Справа № 991/414/26

Провадження 1-кс/991/416/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваної ОСОБА_4 і захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_7

про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_4 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро (раніше - Дніпропетровськ), громадянка України зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1, народний депутат України),

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі-КК),

у кримінальному провадженні №42025000000001123 від 27.11.2025

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

15.01.2026 до ВАКС надійшло клопотання від 15.01.2026 детектива НАБУ ОСОБА_7 (далі - детектив), погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 16.01.2026.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Детектив: у клопотанні просив: «1) Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, … народного депутата України IX скликання, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 000 000 грн.; 2) Покласти на підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки: 1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування та/або прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; 2) не відлучатися з м. Києва та Київської області (місця проживання підозрюваної) без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим суддею згідно з наступним переліком: 1. ОСОБА_9 («Слуга народу»); 2. ОСОБА_10 («Слуга народу»); 3. ОСОБА_11 («Слуга народу»); 4. ОСОБА_12 («Слуга народу»); 5. ОСОБА_13 («Слуга народу»); 6. ОСОБА_14 («Слуга народу»); 7. ОСОБА_15 («Слуга народу»); 8. ОСОБА_16 («Слуга народу»); 9. ОСОБА_17 («Слуга народу»); 10. ОСОБА_18 («Слуга народу»); 11. ОСОБА_19 («Слуга народу»); 12. ОСОБА_20 («Слуга народу»); 13. ОСОБА_21 («Слуга народу»); 14. ОСОБА_22 («Слуга народу»); 15. ОСОБА_23 («Слуга народу»); 16. ОСОБА_24 («Слуга народу»); 17. ОСОБА_25 («Слуга народу»); 18. ОСОБА_26 («Слуга народу»); 19. ОСОБА_27 («Слуга народу»); 20. ОСОБА_28 («Слуга народу»); 21. ОСОБА_29 («Слуга народу»); 22. ОСОБА_30 («Слуга народу»); 23. ОСОБА_31 («Слуга народу»); 24. ОСОБА_32 («Слуга народу»); 25. ОСОБА_33 (позафракційний); 26. ОСОБА_34 («Слуга народу»); 27. ОСОБА_35 («Слуга народу»); 28. ОСОБА_36 («Слуга народу»); 29. ОСОБА_37 («Слуга народу»); 30. ОСОБА_38 («Слуга народу»); 31. ОСОБА_39 («Слуга народу»); 32. ОСОБА_40 («Слуга народу»); 33. ОСОБА_41 («Слуга народу»); 34. ОСОБА_42 («Слуга народу»); 35. ОСОБА_43 («Слуга народу»); 36. ОСОБА_44 (позафракційний); 37. ОСОБА_45 («Слуга народу»); 38. ОСОБА_46 («Слуга народу»); 39. ОСОБА_47 («Слуга народу»); 40. ОСОБА_48 («Слуга народу»); 41. ОСОБА_49 («Розумна політика»); 42. ОСОБА_50 («Слуга народу»); 43. ОСОБА_51 («Слуга народу»); 44. ОСОБА_52 («Слуга народу»); 45. ОСОБА_53 («Слуга народу»); 46. ОСОБА_54 («Слуга народу»); 47. ОСОБА_55 («Слуга народу»); 48. ОСОБА_56 («Слуга народу»); 49. ОСОБА_57 («Слуга народу»); 50. ОСОБА_58 (позафракційний); 51. ОСОБА_59 («Слуга народу»); 52. ОСОБА_60 («Слуга народу»); 53. ОСОБА_61 («Слуга народу»); 54. ОСОБА_62 («Слуга народу»); 55. ОСОБА_63 («Слуга народу»); 56. ОСОБА_64 («Слуга народу»); 57. ОСОБА_65 («Слуга народу»); 58. ОСОБА_66 («Слуга народу»); 59. ОСОБА_67 («Слуга народу»); 60. ОСОБА_68 («Слуга народу»); 61. ОСОБА_69 («Слуга народу»); 62. ОСОБА_70 («Слуга народу»); 63. ОСОБА_10 («Слуга народу»); 64. ОСОБА_71 («Слуга народу»); 65. ОСОБА_72 («Слуга народу»); 66. ОСОБА_73 («Слуга народу»); 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами та старшими детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000000001123 від 27.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа.

Відповідно до статті 19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Відповідно до ст. 75, частин 1, 4 ст. 76 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п`ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п`ять років. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 78 Конституції України «Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку».

Крім того статтею 79 Конституції України передбачено, що «перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу». «Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом». «Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України (далі - народний депутат) є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог ст. ст. 7, 8 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом, як уповноважений ним представник у Верховній Раді України у своїй діяльності повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі, завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність службових та посадових осіб і громадян, а також утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.

Згідно з вимогами ст. 24 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат зобов`язаний дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави, додержуватись вимог Конституції України, інших законів України, присяги народного депутата та норм депутатської етики.

У зв`язку з набранням 26.04.2015 чинності Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон) визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Окрім того, на підставі положень пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» народний депутат є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та, відповідно, суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Йому заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції»).

ОСОБА_4 обрано народним депутатом України ІХ скликання по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від політичної партії Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» №1 у списку.

Новообрані народні депутати України ІХ скликання 29 серпня 2019 року склали присягу під час урочистого засідання Верховної Ради. Текст присяги зачитав найстарший за віком народний депутат ОСОБА_74, а потім інші обранці підписали його, щоб офіційно вступити на посаду. Відповідності до Конституції України з цього моменту ОСОБА_4 набула офіційних повноважень народного депутата України.

Відповідно до ст. 84 Конституції України засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України. Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.

Згідно зі ст. 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» рішення Верховної Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом.

Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Відкрите голосування здійснюється кожним народним депутатом особисто за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює голосування замість народного депутата іншою особою. Результати голосування фіксуються поіменно, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інформаційному табло електронної системи в залі засідань по депутатських фракціях (депутатських групах); 2) шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи).

Порушення народним депутатом встановлених законом вимог щодо особистого голосування тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Після закінчення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвітлюються на інформаційному табло електронної системи в залі засідань та оголошуються головуючим на пленарному засіданні.

Згідно з положеннями пп. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» народні депутати України є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до п. 1 ч. 3 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є народні депутати України.

Так, у ОСОБА_4 у не встановлений слідством час, але не пізніше кінця грудня 2025 року, виник умисел, спрямований на надання народному депутату України ОСОБА_75 та іншим народним депутатам України неправомірної вигоди за голосування «за» або «проти» конкретних законопроектів останніми під час пленарних засідань Верховної Ради України.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_76, яка відбулась 12 січня 2026 року, о 14 год 01 хв, за адресою: м. Київ, вул. Турівська, буд. 13, де розташований офіс політичної партії Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина», достовірно знаючи, що останній є представником влади, діючим народним депутатом України IX скликання, діючи умисно висловила пропозицію надати ОСОБА_75 для нього та двох інших народних депутатів України неправомірну вигоду в розмірі 10 000 доларів США кожному, тобто в загальній в сумі 30 000 доларів США (згідно курсу НБУ становило 1 292 271 грн), за вчинення ним та іншими народними депутатами України дій в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища, а саме голосування «за» або «проти» конкретних законопроектів останніми під час пленарних засідань Верховної Ради України.

У подальшому, в межах здійснення своєї злочинної діяльності, ОСОБА_4, шляхом надсилання 12.01.2026, о 23 год 08 хв, повідомлення в месенджері «Signal», довела до відома народного депутата України ОСОБА_77 перелік тих законопроектів та постанов, за які йому та іншим народним депутатам України необхідно голосувати «за» шляхом особистого відкритого голосування або утриматися від голосування під час пленарного засідання Верховної Ради України 13.01.2026.

Так, відповідно до наданих ОСОБА_4 вказівок ОСОБА_78 та інші народні депутати України під час засідання Верховної Ради України 13.01.2026 мали вчинити по відношенню до певних законодавчих актів наступні дії, зокрема: 1. Проект Закону «Про основні засади житлової політики»№ 12377 - «за». 2. Розгляд заяви про відставку ОСОБА_79 з посади Міністра оборони України - «за». 3. Проект постанови «Про відставку Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації України ОСОБА_80 » № 14371 - «за». 4. Проект постанови «Про звільнення ОСОБА_81 з посади Голови Служби безпеки України» № 14368 - «за». 5. Проект постанови «Про призначення ОСОБА_79 на посаду Першого віце-прем`єр-міністра - Міністра енергетики України» - не голосувати. 6. Проект постанови про призначення на посаду Голови Фонду державного майна України - не голосувати. 7. Проект постанови «Про призначення ОСОБА_82 на посаду Міністра оборони України» - не голосувати.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 12.01.2026 висловила пропозицію надати народному депутату України ОСОБА_83 для нього та для інших двох народних депутатів України неправомірну вигоду в сумі 30000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ, складало 1 292 271 грн, за вчинення ним та іншими народними депутатами України дій з використанням наданої їм влади та службового становища, а саме голосування під час пленарного засідання Верховної Ради України 13.01.2026 за законопроекти таким чином, як було визначено ОСОБА_4 .

Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_4 підозрюється в пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй та третім особам неправомірну вигоду, за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України».

Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами: 1) Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 12 січня 2026 року № 15/104, відповідно до якого підтверджується факт висловлення ОСОБА_4 пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам України за голосування «за» чи «проти» під час пленарних засідань Верховної Ради України; 2) Протоколом допиту свідка ОСОБА_77 від 09.01.2026, який вказав, що в кінці грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомила йому про готовність платити народним депутатам України за голосування під час пленарних засідань Верховної Ради України таким чином, як це буде доводити ОСОБА_4 ; 3) Протоколом допиту свідка ОСОБА_77 від 12.01.2026, відповідно до показань якого 12.01.2026 ОСОБА_4 пропонувала йому отримувати неправомірну вигоду для себе та інших народних депутатів України в розмірі 10 000 доларів на одного народного депутата на місяць за голосування за визначені нею законопроекти. При цьому, ОСОБА_4 повідомила, що 13.01.2026 готова передати ОСОБА_83 неправомірну вигоду для нього та ще двох народних депутатів України; 4) Протоколом огляду інформації з мережі Інтернет (сайту Верховної Ради України) від 28.11.2025, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_4 є діючим народним депутатом України ІХ скликання; 5) Протоколом огляду інформації з мережі Інтернет (сайту Верховної Ради України) від 07.01.2026, згідно з яким встановлено результати голосувань народних депутатів України у грудні 2025 року; 6) Протоколами огляду інформації з мережі Інтернет (сайту Верховної Ради України) від 13.01.2026, відповідно до яких встановлено порядок денний засідання Верховної Ради України на 13.01.2026 та результати голосувань за вказану дату; 7) Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_84 від 13.01.2026, у якому зафіксовано листування з абонентом « ОСОБА_85 »; 8) Проколом обшуку від 13-14.01.2026 приміщення за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 13, під час якого вилучено мобільні телефони ОСОБА_4, грошові кошти на загальну суму 46 300 доларів США та чорнові записи, що мають та можуть мати відношення до кримінального провадження; 9) Відомостями, що містять у мобільних телефонах, що вилучені під час вищевказаного обшуку та 14.01.2026 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Зокрема, у месенджері Whatsapp вилученого мобільного телефону Iphone 14 Pro Max (I OS 16.2 номер моделі: НОМЕР_7 серійний номер: НОМЕР_8 ємністю 256 Gb, IMEI1 - НОМЕР_1, IMEI2 - НОМЕР_2 ) виявлено та зафіксовано листування щодо голосування в парламенті за кадрові призначення та наявні файли із таблицями щодо голосування народних депутатів України по законопроєктах. Також виявлені повідомлення із вказівками як потрібно голосувати з приводу кадрових питань 13.01.2026 та інша переписка, що доводить обставини вчинення кримінального правопорушення; 10) іншими матеріалами досудового розслідування.

З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2.2. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання і просив таке задовольнити, наголосивши, що обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, які в системній єдності та аналізі дають можливість виснувати про наявність в діях підозрюваної ознак інкримінованого корупційного кримінального правопорушення, зазначивши, що на цей час існують достатні підстави вважати, що існують усі п`ять ризиків, передбачених статтею 177 КПКЮ, тому лише розмір застави у 50 млн. грн., який розрахований на основі відомостей про доходи підозрюваної, зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку, також додавши копії такого: 1) розписки ОСОБА_4 про отримання нею клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави 15.01.2026 о 15 год. 41 хв.; 2) протоколу огляду від 14.01.2026 чорнових записів, вилучених в ході обшуку, який здійснено 13.01-14.01.2026.

Підозрювана ОСОБА_4 категорично заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши (узагальнено) таке: 1) події кримінального правопорушення, яке їй інкримінують, - не було взагалі; 2) розмови, які зафіксовані під час її аудіоконтролю з боку залегендованої особи « ОСОБА_78 » є розмовами в рамках її парламентської діяльності з питань порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України і не носять злочинний характер; 3) аудіо-записи її розмови з особою, яка залегендована як « ОСОБА_78 » є компіляцією її розмови з народним депутатом України ОСОБА_86 щодо законопроєктів під час здійснення її професійної діяльності як лідера фракції «Батьківщина» з метою реалізації головного обов`язку політичної сили, спрямованого на захист інтересів українського народу в його боротьбі за незалежність України; 4) підозра є необґрунтованою, сформованою на основі нереальної доказової бази, яка є скомпільованими матеріалами; відтак просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу, зазначивши, що має намір доводити свою непричетність до інкримінованого їй кримінального правопорушення і зобов`язується прибувати як до органу досудового розслідування, так й суду за кожною процесуальною вимогою; не забороняти їй спілкування з народними депутатами України, перелік яких наведений у клопотанні, оскільки це буде втручанням в її професійну діяльність як народного депутата України; також просила застосувати до неї запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Захисник ОСОБА_5 зазначив (узагальнено) таке (з наданням письмового заперечення): 1) клопотання є необґрунтованим, оскільки фактично складається з невеликої кількості документів процесуально-оформлюваного характеру, що не мають безпосереднього відношення до предмету доказування; 2) обшук, який був проведений детективами НАБУ як «невідкладний» здійснювався без законних на те підстав, тобто без ухвали слідчого судді і без наданого витягу з ЄРДР в письмовій формі; 3) внесення відомостей про кримінальне правопорушення, яке здійснював 27.11.2025 Генеральний прокурор ОСОБА_8, здійснювалось фактично лише на підставі листа керівника САП ОСОБА_87 без ознак кримінального правопорушення; 4) здійснення НСРД-контролю щодо народного депутата України ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді від 07.01.2026 здійснювалось на незаконних підставах; відтак просив відмовити у задоволенні клопотання. Також долучив флеш-носій HI-RALI, 16 GB, на якому містилось два відеосюжети з офіційного Youtube-каналу НАБУ і САП, які стосувались підозрюваної, й просив винести окрему ухвалу щодо усунення порушення презумпції невинуватості ОСОБА_88 і права на справедливий суд, й допитати як свідка народного депутата « ОСОБА_84 », у задоволенні чого слідчий суддя відмовив через необгрунтованість.

Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію підозрюваної ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5, зазначивщи (узагальнено) таке: 1) ризики, констатовані в клопотанні необґрунтовані і побудовані виключно на припущеннях сторони обвинувачення; 2) сторона обвинувачення не надала жодного доказу про реальність передачі коштів від ОСОБА_4 народному депутату, залегендованому як « ОСОБА_78 »; 3) розмір застави є необгрунтованим і в 200 разів перевищує передбачений нормами КПК максимальний розмір застави, й належного обґрунтування запропонованого розміру застави не надано. Також подав клопотання про долучення доказів, де зазначив таке: « ОСОБА_4 є колишнім Прем?єр-міністром України, відомим політичним діячем, чинним народним депутатом Верховної Ради України, Головою Фракції політичної партії «Всеукраїнське об?єднання "Батьківщина" у Верховній Раді України, Головою політичної партії «Всеукраїнське об?єднання "Батьківщина", Головою міжфракційного об?єднання із захисту прав ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин. У зв?язку з наявністю зазначених статусів та значного досвіду ОСОБА_4 має не лише відповідні права, а й несе відповідні обов?язки та виконує повноваження. До таких обов?язків належить, зокрема, участь у заходах, представництво інтересів на високому рівні та участь у змістовних дискусіях, проведення зустрічей з політиками, парламентарями, науковцями та представниками медіа з усього світу. Зокрема, ОСОБА_4, як Голова Фракції політичної партії «Всеукраїнське об?єднання "Батьківщина" у Верховній Раді України, народний депутат України та колишній Прем?єр-міністра України отримала офіційне запрошення від імені Міністра у справах діаспори та протидії антисемітизму Держави Ізраїль Аміхай Чіклі взяти участь у Міжнародній конференції 2026 року з протидії антисемітизму - Generation Truth у місті Єрусалим, Ізраїль. Захід буде проходити 26-27 січня 2026 року. Вказаний візит є важливим для подальших глобальних зусиль з дотримання прав людини та є можливістю для донесення інформації, яка наразі склалася в Україні через війну росії, що, у свою чергу, сприятиме посиленню санкцій проти росії та наданню нашій державі більшого обсягу допомоги, включаючи військову та гуманітарну. Окрім того, ОСОБА_4 отримала запрошення від президента Американсько-Українського Християнського альянсу (AUCA), співголови Ukrainian Week in Washington, D.C. ОСОБА_96 та співголови Ukrainian Week in Washington, D.C., Координатора Руху Молитовних сніданків України до участі у 5-му Ювілейному Ukrainian Week in Washington, D.C., що відбудеться 2-7 лютого у місті Вашингтон, округ Колумбія (США). Ключовими векторами заходу є, зокрема, відновлення України та відродження економіки, ветеранська політика та підтримка ЗСУ, стратегічна взаємодія. Зазначені заходи відіграють важливу роль у представництві та відстоюванні інтересів України у складний для неї час. Окрім того, ОСОБА_4 є офіційним представником політичної партії «ВО «Батьківщина», яка є членом різних міжнародних інституцій. 3 огляду на вказане, відвідування ОСОБА_4 вказаних заходів відіграє важливу роль у відстоюванні інтересів нашої держави.Покладання на неї визначених у клопотанні обов?язків, зокрема, не відлучатися з м.Києва та Київської області (місця проживання підозрюваної) без дозволу слідчого, прокурора або суду створить значні перешкоди у реалізації її повноважень, як представника держави та постійного учасника вказаних заходів», додавши копії запрошень та матеріалів, що підтверджують участь ОСОБА_4 у міжнародних заходах та представництво політичної партії в міжнародних інституціях»; й копії декларацій ОСОБА_4 за 2022-2024 роки, які на його думку обґрунтовували непропорційність суми застави в розмірі 50 млн. грн.. Окрім того, подав клопотання про витребування повного аудіозапису від 12.01.2026, який покладено в обґрунтування повідомлення про підозру і клопотання про застосування запобіжного заходу, в задоволенні якого слідчим суддею відмовлено через необгрунтованість.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

3.2. Судом встановлено такі обставини:

27.11.2025 Генеральний прокурор ОСОБА_8 на підставі листа заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_87 (вих. №01-7651 вих-25 від 24.11.2025) вніс до ЄРДР відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, у кримінальному провадженні №42025000000001123, і доручив здійснення досудового розслідування керівнику Другого Головного спеціального підрозділу НАБУ ОСОБА_89 .

27.11.2025 Генеральний прокурор ОСОБА_8 вніс до ЄРДР відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28/частиною 4 статті 368 КК у кримінальному провадженні №42025000000001124 і доручив здійснення досудового розслідування керівнику Другого Головного спеціального підрозділу НАБУ ОСОБА_89 .

28.11.2025 постановою керівника Другого Головного спеціального підрозділу НАБУ ОСОБА_90 визначено слідчу групу та старшого слідчої групи для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025000000001123.

01.12.2025 постановою заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_87 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42025000000001123 та у кримінальному провадженні №42025000000001124.

02.12.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження матеріали кримінальних проваджень №42025000000001123 та №42025000000001124.

13.01.2026 постановою т.в.о. керівника Другого Головного спеціального підрозділу ОСОБА_91 та т.в.о. керівника Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_92 внесено зміни до складу слідчої групи для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025000000001123.

13-14.01.2026 на підставі частини 3 статті 233 КПК у зв`язку з невідкладним випадком проведено обшук у приміщенні за адресою: місто Київ, вулиця Турівська, 13, яким фактично користуються народні депутати політичної партії ВО «Батьківщина», в тому числі ОСОБА_4 та інші особи.

14.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, а саме пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй та третім особам неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

3.3. Дослідивши клопотання із додатками, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя зазначає, що клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваної відповідає формальним вимогам статей 184 і 482-2 КПК, а його копія разом із матеріалами, якими воно обґрунтовується, вручена підозрюваній 15.01.2026 о 15 год. 41 хв.

Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №42025000000001123 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пунктів 1 і 3 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на статус підозрюваної як народного депутата України, а також статус народного депутата України в особи, якій згідно з повідомленням про підозру підозрювана висловила пропозицію надати неправомірну вигоду.

3.4. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

3.4.1. Частина 4 статті 369 КК передбачає відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища за кваліфікуючих ознак - якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб чи її учасником

Об`єктом цього злочину є суспільні відносини, що стосуються службової діяльності. Безпосереднім об`єктом є законодавчо визначений порядок виконання службовими особами їхніх повноважень. Об`єктивна сторона злочину може виражатися у трьох формах: пропозиція неправомірної вигоди - це висловлення наміру про надання такої вигоди, може бути здійснена в будь-якій формі (усно, письмово, через посередника) і має містити достатньо інформації про предмет неправомірної вигоди. Обіцянка неправомірної вигоди - це висловлення наміру про надання неправомірної вигоди з повідомленням про місце, спосіб, порядок надання такої вигоди. Надання неправомірної вигоди - це безпосередня передача предмета неправомірної вигоди службовій або іншій особі. Злочин вважається закінченим з моменту здійснення будь - якої із зазначених дій, незалежно від того, чи прийняла службова особа пропозицію, обіцянку або саму неправомірну вигоду. Суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб`єктивна сторона визначається наявністю прямого умислу тобто особа розуміє суспільно небезпечний характер своїх дій, усвідомлює можливі наслідки та прагне їх досягнення. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають, але можуть враховуватись при винесенні вироку.

Під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Згідно з приміткою 1 до статті 364 КК службовими особами, зокрема передбаченими статтею 369 КК, є особи, які тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 примітки до статті 368 КК службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, зокрема у статті 369 цього кодексу, є народні депутати України.

3.4.2. КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 14.01.2026 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття нею статусу підозрюваної та наявність в її діянні ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, відтак неспроможними є доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи недоведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю. Тобто слідчий суддя оцінює лише достатність зібраних доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

3.5. Підставою застосування запобіжного заходу, окрім іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрювана ОСОБА_4 обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався таким: «Досудовим розслідуванням встановлено наявність мотиву та реальної можливості у підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Ці обставини у сукупності свідчать про наявність такого ризику на сьогодні.

Про наявність мотиву свідчать такі обставини.

Так, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Невідворотність покарання за вказаний злочин вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж перебачено законом (ст. ст. 69, 75 КК України) у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим, окрім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні.

Про наявність реальної можливості переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини.

Підозрювана є народним депутатом України, має значні фінансові ресурси, що створює реальну можливість організації переховування як на території України, так і за її межами.

Підозрювана має широкі міжнародні контакти, у тому числі внаслідок участі у міжпарламентських делегаціях, що полегшує виїзд за кордон та легалізацію перебування за межами України.

Зважаючи на свій статус народного депутата України ОСОБА_4 безумовно має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів та державних органів, а тому має реальні можливості покинути територію України в спосіб, який унеможливить її ідентифікацію.

ОСОБА_4 відповідно до інформації Державної міграційної служби України має декілька паспортів громадянина України для виїзду за кордон - НОМЕР_3, дійсний до 28.02.2026; НОМЕР_4, дійсний до 02.10.2029; НОМЕР_5, дійсний до 10.04.2030.

Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України впродовж останніх трьох років ОСОБА_4 неодноразово (більше 30 разів) безперешкодно виїздила за кордон.

ОСОБА_4 володіє суттєвими майновими ресурсами для забезпечення тривалого переховування від органів досудового розслідування та/або суду на території іноземної держави.

Так, відповідно до даних НАЗК та поданої суб`єктом декларування ОСОБА_4 декларації за період 2024 року у неї станом на 31.12.2024 сукупно перебували у власності грошові активи у розмірі понад 4,3 млн доларів США (з яких 4 млн. позичені третій особі - ОСОБА_93 ) та понад 2 млн грн. Значні грошові активи (понад 189 тис. Євро, 776 тис. доларів США, 310 тис. грн), які ОСОБА_4 може використати у разі переховування від органу досудового розслідування та/або суду, також задекларовані як власність її чоловіка ОСОБА_94 . Окрім того, згідно з декларацією ОСОБА_4 має у власності значну кількість ювелірних виробів.

Загалом згідно з декларацією розмір грошових активів ОСОБА_4 та її чоловіка перевищує суму, еквіваленту 43 млн грн (без урахування коштів, що позичені третій особі).

Чоловіку підозрюваної ОСОБА_4 також належать корпоративні права суб`єктів господарювання: - ТОВ «Леді Ю», код ЄДРПОУ 34355304, країна реєстрації головного офісу - Україна, вартість частки 35 000 грн; - ТОВ «ПРОСТОР ОУ», код ЄДРПОУ 14585228, країна реєстрації головного офісу - Естонія, вартість частки 80 500 грн.

Наявність у безоплатному користуванні ОСОБА_4 двох автомобілів Toyota Camry, 2018 року випуску, а також у власності її чоловіка автомобілів Audi A8, 2016 року випуску, та Toyota LC 200, 2018 року випуску, надає змогу підозрюваній використати вищевказані транспортні засоби для зміни місця перебування з метою подальшого переховування.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у пропозиції надання неправомірної вигоди, що безумовно свідчить про наявність у неї грошових активів, які отримані поза межами офіційних джерел та були призначені для систематичного надання такої неправомірної вигоди.

Ці факти, у поєднанні із характером злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4, свідчать про наявність у неї значних прихованих активів, у тому числі грошових коштів, які можуть нею вільно використовуватися для тривалого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, та у сукупності свідчать про наявність такого ризику на сьогодні».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання. Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачена санкція у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 (затверджений Законом України від 12.01.2026 р. № 14366) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 04.05.2026 включно.

Окрім того, слідчий суддя зазначає, що наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт, що потенційно посилює ступінь ризику переховування.

Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрювана ОСОБА_4 брала і має намір брати участь у численних закордонних заходах, маючи можливість вільного виїзду, відтак ці обставини дають можливість підозрюваній на цьому етапі досудового розслідування, з урахуванням надзвичайно широкого кола знайомств за межами України, за бажанням переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Сторона захисту стверджувала, що підозрювана не має жодного наміру переховуватись від органу досудового розслідування чи суду в зв`язку з бажанням довести необґрунтованість цього кримінального провадження, однак не спростували вірогідності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Відтак слідчий суддя висновує, що з урахуванням викладених в клопотанні обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та доданих матеріалів, є достатніми підстави вважати доведеним ризик можливого переховування підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.

3.5.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовувався таким: «Підозрювана має доступ до службових приміщень Верховної Ради України, а також вплив на помічників-консультантів, з допомогою яких може знищити або приховати документи, що підтверджують протиправну діяльність.

Значна частина доказів у даному кримінальному провадженні має нематеріальний характер (електронні носії, переписка в месенджерах, чорнові записи), що полегшує їх швидке знищення або модифікацію.

Не виключено, що підозрювана може бути учасником узгодженої корупційної схеми, а, отже, має можливість координувати дії з іншими невстановленими особами з метою узгодженого приховування доказів.

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 12 січня 2026 року №15/104 вже зафіксовано, що ОСОБА_4 вживала заходи з метою конспірації своїх злочинних дій («тут все в порядку, не хвилюйтесь, нормально, ми перевіряємо практично щотиждень, при чому самою найновітнішою технікою, яка взагалі є в країні»), що, на її думку, мало б унеможливити фіксування органом досудового розслідування її пропозиції надати неправомірну вигоду народному депутату України ОСОБА_83 та іншим народним депутатам України. Також зафіксовано використання ОСОБА_4 месенджеру «Signal», за допомогою остання спілкується щодо події злочину саме з метою приховування своєї злочинної діяльності.

Крім того, протягом 13-14 січня 2025 року детективами Національного бюро проведено обшук місця розташування Політичної партії ВО «Батьківщина», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 13, яким в тому числі користується ОСОБА_4, під час якого вилучено мобільні телефони, які перебували в користуванні останньої. При цьому їх оглядом встановлено, що ОСОБА_4 систематично видаляла наявну в них переписку, застосовувала режим автовидалення повідомлень.

Більш того, з корпоративного мобільного телефону офісу ВО ПП «Батьківщина» встановлено факт видалення повідомлення від абонента «ОСОБА_97» НОМЕР_6 за 13.01.2026 о 22 год 10 хв. тобто після початку проведення обшуку.

Наведені обставини свідчить про націленість ОСОБА_4 на активне приховування інформації, речей чи документів, які встановлюють обставини вчинення кримінального правопорушення.

Також вказані факти свідчать про наявність певних правил, які впроваджені для інших осіб, які могли бути залучені до злочинної діяльності підозрюваної щодо видалення інформації, що може мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У разі не застосування запобіжного заходу підозрювана може використати свій статус для створення штучних версій щодо події та обставин вчинення кримінального правопорушення, що ускладнить доказування.

Обставинами, які свідчать про наявність такого ризику, є спосіб вчинення злочину, приховання слідів злочину та вжиття заходів для введення органів слідства в оману.

Указані обставини у сукупності свідчать про наявність ризику, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, і ще не були відшукані та вилучені слідством.

Крім того, слід зазначити, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває, у зв`язку з нещодавнім набуттям статусу підозрюваної ОСОБА_4, розуміючи про її притягнення до кримінальної відповідальності, безпосередньо зацікавлена у вжитті заходів з метою унеможливлення притягнення її до кримінальної відповідальності, може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у тому числі сховати предмет пропонованої неправомірної вигоди тощо».

Слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні фактично перебуває на початковій стадії збирання доказів і тривають відповідні процесуальні дії, відтак цілком вірогідним є знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які можуть бути потенційними доказами, особливо з урахуванням змісту протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 12.01.2026 №15/104, з урахуванням характеру поведінки підозрюваної, спрямованої на конспіративне приховування та маскування намірів.

3.5.3. Ризик незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовувався таким: «Підозрювана має реальний владний і політичний вплив на свідків, зокрема: інших народних депутатів, їхніх помічників, працівників Апарату Верховної Ради України.

Підозрювана може використовувати: погрози політичного або репутаційного характеру; обіцянки кар`єрних преференцій; фінансовий вплив з метою зміни або відмови від показань.

Вплив на експертів або спеціалістів можливий через політичний тиск або публічні заяви, спрямовані на дискредитацію розслідування.

Під час проведення досудового розслідування отримано показання свідків, що мають ключове значення у процесі доказування.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зі свого боку положення ст. 95 КПК України визначають, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не має права обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Отже, надані під час проведення досудового розслідування покази свідків, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке їй інкримінується, судом безпосередньо не досліджувались. З метою створення передумов для подальшого уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, бажаючи змінити їх показання на свою користь.

З протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 12 січня 2026 року №15/104 вбачається, що до злочинної діяльності, пов`язаної з наданням неправомірної вигоди народним депутатам України за вчинення ними дій з використанням наданої їм влади та службового становища ОСОБА_4 залучили також інших осіб.

Зокрема, в розмові 12.01.2026 ОСОБА_4 називає невстановлену особу на ім`я ОСОБА_95, яка має передати 13.01.2026 неправомірну вигоду в розмірі 30 000 доларів США для народного депутата України ОСОБА_84 та ще 2 народних депутатів України. В цій же розмові ОСОБА_4 повідомляє, що в неї є 2-3 особи, які будуть «привозити, віддавати» неправомірну вигоду.

Наразі ОСОБА_4 разом з даним клопотанням про обрання запобіжного заходу отримає від детективів матеріали, якими обґрунтовуються вимоги клопотання, у тому числі протоколи НС(Р)Д, у яких зафіксовані її розмови з іншими особами. Ознайомившись зі змістом цих документів, ОСОБА_4 може незаконно впливати на осіб, з якими контактувала, з метою надання такими особами неправдивих показань щодо факту розмов, їх змісту, контексту тощо.

Враховуючи той факт, що досудове розслідування після повідомлення ОСОБА_4 про підозру фактично лише перейшло у відкриту стадію збору доказів у кримінальному провадженні, об`єктивно до 14.01.2026 встановити та допитати значну частину свідків було неможливо без шкоди кримінальному провадженню, запобігання такому ризику є необхідним для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

Більш того, сам спосіб вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 - надання неправомірної вигоди за досягнення бажаного для себе результату - свідчить про схильність підозрюваної до підкупу інших осіб з метою схилення до вигідної їй поведінки.

Вказані обставини у своїй сукупності доводять існування реального ризику у подальшому з огляду на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, долученими до цього клопотання, вжиття заходів ОСОБА_4 впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні».

Ризик незаконного впливу на свідка у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Слідчий суддя бере до уваги зміст розмов, зафіксованих в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12.01.2026 №15/104, з якого вбачається, що досудовим розслідуванням наразі не встановлено, хто є довіреними особами ОСОБА_4, які мали «привозити, віддавати» неправомірну вигоду, а також не визначено повне коло осіб, яким така могла надаватись, відтак є доведеним ризик незаконного впливу на осіб, які можуть бути свідками в цьому кримінальному провадженні.

Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом».

Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваної з будь-якою особою, але у той же час належить конкретно їх визначити шляхом зазначення повних імен осіб.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, та з огляду на фактично початковий етап досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваної з метою уникнення кримінальної відповідальності на інших народних депутатів, перелік яких зазначено в резолютивній частині ухвали, як потенційних свідків.

Разом з тим в клопотанні відсутні відомості про експерта чи спеціаліста, щодо яких можливий вплив, що позбавляє можливості покласти відповідний обов`язок щодо таких.

3.5.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовувався таким: «Підозрювана, використовуючи свій депутатський статус, може: ініціювати політичний тиск на органи досудового розслідування; публічно дискредитувати детективів, прокурорів, суд; сприяти витоку службової інформації.

Можливе зловживання парламентськими процедурами (депутатські звернення, запити) з метою втручання у хід слідства.

Підозрювана може вживати заходи з метою створення штучних процесуальних перешкод, зокрема шляхом подання масованих скарг та клопотань, спрямованих не на захист, а на затягування процесу.

Слід також враховувати спосіб вчинення кримінального правопорушення, який передбачав високий рівень конспірації вчинення злочину.

Так, з метою приховування факту пропозиції неправомірної вигоди народному депутату України ОСОБА_83 та іншим народним депутатам України ОСОБА_4 організувала вжиття заходів щодо убезпечення своїх злочинних дій від фіксації зі сторони правоохоронного органу, що на її переконання мало б дозволити їй уникнути кримінальної відповідальності.

Зокрема, такими заходами є використання інтернет месенджерів, заборона надавати свій телефон третім особам та взагалі повідомляти про будь-які зв`язки з нею («ви мій телефон не давайте», «щоб все таки ні ці люди, ні ваш помічник не знав, що це від мене»), перехід на шепіт при обговоренні саме питань, пов`язаних з пропозицією неправомірної вигоди.

Більше того, пропонуючи неправомірну вигоду, ОСОБА_4 була впевнена, що в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 13, її злочинні дії жодним чином не можуть бути задокументовані.

Зазначене свідчить про високу ймовірність протидії ОСОБА_4 законним діям органу досудового розслідування щодо збирання доказів у кримінальному провадженні».

Оцінюючи вищенаведені доводи на основі матеріалів клопотання, а також життєпис підозрюваної із загальнодоступного джерела ІНФОРМАЦІЯ_2, який свідчить про активну участь підозрюваної упродовж більш ніж 30 років в політичному житті України, за час чого нею вочевидь налагоджено величезну кількість стосунків із впливовими владними персонами, слідчий суддя вважає доведеною надзвичайно високий ступінь цього ризику, попри те, що сторона захисту стверджувала про відсутність цього ризику, однак не надала доказів, які б нівелювали твердження про його існування.

3.5.5. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, обґрунтовувався таким: «Інкриміновані дії пов`язані з постійною законодавчою діяльністю.

У разі не застосування запобіжного заходу, зберігаючи депутатський мандат, підозрювана має об`єктивну можливість продовжувати пропонувати і, не виключено, що й надавати неправомірну вигоду за голосування «за» чи «проти» стосовно тих чи інших законопроєктів, блокування або лобіювання певних норм.

Дії ОСОБА_4 свідчать про відсутність добровільного припинення протиправної поведінки, а її рішучість при висловленні пропозиції неправомірної вигоди вказує на націленість систематично («один раз в месяц, єто постоянно действующая история для каждого человека») надавати таку вигоду у разі виконання чи невиконання відповідних дій, за які вона пропонувалась.

Відсутність запобіжного заходу створює умови для впливу на законодавчий процес в корисливих інтересах, що становить підвищену суспільну небезпеку.

Стороною обвинувачення зафіксовано вчинення ОСОБА_4 корупційного тяжкого злочину. Разом з тим, викриття злочинних дій ОСОБА_4 без застосування до неї запобіжного заходу не забезпечить припинення її протиправних дій щодо подальших пропозицій надання неправомірної вигоди народним депутатам України.

Запобігти зазначеному ризику можливо виключно шляхом застосування до неї вказаного запобіжного заходу, оскільки остання може продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення, а також скоїти нові злочини.

Досудовим слідством встановлено, що підозрювана не планувала обмежуватись пропозицією та наданням неправомірної вигоди лише ОСОБА_83 та ще двом народним депутатам, а шляхом надання неправомірної вигоди була готова впливати на голосування значно більшої групи депутатів

Сукупність наведених ризиків, їх реальність та взаємозв`язок, з урахуванням особливого правового статусу народного депутата України, можливої системності корупційної діяльності та значного суспільного резонансу, обґрунтовує необхідність застосування суворого запобіжного заходу, який здатен нейтралізувати зазначені ризики».

Слідчий суддя на підставі матеріалів, які обґрунтовують цей ризик, висновує, що зміст розмов ОСОБА_4 та її статус, свідчить про високий ступінь можливості вчинити нове кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що такий ризик може бути нівельований з часом у процесі досудового розслідування через невстановлення нових фактів протиправної поведінки та наявністю бездоганної процесуальної поведінки підозрюваної.

3.6. Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, захисників і підозрювану, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, п`ять доведених ризиків, а також таке:

1) надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК;

2) інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікується як тяжке, тобто у разі визнання підозрюваною винуватості їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;

3) наразі вік підозрюваної становить 65 років і відсутня інформація щодо її стану здоров`я, яка перешкоджає застосування до неї запобіжного заходу у вигляді застави;

4) підозрювана заміжня, має повнолітню доньку;

5) підозрювана є народним депутатом України;

6) підозрювана раніше не судима,

7) майновий стан підозрюваної є цілком заможний,

вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 і виконання нею процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування.

3.7. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваної ОСОБА_4 достатньої для забезпечення виконання нею обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем впевненості, за якого перспектива втрати застави у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують Суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) особливий характер справи; 3) майновий стан підозрюваного; 4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; 5) масштаб його фінансових операцій; 6) даних про особу підозрюваного; 7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; 8) «професійне середовище» підозрюваного; 9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; 10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого її ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

У той же час КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

Відтак слідчий суддя зазначає, що в клопотанні належним чином не обґрунтовано та в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру застави у розмірі 50 млн. грн. будь-якими аргументами, які могли би бути враховані.

Разом з тим при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує доведеність п`яти ризиків, факт обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення та характер такого, особу підозрюваної як політичної діячки, що свідчить про наявність виключного випадку, коли застава у межах статті 182 КПК не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням доведених прокурором обставин і заперечень сторони захисту, належить задовольнити клопотання частково із визначенням запобіжного заходу у вигляді застави як у виключних випадках, в розмірі 10 000 (десять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня становить 3328 гривень, відтак грошовий еквівалент розміру застави для підозрюваної ОСОБА_4 становитиме 33 280 000 (тридцять три мільйони двісті вісімдесят тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.

Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо зобов`язання підозрюваною виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Тобто застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у разі її внесення безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваною ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, покладених на неї безпосередньо процесуальним законом (частиною 7 статті 42 КПК), а також на певний строк визначених ухвалою слідчого судді обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.

У той же час слідчий суддя зазначає, що КПК не пов`язує визначення населеного пункту чи регіону, за межі якого не має права відлучатися підозрювана без дозволу слідчого чи прокурора із чинним адміністративно-територіальним устроєм України, визначеним статтями 132, 133 Конституції України і Законом України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» від 28.07.2023 №3285-IX, оскільки таке належить розуміти винятково як географічну частину території України. Відтак, оскільки географічна територія міста Києва повністю знаходиться в межах географічної території Київської області, у якій фактично проживає підозрювана, то відсутня необхідність окремого зазначення в судовому рішення необхідності отримання підозрюваною дозволу відлучатися з міста Києва, як це зазначено в клопотанні, тобто належить покласти обов`язок не відлучатись за географічні межі Київської області.

Також слідчий суддя вважає недоцільним покладати на підозрювану обов`язок носити електронний засіб контролю через визначення достатнього розміру застави, її стать і вік, разом з тим враховуючи відсутність у Національної поліції достатньої кількості таких засобів для усіх підозрюваних чи обвинувачених, на яких судами покладається такий обов`язок, що об`єктивно не забезпечує процесуальні потреби.

Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання.

2. Застосувати до ОСОБА_4 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 (десяти тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 33 280 000 (тридцять три мільйони двісті вісімдесят тисяч) гривень, яка має бути внесена самим підозрюваним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код 42836259, рахунок UA678201720355279004000096000 у Державній казначейській службі України міста Києва, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».

3. Покласти на ОСОБА_4 до 16.03.2026 включно такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;

2) не відлучатись за географічні межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво;

3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у чинному повідомленні про підозру, з такими народними депутатами України: 1) ОСОБА_9, 2) ОСОБА_10, 3) ОСОБА_11, 4) ОСОБА_12, 5) ОСОБА_13, 6) ОСОБА_14, 7) ОСОБА_15, 8) ОСОБА_16 ; 9) ОСОБА_17, 10) ОСОБА_18, 11) ОСОБА_19 ; 12) ОСОБА_20, 13) ОСОБА_21, 14) ОСОБА_22, 15) ОСОБА_23, 16) ОСОБА_24, 17) ОСОБА_25, 18) ОСОБА_26, 19) ОСОБА_27, 20) ОСОБА_28, 21) ОСОБА_29, 22) ОСОБА_30, 23) ОСОБА_31, 24) ОСОБА_32, 25) ОСОБА_33, 26) ОСОБА_34, 27) ОСОБА_35, 28) ОСОБА_36, 29) ОСОБА_37, 30) ОСОБА_38, 31) ОСОБА_39, 32) ОСОБА_40, 33) ОСОБА_41 ; 34) ОСОБА_42, 35) ОСОБА_43, 36) ОСОБА_44, 37) ОСОБА_45, 38) ОСОБА_46, 39) ОСОБА_47 ; 40) ОСОБА_48 ; 41) ОСОБА_49, 42) ОСОБА_50, 43) ОСОБА_51, 44) ОСОБА_52, 45) ОСОБА_53, 46) ОСОБА_54, 47) ОСОБА_55, 48) ОСОБА_56, 49) ОСОБА_57, 50) ОСОБА_58, 51) ОСОБА_59, 52) ОСОБА_60, 53) ОСОБА_61, 54) ОСОБА_62, 55) ОСОБА_63, 56) ОСОБА_64, 57) ОСОБА_65, 58) ОСОБА_66, 59) ОСОБА_67, 60) ОСОБА_68, 61) ОСОБА_69, 62) ОСОБА_70, 63) ОСОБА_10, 64) ОСОБА_71 ; 65) ОСОБА_72, 66) ОСОБА_73 ;

5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України;

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 21.01.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1 __________