Справа № 991/3619/26

Провадження 1-кс/991/3630/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року         м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду   ОСОБА_1 , 

за участі секретаря судового засідання    ОСОБА_2 ,

захисника        ОСОБА_3 ,

детектива        ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Києві скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 06.04.2026 у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 про відмову в задоволенні клопотання, 

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданої скарги та позиції сторін

17.04.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 06.04.2026 у кримінальному провадженні №42025000000001123 від 27.11.2025 про відмову у задоволенні клопотання.

Скарга обґрунтовується наступними доводами:

- 06.04.2026 до НАБУ захисником ОСОБА_3 було направлено клопотання про ініціювання проведення слідчих дій - допиту як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за участю захисників ОСОБА_5 ;

- постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_4 від 06.04.2026 у задоволенні клопотання було відмовлено;

- приймаючи цю постанову, детектив відхилив клопотання, оскільки стороною захисту вже досягнуто необхідної для неї мети, адже у клопотанні зазначається про отримання адвокатом ОСОБА_8 письмових пояснень у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а тому відсутні підстави для проведення допитів;

- при цьому, у постанові детективом не спростовані аргументи захисту щодо необхідності допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у порядку саме ст. 223, 224 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), що є належним та процесуально виправданим способом з`ясування фактичних обставин, які підлягають обов`язковому доказуванню у кримінальному провадженні;

- при прийнятті постанови детектив, зокрема, керувався ст. 221 КПК, що стосується ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, а тому детектив фактично застосував норму права, яка не регулює спірні правовідносини;

- постанова не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК, оскілки детективом не наведено обґрунтування підстав відмови, а отже ним допущено порушення права сторони захисту на ініціювання проведення процесуальних дій; 

- за наведених обставин постанова від 06.04.2026 підлягає скасуванню як така, що є протиправною та невмотивованою, з покладенням на НАБУ обов`язку повторно розглянути клопотання та провести вищезазначені слідчої дії у порядку ст. 224 КПК із забезпеченням участі особи, яка ініціювала слідчу дію, та (або) її захисника.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити з викладених у ній мотивів. Зазначив, що отримання пояснень стороною захисту не замінює обов`язку детектива провести відповідно слідчу дії - допит свідка за клопотанням захисника в силу вимог ст. 93 КПК, адже захисник не має таких повноважень. Таким чином, сторона обвинувачення ігнорує свій обов`язок проводити всебічне та об`єктивне досудове розслідування та збирає лише ті докази, що підтверджують винуватість особи. Також захисник пояснив, що на момент звернення до детектива із клопотанням та винесення ним постанови, повідомлення про завершення досудового розслідування ще не було. На його переконання, це повідомлення не впливає на обов`язок детектива провести відповідну слідчу дію.

Детектив ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення вказаної скарги. Пояснив, що захисник під час звернення із клопотанням не зазначив, які саме додаткові обставини необхідно встановити під час допиту. Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не відмовились надати стороні захисту пояснення або надали неповні відомості, а отже здобути нові відомості шляхом допиту цих осіб детективам не надається за можливе. Як зазначено в постанові, вказані пояснення разом із клопотанням долучені до матеріалів кримінального провадження, тобто ці пояснення осіб враховані органом досудового розслідування. Окрім того, ці пояснення зводяться до того, що особи бачили тільки те, що відбулась зустріч підозрюваної з іншою особою, яка проводилася в приміщенні офісу партії «Батьківщини», а інші відомості їм не відомі.

Водночас 07.04.2026 було оголошено про завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні відповідно до ст. 290 КПК, а отже, на переконання детектива, він позбавлений повноважень збирати нові докази або проводити слідчі дії на цьому етапі. Він вважає, що в цьому разі рішення про подальший збір доказів може приймати лише прокурор, а не детектив, відповідно вимога про зобов`язання детектива провести допит є некоректною, оскільки це виходить за межі його поточних повноважень.

2. Мотиви слідчого судді

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши сторони, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Частиною 1 ст. 220 КПК передбачено, що клопотання, зокрема, сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Згідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до вимог ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025.

06.04.2026 захисником було направлено клопотання до НАБУ про ініціювання проведення слідчих дій - допиту як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за участю захисників

ОСОБА_5 .

06.04.2026 старшим детективом НАБУ ОСОБА_4 винесено постанову за результатами розгляду клопотання сторони захисту, якою відмовлено у задоволенні цього клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що з вказаною постановою захисник ознайомився 17.04.2026 в судовому засіданні у справі №991/3602/26 при розгляді слідчим суддею скарги на бездіяльність детектива, а отже строк на оскарження постанови не пропущений.

В силу вимог ч. 1, 3, 6 ст. 110 КПК процесуальними рішеннями є всі рішення, зокрема, органів досудового розслідування . Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 220 КПК слідчий, прокурор зобов`язані розглянути клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій і задовольнити його за наявності відповідних підстав. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова.

Частиною ч. 5 ст. 110 КПК визначено обов`язкові реквізити, з яких складається постанова слідчого, прокурора , а саме: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Із постанови старшого детектива НАБУ ОСОБА_4 від 06.04.2026 вбачається, що у клопотанні захисника зазначено про отримання адвокатом ОСОБА_8 письмових пояснень у ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . При цьому, захисник не наводить обставини, які рахує за необхідне додатково встановити під час проведення допиту свідків. Оскільки підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, стороною захисту вже досягнуто необхідної для неї мети (отримано пояснення/показання), а тому відсутні підстави для проведення допитів. Разом з тим, вказане клопотання з викладеними поясненнями долучено до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий суддя не може погодитися з твердженням детектива, що ця постанова є належно вмотивованою.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 КПК.

Відповідно до п. 3d ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК).

Статтею 65 КПК визначено, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. В свою чергу, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту, зокрема, свідком, щодо відомих йому обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим КПК (ч. 1, 5 ст. 95 КПК).

Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків. Перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань

(ч. 1, 3 ст. 224 КПК).

Таким чином, КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування - показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором відповідно до ст. 224 КПК (зокрема, за клопотанням сторони захисту) або у виняткових випадках відповідно до ст. 225 КПК допит проводиться слідчим суддею в судовому засіданні.

Отже, у сторони захисту відсутня можливість самостійно провести допит свідка відповідно до ст. 224 КПК, а тому вона змушена звертатися з клопотанням про проведення цієї слідчої дії до сторони обвинувачення.

Наявність же у такому клопотанні захисника показань осіб, яких він просить допитати як свідків, на відміну від припущень чи версій, може безпосередньо свідчити про обізнаність таких осіб із обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Разом із тим, у постанові детектива не надано належної оцінки зазначеним показанням при вирішенні питання про відмову у задоволенні клопотання захисника. Натомість детектив обмежився лише констатацією того, що відповідні пояснення вже були отримані стороною захисту самостійно та відсутня необхідність у їх додатковому отриманні стороною обвинувачення. Крім того, у постанові не наведено обґрунтувань щодо відсутності значення показань цих осіб для кримінального провадження.

З огляду на наведене, постанова детектива НАБУ ОСОБА_4 від 06.04.2026 не містить належного обґрунтування відмови у задоволенні клопотання захисника, а відтак є невмотивованою.

Слідчий суддя зауважує, що вмотивованим є рішення (постанова), де чітко визначені підстави та обставини, на яких воно ґрунтується та як саме ці обставини та підстави дозволили детективу дійти відповідних висновків та винести відповідне рішення (постанову).

Стосовно ж доводів детектива щодо завершення досудового розслідування та триваючого ознайомлення із матеріалами кримінального провадження стороною захисту відповідно до

ст. 290 КПК, то слідчий суддя зазначає, що у скарзі йдеться про проведення допиту за клопотаннями сторони захисту. При цьому, на момент винесення оскаржуваної постанови досудове розслідування не було завершене.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги. 

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що слід скасувати постанову старшого детектива НАБУ ОСОБА_4 від 06.04.2026 у кримінальному провадженні №42025000000001123 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 від 06.04.2026 та зобов`язати детективів повторно розглянути вказане клопотання.

Вимоги ж скарги про зобов`язання детектива провести допит свідків задоволенню не підлягають, оскільки зобов`язання вчинити цю слідчу дію виходить за межі повноважень слідчого судді. Слідчий суддя має повноваження зобов`язати слідчого, прокурора вчинити певну дію лише у випадку, якщо вчинити таку дію суб`єкт оскарження зобов`язаний в силу приписів закону.

Аналогічна позиція викладена в постанові Апеляційної палати ВАКС від 03.03.2026 у справі № 991/745/26 (провадження №11-сс/991/133/26).

Отже, скаргу захисника належить задовольнити частково. 

Керуючись статтями 303-307, 369-372, 376 КПК, слідчий суддя.

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу - задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 06.04.2026 у кримінальному провадженні № 42025000000001123 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 06.04.2026.

Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025, повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 06.04.2026 про ініціювання проведення слідчих дій - допиту як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_5 .

У решті вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

 

Слідчий суддя ОСОБА_1