Справа № 991/7016/25

Провадження 1-кп/991/89/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання захисника по зміну запобіжного заходу

у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України,

ОСОБА_8, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Горлівка Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 368-5 КК України,

установив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають зазначені кримінальні провадження, матеріали яких об`єднані у справі 991/7016/25.

14 січня 2026 року прокурор подала до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

У клопотанні прокурором наведено рух кримінальних проваджень та короткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, їх правова кваліфікація.

Прокурор, серед іншого, зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2024 року застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 280 000 грн.

Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 991/7016/25 покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 строком до 11 жовтня 2025 року обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

В подальшому строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, було продовжено, востаннє до 26 січня 2026 року.

Прокурор вважає, що з часу покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися.

Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, прокурор посилається на: тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6, у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів; майновий стан обвинуваченого, членів його родини та близьких осіб; наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон та можливість виїзду за кордон на підставі власного рішення про відрядження, також переховування на тимчасово окупованій території України.

Також посилається на майновий стан обвинуваченого та близьких йому осіб. Зазначила, що ОСОБА_6 інкримінується набуття упродовж 2020-2023 років активів загальною вартістю не менше 72 840 521,4 грн, при цьому лише за п`ять місяців 2023 року він набув активи загальною вартістю не менше 34 900 000 грн. Отже, набуття вказаних активів, а також належність ОСОБА_6 та його дружині ОСОБА_8 інших об`єктів нерухомого майна у Львівській та Донецькій областях свідчать про фінансову спроможність ОСОБА_6, та можливість тривалий час ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

Крім цього, прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 перебував на посаді військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України, у зв`язку з цим міг набути зв`язки серед працівників військових та правоохоронних органів, які можуть сприяти йому у перетині державного кордону поза межами відповідних пунктів пропуску. Прокурор зазначила, що ОСОБА_6 має можливість виїхати та переховуватися на тимчасово окупованих територіях, оскільки його батьки та брат проживають на тимчасово окупованій території у Донецькій області.

Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків прокурор зазначає, що значна частина свідків у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_16, керівник ТОВ «Близниця» ОСОБА_9, представник ТОВ «КУА Озон» ОСОБА_11, є або знайомими (сусідами) ОСОБА_6, або можуть мати дружні чи інші ділові стосунки, що зумовлює можливість впливати на них для викривлення наданих ними свідчень. Окрім цього ОСОБА_6 може використати авторитет займаної посади та наявні зв`язки для впливу на свідків, а особистий фінансовий ресурс для впливу шляхом підкупу свідків.

Прокурор зазначила, що судовий розгляд у кримінальному провадженні триває, а обсяг матеріалів сторони обвинувачення, які планується долучити, а також кількість свідків у справі є значним, тому існує необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, для забезпечення судового розгляду.

19 січня 2026 року захисник ОСОБА_7 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому просив зменшити визначений слідчим суддею ОСОБА_6 розмір застави з 25 000 000 грн до 10 000 000 грн.

На обґрунтування вимог клопотання захисник зазначив, що визначений на стадії досудового розслідування ОСОБА_6 розмір застави був внесений заставодавцем - ТОВ «Керамет». У свою чергу ОСОБА_6 виконаний покладений на нього обов`язок, зокрема щодо здачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також правоохоронними органами був застосований до обвинуваченого електронний засіб контролю. Надалі, як кількість обов`язків так і їх формулювання змінювались, а у період з 06 по 11 серпня 2025 року на ОСОБА_6 не були покладені судовим рішенням жодні обов`язки. Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду на ОСОБА_6 були покладені обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також на все майно ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_8 у межах цього кримінального провадження накладено арешт.

Запобіжний захід до ОСОБА_6 був застосований ще 28 серпня 2024 року, востаннє розмір застави був зменшений 04 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

У той же час, з перебігом часу актуальність ризиків у кримінальному провадженні зменшується. ОСОБА_6 має бездоганну, належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні. Обвинувачений не вчиняв жодних дій, які б могли свідчити про можливість настання ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Практика Європейського суду з прав людини та Вищого антикорупційного суду свідчить про можливість зменшення розміру застави у разі зменшення ризиків.

Тому, враховуючи, що досудове розслідування закінчене, а також належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 можна дійти висновку, що ризики у кримінальному провадженні зменшились.

Звернув увагу, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки на території України, оскільки одружений, є батьком двох неповнолітніх дітей, вся родина ОСОБА_20 проживає у місті Києві. Обвинувачений не має будь-яких активів за кордоном.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, підтримав, просив задовольнити. Просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з огляду на те, що саме такий розмір застави забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, то просив відмовити в його задоволені, враховуючи зазначені ним у письмових запереченнях обставини. Звернув увагу, що сторона обвинувачення, стверджуючи про наявність у ОСОБА_6 незаконних активів, не надала достатніх доказів цього, також відсутні докази наявності у обвинуваченого нерухомого майна на території Донецької області. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотань, колегія судів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Питання щодо запобіжних заходів врегульовані у главі 18 Кримінального процесуального кодексу України.

За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року щодо таких обставин: відповідно до статті інтернет - видання «Радіо Свобода» від 21 березня 2024 року колишній голова Донецької обласної державної адміністрації в період зайняття посади особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з 2020 року по 2023 рік міг набути через інших осіб активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що перевищує його законні доходи (епізод 1); за фактом умисного внесення Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 2); за фактом умисного внесення Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 3); за фактом умисного внесення Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 4); за фактом умисного внесення особою, що є суб`єктом декларування, недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 5) (т. 1 а.с. 113-114).

Також Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року, у тому числі за фактом умисного внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 2) (т. 19 а.с. 1).

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 991/7623/24 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 280 000 грн та покладено обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 6 а.с. 46-58).

04 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4171/25 зменшено розмір застави до 25 000 000 грн (т. 6 а.с. 372-377).

Також ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 991/12071/24, від 23 грудня 2024 року у справі № 991/14115/24, від 14 лютого 2025 року у справі № 991/1263/25, від 09 квітня 2025 року у справі № 991/3016/25, від 05 червня 2025 року у справі № 991/5290/25 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, продовжувався (т. 6 а.с. 91-97, 202-254, 276-292).

У зв`язку з тим, що строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, закінчився 05 серпня 2025 року, прокурором 08 серпня 2025 року подано до суду клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків.

Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 991/7016/25 клопотання прокурора задоволено та покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 строком до 11 жовтня 2025 року обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України (т. 3 а.с. 73-81).

У подальшому ухвалами колегії суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою суду від 26 листопада 2025 року до 26 січня 2026 року (т. 16 а.с. 2-7, т. 21 а.с. 78-85).

Тобто, станом на 19 січня 2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави та діють обов`язки відповідно до ухвали суду від 26 листопада 2025 року.

Щодо наявності обґрунтованості підозри.

Колегія суддів звертає увагу, що оцінка наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення не надається, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_6 наразі перебуває у статусі обвинуваченого.

Водночас колегія суддів враховує, що питання обґрунтованості підозри було предметом судового контролю на стадії досудового розслідування, що підтверджується копіями судових рішень щодо застосування запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків покладених на ОСОБА_6, які містяться в матеріалах справи та досліджені судом. Висновки з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду становитимуть порушення права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо доведеності ризиків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Прокурор у клопотанні доводить наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, які, на переконання прокурора, на цей час не зменшилися, та виправдовують необхідність продовження покладених на обвинуваченого обов`язків.

Так, визначаючи доведеним продовження існування ризику переховуватися від суду колегія суддів враховує тяжкість та характер злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 . Те, що відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України злочини, передбачені ч. 2 ст. 366-2 КК України, є нетяжкими та вважаються кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, а злочин, передбачений ст. 368-5 КК України, класифікується як тяжкий злочин, і відноситься до корупційних, що позбавляє можливості застосувати норми ст. 69, 75 КК України, тобто потенційне покарання є реальним.

Окрім цього, колегія суддів враховує інші обставини, які можуть свідчити про наявність у обвинуваченого можливості переховуватися від суду, зокрема наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1, який дійсний до 05 березня 2028 року, та його досвід перетину кордону, у тому числі у період дії воєнного стану в Україні, а саме: 25 березня та 11 червня 2024 року (т. 2 а.с. 63).

Також колегією суддів не виключається можливість використання ОСОБА_6 своїх зв`язків, набутих ним під час перебування на посадах Голови Донецької обласної державної адміністрації та військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України, для безперешкодного перетину державного кордону. Колегія суддів враховує і наявні у матеріалах справи відомості щодо майнового стану обвинуваченого та членів його сім`ї (т. 1 а.с. 208-221, 227-238, т. 11 а.с. 19-156, 174-194, 219-342, т. 14 а.с. 16-267, т. 15 а.с. 99-188).

Тому колегія суддів вважає доведеним, що ризик переховування від суду продовжує існувати. Продовження існування цього ризику у такому ступені обумовлює необхідність покладення на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків, колегія суддів враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 352 КПК України). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). При цьому, нормами ч. 3, 4 ст. 225 КПК України передбачено, що суд за результатами судового розгляду може не врахувати докази (показання свідка), отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, або ж прийняти рішення про необхідність її допиту під час судового розгляду.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а саме: досліджуються докази сторони обвинувачення, свідки судом ще не допитані, тому існує ризик того, що внаслідок можливого впливу на них, у тому числі з боку обвинуваченого ОСОБА_6, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді.

Тому, враховуючи доводи прокурора, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6, а саме: утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року.

Прокурор у клопотанні також посилається на наявність ризику незаконного впливу на інших учасників у цьому кримінальному провадженні, разом з тим хто саме ці учасники (інший обвинувачений, спеціаліст чи експерт) у клопотанні не зазначено, як і яким чином обвинувачений може на них впливати, тому суд визнає недоведеним наявність ризику в цій частині.

Колегія суддів зазначає, що продовження обов`язків обумовлене наявністю встановлених вище ризиків, яке забезпечить можливість контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченої з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Суд вважає, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, враховуючи, що воно пов`язане із здійсненням судового провадження стосовно особи. Отже, таке втручання є розумним та співмірним для цілей цього кримінального провадження.

З урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України дію вищезазначених обов`язків належить продовжити на два місяці, тобто до 19 березня 2026 року.

Щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

За ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати клопотання про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом.

Так, кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту. Положення ст. 22, 201 КПК України встановлюють лише те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна запобіжного заходу може мати місце, коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про покладення/продовження додаткових обов`язків, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття відповідного рішення, зокрема, якщо під час кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу чи покладення додаткових обов`язків, а також обставини, які враховувалися під час їх застосування (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, тощо).

Захисник ОСОБА_7 у клопотанні про зміну запобіжного заходу просив зменшити розмір застави.

Колегія суддів, враховуючи встановлені вище обставини, зокрема ступінь доведеності прокурором наявності ризиків, вважає небезпідставними доводи захисника.

Так, колегія суддів враховує, що з часу перегляду розміру застави кримінальне провадження перейшло на стадію судового розгляду.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Як встановлено вище, застава за обвинуваченого ОСОБА_6 внесена заставодавцем - юридичною особою. У той же час санкції ст. 366-2, 368-5 КК України щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, не передбачають покарання у виді конфіскації майна, а тому внесена застава за обвинуваченого ОСОБА_6 не може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, окрім процесуальних витрат.

Також, колегія суддів враховує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Встановлені обставини у сукупності, на думку колегії суддів, дають підстави для зміни запобіжного заходу, а саме зменшення її розміру з 25 000 000 грн до 20 000 000 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, підлягає задоволенню, а клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 185, 193, 194, 199, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, строком до 19 березня 2026 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, щодо обставин, викладених в обвинувальних актах у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Задовольнити клопотання захисника частково.

Змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 991/7623/24 запобіжний захід до ОСОБА_6 у виді застави у розмірі 30 280 000,00 грн, який востаннє був змінений (зменшений) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2025 року у справі № 991/4171/25 до 25 000 000, 00 грн, на запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 000 000 грн.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3