Document No. 133600070

Date of the hearing: 19/01/2026
Date of the decision: 19/01/2026
Case №: 991/11680/25
Proceeding №: 52025000000000472
Instance: HACC AC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.

Справа № 991/11680/25

Провадження №11-сс/991/7/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

власника майна ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2025 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 10.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2025 року частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 та накладено арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на майно, вилучене під час проведення обшуку 10.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 221 243 доларів США; 200 484 євро.

Не погодившись із оскаржуваною ухвалою, представник власника майна ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2025 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора САП ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні N? 52025000000000472 від 21.08.2025, зобов?язати відповідальну особу НАБУ повернути ОСОБА_5 грошові кошти у сумі: 221 243 доларів США; 200 484 євро, вилучені під час проведення обшуку 10.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .

16.01.2026 на електронну пошту АП ВАКС надійшли доповнення до апеляційної скарги від представника власника майна., в яких він зазначає:

- тимчасово вилучене майно отримано законним шляхом, існування значної частини грошових коштів підтверджується ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2015, відповідно до якої ОСОБА_8 повернули 117 827 доларів США та 130 000 Євро, окрім того значний обсяг грошових коштів відображено у щорічній декларації, про що суду було надано підтвердження детективами НАБУ, які приймали участь у розгляді клопотання, а також не підпадало під ознаки речового доказу, оскільки в слідчого судді не досліджувались будь-які матеріали кримінального провадження, які б свідчили, що вилученні грошові кошти будь-яким чином свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину або є предметом чи знаряддям злочину, отримані злочинним шляхом тощо, а відповідно не підлягають спеціальній конфіскації;

- в матеріалах клопотання відсутні будь-які відомості, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_5 вчиняв будь-які дії, направленні на протиправне збагачення, приймав участь у злочинній організації, здійснював інші дії, за які передбачається кримінальна відповідальність;

- вилучені грошові кошти ніколи не передавались ОСОБА_9 та не отримувались від нього, не переміщувались між будь-якими особами, є особистими заощадженнями ОСОБА_5 та його дружини, які, враховуючи воєнний стан та загрозу руйнування житла, зберігались у зручному для транспортування місці, яке дозволило б ОСОБА_5 швидко без зволікань зберегти свої заощадження за умови раптової необхідності залишити житло;

- ОСОБА_5 проживає однією сім`єю із ОСОБА_10 без реєстрації шлюбу та веде сумісне господарство з нею тривалий проміжок часу. Вилучені грошові кошти були сумісною власністю та за взаємною згодою зберігались у ОСОБА_5 таким чином, щоб у випадку позаштатної ситуації, яка в умовах воєнного стану може наступити з великою ймовірністю, існувала можливість швидко разом із накопиченнями залишити приміщення;

- ОСОБА_5 здійснював господарську діяльність та в 2022 році подав декларацію про майновий стан, відповідно до якої отримав дохід у розмірі 4988 749 грн 55 коп, що при середньорічному курсі долара США до гривні 27,28 за один долар США становило 182 872 долари США;

- в результаті здійснення господарської діяльності ОСОБА_10 також у 2021 році було отримано дохід у розмірі 3 160 210 грн 01 коп, що при середньорічному курсі долара США до гривні 27,28 грн за один долар США становило 115 843 долари США та у 2022 році дохід був задекларований у розмірі 1 717 085 грн., що відповідно на той момент становило 62 943 долари США;

- в клопотанні про накладення арешту на майно не вказано які конкретно відомості свідчать про незаконність отримання відповідних коштів, а також яким чином вказане майно могло бути об`єктом вчинення злочину в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України. Відтак, не наведено доказів, що дане майно має ознаки речових доказів.

В судове засідання з`явились ОСОБА_5, представник власника майна ОСОБА_6 та прокурор САП ОСОБА_7, які просили здійснити розгляд за наявного складу учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5, представника власника майна ОСОБА_6, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Частина 11 ст. 170 КПК України вказує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів провадження убачається, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000472 від 21.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ст. 336, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 387, ч. 1 ст. 344 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не пізніше 15.01.2025 створено злочинну організацію та здійснювалось керівництво нею.

Прокурор вказав, що до складу учасників злочинної організації було залучено ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також декілька інших осіб, відомості щодо яких на цей час встановлюються.

Зазначені особи мали добровільне бажання збагатитися за рахунок отримання прибутку від операцій з легалізації (відмивання) грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, а окремі із них мали досвід представництва інтересів нерезидентів при вчиненні фінансових операцій, дії яких містили ознаки легалізації (відмивання).

У зв`язку зі значним обсягом завдань, які виникали в процесі діяльності злочинної організації, ОСОБА_12, маючи особливу довіру до зазначених осіб, будучи впевненим у їх підтримці та готовності до вчинення злочинів, за невстановлених обставин, однак не пізніше 15.01.2025, запропонував ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та іншим невстановленим особам взяти участь у створеній ним спільно із ОСОБА_11 злочинній організації, на що останні з огляду на їх подальші дії погодились.

Водночас, у цей же час, до складу злочинної організації ОСОБА_12 та ОСОБА_11 були залучені ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Вказані особи, використовуючи свої службові повноваження, а також вплив Міністра енергетики України ОСОБА_18 та довірливі відносини з ним, здійснювали отримання та акумулювання значних сум грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, за сприяння та участі службових осіб АТ «НАЕК «Енергоатом».

За вказаних обставин була створена злочинна організація та здійснювалось керівництво нею, а ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інші особи були її учасниками.

Крім того, для вчинення окремих фінансових операцій із віртуальними активами учасниками злочинної організації за невстановлених обставин, але не пізніше 24.02.2025 було залучено ОСОБА_9, який мав досвід вчинення операцій даного виду.

Одночасно, з метою конспірації та недопущення викриття злочинної діяльності, учасниками злочинної організації обрано ОСОБА_9 псевдонім «Болек», який використовувався у спілкуванні між собою.

Так, ОСОБА_9 на прізвисько « ОСОБА_19 », здійснюючи функції переміщення, перетворення та конвертування коштів, зокрема з використанням криптоактивів в інтересах ОСОБА_12, залучив ОСОБА_5, як свого водія, для переміщення відповідних коштів.

Наведені обставини підтверджуються наданими прокурором САП доказами та документами, які були досліджені слідчим суддею та є достатніми для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання про арешт майна, можуть свідчити про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, зокрема:

-витягу з ЄРДР;

-протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-протоколів огляду;

-протоколів про результати спостереження за особою;

-протоколів за результатами проведення ОТЗ аудіоконтролю особи;

-протоколу допиту свідка від 12.09.2025;

-інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.

Зважаючи на характер питань, що вирішується (арешт майна) на даній стадії провадження суд не вирішує питання про наявність елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість конкретних осіб у його вчиненні.

Згідно матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.10.2025 у кримінальному провадженні № 52025000000000472 від 21.08.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 (том 1, а.с. 26-35).

10.11.2025 за результатами проведення обшуку вказаного приміщення детективами НАБУ, зокрема, було вилучено:

- мобільний телефон «Nokia» серійний номер НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон «Huawei P Smart» IMEI: НОМЕР_3 ; ІМЕІ2: НОМЕР_4 ;

- мобільний телефон «Nokia TA-1053» IMEI: НОМЕР_5 ; ІМЕІ2: НОМЕР_6 ;

- грошові кошти: 221 243 (двісті двадцять одна тисяча двісті сорок три) доларів США; 200 484 (двісті тисяч чотириста вісімдесят чотири) Євро.

Постановою детектива НАБУ від 11.11.2025 вилучене майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (том 1, а.с. 41-52). Оскаржуваною ухвалою слідчий суддя наклав арешт на грошові кошти у сумі: 221 243 доларів США; 200 484 євро.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо наявності підстав для часткового задоволення клопотання та накладення арешту на грошові кошти, оскільки, за версією органу досудового розслідування, вони здобуті внаслідок легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

На переконання колегії суддів, додані до клопотання про арешт майна матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, знищення чи відчуження. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної сарги щодо відсутності підстав для накладення арешту на грошові кошти з огляду на те, що у межах вказаного кримінального провадження розслідуються обставини діяльності злочинної організації, діяльність якої імовірно передбачала отримання неправомірної вигоди за вчинення дій службових осіб АТ «НАЕК «Енергоатом» в інтересах контрагентів товариства, а також подальшу легалізацію (відмивання) грошових коштів, одержаних злочинним шляхом різними способами із залученням значної кількості осіб.

Ухвалою слідчого судді надано дозвіл на відшукання грошових коштів, які є предметом неправомірної вигоди, доходами від вчинення кримінальних правопорушень тощо, а тому пояснення представника власника майна щодо походження коштів за відсутності підтверджених документів є необґрунтованими.

Оскільки під час ряду обшуків відшукано не всі грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, з метою перевірки можливої належності таких грошових коштів до неправомірної вигоди, доходів від вчинення кримінальних правопорушень, збереження речових доказів, застосування спеціальної конфіскації та конфіскації майна існують підстави для накладення арешту на такі грошові кошти та речі, схожі на грошові кошти.

Відповідно до статей 96-1 та 96-2 КПК України, майно, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації, що зумовлює правомірність застосованого арешту. Арешт задля забезпечення спеціальної конфіскації може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.

Окрім того, колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги щодо законності походження коштів, вилучених під час проведення обшуку у ОСОБА_5 . Матеріали провадження не містять підтверджень щодо законних доходів, що давали б ОСОБА_5 можливість мати такі заощадження. Озвучена ОСОБА_5, зокрема, під час апеляційного розгляду, версія щодо походження коштів є неспроможною, оскільки на її підтвердження не надано логічних та обґрунтованих пояснень, доказів на їх підтвердження. Не підтверджується така версія й матеріалами провадження. Зокрема, доказів, що у 2022 році ОСОБА_5 зберігались кошти - не надано, а наявні відомості (зокрема з податкової) не співрозмірні із обсягом коштів, що були вилучені під час проведення обшуку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2025 року, якою накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 10.11.2025, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Search

Document No. 133600070