ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/6794/26

Провадження № 1?кс/991/7233/26

У Х В А Л А

11 червня 2026 рокумісто Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 ,

особи, якій заявлено відвід, - судді ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025

заяву прокурора про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

в с т а н о в и в:

Історія провадження

I. 03.06.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 42025000000001123 від 27.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (справа № 991/6794/26, провадження № 1?кп/991/61/26) (а.с. 1).

03.06.2026 на підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями вказану заяву передано для розгляду судді ОСОБА_1 .

04.06.2026 судове засідання призначено на 08.06.2026 та направлено судді ОСОБА_6 запит про надання доступу до обліково-статистичної (інформаційної) картки (ОСК) провадження № 1?кп/991/61/26 (а.с. 10).

08.06.2026 розгляд заяви про відвід відкладено у зв`язку із ненаданням доступу до ОСК згаданого провадження (а.с. 180).

11.06.2026 заяву про відвід розглянуто по суті.

II. Обґрунтування заяви

У заяві прокурор зазначив, що до Вищого антикорупційного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (справа № 991/6794/26, провадження № 1?кп/991/61/26), який передано для розгляду судді ОСОБА_6 (а.с. 1).

Матеріали кримінального провадження містять відомості, що віднесені до державної таємниці згідно із Законом України «Про державну таємницю», Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383. 

Під час судового розгляду згадані відомості (таємні) підлягатимуть дослідженню судом з метою встановлення осіб свідків зі зміненими персональними даними перед їх допитом та перевірки особливо кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме вчинення злочину стосовно службової особи, яка займає особливо відповідальне становище (народного депутата України).

Втім, відповідно до листа Вищого антикорупційного суду від 02.06.2026 № 03.13?11/61/2026 суддя ОСОБА_6 не має допуску до державної таємниці.

Водночас пунктом 22 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду для розгляду судової справи, матеріали якої містять відомості, віднесені до державної таємниці, визначається суддя з числа суддів, які мають допуск до державної таємниці необхідної форми.

Наведене свідчить про те, що під час автоматизованого розподілу судової справи порушено встановлений порядок визначення судді ОСОБА_6 , що є підставою для його відводу відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України.

IV. Позиції учасників справи

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 наполягав на задоволенні заяви про відвід судді. Водночас він уточнив, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, які містять відомості, віднесені до державної таємниці. Натомість такі відомості містяться в матеріалах про забезпечення безпеки осіб, які є учасниками кримінального провадження (далі - матеріали безпеки) (а.с. 187).

Так, постановою детектива до свідка застосовано заходи безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності відомостей про особу, а саме: у процесуальних документах змінено його прізвище, ім`я та по батькові. Водночас для належної правової кваліфікації дій обвинуваченої за особливо кваліфікуючою ознакою (вчинення злочину стосовно службової особи, яка займає особливо відповідальне становище) під час судового розгляду суд має ознайомитися з матеріалами безпеки та переконатися у тому, що залегендований свідок є народним депутатом України.

Отже, враховуючи, що матеріали безпеки містять відомості, віднесені до державної таємниці, автоматизований розподіл обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 мав здійснюватися, з урахуванням зазначеної обставини, лише між суддями, які мають допуск до державної таємниці.

Після автоматизованого розподілу зазначеної справи ОСОБА_3 з`ясував, що у судді ОСОБА_6 відсутній допуск до державної таємниці. У зв`язку з цим прокурор звернувся до суду із заявою про відвід цього судді.

Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , в письмових запереченнях (а.с. 29, 193) та усних поясненнях зазначив, що заява про відвід судді є безпідставною. Оскільки для допиту залегендованого свідка судді не потрібен допуск до державної таємниці. Визначений законом порядок допиту таких свідків передбачає наявність допуску до державної таємниці лише у особи, яка встановлює особу свідка під час дистанційного допиту. 

Окрім того, адвокат ОСОБА_4 заявив, що захисту відомі дійсні анкетні дані залегентованого свідка, а також те, що сторона захисту не оспорює ту обставин, що цей свідок є народним депутатом України.

У судовому засіданні суддя ОСОБА_6 надав усні пояснення, у яких зазначив, що заява прокурора є необґрунтовано. Також повідомив, що не має заінтересованості в результатах цього кримінального провадження.

Щодо розгляду заяви про відвід у відсутність обвинуваченої

Обвинувачена ОСОБА_7 , будучи належно повідомленою про дату, час та місце розгляду заяви, 08.06.2026 та 11.06.2026 до суду не прибула (а.с. 14, 15, 183, 184). Через захисника ОСОБА_4 подала клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням у закордонному відряджені. Необхідність відкладення також обґрунтувала тим, що на її переконання, розгляд заяви прокурора про відвід обмежує права і свободи обвинуваченої, яка є народним депутатом України (у розумінні ст. 4822 КПК України). Тому розгляд цієї заяви необхідно здійснювати за її обов`язкової участі (а.с. 26).

Захисник ОСОБА_4 вимоги підзахисної підтримав повністю з підстав, викладених в її клопотанні.

Прокурор проти відкладення судового засідання заперечував, посилаючись не те, що участь обвинуваченої під час розгляду заяви про відвід судді є необов`язковою, а посилання ОСОБА_7 на ст. 4822 КПК України - безпідставними.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду заяви про відвід судді у відсутність обвинуваченої, суд звертає увагу на таке.

Зі змісту ст. 81 КПК України слідує, що заява про відвід розглядається за участі заявника. Неприбуття у судове засідання інших учасників кримінального провадження не перешкоджає вирішенню питання про відвід.

Водночас посилання захисту на положення абз. 1, 3 ч. 2 ст. 4822 КПК України є недоречними, оскільки передбачають обов`язкову участь народного депутата України при вирішенні на досудовому розслідуванні лише певної категорії клопотань, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді. 

З огляду на викладене та враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, сторона захисту самостійно не ініціювала питання про відвід судді, суд не погоджується з тим, що розгляд заяви прокурора про відвід судді обмежує права і свободи обвинуваченої, яка є народним депутатом України (у розумінні ст. 4822 КПК України). Тому участь обвинуваченої під час розгляду заяви прокурора не є обов`язковою.

Отже, суд вважає за можливе розглянути заяву прокурора про відвід судді у відсутність обвинуваченої, інтереси якої у судовому засіданні представлені її захисником.

Також суд вважає за можливе розглянути заяву прокурора у відсутність захисника ОСОБА_8 , яка будучи належно повідомленої про час, дату та місце проведення судового засідання, до суду не прибула, причин неявки не повідомили (а.с. 16, 17).

V. Мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви про відвід слід відмовити з огляду на таке.

(1) Релевантні джерела права

Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: (1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; (2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; (3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; (4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; (5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи (ч. 1 ст. 75 КПК України).

За наявності передбачених ч. 1 ст. 75 КПК України підстав судді може бути заявлений відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 80 КПК України).

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України).

(2) Про підстави та мотиви відводу

Заявлений судді ОСОБА_6 відвід прокурор мотивував наявністю підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 75 КК України, а саме: порушенням встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 . 

Зазначені порушення прокурор обґрунтовує відсутністю у судді ОСОБА_6 допуску до державної таємниці.

Отже, для перевірки обґрунтованості заяви необхідно відповісти на такі питання:

(і) чи допущено під час автоматизованого розподілу справи порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи;

(іі) чи існують обставини, які є підставою для відводу судді від розгляду цієї справи.

(і) Щодо автоматизованого розподілу судової справи

Визначення судді для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно?комунікаційною системою та / або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (ч. 3 ст. 35 КПК України).

Порядок визначення судді врегульовано Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (далі - Положення), та Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затвердженими рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 25.03.2025 року № 3 (далі - Засади).

Визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених Положенням (п. 2.3.2 Положення).

Пунктом 2.3.3 пункту 2.3 Положення передбачені умови за яких судові справи не розподіляються щодо конкретних суддів, зокрема перед закінченням повноважень судді, відпусткою та відрядженням, під час тимчасової непрацездатності, навчання тощо. Зазначеною нормою також визначено, що справи не розподіляються в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: (1) із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; (2) для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; (3) із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості (п. 2.3.4 Положення).

Аналогічні положення передбачені п. 2.2 Засад, а саме, що судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: (1) спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів; (2) визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді; (3) недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; (4) відсутності судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; (5) інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Отже, Положення та Засади передбачають, що при розподілі судової справи враховуються встановлені критерії, зокрема інші передбачені законом обставини, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Пунктом 22 Засад визначено, що для розгляду судової справи, матеріали якої містять відомості, що віднесені до державної таємниці відповідно до Закону України «Про державну таємницю» або іншу інформацію з обмеженим доступом, автоматизована система документообігу суду (далі - АСДС) визначає суддю, з числа суддів, які мають допуск до державної таємниці необхідної форми та доступ до державної таємниці (дозвіл на роботу з іншими документами, що містять інформацію з обмеженим доступом).

Таким чином, для розподілу судової справи між суддями, які мають доступ до державної таємниці, прокурор, який направляє обвинувальний акт до суду, зобов`язаний поінформувати суд про те, що в матеріалах, які підлягають дослідженню в судовому засіданні, містяться відомості, віднесені до державної таємниці.

Суд звертає увагу на специфіку правової природи обставин, на які посилається сторона обвинувачення як на підставу для відводу (п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України). Заявлений відвід обґрунтовано тим, що під час автоматизованого розподілу судової справи не було враховано специфіку кримінального провадження, а саме - наявність у матеріалах щодо забезпечення безпеки учасників кримінального провадження відомостей, що становлять державну таємницю, внаслідок чого справу було розподілено судді, який не має відповідного допуску.

Аналіз зазначених обставин свідчить, що вказана підстава для відводу за своїм змістом пов`язана не з особистісними характеристиками, процесуальною поведінкою чи суб`єктивним ставленням судді до учасників процесу, а виключно з техніко-організаційними діями працівників апарату суду під час формування параметрів автоматизованого розподілу справи.

Відповідно до нормативних вимог, саме на апарат суду покладається обов`язок належного внесення відомостей про кримінальне провадження до автоматизованої системи, зокрема щодо наявності вимог про допуск суддів до державної таємниці. Неповнота або помилковість урахування цих даних під час авторозподілу є наслідком організаційного прорахунку уповноважених службових осіб апарату суду, а не результатом дій чи волевиявлення самого судді.

Водночас суд наголошує, що для здійснення автоматизованого розподілу справи відповідальний працівник апарату суду не зобов`язаний посторінково ознайомлюватися з усім змістом обвинувального акта та додатками до нього, які нерідко є об`ємними та можуть становити декілька томів. Основним завданням уповноваженого працівника апарату суду є забезпечення своєчасного, оперативного та технічно правильного авторозподілу справи на підставі тих ключових вихідних даних, які чітко та явно відображені на початку обвинувального акта та у супровідних документах.

З матеріалів справи слідує, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 складений детективом Національного антикорупційного бюро України та затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 (а.с. 43). Обвинувальний акт з додатками направлені до суду супровідним листом за підписом прокурора ОСОБА_3 (а.с. 181). Натомість в обвинувальному акті, додатках до нього, а також у відповідному супровідному листі прямо не зазначено, що матеріали кримінального провадження містять відомості, віднесені до державної таємниці.

Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 звернув увагу на те, що в додатках до обвинувального акта, а саме в реєстрі матеріалів досудового розслідування (розділ ІІ «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення»), міститься запис під номером 60 такого змісту: «Постанова про збереження таємниці відомостей про особу, щодо якої застосовані заходи безпеки від 20.03.2026» (а.с. 61). На переконання прокурора, зазначений запис свідчив про існування підстав для розподілу цієї справи виключно між суддями, які мають доступ до державної таємниці.

Суд вважає такі посилання прокурора безпідставними та позбавленими правового сенсу, оскільки обов`язок самостійного пошуку працівниками апарату суду прихованих відомостей чи поодиноких згадок про заходи безпеки у тексті багатосторінкового реєстру матеріалів досудового розслідування не передбачений жодним нормативно-правовим актом. Окрім того, суд вважає хибними зазначені твердження прокурора ще й тому, що факт застосування заходів безпеки особам, які є учасниками кримінального судочинства, сам по собі не свідчить про те, що в матеріалах кримінального провадження містяться відомості, віднесені до державної таємниці. До того ж матеріали щодо забезпечення конфіденційності даних про особу зберігаються в органі, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, і до матеріалів досудового розслідування взагалі не приєднуються (ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»).

Окрім того, суд не бере до уваги доводи ОСОБА_3 про те, що він не знав про обов`язок та порядок інформування суду щодо наявності в матеріалах провадження відомостей, віднесених до державної таємниці, оскільки незнання прокурором своїх професійних обов`язків не впливає на оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді.

Так само суд вважає безпідставними твердження ОСОБА_3 про те, що він вважав, ніби всі судді Вищого антикорупційного суду мають допуск до державної таємниці, оскільки рівень особистої обізнаності прокурора не звільняє його від обов`язку неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що під час формування параметрів автоматизованого розподілу справи у відповідального працівника апарату Вищого антикорупційного суду були відсутні об`єктивні підстави для внесення до АСДС відомостей про необхідність здійснення розподілу справи між суддями, які мають допуск до державної таємниці.

(іі) щодо наявності обставин, які є підставою для відводу судді від розгляду справи

(1) Про особливості кримінального провадження, які містить відомості, що становлять державну таємницю

Особливості здійснення кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, визначені главою 40 КПК України (ст. 517?518).

Судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності (ч. 1 ст. 517 КПК України).

До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв (ч. 3 ст. 517 КПК України).

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України, визначені Законом України «Про державну таємницю» (далі - Закон № 3855?XII).

Державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом № 3855?XII, державною таємницею і підлягають охороні державою (ст. 1 Закону № 3855?XII).

Гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації (ст. 1 Закону № 3855?XII).

Віднесення інформації до державної таємниці - це процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього (ст. 1 Закону № 3855?XII).

Звід відомостей, що становлять державну таємницю, - це акт, в якому зведено переліки відомостей, що згідно з рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених Законом № 3855?XII сферах (ст. 1 Закону № 3855?XII).

Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій (ст. 5 Закону № 3855?XII).

До державної таємниці у порядку, встановленому Законом № 3855?XII, відноситься інформація у сфері державної безпеки та охорони правопорядку про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять оперативно?розшукову, розвідувальну і контррозвідувальну діяльність (п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону № 3855?XII).

Відомості про зв`язок ознак особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві і взята під захист згідно з чинним законодавством України у зв`язку з виникненням загрози її життю чи здоров`ю і стосовно якої проводяться або проведено заходи щодо зміни персональних даних або зовнішності чи місця проживання, з її попередніми індивідуальними ознаками, віднесено до відомостей що становлять державну таємницю (ст. 4.1.6 глави 4 розділу ІІ Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383).

Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно?технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров`я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя (ст. 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві (далі - Закон № 3782?ХІІ).

Заходами забезпечення безпеки є, зокрема забезпечення конфіденційності відомостей про особу (п. «ж» ч. 1 ст. 7 Закону № 3782?ХІІ).

Нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом:

- обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно?розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження (п. «а» ст. 15 № 3782?ХІІ);

- неоголошення будь?яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання (п. «в» ст. 15 № 3782?ХІІ);

- виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки (п. «г» ст. 15 № 3782?ХІІ).

(2) Про особливості допиту свідка, відносно якого вжиті заходи забезпечення безпеки

Для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод (ч. 9 ст. 352 КПК України).

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання (абз. 2 ч. 7 ст. 336 КПК України).

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені ч. 7 ст. 336 КПК України (ч. 8 ст. 336 КПК України).

(3) Обставини справи

З матеріалів судової справи № 991/6794/26 (провадження № 1?кп/991/61/26) слідує таке.

26.05.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 указане кримінальне провадження передано для розгляду головуючому судді ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 28.05.2026 призначено підготовче судове засідання на 16.06.2026.

03.06.2026 прокурор подав заяву про відвід судді ОСОБА_6 з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме: у зв`язку з неврахуванням під час автоматизованого розподілу справи п. 22 Засад, що призвело до визначення судді ОСОБА_6 , який не має допуску до державної таємниці.

Водночас прокурор зазначив, що під час судового розгляду мають бути досліджені відомості, що віднесені до державної таємниці відповідно до Закону № 3855?XII, Закону № 3782?ХІІ та Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

До заяви про відвід прокурор долучив копію постанови заступника керівника підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 20.03.2026, зі змісту якої слідує, що під час здійснення досудового розслідування та проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_7 зафіксовано її розмову з двома особами 12.01.2026, за результатами проведення якої складено протокол № 15/104 від 12.01.2026, до якого долучено додаток - картку пам`яті micro SD № 4794 від 12.01.2026. 

Відносно осіб, які 12.01.2026 були присутні на зустрічі з ОСОБА_7 , застосовано заходи безпеки з метою збереження в таємниці відомостей щодо вказаних осіб на підставі постанов № 15/53цт та № 15/93цт (а.с. 5).

Цією постановою (від 20.03.2026) вирішено виготовити копії додатку (аудіофайлів) до протоколу № 15/104 від 12.01.2026 з метою збереження в таємниці даних осіб, до яких застосовані заходи безпеки у кримінальному провадженні, та недопущення їх розголошення.

Окрім того, прокурором надано лист Національного антикорупційного бюро України від 10.06.2026 №14686?26, відповідно до якого у кримінальному провадженні № 42025000000001123 стосовно двох свідків застосовано заходи безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності відомостей про особу. При винесенні постанови про застосування заходів безпеки до одного зі свідків у відповідній постанові зазначені про зміну відомостей щодо посади, яку він обіймає. Строк дії постанови - до усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майна особи, взятої під захист.

(4) Щодо можливості здійснення допиту свідків без допуску до державної таємниці

У судовому засіданні прокурор пояснив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001123 застосовано заходи забезпечення безпеки стосовно двох свідків. Ці заходи полягають у заміні цим особам прізвищ, імен та по батькові, а одного з них - додатково у зміні посади, яку він обіймає. 

Усупереч твердженням прокурора, інформація про такі заходи безпеки, що містять відомості, які становлять держану таємницю, не піддягатимуть обов`язковому дослідженню судом, оскільки постанови слідчого (детектива), прокурора про заміну прізвища, імені, по батькові та посади до матеріалів кримінального провадження не долучаються (п. «а» ст. 15 № 3782?ХІІ).

Тобто матеріали кримінального провадження не містять (згідно з долученим реєстром матеріалів досудового розслідування) та не повинні містити документи про застосування заходів безпеки стосовно свідків, дійсні анкетні дані яких змінено, що об`єктивно давало б можливість ідентифікувати таких свідків (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.11.2025 у справі № 754/4243/23).

Під час судового розгляду у разі необхідності суд може постановити ухвалу у порядку ч. 9 ст. 352 КПК України про допит свідка, відносно якого вжиті заходи забезпечення безпеки, з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію.

Виклик такого свідка до суду здійснюється через орган, який здійснює заходи безпеки (п. «г» ст. 15 № 3782?ХІІ).

Встановлення особи свідка, вручення йому пам`ятки про права та обов`язки, як правило, відбувається у порядку, аналогічному до того, що визначений у ч. 7, 8 ст. 336 КПК України, з урахуванням, що відомості про дійсні анкетні дані свідка захищені державною таємницею. А саме перед допитом свідка у суді його особу встановлює уповноваженою службова особою суду, з приміщення якої здійснюється допит, яка має допуск до державної таємниці відповідної форми і доступ до матеріальних носіїв секретної інформації, у яких відображені справжні персональні дані такої особи (тобто до постанови детектива, прокурора про зміну прізвища, ім`я, по батькові свідка).

В аналогічний спосіб зазначена уповноважена особа може встановити посаду свідка, перевіривши посвідчення народного депутата України, оскільки у відповідності до ст. 9 Закону України «Про статус народного депутата України» народним депутатами України видаються посвідчення спеціального зразка.

Під час судового розгляду кримінального провадження підтвердження посади свідка як народного депутата України можливе також іншими належними та допустимими доказами. При цьому, на відміну від тверджень прокурора, не вимагається в обов`язковому порядку дослідження безпосередньо судом постанов про застосування заходів забезпечення безпеки та відповідних секретних матеріалів, які зберігаються окремо від кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні передбачені п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України підстави для відводу судді ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні.

VI. Щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення безпеки

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 , заперечуючи проти задоволення заяви про відвід судді, зазначив про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення безпеки свідків у кримінальному провадженні, оскільки інформація про їх особу достеменно відома стороні захисту та міститься у матеріалах досудового розслідування, наданих для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України. Натомість зазначені доводи захисника суд не бере до уваги, оскільки надання оцінки обґрунтованості вжиття таких заходів виходить за межі розгляду заяви про відвід судді.

VII. Висновок

Заява прокурора про відвід судді ОСОБА_6 є необґрунтованою.

Суд не вбачає підстав для відводу судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 42025000000001123 від 27.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 (справи № 991/6794/26, провадження № 1?кп/991/61/26) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Будь-яких інших, передбачених ст. 75 КПК України, обставин, які б унеможливлювали учать судді ОСОБА_6 в указаному кримінальному провадженні під час розгляду заяви про відвід не встановлено.

З огляду на викладене заява прокурора про відвід судді задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви прокурора про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 42025000000001123 від 27.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (судова справа № 991/6794/26, провадження № 1?кп/991/61/26) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Суддя          ОСОБА_10