Справа № 991/9167/24

Провадження 1-кп/991/103/24

У Х В А Л А

іменем України

20 лютого 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника юридичної особи ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про покладення процесуальних обов`язків на обвинувачену ОСОБА_4 та клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України.

1.1. Прокурор подала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_4 .

1.2. Клопотання мотивувала тим, що наразі стосовно ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 400 000 грн із покладенням процесуальних обов`язків, які неодноразово продовжувалися ухвалами суддів Вищого антикорупційного суду. Востаннє процесуальні обов`язки продовжені ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.10.2025 у справі №991/9167/24.

1.3. Прокурор зазначила, що метою продовження покладених на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язків є забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків і запобігання спробам:

- переховуватися від суду;

- незаконно впливати на свідків.

1.4. У зв`язку із неможливістю розглянути вказане клопотання у межах строку дії попередньої ухвали про продовження процесуальних обов`язків через об`єктивні обставини прокурор змінила своє клопотання і просила покласти на обвинувачену ОСОБА_4 строком на 2 місяці такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

1.5. Від захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.

1.6. Клопотання мотивував належною поведінкою ОСОБА_4 протягом усього періоду здійснення кримінального провадження. Звернув увагу, що строк дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинувачену, закінчився 12.02.2026. Попри закінчення строку їх дії ОСОБА_4 не вчиняла будь-яких дій на реалізацію ризиків кримінального провадження, про які стверджує прокурор. Захисник також зазначив про майновий стан обвинуваченої та її чоловіка.

1.7. Ураховуючи викладене, захисник просив змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 400 000 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 грн.

1.8. З метою забезпечення повного і ефективного судового розгляду, дотримання розумності строків розгляду Суд розглядає клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання про зміну запобіжного заходу одночасно, оскільки вони передбачають дослідження одних і тих самих обставин стосовно того самого обвинуваченого.

2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання сторони обвинувачення із уточненими змінами до прохальної частини і покласти на обвинуваченого ряд процесуальних обов`язків. Заперечив стосовно задоволення клопотання захисника з огляду на те, що застосований розмір застави є помірним.

2.2. Захисник ОСОБА_7 звернув увагу, що КПК України не передбачає механізму внесення змін до клопотання після спливу строків обов`язків, проте не заперечив проти самих процесуальних обов`язків. Підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу.

2.3. Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію захисника.

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Процесуальне законодавство дійсно не передбачає випадків уточнення прохальної частини клопотання про продовження строку дії обов`язків у контексті їх повторного покладення. Водночас Суд врахував, що зміни не змінюють змісту самого клопотання і не становлять суттєвого втручання у права обвинуваченого. Суд також сприймає об`єктивні обставини, які унеможливили розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов`язків в межах строку дії попередньої ухвали.

Таким чином, Суд вбачає за можливе розглянути подане клопотання прокурора в новій редакції.

3.2. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.12.2025 продовжено до 12.02.2026 включно строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

У вказаній ухвалі Суд встановив актуальність ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків.

3.3. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

3.4. На підставі ст. 201 КПК України обвинувачена, до якої застосовано запобіжний захід, її захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченої згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

3.5. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.6 Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.7. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.

3.8. Це кримінальне провадження, у якому ОСОБА_4 має процесуальний статус обвинуваченої, знаходиться на стадії судового розгляду, а саме дослідження доказів. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.9. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачена може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

3.10. З урахуванням наявних обставин, пов`язаних із розглядом кримінального провадження, Суд доходить висновку, що актуальними залишаються ризики переховування.

3.11. На думку Суду, ризик переховування обвинуваченої від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання її винуватою у вчинені інкримінованого діяння в їх сукупності. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Санкція цієї статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При чому ст. 369 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання її винуватою у майбутньому, обвинувачена може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченої у будь-який момент судового розгляду. Співставлення можливих негативних наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Суд також враховує, що вказаний ризик залишається актуальним з огляду на потенційну можливість виїзду обвинуваченої закордон і відсутність законодавчих обмежень на перетин кордону в умовах дії воєнного стану.

3.12. Суд сприймає, що загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Водночас, застосування будь-якого процесуального обов`язку можливе виключно за наявності актуального та конкретного ризику на момент вирішення відповідного питання. Попередній обов`язок утримуватися від спілкування з певними особами припинив свою дію у зв`язку із закінченням встановленого попередньою ухвалою строку, а факт спливу цього строку сам по собі не створює презумпції автоматичного відновлення ризику. У світлі обставин цієї справи Суд також враховує, що сплив строку попередньої ухвали з неможливістю продовження відповідного обов`язку не був зумовлений недобросовісною поведінкою обвинуваченої.

Подане клопотання фактично ґрунтується на тих самих обставинах, які вже були предметом судової оцінки раніше, та не містить нових фактичних даних, що свідчили б про виникнення або актуалізацію відповідного ризику після припинення дії попереднього обов`язку.

Суд підкреслює, що повторне покладення тотожного обов`язку без наведення нових, належним чином обґрунтованих підстав фактично призвело б до його автоматичного продовження, що несумісне з тимчасовою природою процесуальних обмежень. За відсутності конкретних даних про існування реального та актуального ризику незаконного впливу повторне автоматичне застосування обмеження не відповідає критерію необхідності та принципу пропорційності, навіть за умови, що такий обов`язок суттєво не впливає на права і свободи обвинуваченої. Суд не може виходити з презумпції збереження ризику лише з огляду на те, що раніше такий ризик визнавався існуючим. Обов`язок доведення актуальності ризику покладається на сторону обвинувачення і не може підмінятися посиланням на попередні судові рішення.

Крім того, суд враховує стадію судового розгляду та обсяг уже досліджених доказів, що додатково знижує процесуальну значущість гіпотетичного впливу.

Тому Суд не вважає за необхідне на даному етапі кримінального провадження покладати обов`язок не спілкуватися з визначениими особами.

3.13. Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявник не може ставити під сумнів висновки, покладені в основу рішень слідчого судді про застосування або попередню зміну запобіжного заходу. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну взятих до уваги обставин, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

3.14. Новими доводами захисника в обґрунтування зміни запобіжного заходу, які не були предметом розгляду попередніх клопотань про зміну запобіжного заходу, став сплив строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу Суд враховує: 1) виконання процесуальних обов`язків обвинуваченою незалежно від дії обов`язки за ухвалою; 2) відсутність фактів порушення раніше діючих обов`язків; 3) останнє зменшення розміру застави понад рік тому; 4) зменшення ризиків кримінального провадження. Ураховуючи вказані обставини, Суд вважає, що застава у розмірі 1 300 000 гривень здатна забезпечити виконання покладених на обвинувачену обов`язків.

3.15. Як вбачається із матеріалів справи, на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023 №991/10294/23 ОСОБА_21 вніс заставу у розмірі 1 999 580 гривень. З огляду на приписи ч. 11 ст. 182 КПК України застава, яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023, має бути повернена заставодавцю частково у розмірі 100 000 гривень.

4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченої, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, а таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. У світлі обставин цієї справи, пропорційним до наявного ризику є зменшення застави до 1 300 000 гривень. Такий розмір застави відповідає фактичним обставинам, які змінились з моменту попереднього вирішення питання про запобіжний захід і мають значення при зміні запобіжного заходу. Застосований розмір застави здатен забезпечити пропорційне співвідношення між запобіжним заходом і виконанням процесуальних обов`язків.

Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 201, 331, 372, 376, 392 КПК України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Клопотання прокурора про покладення процесуальних обов`язків задовольнити частково.

2.Покласти до 20.04.2026 включно на обвинувачену ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України.

3.Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного задовольнити частково.

4.Змінити застосований у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави, зменшивши її розмір до 1 300 000 гривень.

5. Повернути ОСОБА_21 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) частину застави у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, внесеної ним на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023 у справі №991/10294/23 відповідно до платіжної інструкції № В409-737С-2Т23-1Т61 від 30.11.2023.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_22