- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/2998/26
Провадження 1-кс/991/3014/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, розглянувши клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 52023000000000600 від 01.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_4 про арешт майна (далі - Клопотання) в межах кримінального провадження № 52023000000000600 від 01.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України (далі - Кримінальне провадження), у якому прокурор просить:
-накласти арешт, на майно, вилучене 24.03.2026 під час проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Будинок), а саме:
- мобільний телефон «Apple iPhone 11 Pro Max», IMEІ1: « НОМЕР_1 », IMEI2: « НОМЕР_2 », який належить ОСОБА_5 (далі - Мобільний телефон).
Клопотання мотивовано тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, у межах якого 24.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2026 проведено обшук Будинку, під час проведення якого вилучено Мобільний телефон. У ході огляду Мобільного телефону виявлено відомості, що мають значення для досудового розслідування Кримінального провадження, а також виявлено ознаки видалення повідомлень. Постановою детектива НАБУ від 24.03.2026 Мобільний телефон визнано речовим доказом у Кримінальному провадженні. За такого, у зв`язку з необхідністю залучення фахівців цифрової криміналістичної лабораторії НАБУ для дослідження вмісту Мобільного телефону, а саме для відновлення видаленої інформації, з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України) прокурор звернувся до суду з Клопотанням.
Прокурор САП ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Клопотання, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.
Детектив НАБУ ОСОБА_3, який діє на підставі доручення прокурора САП ОСОБА_6 від 31.03.2026, у судовому засіданні доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Власник/володілець майна ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явилась, причини неявки не повідомила.
Від представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 надійшла письмова позиція з приводу Клопотання (Вх. № 17378/26 від 14.04.2026), згідно якої представник просить Клопотання задовольнити в частині заборони відчуження Мобільного телефону. При цьому, надати ОСОБА_5 права на користування Мобільним телефоном із зобов`язанням його надати на першу вимогу органу досудового розслідування/суду в цьому Кримінальному провадженні.
За ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду Клопотання, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Клопотання за відсутності прокурора, власника/ володільця майна та її представника.
З метою уникнення розголошення таємниці, що охороняється законом (таємниці досудового розслідування), згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України, слідчим суддею без виходу до нарадчої кімнати за клопотанням детектива постановлено проводити судовий розгляд Клопотання у закритому судовому засіданні.
Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Так, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
Досудовим розслідуванням встановлено обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а саме: вчинення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2) за попередньою змовою із рядом суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», розтрати коштів державного бюджету України в особливо великих розмірах під час закупівлі у 2023 році ІНФОРМАЦІЯ_5» та ІНФОРМАЦІЯ_6» за завищеними цінами, а також подальшої легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: отримання службовими особами центрального органу виконавчої влади неправомірної вигоди у особливо великому розмірі за затвердження постачальника ІНФОРМАЦІЯ_17.
Згідно ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжкими злочинами.
У межах Кримінального провадження станом на день розгляду Клопотання повідомлено про підозру ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідчим суддею, згідно положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення особливо тяжких злочинів, що може бути підставою для застосування у даному Кримінальному провадженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2026 у справі № 991/2366/26 (Т. 1 а. 26) надано дозвіл на проведення обшуку Будинку за місцем проживання ОСОБА_5, з метою виявлення, зокрема, мобільних телефонів та сім-карт, що перебувають у користуванні ОСОБА_5 у тому числі з номером НОМЕР_3, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, за допомогою яких обговорювались протиправні дії, та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, яке розслідується в цьому кримінальному провадженні, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження.
Згідно протоколу обшуку від 24.03.2026 (Т. 29-30), під час проведення обшуку Будинку виявлено та вилучено Мобільний телефон. Як вбачається зі змісту вказаного протоколу, ОСОБА_5 добровільно надала детективу Мобільний телефон для огляду. Під час проведення огляду вмісту Мобільного телефону у застосунку «WhatsApp» виявлено чати з рядом абонентів, зокрема службовими особами ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, а саме:
1) з абонентом « ОСОБА_12 » (мобільний телефон НОМЕР_4 ), у вказаному чаті була активована функція автовидалення повідомлень;
2) з абонентом « ОСОБА_13 » (мобільний телефон НОМЕР_5 ), у вказаному чаті міститься повідомлення, датоване 12.10.2024, щодо привітання з днем народження, а саме у ньому зазначено «залишайтесь таким же мудрим і неупередженим керівником»;
3) з абонентом « ОСОБА_14 » (мобільний телефон НОМЕР_6 ), в якому наявні документи щодо ОСОБА_15 ;
4) з абонентом « ОСОБА_16 » (мобільний телефон НОМЕР_7 ), в якому обговорюється взаємодія з особою на ім`я « ОСОБА_17 » (« ОСОБА_18 ») в контексті пошуку «ІНФОРМАЦІЯ_7» (ймовірно ІНФОРМАЦІЯ_15);
5) з абонентом « ОСОБА_19 », де наявне листування щодо тендерів (без конкретизації) зі згадуванням кількості комплектів. Крім того, вищезазначений абонент направляв файл під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_16», в якому містились цінові пропозиції щодо реалізації окремих видів ІНФОРМАЦІЯ_17.
За ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор, окрім іншого, має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Під час проведення обшуку в ході огляду Мобільного телефону виявлено, що у месенджері «WhatsApp» увімкнено таймер автовидалення, що вказує на наявність видалених файлів (повідомлень).
Враховуючи, що у Мобільному телефоні віднайдено інформацію, що має значення для Кримінального провадження, беручи до уваги необхідність дослідження вмісту Мобільного телефону за участю фахівців цифрової криміналістичної лабораторії НАБУ, у тому числі з метою відновлення та пошуку видалених файлів, які можуть мати значення для Кримінального провадження, вилучення Мобільного телефону не суперечить нормам Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3 ст. 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів Клопотання (протоколу обшуку від 24.03.2026), вилучений Мобільний телефон містить інформацію, яке має значення для Кримінального провадження, тобто відомості, що на ньому містяться, можуть бути використані як докази у даному Кримінальному провадженні. За такого, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучений під час обшуку Мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 24.03.2026 вилучений Мобільний телефон визнано речовим доказом у Кримінальному провадженні.
Відповідно до службової записки детектива НАБУ ОСОБА_20 від 24.03.2026 (Т. 1 а. 37) у ході розслідування виникла необхідність у проведенні огляду Мобільного телефону. Для надання консультацій та безпосередньої технічної допомоги при проведенні процесуальної дії виникла необхідність залучити в порядку ч. 2 ст. 71 КПК України спеціаліста, який має спеціальні знання та навички у сфері інформаційних технологій.
Згідно пояснень спеціаліста від 27.03.2026, під час проведення огляду Мобільного телефону копію повної файлової системи створити не виявилося можливим. Після цього створено часткову копію файлової системи AFU (не виявилося можливим видобути дані таких додатків як: нотатки, пошта Mail, imessage).
У судовому засіданні детектив зазначив, що на Мобільному телефоні міститься значний обсяг інформації. З огляду на те, що відомості з Мобільного телефону були скопійовані лише частково, може виникнути необхідність у проведенні його фізичного огляду в частині тих застосунків, інформацію з яких не вдалося скопіювати.
Частиною 11 ст. 170 КПК України, встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вищевикладене, 1) беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжкими злочинами; 2) враховуючи існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вилучений носій інформації може бути використаний як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження; 3) зважаючи на неможливість копіювання всього об`єму інформації із Мобільного телефону; 4) враховуючи існування ризиків щодо знищення, приховування або втрати зазначеного носія інформації, у тому числі відомостей, що він містить/може містити, слідчий суддя дійшов до висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження, забезпечить збереження речового доказу у Кримінальному провадженні та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
За такого, Клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 98, 132, 170, 172, 173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт, на майно, вилучене 24.03.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон «Apple iPhone 11 Pro Max», IMEІ1: « НОМЕР_1 », IMEI2: « НОМЕР_2 », який належить ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_21