 і обвинувачений ОСОБА_6 підтримали клопотання і просив таке задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що чинний запобіжний захід у виді застави є дієвим, а ризики, передбачені статтею 177 КПК, продовжують існувати. Потерпілий ОСОБА_4 і представник потерпілих ОСОБА_5 підтримали позицію прокурора.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Водночас частинами 3, 4, 5 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Статтею 203 КПК встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим кодексом.
3.2. З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. У той же час підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Суд зазначає, що усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. Водночас практика ЄСПЛ свідчить, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
3.3. 19.06.2023 ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС в справі №991/4684/23 застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 2 013 000 грн., та покладено обов`язки на строк два місяці, а саме: 1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурору або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
Із змісту цієї ухвали вбачається, що підставами для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 була доведеність наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може ухилятись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
22.06.2023 і 23.06.2023 на підставі такої ухвали 5-ма заставодавцями внесено загалом 2 013 000 грн. застави за ОСОБА_6, а саме: 1) ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - 370000 грн. 22.06.2023, 2) ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_3 ) - 731400 грн. і 365700 грн., разом 1097100 грн., 3) ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_4 ) - 162900 грн., 4) ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 370000 грн., 5) ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ) -13000 грн.
21.11.2023 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_19 в справі №991/10013/23 зменшено розмір застави, визначений ОСОБА_6, з 2 013 000 грн. до 1 800 000 грн., а частину суми, на яку зменшено заставу, у розмірі 213 000 грн повернуто заставодавцям у пропорційному співвідношенні до внесених ними сум, а саме: 39 150,52 грн. - ОСОБА_10 ; 116 086,59 грн. - ОСОБА_11 ; 17 236,81 грн. - ОСОБА_18 ; 39 150,52 грн. - ОСОБА_7 ; 1375,56 грн. - ОСОБА_6 .
30.07.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_20 в справі №991/6352/24 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 800 000 грн змінено в частині суми застави, визначеної ухвалою слідчого судді ВАКС від 21.11.2023, а саме зменшено ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, до розміру, що становить 1 514 000 грн. (500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Згодом сума 286000 грн. повернуто ОСОБА_11 .
09.04.2025 ухвалою судді ОСОБА_1 в цій справі зменшено щодо обвинуваченого ОСОБА_6 розмір запобіжного заходу у вигляді застави з розміру, визначеного ухвалою слідчої судді ВАКС від 30.07.2024 в справі №991/6352/24, в сумі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становило 1 514 000 грн. (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень, до 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривень, повернуто заставодавцю ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_3 ) кошти в сумі 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, внесених нею 23.06.2023 як частину застави за ОСОБА_6 на депозитний рахунок ВАКС.
Відтак наразі розмір часток заставодавців становить: 1) ОСОБА_10 - 330849,48 грн. 2) ОСОБА_11 - 392213,41 грн. 3) ОСОБА_18 -145663,19 грн., 4) ОСОБА_7 - 330849,48 грн.5) ОСОБА_6 - 11624,44 грн.
3.4. Наразі кримінальне провадження №52023000000000556 від 08.11.2023 перебуває на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за результатами безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке оцінці підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. Також ще не розпочався етап допиту свідків сторони обвинувачення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
Згідно із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява №33977/96), суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 КК, яке є тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Таке потенційно свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Ризик незаконного впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання такими під час судового розгляду показань. Проте ризик знищення, схову або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення фактично зведений нанівець.
3.5. Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, суд вважає надалі наявними ризики того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду та незаконно впливати на ще недопитаних судом свідків.
КПК не встановлений граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування в порядку, передбаченому законом.
У той же час припинення дії обов`язків, покладених ухвалами слідчих суддів на підозрюваного чи обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Водночас само по собі сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про відсутність ризиків, а свідчить про те, що обраний запобіжний захід наразі достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку.
Разом з тим, дослідивши клопотання та додані матеріали, з огляду на тривалу дію запобіжного заходу більше 2 років та відсутність за цей достатньо тривалий час порушень процесуальної поведінки обвинуваченим, а також необхідність коштовного лікування ОСОБА_17 (13-річного малолітнього сина захисника ОСОБА_7, який є одним із заставодавців), що підтверджено належною медичною документацією, суд вважає можливим частково задовольнити клопотання і зменшити розмір застави щодо ОСОБА_6 з розміру, визначеного ухвалою ВАКС в цій справі від 09.04.2025, з суми 1211200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті гривень) до 880350,52 (вісімсот вісімдесят тисяч триста п`ятдесят гривень 52 копійки), оскільки на цьому етапі застава у такому розмірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6, і виконання покладених на нього обов`язків й дієвість кримінального провадження.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 201, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання.
2. Зменшити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ) розмір запобіжного заходу у вигляді застави з розміру, визначеного ухвалою ВАКС в цій справі від 09.04.2025, з суми 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті гривень) до 880 350,52 (вісімсот вісімдесят тисяч триста п`ятдесят гривень 52 копійки).
Повернути заставодавцю ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти в сумі 330 849,48 (триста тридцять тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень 48 копійок), внесених ним як частину застави за ОСОБА_6 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 08.09.2025.
Суддя ОСОБА_1 _________________