справа № 991/2892/22

провадження № 11-кп/991/78/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року, якою відмовленні задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 та захисників ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження № 52017000000000636 від 26 вересня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 та захисників ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження № 52017000000000636.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_2 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року та в порядку ч. 1 ст. 417 КПК України кримінальне провадження № 52017000000000636 щодо ОСОБА_3 закрити, в частині пред`явлення обвинувачення за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 р.).

Перевіривши матеріали поданої апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року слід відмовити, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 392 КПК України).

А тому, враховуючи, що ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України є судовим рішенням, можливість оскарження якого під час судового провадження у першій інстанції в апеляційному порядку кримінальним процесуальним законом не передбачена, то, з огляду на зміст положень ст. 392 КПК України, така ухвала суду не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Згідно вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

При цьому суд звертає увагу, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

З урахуванням викладеного, у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 392, ч. 4 ст.399 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року, відмовити.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.

Суддя: ОСОБА_1