Справа № 991/6364/24

Провадження 1-кп/991/82/24

У Х В А Л А

Іменем України

13 квітня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинуваченого ОСОБА_9,

представника потерпілого ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в м. Києві клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000269, за обвинуваченням

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв, громадянин України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

До Вищого антикорупційного суду 25.07.2024 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Суду від 10.02.2025 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.

Під час судового розгляду перед Судом порушено питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Суду від 15.10.2025 ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 22016000000000269 від 11.07.2016 в частині обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Судовий розгляд за обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, продовжено.

Водночас 13.04.2026 засобами електронного зв`язку до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_9 про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

У зв`язку з цим, в силу вимог ч. 4 ст. 286 КПК України Суд невідкладно перейшов до розгляду такого клопотання.

2. Доводи клопотання захисника

Як зазначає обвинувачений ОСОБА_9, йому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Це кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів. Згідно з положеннями ст. 49 КК України у разі вчинення тяжкого злочину строк давності притягнення до кримінальної відповідальності становить десять років. З огляду на зазначене, а також те, що на думку сторони обвинувачення, злочин ОСОБА_9 вчинено 24.07.2015, строк давності сплив 24.07.2025.

Посилаючись на сплив строків давності ОСОБА_9 порушив перед Судом питання про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

3. Позиція учасників судового засідання

Захисник ОСОБА_6 наполягав на спливі строку притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України. У зв`язку з цим виснував про наявність правових підстав для його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Додатково порушив перед Судом питання про скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_9, та повернення сум застави заставодавцям. Крім цього, просив скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_9, а цивільний позов залишити без розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав своє клопотання. Повідомив, що обізнаний з процесуальними наслідками закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Підтвердив, що він розуміє підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою.

Прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання. Зауважив, що це право обвинуваченого. Підтвердив, що досудове розслідування щодо ОСОБА_9 не зупинялося. Водночас зауважив, що на переконання сторони обвинувачення, строк давності закінчився не 24.07.2025, а 24.11.2025.

4. Оцінка та висновки суду

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи захисника, обвинуваченого та прокурора, Суд встановив таке.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з приписами закону України про кримінальну відповідальність одним із видів звільнення особи від кримінальної відповідальності є звільнення у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України).

З аналізу законодавства, що регулює питання звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених Законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України початковим моментом перебігу строку давності є «день вчинення особою злочину». Зі свого боку за змістом ч. 2 ст. 49 КК України початком обчислення строку давності є «час вчинення злочину». Таким чином, терміни «день вчинення особою злочину» та «час вчинення злочину» використовуються законодавцем для позначення початкового моменту перебігу строку давності, та можуть розцінюватися у цих питаннях як тотожні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 КК України часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Таким чином, початковим моментом перебігу строку давності слід вважати день, коли особа вчинила дію або бездіяльність, що входить до об`єктивної сторони складу злочину.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_9 обвинувачується у зловживанні владою, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «TIC - Контейнерний термінал» та ТОВ «TIC - Руда» використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ДП «АМПУ», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до усталеної судової практики під зловживанням владою або службовим становищемв контексті застосування ст. 364 КК України слід розуміти використання влади або службового становища, а отже, тих повноважень і можливостей, які обумовлені компетенцією службової особи, всупереч інтересам служби, тобто всупереч тим цілям і завданням, для досягнення і реалізації яких вони надані службовій особі.

Отже, для встановлення початкового моменту перебігу строку давності у цьому випадку необхідно встановити які дії ОСОБА_9 стороною обвинувачення розцінюються як зловживання владою та утворюють діяння як обов`язкову ознаку об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

За змістом обвинувального акта, на думку прокурора, зловживання владою утворюють такі безпосередні дії ОСОБА_9 на посадах першого заступника Міністра інфраструктури України та голови Тарифної ради при Міністерстві інфраструктури:

-забезпечення підготовки, погодження та видання наказу Мінінфраструктури № 281 від 24.07.2015, яким змінено порядок справлення та розмір ставок портових зборів шляхом надання права стягнення корабельного збору ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда» замість ДП «АМПУ»;

-зобов`язання ДП «АМПУ» листом від 24.11.2015 №13127/11/10-15 виконувати наказ Мінінфраструктури № 281 від 24.07.2015.

Саме з цими діями сторона обвинувачення пов`язує виникнення збитків ДП «АМПУ» на суму 49 630 936,99 доларів США.

Отже, як свідчить обвинувальний акт, вчинення ОСОБА_9 першої з дій, що входить до об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відбулося 24.07.2015.

За таких обставин, в контексті застосування положень ч. 3 ст. 4, ст. 49 КК України, саме з вказаної дати почалося обчислення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 .

У залежності від ступеня тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення ст. 49 КК України передбачає диференційовані строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

За змістом ст. 12 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення діяння) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9, належить до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.

Як попередньо встановлено Судом, обчислення строків давності щодо ОСОБА_9 почалося 24.07.2015. Доказів обставин, які б переривали або зупиняли перебіг давності, сторонами кримінально провадження Суду надано не було. У зв`язку з цим, визначений приписами п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України десятирічний строк давності сплив 24.07.2025.

При вирішенні питань порушених у клопотанні ОСОБА_9 Суд враховує, що у судовому засіданні обвинувачений повідомив, що надає добровільну згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, усвідомлює наслідки закриття кримінального провадження за цією підставою та розуміє своє право наполягати на проведенні судового провадження в загальному порядку.

З огляду на наведене у сукупності колегія суддів дійшла висновку про необхідність звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності за ч. 2 ст. 364 КК України. При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження щодо такої особи.

Зважаючи на те, що закриття кримінального провадження є рішенням, яким завершується розгляд провадження по суті, Суд відповідно до вимог КПК України зобов`язаний вирішити процесуальні питання, пов`язані з правовими наслідками такого рішення.

Щодо цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Під час підготовчого судового засідання ДП «АМПУ» заявлено, в тому числі до ОСОБА_9, цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 49 630 936,99 доларів США.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні унормований ст. 129 КПК України. За змістом даної норми рішення щодо долі цивільного позову напряму залежить від ухваленого судового рішення.

Так, вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. У разі ж постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України позивач вправі вимагати вирішення заявленого позову в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, зважаючи, що Суд прийняв рішення про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9, необхідно залишити без розгляду цивільний позов ДП «АМПУ» пред`явлений до нього.

Щодо запобіжного заходу у кримінальному провадженні

Судом встановлено, що ухвалою від 04.04.2023 у справі № 991/2900/23 (провадження № 1-кс/991/2925/23)до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень.

Відповідно до квитанції про оплату № 200013304 від 06.04.2023 на виконання вищеназваної ухвали ОСОБА_12 внесено грошові кошти у розмірі 1 700 000 грн у якості застави за ОСОБА_9 .

Так само грошові кошти у розмірі 1 000 000 грн у якості застави за ОСОБА_9 внесені ОСОБА_13 (платіжна інструкція № 08м551867 від 05.04.2023, довідка про списання коштів за період 05.04.2023 по 05.04.2023).

Крім цього, на рахунок Вищого антикорупційного суду грошові кошти у якості застави за ОСОБА_9 у розмірі 1 300 000 грн внесені ОСОБА_14 (платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 173800 від 06.04.2023).

Отже, на момент вирішення питання про закриття кримінального провадження до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень. Розмір застави внесений заставодавцями за ОСОБА_9 у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий захід забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід.

Отже, застосування запобіжного заходу, як і будь-якого іншого заходу забезпечення кримінального провадження, має відповідати меті досягнення дієвості кримінального провадження, у якому він застосовується.

Зважаючи на те, що прийнято рішення про закриття кримінального провадження, застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу втратило свою процесуальну мету. У зв`язку з цим, Суд вважає за необхідне скасувати застосований до ОСОБА_9 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2023 у справі № 991/2900/23 (провадження № 1-кс/991/2925/23)запобіжний захід.

За змістом ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається особі, яка її сплатила, після припинення дії запобіжного заходу. У зв`язку з цим Суд вважає за необхідне заставу в сумі 4 000 000 (чотири мільйони) грн, що зберігаються на депозитному рахунку Вищого антикорупційного суду, повернути заставодавцям, а саме ОСОБА_12 повернути 1 700 000 грн; ОСОБА_13 повернути 1 000 000 грн; ОСОБА_14 повернути 1 300 000 грн.

Щодо арештів у кримінальному провадженні

Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Стороною захисту порушено перед Судом питання про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023 року у справі № 991/1680/23 (провадження № 1-кс/991/1708/23) на:

-20\100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2080844);

-домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12430718);

-квартиру за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31129490);

-земельну ділянку з кадастровим номером 3221482002:04:002:0010, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Бобриця;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3221482002:04:002:0011, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Бобриця.

Враховуючи факт закриття кримінального провадження та залишення цивільного позову без розгляду в частині пред`явлення позовних вимог до останнього, колегія суддів констатує, що накладений арешт на майно ОСОБА_9 підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 12, 49 КК України, статтями 284 - 286, 369-372 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 .

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності за ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016.

Кримінальне провадження № 22016000000000269 від 11.07.2016закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_9 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2023 у справі № 991/2900/23 (провадження № 1-кс/991/2925/23), скасувати.

Грошові кошти в сумі 4 000 000 (чотири мільйони) грн, що зберігаються на депозитному рахунку Вищого антикорупційного суду, внесені у якості застави за ОСОБА_9 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2023 у справі № 991/2900/23 (провадження № 1-кс/991/2925/23), повернути заставодавцям, а саме

ОСОБА_12 повернути 1 700 000 грн;

ОСОБА_13 повернути 1 000 000 грн;

ОСОБА_14 повернути 1 300 000 грн;

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023 року у справі № 991/1680/23 (провадження № 1-кс/991/1708/23) на:

-20\100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2080844);

-домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12430718);

-квартиру за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31129490);

-земельну ділянку з кадастровим номером 3221482002:04:002:0010, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Бобриця;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3221482002:04:002:0011, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Бобриця.

Залишити без розгляду цивільний позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальних збитків.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_15

Судді ОСОБА_16

ОСОБА_17