Справа № 991/7016/25

Провадження 1-кп/991/89/25

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника про надання дозволу на виїзд обвинуваченого за кордон у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України,

ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Горлівка Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 368-5 КК України,

встановив:

У провадженні Вищого антикорупцій № 991/7016/25.

25 травня 2026 року захисник ОСОБА_7 подав до суду клопотання, у якому просив: надати дозвіл ОСОБА_6 виїхати за кордон до м. Париж, Французької Республіки у відрядження, починаючи з 20 до 28 червня 2026 року, для участі в засіданні Комітету з конкуренції Організації економічного співробітництва та розвитку; на період виїзду у відрядження за кордон дозволити ОСОБА_6 отримати паспорт для виїзду за кордон у Державній міграційній службі України та після повернення здати його на зберігання до Державної міграційної служби України.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що 28 серпня 2024 року на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000,00 грн з покладенням обов`язків, передбачених абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На виконання цієї ухвали заставодавцем ТОВ «Керамет» внесено заставу за ОСОБА_6 

04 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду зменшено визначений 28 серпня 2024 року розмір застави до 25 000 000,00 грн.

Також строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , неодноразово продовжувався, при цьому обсяг обов`язків та їх формулювання змінювалось.

Так, востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2026 року продовжено до 18 липня 2026 року строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , у тому числі і обов`язків: не відлучатися за межі України без дозволу суду та здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Отже, у разі необхідності виїзду за кордон ОСОБА_6 зобов`язаний звертатися до суду з клопотанням для отримання такого дозволу.

Так, ОСОБА_6 є головою Антимонопольного комітету України - державного органу зі спеціальним статусом, що має забезпечувати державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель на всій території України.

04 травня 2026 року до Антимонопольного комітету України (надалі - АМКУ) надійшов персональний лист-запрошення Голові АМКУ щодо участі у червневих засіданнях Комітету з конкуренції Організації економічного співробітництва та розвитку (надалі - ОЕСР) та його робочих груп.

Захисник, посилаючись на абз. 6, 9 преамбули, ст. 2 Угоди між урядом України та ОЕСР, зокрема зазначив, що ОЕСР - це міжнародна організація зі штаб-квартирою в Парижі, Франція, яка відіграє провідну роль у сприянні політичному діалогу з широкого кола питань. ОЕСР визнається в Україні як міжнародна організація. Україна є учасником Комітету з конкуренції ОЕСР.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2002 року № 1371 «Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна» затверджено Перелік центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов?язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях (надалі - Перелік).

Так, відповідно до цього Переліку АМКУ визначено єдиним центральним органом виконавчої влади, відповідальним за співробітництво з Комітетом з конкуренції ОЕСР.

07 червня 2023 року під час зустрічі Ради ОЕСР міністерського рівня в Парижі запустили Програму ОЕСР для України в межах початкового діалогу щодо вступу до ОЕСР.

У грудні 2025 року ОЕСР було офіційно завершено проведення Огляду ОЕСР конкурентного законодавства та політики України (надалі - Огляд ОЕСР), який Україна в особі АМКУ успішно пройшла та за підсумками якого 16 лютого 2026 року Рада ОЕСР прийняла рішення запросити Україну набути статус асоційованого члена в Комітеті з конкуренції. Відповідне запрошення було передане Уряду України та Голові АМКУ особисто Головою Комітету з конкуренції ОЕСР у квітні 2026 року під час персонального візиту високопосадовця на заходи, що організовувалися АМКУ у м. Київ.

З огляду на отримання зазначеного листа-запрошення 29 квітня 2026 року Кабінетом Міністрів України доручено особисто Голові АМКУ подати пропозиції з метою підготовки проекту угоди між Урядом України та ОЕСР щодо набуття Україною статусу асоційованого члена в Комітеті з конкуренції ОЕСР, що укладатиметься у формі обміну листами.

При цьому, відповідно до підпункту е пункту 5 Додатку до цієї Резолюції ОЕСР у разі, якщо асоційований член регулярно не виконує свої зобов`язання, рішення про запрошення набути асоційоване членство може бути призупинене Комітетом з суттєвих питань ОЕСР.

Таким чином, запрошення стати асоційованим членом Комітету з конкуренції ОЕСР є не просто формальним свідченням готовності країни відповідати стандартам Організації, а є частиною міжнародного договору України, який може бути укладений наступного місяця і який покладає реальні зобов`язання на Україну в особі АМКУ, як єдиного органу, відповідального за участь у роботі Комітету з конкуренції ОЕСР.

Станом на 18 травня 2026 року АМКУ вже повідомив про прагнення надати чотири письмові внески до засідань Комітету з конкуренції. Надання таких внесків є частиною роботи членів Комітету та свідчить про високий рівень залученості країни до роботи органу ОЕСР, що позитивно сприймається стороною Організації.

05 січня 2024 року Прем?єр-міністром України доручено, зокрема АМКУ забезпечувати особисту участь у заходах високого рівня робочих органів ОЕСР і у тижневий строк подавати Секретаріату Кабінету Міністрів інформацію (звіт) за результатами участі у таких заходах. А 26 липня 2024 року доручено забезпечити у встановленому порядку здійснення подальших заходів із належної участі в роботі органів ОЕСР.

Такі ж умови передбачені і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 року № 1165 «Деякі питання співробітництва Кабінету Міністрів України та Організації економічного співробітництва та розвитку в контексті діалогу щодо вступу до Організації»

Посилаючись на п. 17 ч. 3 ст. 7, абз. 2 ч. 6 ст. 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (надалі - Закон) та набуття Україною статусу асоційованого членства в Організації захисник вважав, що доцільним буде забезпечити участь керівництва АМКУ у засіданнях та роботі Комітету з конкуренції ОЕСР. Натомість відсутність уповноважених на прийняття рішень від імені АМКУ осіб може призвести до того, що Україна не буде здатна виконувати свої зобов`язання перед Організацією.

При цьому непредставлення або представлення позиції АМКУ на неналежному рівні, так само як неучасть керівництва, відмова у засіданнях Комітету з конкуренції, неодноразово сприймалася як формальний підхід та сприятиме втраті іміджу України на міжнародній арені.

Захисик наголошував, що необхідність виїзду за кордон ОСОБА_6 зумовлена саме необхідністю здійснення службових обов`язків.

Окрім цього захисник у клопотанні також зазначив про відсутність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з посиланням на те, що (1) родина ОСОБА_6 проживає в м. Києві, отже центр життєвих інтересів ОСОБА_6 знаходиться в Україні; (2) у період з першого допиту до обрання запобіжного заходу, ОСОБА_6 двічі був у закордонних службових відрядженнях та кожного разу повертався в Україну; (3) на все майно, яке сторона обвинувачення вважає таким, що здобуте за рахунок незаконного збагачення, накладено арешт з забороною відчуження з метою забезпечення можливості спеціальної конфіскації; (4) ОСОБА_6 не має активів за кордоном, що нівелює ризики того, що останній намагатиметься ухилятися від суду, проживаючи за кордоном.

Отже, для ефективного виконання службових обов`язків ОСОБА_6 , як голова АМКУ, потребує дозволу колегії суддів на виїзд за кордон у відрядження для того, щоб виконувати свої обов`язки щодо представництва України на міжнародному заході.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 , з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_6 , клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання. Зазначила, що враховуючи положення ст. 10 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» відсутні підстави стверджувати, що участь в засіданні Комітету з конкуренції ОЕСР має брати саме Голова Антимонопольного комітету України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно із ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Оскільки клопотання сторони захисту стосується виконання обвинуваченим обов`язків, як частини запобіжного заходу, а порушені питання можуть призвести до скасування на певний період покладеного на обвинуваченого обов`язку: здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, суд вважає за необхідне, враховуючи норми ч. 6 ст. 9 КПК України, розглянути клопотання сторони захисту в порядку ст. 201 КПК України.

За ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 991/7623/24 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави та покладено обов`язки, передбачені абз 1, п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 6 а.с. 46-58).

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 18 травня 2026 року строком до 18 липня 2026 року, серед яких: не відлучатися за межі України без дозволу суду; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України (т. 41 а.с. 59-66).

Сторона захисту зазначила, що підстава для виїзду за кордон обвинуваченого ОСОБА_6 зумовлена службовою необхідністю, яка полягає у виконанні його обов`язків як Голови АМКУ щодо представництва України на міжнародних заходах.

Так, на адресу Антимонопольного комітету України надійшов лист-запрошення від 04 травня 2026 року на ім`я Голови АМКУ ОСОБА_6 , у якому зазначено, що засідання Комітету з конкуренції та його робочих груп відбудеться в Парижі з 22 по 26 червня 2026 року, тому запрошують його взяти участь у цих засіданнях (т. 41 а.с. 87-88).

З долучених захисником до клопотання документів також встановлено таке.

29 грудня 2020 року між Урядом України та ОЕСР укладено Угоду про відновлення дії Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і ОЕСР щодо поглиблення співробітництва 07 жовтня 2014 року. Відповідно до ст. 3 цього Меморандуму він діятиме до 07 жовтня 2025 року (т. 41 а.с. 96- 98).

Тобто, станом на дату розгляду клопотання захисника строк дії зазначеного Меморандуму закінчився.

12 грудня 2022 року укладено Угоду між Урядом України та ОЕСР щодо привілеїв, імунітетів і пільг, наданих організації та офісу організації в Україні, яка 06 лютого 2023 року ратифікована Україною та набрала чинності для України 06 березня 2023 року. Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 цієї Угоди офіс ОЕСР функціонує як офіс зв`язку ОЕСР в Україні з метою надання сприяння та забезпечення ефективного здійснення спільної діяльності між Сторонами під загальним керівництвом Генерального секретаря Організації (т. 41 а.с. 89-95).

Отже, зазначеним нормативно-правовим актом передбачено, що на території України діє офіс ОЕСР, метою діяльності якого, зокрема є забезпечення ефективного здійснення спільної діяльності.

13 вересня 2002 року постановою Кабінету Міністрів України № 1371 затверджено «Порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна» (надалі - Порядок), згідно з яким, зокрема передбачено, що загальне забезпечення та координація діяльності, пов`язаної з участю центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, здійснюються Міністерством закордонних справ України. Повноваження на участь у роботі міжнародних організацій та їх органів, а також на ведення переговорів і підписання міжнародних договорів у рамках міжнародних організацій надаються у порядку, визначеному законодавством (т. 41 а.с. 99-109).

Цим же Порядком визначений Перелік центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов`язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, зокрема відповідальним за виконання зобов`язань з Комітетом з конкуренції Організації економічного співробітництва та розвитку визначений Антимонопольний комітет України.

Відповідно до доповідної записки міністра Кабінету Міністрів України від 02 січня 2023 року № 1/-80-05-23 Прем`єр-міністр України ОСОБА_9 05 січня 2023 року доручив, зокрема членам Уряду, іншим керівникам центральних органів виконавчої влади (за списком) забезпечити особисту участь у заходах високого рівня робочих органів ОЕСР і у тижневий строк подавати Секретаріату Кабінету Міністрів України інформацію за результатами участі у таких заходах (т. 41 а.с. 115).

Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 16 липня 2024 року № 51/13-207/96941 Прем`єр-міністр України ОСОБА_9 26 липня 2024 року доручив, зокрема членам Уряду, керівникам інших центральних органів виконавчої влади (за списком) відповідно до компетенції забезпечити в установленому порядку здійснення подальших заходів із належної участі в роботі органів ОЕСР (т. 41 а.с. 116).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2023 року № 1165 «Про деякі питання співробітництва Кабінету Міністрів України та ОЕСР в контексті діалогу щодо вступу до Організації» затверджено Порядок подання запиту щодо приєднання до правових інструментів та органів Організації економічного співробітництва та розвитку та план заходів з виконання Програми Організації економічного співробітництва та розвитку для України, серед яких завдання Антимонопольного комітету України на 2024-2025 роки щодо поглиблення співробітництва з Комітетом з конкуренції, індикатор виконання: прийнято Комітетом з конкуренції рішення щодо надання Україні статусу асоційованого члена Комітету (пункт 37 плану).

Тобто, це завдання Антимонопольним комітетом України виконано. У той же час суд звертає увагу, що, незважаючи на визначення у цьому плані інших завдань, будь-які заходи на 2026 рік, які має виконати саме Антимонопольний комітет України, відсутні.

Також встановлено, що 11 квітня 2026 року Генеральний секретар ОЕСР направив Прем`єр-міністру України ОСОБА_10 лист, у якому, посилаючись на лист від 21 червня 2013 року, зокрема повідомив, що Рада ОЕРС 16 лютого 2026 року вирішила запросити Україну стати Асоційованим учасником Комітету з питань конкуренції, включаючи його допоміжні органи. У разі прийняття запрошення умови та порядок асоційованого членства України визначатимуться правилами та практикою Організації (т. 41 а.с. 111-112).

Отже, зазначеним листом не визначена обов`язкова участь, а міститься посилання «у разі прийняття запрошення».

29 квітня 2026 року Прем`єр-міністр України ОСОБА_10 у додаток до листа Міністерства закордонних справ України від 20 квітня 2026 року № 51/13-207/2-51579 звернулась до ОСОБА_6 з проханням опрацювати та подати Кабінетові Міністрів відповідні пропозиції з метою підготовки проєкту угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та ОЕСР у встановленому порядку (т. 41 а.с. 110).

Будь-які докази щодо виконання зазначеного прохання до суду не надано.

05 червня 2026 року на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято, зокрема рішення, згідно з яким вони погодились з пропозицією Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції ОСОБА_11 щодо необхідності належного представлення України в Тижні конкуренції ОЕСР, який проводиться її Комітетом з конкуренції з 22 по 26 червня 2026 року в м. Парижі (Французька Республіка), що стане вагомим кроком України на шляху до набуття членства в ОЕСР та участі Голови Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 з 20 по 28 червня 2026 року (враховуючи час перебування у дорозі) у зазначеному заході. Голові Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 взяти участь у Тижні конкуренції ОЕСР, в м. Парижі (Французька Республіка) та обговорити, зокрема питання щодо необхідності звільнення України від сплати внеску у зв`язку з її участю в Комітеті з конкуренції ОЕСР як асоційованого члена (т. 43 а.с. 135).

Цього ж дня Прем`єр-міністр України ОСОБА_10 у відповідь на лист Антимонопольного комітету України від 28 травня 2026 року № 215-18/01-6244е погодилася на відрядження ОСОБА_6 з 20 по 28 червня 2026 року (з урахуванням часу в дорозі) до м. Парижа (Французька Республіка). Звіт про результати відрядження подати у десятиденний строк після його завершення (т. 43 а.с. 136).

У той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (надалі - Закон) Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених. Голова Антимонопольного комітету України має першого заступника та заступника Голови Антимонопольного комітету України, які призначаються з числа державних уповноважених.

Згідно із ст. 9 Закону Голова Антимонопольного комітету України представляє Антимонопольний комітет України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктами господарювання, громадянами та об`єднаннями суб`єктів господарювання чи громадян та підписує від імені Антимонопольного комітету України міжвідомчі нормативно-правові акти.

За ст. 10 Закону перший заступник та заступник Голови Антимонопольного комітету України серед іншого забезпечують співробітництво Антимонопольного комітету України з міжнародними організаціями, державними органами та неурядовими організаціями інших держав.

Тобто, за профільним законом, який визначає повноваження Голови Антимонопольного комітету України та його заступників, саме на першого заступника та заступника Голови Антимонопольного комітету України покладено обов`язок забезпечувати співробітництво Антимонопольного комітету України з міжнародними організаціями.

Разом з тим, всупереч ст. 10 Закону, рішення за результатами засідання Кабінету Міністрів України від 05 червня 2026 року не містить жодного обґрунтування того, що Голова Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 є єдиним компетентним представником від України у Тижні конкуренції ОЕСР.

Не наведено таких обставин у судовому засіданні і стороною захисту.

Натомість, надані захисником документи свідчать лише про погодження Прем`єр-міністром України листа Антимонопольного комітету України, яким було запропоновано відрядження саме ОСОБА_6 .

Також колегія суддів зазначає, що ухвалою суду від 18 листопада 2025 року було відмовлено у надані дозволу на виїзд ОСОБА_6 як Голови Антимонопольного комітету України за кордон для участі у засіданнях ОЕСР. Судове рішення ґрунтується на нормах ст. 10 Закону.

Незважаючи на такі висновку суду, сторона захисту, звертаючись вчергове 25 травня 2026 року з таким клопотанням не обґрунтувала належним чином необхідність участі у засіданнях Комітету з конкуренції ОЕСР особисто Голови Антимонопольного комітету України.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

ОСОБА_6 обвинувачується у межах кримінальних проваджень № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.

18 травня 2026 року, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , судом визнано доведеним існування, зокрема ризику переховуватися від суду, у зв`язку з чим продовжено строк дії обов`язків, передбачених п. 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 41 а.с. 59-66).

Колегія суддів враховує, що будь-які обмеження у кримінальному провадженні мають бути застосовані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це кримінальне провадження.

У даному випадку, враховуючи стадію кримінального провадження, а саме закінчення дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, тобто наближення до завершення судового розгляду ризик переховуватися від суду тільки збільшується, а тому, враховуючи зазначені обставини у сукупності з положеннями ст. 10 Закону, колегія суддів вважає, що надання ОСОБА_6 дозволу на виїзд за кордон нівелює завдання кримінального провадження.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 належить відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 176-178, 182, 193, 194, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,- адвоката ОСОБА_7 про надання дозволу на виїзд за кордон обвинуваченого ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3