Справа № 991/7016/25

Провадження 1-кп/991/89/25

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника про скасування грошового стягнення

у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року за обвинуваченням: 

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України,

ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Горлівка Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 368-5 КК України,

встановив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають зазначені кримінальні провадження, матеріали яких об`єднані у справі № 991/7016/25.

15 червня 2026 року захисник ОСОБА_8 засобами електронної пошти направив до суду клопотання, у якому просив скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2026 року про накладення на обвинуваченого ОСОБА_6 грошового стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 6 056,00 грн (т. 44 а.с. 23-67).

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 не мав можливості прибути у судове засідання, яке було призначено на 10 червня 2026 року о 15 год 00 хв, з огляду на наявність поважної причини.

Так, ОСОБА_6 є Головою Антимонопольного комітету України (надалі - АМКУ) - державного органу зі спеціальним статусом, що має забезпечувати державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель на всій території України.

Відповідно до листа заступника голови Тимчасової слідчої комісії (надалі - ТСК) ОСОБА_9 від 08 червня 2026 року № 273д9/7-2026/136281, з огляду на суспільну значущість порушеного питання, участь у засіданні керівників центральних органів виконавчої влади, а також необхідність отримання вичерпної інформації щодо позиції АМКУ, ОСОБА_6 запрошено особисто взяти участь у засіданні ТСК, яке мало відбутися 10 червня 2026 року о 14 год 30 хв.

Так, виконуючи свої обов`язки Голови АМКУ, ОСОБА_6 особисто прибув на засідання ТСК. З цих підстав сторона захисту подала до суду клопотання про відкладення судового засідання.

Захисник, посилаючись на ч. 7 ст. 3 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», зазначив, що народні депутати України, які входили до складу ТСК, неодноразово наголошували на тому, щоб за їх запрошенням засідання відвідував саме Голова АМКУ, що підтверджується стенограмою засідання ТСК від 21 листопада 2024 року, на якому був присутнім заступник Голови АМКУ.

При цьому, як вже зазначалось, відповідно до листа від 08 червня 2026 року № 27389/7-2026/136281 ОСОБА_6 був особисто запрошений на засідання ТСК на 10 червня 2026 року.

Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 7, ч. 4 ст. 19 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» ОСОБА_6 був зобов`язаний прибути на засідання ТСК 10 червня 2026 року о 14 год 30 хв.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_6 , клопотання підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_6 додатково пояснив, що в його практиці у 2024 році вже був випадок, коли на засідання ТСК прибув не він особисто як Голова АМКУ, а його заступник. Тоді ці обставини мали негативні розголоси в медіа. Тому, для уникнення у цьому випадку таких саме наслідків, він 10 червня 2026 року особисто прибув на засідання ТСК. Про запрошення на засідання ТСК не повідомив суд раніше, у тому числі і 08 червня 2026 року у судовому засіданні, оскільки про ці обставини йому стало відомо або 08 червня 2026 року пізно ввечері, або на наступний день зранку. 

Прокурор ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання. Зазначила, що у обвинувачений ОСОБА_6 має належним чином виконувати процесуальні обов`язки. Стенограма засідання, яку надав захисник, стосується роботи іншої ТСК, яка була створена у 2024 році, а ОСОБА_6 запрошували на засідання ТСК, яка була створена у 2025 року. Вважала, що сторона захисту не навела достатніх відомостей, які б підтверджували поважність причин неприбуття обвинуваченого ОСОБА_6 у судове засідання 10 червня 2026 року о 15 год 00 хв. 

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2026 року на обвинуваченого ОСОБА_6 накладено грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656,00 грн (т. 44 а.с. 113-117).

Відповідно до мотивувальної частини ухвали судом, зокрема встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 16 квітня, 08 червня 2026 року був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, призначеного на 10 червня 2026 року о 15 год 00 хв. Однак, у судове засідання не прибув, посилаючись на необхідність його особистої участі цього ж дня о 14 год 30 хв у засіданні Тимчасової слідчої комісії. Колегія суддів, врахувавши положення ч. 1 ст. 6, ч. 1, 2 ст. 7, ч. 4 ст. 19 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», дійшла висновку, що запрошення на засідання Тимчасової слідчої комісії було направлене обвинуваченому ОСОБА_6 з порушенням строків, визначених ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону, ОСОБА_6 мав можливість повідомити Тимчасову слідчу комісію про причини неприбуття, додавши повістку про виклик до суду на 10 червня 2026 року на 15:00 год. Також колегія суддів, посилаючись на ст. 9,10 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», зазначила, що Голова Антимонопольного комітету України не є єдиною посадовою особою, яка може представляти цей орган на законних підставах, у тому числі і на засіданнях Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України. У той же час врахувала, що ОСОБА_6 має статус обвинуваченого та на нього покладені відповідні процесуальні обов`язки. Тобто, обвинувачений ОСОБА_6 свідомо прийняв рішення не прибути у судове засідання, наслідком чого є відкладення судового розгляду, а не відреагувати у спосіб, визначений Законом України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», на запрошення Тимчасової слідчої комісії. Колегія суддів вважала, що сторона захисту ОСОБА_6 не довела наявність обставин, які об`єктивно унеможливлювали прибуття обвинуваченого на виклик у судове засідання 10 червня 2026 року. Тому суд визнав причини неприбуття обвинуваченого ОСОБА_6 у судове засідання, призначене на 10 червня 2026 року, неповажними, та констатував невиконання ним процесуального обов`язку, встановленого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України. Також колегія суддів звернула увагу, що такі дії обвинуваченого призвели до відкладення судового розгляду, тобто можуть свідчити про безпідставне затягування судового розгляду та порушення розумних строків кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. 

Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку викликаний не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.

З огляду на зазначені вимоги кримінального процесуального закону, а також вимоги ст. 22 КПК України, на особу, на яку було накладено грошове стягнення і яка звернулася з клопотанням про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, покладається обов`язок довести, або здійснення виклику у судове засідання із порушенням порядку, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, або наявність поважних причин неприбуття на виклик до суду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник наполягали на тому, що неявка обвинуваченого у судове засідання 10 червня 2026 року була обумовлена поважними причинами.

На підтвердження наявності таких причин до клопотання надано копію стенограми засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах, завищення вартості лікарських засобів та їх незадовільної якості від 21 листопада 2024 року (т. 44 а.с. 24 зв.-66).

Колегія суддів вважає, що зазначена стенограма у розумінні вимог ч. 4 ст. 19 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» не є рішенням про застосування приводу стосовно Голови АМКУ ОСОБА_6 , оскільки листом від 08 червня 2026 року останнього запрошено на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України щодо лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів, завищення вартості та неналежної якості лікарських засобів і медичних виробів, яка була створена на підставі постанови Верховної Ради України від 04 грудня 2025 року № 4705-ІХ, що було встановлено в ухвалі суду від 10 червня 2026 року.

Також до клопотання надано копію листа Тимчасової слідчої комісії від 05 червня 2026 року № 1-01/289, на який міститься посилання у листі від 08 червня 2026 року, за змістом якого на засідання Тимчасової слідчої комісії, яке планувалося 10 червня 2026 року о 14 год 30 хв, запрошувався Голова АМКУ або його уповноважений представник (т. 44 а.с. 200).

Тому, на переконання колегії суддів, станом на 08 червня 2026 року ОСОБА_6 вже мав визначити особу, яка візьме участь у засіданні Тимчасової слідчої комісії, та повідомити завчасно суд, у разі визнання необхідності особистої явки на запрошення.

Натомість, таких дій обвинувачений ОСОБА_6 не вчинив.

Водночас, доказів, які б спростовували висновки суду про те, що обвинувачений ОСОБА_6 , усвідомлюючи свій процесуальний статус у кримінальному провадженні та покладені на нього обов`язки, не відреагував у спосіб, визначений Законом України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», на запрошення Тимчасової слідчої комісії, стороною захисту не надано.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів вважає, що за результатом розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення не встановлено обставин, які б свідчили про те, що стягнення накладено безпідставно, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 135-146, 350, 372, 376 КПК України, cуд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про скасування грошового стягнення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3