Справа № 991/3496/26

Провадження 1-кс/991/3507/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року         м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду  ОСОБА_1 , 

за участі секретаря судового засідання   ОСОБА_2 ,

прокурорів       ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

підозрюваної       ОСОБА_5 ,

захисників       ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

спеціаліста       ОСОБА_8 ,

розглянувши у частково закритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Києві скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 14.01.2026 року у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 року, подану в порядку ст. 303 КПК України, з доповненнями

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданої скарги та узагальнені позиції учасників

14.04.2026 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 14.01.2026 у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025, подану в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Надалі захисник доповнив подану скаргу.

За змістом скарги захисник просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального Кодексу України (далі - КК), складене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 року.

Скарга обґрунтовується наступними доводами:

- повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 369 КК є необґрунтованим з огляду на те, що підставою реєстрації кримінального правопорушення є лист керівника САП ОСОБА_9 від 24.11.2025, який не містить у собі достатніх даних, що можуть свідчити про ознаки складів певних кримінальних правопорушень;

- до ЄРДР внесені відомості про перший із послідовно вчинених злочинів; обставини, які описані в повідомленні про підозру, виникли через понад місяць після внесення відомостей в ЄРДР;

- були створені штучні умови для проведення НСРД, а саме дозвіл на проведення НСРД був отриманий на кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК замість ч. 1 ст. 369 КК, по котрій проведення НСРД законом не передбачено;

- зафіксований у протоколі НСРД - аудіоконтроль особи від 12.01.2026 діалог є фрагментарним, контекстуально неповним та таким, що не містить достатніх мовних ознак для висновку про наявність пропозиції неправомірної вигоди; звукозапис, доданий до вказаного протоколу не є автентичним.

У судових засіданнях захисники та підозрювана підтримали доводи, зазначені у скарзі та доповненнях. Захисник ОСОБА_6 наголошував на тому, що свідок ОСОБА_10 звернувся до НАБУ 09.01.2026, а дозвіл на НСРД було надано вже 07.01.2026. Вважав, що сторона обвинувачення свідомо завищила кваліфікацію правопорушення з метою одержання дозволу на проведення НСРД. 

Захисник ОСОБА_7 вважав незаконним та безпідставним початок досудового розслідування щодо ОСОБА_5 через невнесення відомостей до ЄРДР за епізодом пропозиції неправомірної вигоди, вказаним у повідомленні про підозру. Вважав неправильною кваліфікацію за ч. 4 ст. 369 КК. Наголошував на неузгодженостях у проведених стороною обвинувачення експертизах, незаконному використанні російського програмного забезпечення, послався на висновок спеціаліста та проведені за кордоном експертизи. 

Підозрювана ОСОБА_5 заявила, що вона повністю не причетна до події злочину, посилалась на провокацію, вважала незаконним початок досудового розслідування, протокол НСРД та додаток до нього вважала сфальсифікованими. Повідомила, що сторона обвинувачення перешкоджає стороні захисту призначити власну експертизу, не надаючи оригінал запису. Кваліфікацію правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК вважала незаконною через те, що за цією частиною статті може бути кваліфіковане правопорушення лише надання, але не обіцянка та пропозиція неправомірної вигоди особі, що займає особливо відповідальне становище. Також наголошувала на розбіжностях у висновках експертів, у яких міститься розшифровка (стенограма) аудіозапису, незаконності проведення експертиз із застосуванням російського програмного забезпечення. Посилалась на надані стороною захисту висновки експертиз та спеціалістів.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення скарги. Вважав, що досудове розслідування було розпочате законно і з додержанням депутатської гарантії. Цей факт, а також обґрунтованість підозри перевірялись слідчим суддею та апеляційним судом. Вважав, що обґрунтованість підозри достатньо підтверджується наданими доказами, пославшись на показання свідків, протокол НСРД, висновки експертиз та інші докази. Вважав, що експертизи, виконані за кордоном, не мають юридичної сили в Україні, послався на вжиття щодо свідків заходів безпеки, у зв`язку з якими 

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

.

2. Право

Частина 1 ст. 276 КПК визначає обов`язок сторони обвинувачення повідомити особі про підозру у випадку: затримання її на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до неї одного з передбачених кримінальним процесуальним законом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з приписами ст. 277 КПК письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру.

Частина 1 ст. 482-2 КПК визначає, що відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється Генеральним прокурором (виконувачем обов`язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Кримінальний процесуальний закон не визначає окремих підстав скасування повідомлення про підозру, але системний аналіз норм, які передбачають вимоги до повідомлення про підозру, дозволяє виокремити такі вимоги до повідомлення до підозру, недотримання яких може бути підставою для його скасування, та до порядку його оскарження:

- суб`єктом оскарження є підозрюваний, його захисник чи законний представник (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК);

- строк оскарження безпосередньо визначений п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК та є спеціальним по відношенню до загального строку оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК. Повідомлення може бути оскаржене після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;

- повідомлення про підозру має бути складене уповноваженим суб`єктом;

- підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК);

- при повідомленні про підозру суб`єктів, згаданих в ст. 480 КПК, мають бути додержані додаткові гарантії, передбачені главою 37 КПК;

- повідомлення про підозру має бути обґрунтованим, що передбачає наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК);

- зміст повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ст. 277 КПК.

3. Зміст повідомлення про підозру

Згідно з повідомленням про підозру, не пізніше кінця грудня 2025 року у народного депутата України ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на надання народному депутату України ОСОБА_10 та іншим народним депутатам України неправомірної вигоди за голосування «за» або «проти» конкретних законопроектів останніми під час пленарних засідань Верховної Ради України.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_10 , яка відбулась 12.01.2026 о 14 год 01 хв, за адресою: м. Київ, вул. Турівська, буд. 13, де розташований офіс політичної партії Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина», достовірно знаючи, що останній є представником влади, діючим народним депутатом України IX скликання, діючи умисно висловила пропозицію надати ОСОБА_10 для нього та двох інших народних депутатів України неправомірну вигоду в розмірі 10 000 доларів США кожному, тобто в загальній в сумі 30 000 доларів США (згідно курсу НБУ становило 1 292 271 грн), за вчинення ним та іншими народними депутатами України дій в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища, а саме голосування «за» або «проти» конкретних законопроектів останніми під час пленарних засідань Верховної Ради України.

У подальшому, в межах здійснення своєї злочинної діяльності, ОСОБА_5 , шляхом надсилання 12.01.2026, о 23 год 08 хв, повідомлення в месенджері «Signal», довела до відома народного депутата України ОСОБА_10 перелік тих законопроектів та постанов, за які йому та іншим народним депутатам України необхідно голосувати «за» шляхом особистого відкритого голосування або утриматися від голосування під час пленарного засідання Верховної Ради України 13.01.2026.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 12.01.2026 року висловила пропозицію надати народному депутату України ОСОБА_10 для нього та для інших двох народних депутатів України неправомірну вигоду в сумі 30000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ, складало 1 292 271 грн, за вчинення ним та іншими народними депутатами України дій з використанням наданої їм влади та службового становища, а саме з голосування під час пленарного засідання Верховної Ради України 13.01.2026 за законопроекти таким чином, як було визначено ОСОБА_5 . 

4. Мотиви слідчого судді

Дослідивши скаргу, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ за процесуального керівництва САП здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025000000001123 від 27.11.2025.

Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України були внесені 27.11.2025 Генеральним прокурором (т. 2, а.с. 163).

14.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК. Повідомлення про підозру підписано заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 139-146). Відповідно, гарантії, передбачені ч. 1 ст. 482-2, п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК дотримані.

Щодо здійснення досудового розслідування без внесення відомостей до ЄРДР та безпідставного внесення Генеральним прокурором в листопаді 2025 року відомостей до ЄРДР, слідчий суддя зазначає таке. У витягу з ЄРДР від 27.11.2025 за підписом Генерального прокурора ОСОБА_11 вказано: «учасники організованої групи, в тому числі службові особи, які займають особливо відповідальне становище, висловлюють пропозицію, обіцянку, а також систематично надають неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення службовими особами в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади чи службового становища». Підставою для внесення відомостей до ЄРДР був лист заступника Генерального прокурора - керівника САП від 24.11.2025, де згадується, що четверо народних депутатів України, в т.ч. ОСОБА_5 , налагодили злочинну схему систематичного одержання ними та надання іншим народним депутатам України неправомірної вигоди за голосування відповідно до наданих вказівок щодо підтримки або не підтримки визначених законопроектів під час їх участі в пленарних засіданнях Верховної Ради України (т. 2, а.с. 157-158). Прокурор вважає, що діяння, в учиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , охоплюється цією систематичністю. Відтак, з урахуванням також того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину 12.01.2026, слідчий суддя не встановив, що початок досудового розслідування був безпідставним.

Очевидно, що до ЄРДР вноситься попередня фабула та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, що в подальшому може бути уточнено в ході досудового розслідування. Тому, з урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя не встановив, що досудове розслідування здійснювалося без внесення відомостей до ЄРДР. До аналогічних висновків у подібній ситуації прийшов Верховний Суд у постанові від 12.12.2023 у справі № 991/7639/21 (провадження № 51-5144км23), де зокрема зазначається таке: «Суд апеляційної інстанції встановив, що кримінальне провадження № … зареєстроване в ЄРДР 10 квітня 2017 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14 - ч. 3 ст. 191 КК, на підставі рапорту слідчого за результатом оперативно-розшукової справи щодо готування до заволодіння бюджетними коштами на території м. Харкова певною групою службових осіб за попередньою змовою, в тому числі й зловживання службовими особами комунальних підприємств м. Харкова при здійсненні закупівель.

В рамках розслідування зареєстрованого злочину орган досудового розслідування правомірно проводив слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, направлені на отримання доказів.

В ході проведення слідчих (розшукових) дій в рамках указаного кримінального провадження була отримана інформація про те, що директор КП «…» ОСОБА_9, зловживаючи службовим становищем та діючи з метою привласнення бюджетних коштів при проведенні конкурсних торгів, надає перевагу окремим підприємствам, зокрема, при закупівлі контейнер-бункерів у ПАТ «…».

З наведеного вбачається, що у слідчого не було підстав вносити до ЄРДР додаткові відомості, оскільки предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № … було охоплено обставини щодо закупівлі керівником КП «…» ОСОБА_9 у ПАТ «…» контейнер-бункерів.

03 серпня 2017 року слідчий виніс постанову про зміну правової кваліфікації з ч. 1 ст. 14 - ч. 3 ст. 191 на ч. 2 ст. 364 КК, при цьому вніс лише уточнення до фабули кримінального правопорушення, відомості про яке були внесені до ЄРДР 10 квітня 2017 року.

В даному кримінальному провадженні було змінено правову кваліфікацію не через вчинення нового злочину (що безумовно потребувало б окремого внесення відомостей до ЄРДР та реєстрації нового кримінального провадження), а через уточнення фактичних даних.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушення щодо початку досудового розслідування, тобто докази в даному кримінальному провадженні зібрані без порушення ст. 214 КПК».

Одним із основних доказів, на які посилається прокурор, обґрунтовуючи повідомлення про підозру, є протокол НСРД аудіоконтроль особи відносно ОСОБА_5 від 12.01.2026 (т. 2, а.с. 209-216), в якому міститься посилання на ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_12 від 07.01.2026 про надання дозволу на проведення НСРД. Тобто негласну слідчу дію проведено з дозволу суду. При розгляді цієї скарги слідчий суддя не вправі надавати оцінку підстав надання такого дозволу, оскільки згідно ст. 309 КПК ця ухвала не підлягає оскарженню під час досудового розслідування, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Щодо доводів про штучне створення підстав для проведення НСРД шляхом завищення кваліфікації слід зазначити, що вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК за такою ознакою особи, котрій пропонується неправомірна вигода як особа, що займає особливо відповідальне становище, - належить до кримінальних правопорушень, для розслідування яких, відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК, дозволяється проведення НСРД.

Сторона захисту подає три висновки експертів з правових питань, що зводяться до того, що в разі, коли йдеться лише про пропозицію або обіцянку неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, але не йдеться про надання, то таку пропозицію або обіцянку належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 369 КК, а не за ч. 3 або 4 ст. 369 КК.

Водночас, згідно ст. 242 КПК, не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права. Тож відповідні висновки належить сприймати як письмову позицію сторони. Щодо оцінки такої позиції слідчий суддя встановив, що в цьому кримінальному провадженні здійснювалось досудове розслідування щодо пропозиції, обіцянки та одержання неправомірної вигоди, що є по суті різними стадіями одного злочину. В результаті розслідування було (за версією сторони обвинувачення) встановлено лише висловлення пропозиції, котра і згадується в повідомленні про підозру. Слідчий суддя не встановив, таким чином, що прокурором було завищено кваліфікацію правопорушення для одержання дозволу на НСРД.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_5 , вказаних у повідомленні про підозру, то за стандартом обґрунтована підозра, що діє на стадії досудового розслідування, вона була перевірена апеляційним судом. В ухвалі від 26.01.2026 у справі № 991/414/24 (провадження № 11-сс/991/102/26) зазначається, що «довід про неправильність кваліфікації ймовірних дій ОСОБА_5 (кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 КК, а не за ч. 1 ст. 369 КК), оскільки не відбулося фактичної передачі неправомірної вигоди, колегія суддів на стадії досудового розслідування вважає необґрунтованим. 

Дійсно ч. 1 ст. 369 КК передбачає відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само за надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Водночас ч. 4 ст. 369 КК передбачає відповідальність за діяння, передбачені ч. ч. 1, 2 або 3 цієї статті, якщо, зокрема, неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.

Із наведеного вбачається, що вказана в ч. 4 ст. 369 КК відсилка до ч. 1 цієї ж статті, у якій йдеться про відповідальність, у т. ч. за пропозицію надання неправомірної вигоди, дозволяє кваліфікувати пропозицію надання неправомірної вигоди особі, яка займає особливо відповідальне становище (народний депутат України), за ч. 4, а не за ч. 1 ст. 369 закону про кримінальну відповідальність». 

Сторона захисту заявляла клопотання про витребування запису, що є додатком до зазначеного протоколу НСРД, посилаючись на розбіжності в стенограмах, викладених в різних висновках експертів, про що захисником ОСОБА_7 було подано порівняльну таблицю (т. 6, а.с. 163-171), яке було частково задоволено слідчим суддею, для чого було оголошено перерву. В наступному судовому засіданні, котре проводилось у частково закритому режимі: 

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Згідно ст. 94 КПК, слідчий суддя зобов`язаний оцінити докази, зокрема, на предмет їх достовірності. Сторони надали слідчому судді висновки експертів та спеціалістів щодо цього звукозапису, котрий є додатком до протоколу НСРД, які містять різні стенограми цього запису, що вказують на можливі невідповідності між текстом, відображеним у протоколі НСРД та зафіксовані в додатку до нього.

Прокурор зазначав, що сторона захисту проводила експертизи на підставі запису, зміненого з урахуванням постанови детектива від 20.03.2026 та протоколів огляду від 23.03.2026. 

Оскільки ж слідчий суддя не мав можливості дослідити в судовому засіданні додатки до протоколу, він не може прийняти цей доказ сторони обвинувачення як достовірний. А отже, для цілей розгляду цієї скарги, протокол НСРД від 12.01.2026 визнається недостовірним доказом. З аналогічних міркувань не можуть бути визнані достовірними для цілей розгляду цієї скарги висновки експертів, в т.ч. котрі містять стенограми цього запису, як похідні докази (адже ключове значення має саме зміст розмови, про яку йдеться):

- висновок експерта ОСОБА_13 № 2118 за результатами проведення судової експертизи відеозапису від 09.03.2026 (т. 2, а.с. 58-102);

- висновок спеціаліста ОСОБА_14 від 20.04.2026 (т. 4, а.с. 46-51);

- звіт про комп`ютерно-технічну експертизу ОСОБА_15 від 20.02.2026 (т. 5, а.с.1-90);

- висновок експерта ОСОБА_16 № 1384-34-26 криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 06.04.2026 (т. 6, а.с. 31-67);

- висновок експерта ОСОБА_17 № 3966 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 01.04.2026 (т. 6, а.с. 69-127). 

У зв`язку з таким, відсутня потреба в наданні оцінки іншим доводам сторони захисту щодо недопустимості протоколу НСРД та висновків експертів і спеціаліста щодо нього.

Водночас на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри прокурором надані також інші докази, серед яких показання свідків, викладені в протоколах допиту (т. 2, а.с. 193-206), а також:

- протокол огляду від 07.01.2026 (т. 2, а.с. 172-179);

- протокол огляду від 13.01.2026 (т. 2, а.с. 180-183) із додатком;

- протокол огляду від 13.01.2026 (т. 2, а.с. 184-192);

- протокол обшуку від 13-14.01.2026 (т. 3, а.с. 4-21);

- протокол огляду від 14.01.2026 (т. 3, а.с. 27-29) із додатками;

- протокол огляду від 13.01.2026 (т. 3, а.с. 43-44);

- протокол огляду від 14.01.2026 (т. 3, а.с. 45-64).

Зокрема, згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , народного депутата України, від 09.01.2026: в грудні 2025 року він мав зустріч з ОСОБА_5 в її офісі за адресою м. Київ, вул. Турівська, 15, під час якої ОСОБА_5 повідомила його, що вона формує групу із числа діючих народних депутатів України для того, щоб під час пленарних засідань Верховної Ради України голосувати та просувати законопроекти, які потрібні їй та іншим людям, та які готові платити народним депутатам грошові кошти; крім того ОСОБА_5 зазначила, що вона готова платити таким народним депутатам по 10 000 доларів США щомісяця за те, що вони будуть голосувати під час пленарних засідань Верховної Ради України таким чином, як це буде доводити вона; ОСОБА_5 попросила поговорити із діючими народними депутатами, з якими він знайомий та підтримує дружні відносини з даного питання та запропонувати їм приєднатись до групи ОСОБА_5 ; свідок домовився із ОСОБА_5 щодо зустрічі 12.01.2026, на якій він повідомить результати свого спілкування з іншими народними депутатами та своє рішення щодо озвученої нею пропозиції (т. 2, а.с. 193-195).

Згідно з протоколом додаткового допиту цього ж свідка від 12.01.2026: 12.01.2026 близько 13:40-14:00 години, попередньо домовившись по телефону він зустрівся з ОСОБА_5 в її офісі за адресою АДРЕСА_1 . Під час зустрічі свідок повідомив ОСОБА_5 , що погоджується на її пропозицію з одержання неправомірної вигоди та запитав її, чи це разова виплата 10 000 доларів США, на що вона повідомила, що 10 000 доларів США вона буде надавати кожного місяця кожному народному депутату за те, що б вони голосували таким чином за визначені нею законопроекти як вона скаже; ОСОБА_5 запитала свідка чи він спілкувався з іншими депутатами України, на що він відповів, що в нього є два народних депутата України, з якими він може поспілкуватись з даного приводу, однак фактично з ними ще не зустрічався; ОСОБА_5 запитала в свідка їхні прізвища та, записавши їх, сказала, що вона надасть свідкові неправомірну вигоду для них також і попросила, щоб свідок їм передав; після цього свідок на прохання ОСОБА_5 покликав свого помічника ОСОБА_18 , котрий продиктував свій телефон ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 196-199).

Згідно з протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_18 від 02.04.2026: він був присутній під час зустрічі ОСОБА_10 із ОСОБА_5 , що мала місце 12.01.2026 приблизно з 13:40 до 14:00, під час якої за вказівкою ОСОБА_10 продиктував ОСОБА_5 свій номер телефону, ОСОБА_5 повідомила йому, що за допомогою месенджера «Signal» до нього зателефонує особа на ім`я ОСОБА_19 . Після зустрічі ОСОБА_10 повідомив свідкові, що 13.01.2026 до нього має зателефонувати довірена особа від ОСОБА_5 , з якою свідкові потрібно буде зустрітися та одержати грошові кошти, які ОСОБА_5 передасть ОСОБА_10 та іншим народним депутатам України в якості оплати за їх голосування на пленарних засіданнях Верховної Ради України таким чином, як це скаже зробити ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 203-206).

Згідно з протоколом допиту цього ж свідка від 05.01.2026 з 05.01.2026 йому було доручено виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, учасники якої створили злочинну схему систематичного надання та одержання неправомірної вигоди народними депутатами України, за яку вони, використовуючи надані їм владні повноваження, голосували на пленарних засіданнях Верховної Ради України таким чином, як це вигідно особам, які передавали неправомірну вигоду (т. 2, а.с. 200-202). 

Відповідно до протоколу огляду від 13.01.2026 детективом НАБУ проведено огляд мобільного телефону, яким користується ОСОБА_10 , встановлено, що 12.01.2026 о 23.08 годині абонент «ЮВТ» надіслав ОСОБА_10 два повідомлення, зображені на скриншоті. Згідно зі скриншотом, зміст цих повідомлень такий:

«Доброго вечора! 

Завтра тільки кадрові питання 

Звільнення: 

ОСОБА_23, 

 

 

ОСОБА_24 ОСОБА_25 Голосуємо «за » звільнення всіх

Призначення:

МО ОСОБА_25

МЕ ОСОБА_24

МЮ 

ОСОБА_26 ФДМ ОСОБА_27 

За призначення не голосуємо ні за кого

Ок?

Житловий кодекс буде голосуватися першим - «за».»

Також згідно з цим протоколом огляду 13.01.2026 о 10.18 ОСОБА_10 надіслав абоненту «ЮВТ» повідомлення. Згідно зі скриншотом, зміст цього повідомлення такий (наводиться мовою оригіналу):

« ОСОБА_22 , доброго ранку! Після вчорашньої фракції і сьогодні зранку по кадрам є нюанс, я підійду к Вам і все розповім. Поки що без нас в цьому питанні. Дуже перепрошую».

Протоколом також зафіксовано вхідний дзвінок між згаданими абонентами о 10.26 цього ж дня (т. 3, а.с. 43).

Слідчий суддя бере також до уваги, що анкетні дані особи народного депутата України ОСОБА_10 змінено стороною обвинувачення (про це йдеться в п. 8.6.4 ухвали Апеляційної палати ВАКС від 26.01.2026 в справі № 991/414/26).

Оцінюючи вищенаведені докази за стандартом доказування обґрунтована підозра, слідчий суддя доходить висновку про те, що цих доказів достатньо для того, щоб вважати, що ОСОБА_5 могла вчинити відповідне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК, викладене в повідомленні про підозру. Докази та доводи сторони захисту не спростовують цього висновку.

Також необхідно зазначити, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в цьому кримінальному провадженні вже перевірялась судами. Слідчим суддею ВАКС у справі № 991/414/26 винесено ухвалу від 16.01.2026 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, яка була переглянута Апеляційною палатою ВАКС. Апеляційний суд в ухвалі від 26.01.2026 погодився з наявністю обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого їй стороною обвинувачення (п. 8.4. ухвали). Розглянуті в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру докази та доводи скарги не спростовують цього висновку.

Щодо доводу сторони захисту про провокацію, то перевірити її наявність або відсутність може лише суд під час розгляду кримінального провадження по суті, під час якого прокурор зобов`язаний довести відсутність провокації, а суд оцінює всі докази сторін у сукупності.

Водночас слідчий суддя при розгляді скарги на повідомлення про підозру позбавлений можливості надавати оцінку доказам сторін у сукупності, що є компетенцією суду під час розгляду справи по суті, коли допит свідків здійснюється безпосередньо, з наданням можливості перехресного допиту.

4. Висновки слідчого судді

Підсумовуючи доводи сторін кримінального провадження, досліджені матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя констатує, що підозра про можливість вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, є обґрунтованою, у необхідній на досудовому розслідуванні мірі підтверджується доказами сторони обвинувачення, а доказами сторони захисту не спростовується.

Враховуючи, що слідчим суддею не встановлено також інших підстав для скасування повідомлення про підозру, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 303, 306-309, 372 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 14.01.2026 року у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 року- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

 

 

 

Слідчий суддя ОСОБА_1