Справа № 991/3552/26

Провадження 1-кс/991/3562/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року         м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду   ОСОБА_1 , 

за участі секретаря судового засідання    ОСОБА_2 ,

захисника        ОСОБА_3 ,

детектива        ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Києві скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 20.02.2026 у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 про часткове задоволення клопотання, 

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін

16.04.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 01.04.2026 у кримінальному провадженні №42025000000001123 від 27.11.2025 про відмову у задоволенні клопотання.

Скарга обґрунтовується наступними доводами:

- 31.03.2026 до НАБУ захисником ОСОБА_3 було направлено клопотання про ініціювання проведення слідчих дій - допитів народних депутатів України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10  за участю захисників

ОСОБА_5 ;

- постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_4 від 01.04.2026 у задоволенні клопотання було відмовлено;

- приймаючи цю постанову, детектив відхилив клопотання, оскільки на даний час, до проведення допиту свідків (щодо яких сторона захисту вже заявила клопотання про допит) та встановлення нових обставин за результатами проведення допитів - відсутні обставини, які б свідчили про доцільність визначення саме такого порядку допиту свідків, які заявлені захисником;

- при прийнятті постанови детектив, зокрема, керувався ст. 221 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), що стосується ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, а тому детектив фактично застосував норму права, яка не регулює спірні правовідносини;

- постанова не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК, оскілки детективом не наведено обґрунтування підстав відмови, а отже ним допущено порушення права сторони захисту на ініціювання проведення процесуальних дій; 

- положення КПК не містять обмежень на подання звернення про проведення слідчих дій, якщо в цьому існує процесуальна необхідність, а доцільність проведення допиту визначається наявністю достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети;

- за наведених обставин постанова від 01.04.2026 підлягає скасуванню як така, що є протиправною та невмотивованою, з покладенням на НАБУ обов`язку повторно розглянути клопотання з дотриманням вимог КПК.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити з викладених у ній мотивів. Пояснив, що через великий обсяг, він не мав можливості заявити клопотання про допит всіх свідків одразу. Окрім того, кожне його клопотання про допит свідків не є типовими, оскільки для кожної особи додаються відповідні дані та пояснення. Подібність питань до свідків викликана тим, що всі 66 осіб поєднані одним фактажем.

Детектив ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення вказаної скарги. Пояснив, що стороною захисту було подано список із понад 66 народних депутатів України, а клопотання щодо допиту цих осіб в якості свідків подаються стороною захисту порціями в алфавітному порядку. При цьому, у цих клопотаннях просто змінюються прізвища, але не зміст клопотань.

Так, стороною обвинувачення було задоволено попередні клопотання захисника про допити свідків. На переконання детектива, поки слідством не отримано відомості від попередніх допитів, то проведення нових є недоцільним. Після цих допитів свідків сторона захисту, можливо, зрозуміє, що допит інших свідків не є необхідним або навіть може зашкодити. Таким чином, на думку детектива, його постанова є мотивованою та відповідає вимогам 110 КПК. 

2. Оцінки та мотиви слідчого судді

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши сторони, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Частиною 1 ст. 220 КПК передбачено, що клопотання, зокрема, сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Згідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до вимог ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025.

31.03.2026 захисником було направлено клопотання до НАБУ про ініціювання проведення слідчих дій - допиту народних депутатів України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за участю захисників ОСОБА_5 .

01.04.2026 детективом НАБУ ОСОБА_4 винесено постанову за результатами розгляду клопотання сторони захисту, якою відмовлено у задоволенні цього клопотання.

З копії конверта НАБУ та трекінгу Укрпошти (R067138516110) вбачається, що захисник отримав копію постанови 07.04.2026, а 15.04.2026 подав відповідну скаргу до суду, тобто строк на оскарження постанови не пропущений.

В силу вимог ч. 1, 3, 6 ст. 110 КПК процесуальними рішеннями є всі рішення, зокрема, органів досудового розслідування . Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 220 КПК слідчий, прокурор зобов`язані розглянути клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій і задовольнити його за наявності відповідних підстав. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова.

Частиною ч. 5 ст. 110 КПК визначено обов`язкові реквізити, з яких складається постанова слідчого, прокурора , а саме: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Із постанови старшого детектива НАБУ ОСОБА_4 від 01.04.2026 вбачається, що в межах кримінального провадження вже подано три аналогічні за суттю клопотання захисника про проведення слідчих дій - допитів народних депутатів України з того самого списку, про який йдеться в клопотанні захисника. Ці клопотання були задоволені стороною обвинувачення. При цьому, детектив зазначає, що адвокат не дочекався отримання відомостей в ході допиту цих свідків, які були викликані на 02.04.2026 та 03.04.2026, а також не навів нових обставин, які б обґрунтовували неможливість зазначення про допит нових свідків у попередніх клопотаннях. У підсумку детектив зазначає, що на момент винесення постанови, до проведення допиту свідків за раніше поданими клопотаннями захисника та встановлення нових обставин за результатами таких допитів, відсутні обставини, які б свідчили про доцільність визначення саме такого порядку допиту свідків, заявлених захисником.

Слідчий суддя не може погодитися з твердженням детектива, що ця постанова є належно вмотивованою.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до п. 3d ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК).

Статтею 65 КПК визначено, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. В свою чергу, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту, зокрема, свідком, щодо відомих йому обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених КПК (ч. 1, 5 ст. 95 КПК).

Отже, кожній окремій особі можуть бути відомі унікальні відомості, що можуть мати значення для кримінального провадження, навіть якщо певна кілька свідків об`єднані спільною ознакою (зокрема, вони є народними депутатами України). Така ознака сама по собі не свідчить про тотожність відомих їм обставин і не може бути підставою для висновку про недоцільність їх допиту у зв`язку із не проведенням допиту інших осіб. 

Водночас у постанові детектива не надано належної оцінки тому, чи можуть особам, зазначеним у клопотанні захисника, бути відомі обставини, що мають значення для цього кримінального провадження. Крім того, детектив не обґрунтував, яким чином допити свідків, що були призначені 02.04.2026 та 03.04.2026, можуть бути пов`язані з допитом нових свідків і яким чином отримані відомості за результатом допитів 02-03.04.2026 можуть мати вплив на проведення інших допитів. 

З огляду на наведене, постанова детектива НАБУ ОСОБА_4 від 01.04.2026 не містить належного обґрунтування відмови у задоволенні клопотання захисника, а відтак є невмотивованою.

Слідчий суддя зауважує, що вмотивованим є рішення (постанова), де чітко визначені підстави та обставини, на яких воно ґрунтується та як саме ці обставини та підстави дозволили детективу дійти відповідних висновків та винести відповідне рішення (постанову).

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги. 

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що слід скасувати постанову старшого детектива НАБУ ОСОБА_4 від 01.04.2026 у кримінальному провадженні №42025000000001123 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 від 31.03.2026 та зобов`язати детективів повторно розглянути вказане клопотання.

Отже, скаргу захисника належить задовольнити.

Керуючись статтями 303-307, 369-372, 376 КПК, слідчий суддя.

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу - задовольнити.

Скасувати постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 01.04.2026 у кримінальному провадженні № 42025000000001123 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 31.03.2026.

Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025, повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 31.03.2026 про ініціювання проведення слідчих дій - допиту народних депутатів України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за участю захисника ОСОБА_5 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

 

Слідчий суддя ОСОБА_1