Справа № 991/10524/25

Провадження 1-кп/991/130/25

У Х В А Л А

30 червня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_16 (у режимі відеоконференції),

представника потерпілого ОСОБА_17 ,

представника ОСОБА_18 , ОСОБА_19 адвоката ОСОБА_20 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_6  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_7  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_21  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_22  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_5  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,

клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Означене кримінальне провадження перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.

26.05.2026 у судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 звернулася до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У судовому засіданні 29.05.2026 прокурор надав свої письмові заперечення на означене клопотання захисника ОСОБА_9 .

1. Обґрунтування клопотання та письмових заперечень

1.1. Обґрунтування клопотання захисника ОСОБА_9 .

У своєму клопотанні захисник ОСОБА_9 зазначила, що в даному кримінальному провадженні існує факт повторного пред`явлення ОСОБА_5 обвинувачення щодо кримінального правопорушення, яке вже було предметом судового розгляду, та у якому ухвалено рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою прокурора у підтриманні обвинувачення.

Захисник зазначила, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується, серед іншого, у тому, що будучи начальником ГУ Держгеокадастру у Київській області, зловживаючи своїми повноваженнями, у співучасті з іншими особами забезпечила вчинення дій, що призвели до нібито незаконного виведення з державної власності земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області та подальшої їх передачі ветеранам АТО у порядку приватизації землі.

Означений епізод в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 позначений як «Епізод 4», а дії ОСОБА_5 кваліфікуються як повторне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Водночас у кримінальному провадженні № 62019100000000977 предметом судового розгляду були ті самі обставини нібито незаконного виведення земель з державної форми власності та з постійного користування ДП «Науково-дослідний агровиробничий комбінат «Пуща-Водиця».

В обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 62019100000000977 зазначені ті самі дії ОСОБА_5 як службової особи ГУ Держгеокадастру у Київській області, які нібито призвели до незаконного проведення приватизації тих самих земельних ділянок тими самими особами, що зазначені в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017.

Тотожність обставин цих кримінальних проваджень визнала й САП у постанові прокурора ОСОБА_23 від 19.12.2023 про відмову у підтриманні державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 62019100000000977 від 26.08.2021.

11.03.2024 Святошинський районний суд м. Києва постановив ухвалу про закриття кримінального провадження № 62019100000000977 стосовно обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у зв?язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Також захисник зазначила про наявне дублювання доказів у цих кримінальних провадження, про що свідчить, зокрема, отримання детективом НАБУ тимчасового доступу до документів з вилученням оригіналів матеріалів кримінального провадження № 62019100000000977 вже із судової справи Святошинського районного суду міста Києва та долучення їх в якості доказів до кримінального провадження № 52017000000000841.

У зв`язку з наведеним, захисник вважала, що в даному випадку наявне подвійне притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за одні й ті самі дії, що є порушенням принципу «non bis in idem», а кримінальне провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України.

1.2. Обґрунтування заперечень прокурора

Прокурор у своїх запереченнях зазначив таке.

У справі «Золотухін проти росії» ЄСПЛ зазначив, що принцип non bis in idem застосовується лише за умови тотожності сукупності конкретних фактичних обставин, які становлять основу обвинувачення.

Тобто обов`язковою умовою застосування цього принципу є наявність тотожності обвинувачення, тобто тотожності не лише особи, а й фактичних обставин кримінального переслідування.

Але між кримінальними провадженнями № 52017000000000841 (за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України) та № 62019100000000977 (за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України) така тотожність відсутня.

У кримінальному провадженні № 62019100000000977 прокурор прийняв рішення про відмову від підтримання державного обвинувачення, після чого суд постановив ухвалу про закриття цього кримінального провадження.

Водночас суд не досліджував та не оцінював обставини вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих у кримінальному провадженні № 62019100000000977, як і у кримінальному провадженні № 52017000000000841.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 367 КК України та ч. 5 ст. 191 КК України, відрізняються формою вини, способом вчинення, спрямованістю умислу, об`єктом посягання та іншими обов`язковими елементами складу кримінального правопорушення.

Також прокурор зазначив, що постанова прокурора про відмову від підтримання обвинувачення не містить висновків про відсутність події злочину, непричетність ОСОБА_5 до інших кримінальних правопорушень або відсутність обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52017000000000841.

На переконання прокурора, такі обставини свідчать про нетотожність обвинувачень в зазначених кримінальних провадженнях навіть попри спільність фактичних обставин чи часткового збігу окремих подій.

2. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтримала своє клопотання, просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала свого захисника. Зазначила, що фактичні обставини кримінального провадження № 62019100000000977 повністю ідентичні одному з епізодів, які інкримінуються їй у цьому кримінальному провадженні.

Інші захисники та обвинувачені підтримали заявлене клопотання. Вважали, що наведені у клопотанні обставини свідчать про порушення стороною обвинувачення статті 61 Конституції України.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.

3. Встановлені обставини

З наявних матеріалів справи суд встановив такі обставини.

26.08.2021 прокурор Офісу Генерального прокурора затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62019100000000977 від 26.07.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

За цим обвинувальним актом дії службової особи ГУ Держгеокадастру ОСОБА_5 призвели до безпідставного вибуття з державної власності у приватну власність земельних ділянок ДП «Науково-виробничий комбінат «Пуща-Водиця» загальною площею 273,4327 га на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, сформованих відповідно до:

- державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658, виданого на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 11.11.2002 № 427;

- державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003662, виданого на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 15.11.2002 № 434.

Водночас у кримінальному провадженні № 52017000000000841 обвинувальний акт містить серед іншого розділ «Епізод 4», у якому викладені майже ідентичні фактичні обставини стосовно ОСОБА_5 та інших обвинувачених.

Викладені в обох обвинувальних актах обставини мають незначні відмінності.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62019100000000977 від 26.07.2019 перебував на розгляді Святошинського районного суду м. Києва, справі присвоєно № 759/19459/23.

07.09.2023 Генеральний прокурор своєю постановою змінив групу прокурорів у кримінальному провадженні № 62019100000000977 від 26.07.2019, яке вже перебувало на розгляді суду, та включив до складу групи прокурора САП ОСОБА_24 .

Постановою в.о. Генерального прокурора від 05.10.2023 прокурора ОСОБА_24 визначено старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019100000000977 від 26.07.2019.

19.12.2023 прокурор САП ОСОБА_25 винесла постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 62019100000000977 від 26.07.2019, погоджену заступником Генерального прокурора - керівником САП.

За змістом означеної постанови вбачається, що у провадженні детективів НАБУ перебуває кримінальне провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 у якому детективи перевіряють, зокрема, обставини, які є тотожними викладеним в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 62019100000000977 від 26.07.2019.

По суті постанови основною підставою для відмови від підтримання обвинувачення є відсутність у кримінальному провадженні № 62019100000000977 від 26.07.2019 доказів суб`єктивної сторони. Водночас кримінальне провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 містить такі докази, отже має вищий ступінь достатності.

11.03.2024 Святошинський районний суд м. Києва у справі № 759/19459/21 постановив ухвалу, якою прийняв відмову прокурора у підтриманні державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 62019100000000977 від 26.07.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та закрив означене кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України.

4. Мотиви суду

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню.

Нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави (ч. 1 ст. 4 Протоколу № 7 до Європейської конвенції з прав людини).

Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (стаття 61 Конституції України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 19 КПК України ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.

Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що по тому самому обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили.

З урахуванням заявленого клопотання та встановлених обставин суд має встановити (з`ясувати):

- підстави застосування принципу non bis in idem та можливість його застосування у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 ;

- чи є підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України?

4.1. Про принцип non bis in idem та підстави його застосування

Принцип non bis in idem є одним з фундаментальних правових принципів, який передбачає заборону подвійного притягнення особи до відповідальності за одне й те саме діяння.

Означений принцип закріплений, зокрема, у ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 61 Конституції України та статті 19 КПК України.

У статті 4 Протоколу № 7 зазначено, що принцип ne bis in idem призначений для захисту осіб, яких вже було «остаточно виправдано або засуджено». У пояснювальній доповіді до Протокол № 7 щодо статті 4 зазначено, що «принцип, встановлений у цьому положенні застосовується лише після того, як особу було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури відповідної Держави». Відтак для того, щоб особа мала право на захист за цією статтею, одного лише остаточного рішення недостатньо: остаточне рішення має також передбачати виправдання або засудження особи.

Такий підхід, на думку суду, не суперечить положенням статті 61 Конституції України та статті 19 КПК України.

Зі змісту ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 11.03.2024 у справі № 759/19459/21 вбачається, що при її постановленні не здійснювалися оцінка доказів на предмет їх належності, допустимості та достатності, встановлення фактичних обставин події, а також дослідження наявності чи відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення або наявність інших підстав для закриття кримінального провадження.

Ця ухвала фактично ґрунтується на постанові прокурора про відмову у підтриманні державного обвинувачення, фактичній відмові потерпілої особи самостійно підтримувати обвинувачення та можливості закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Прокурор у постанові зазначила, що у кримінальному провадженні № 62019100000000977 сукупності доказів недостатньо для об`єктивного встановлення істини у кримінальному провадженні.

Водночас у кримінальному провадженні № 42019110350000029 таких доказів більше, вони свідчать про наявність у ОСОБА_5 умислу на вчинення інкримінованих їй дій та її залученість до організованої групи.

Зі змісту постанови не вбачається наявність будь-яких інших підстав для відмови у подальшому підтриманні державного обвинувачення (відсутність складу злочину в діях особи, закінчення строків давності тощо). Тобто постанова прокурора також не містить будь-якого встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні № 62019100000000977.

Тобто ухвала про закриття кримінального провадження № 62019100000000977 у зв`язку з відмовою прокурора від державного обвинувачення не є такою, яка містить дослідження суті обвинувачення, встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні, остаточного висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину або про її виправдання.

Таким чином означена ухвала є формально-процесуальним документом і з точки зору практики ЄСПЛ про застосування принципу non bis in idem не може бути підставою для закриття кримінального провадження № 52017000000000841 за обвинуваченням ОСОБА_5 в частині «Епізоду 4».

4.2. Про тотожність обвинувачень ОСОБА_5 

П. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає можливість закриття кримінального провадження за наявності ухвали суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню.

Тому ключовим критерієм для розгляду клопотання про закриття є тотожність обвинувачень, чи є обвинувачення «тим самим».

Аналіз матеріалів свідчить, що попри подібність вихідних відомостей, фактичні обставини у кримінальному провадженні № 62019100000000977 не є тотожними за своєю суттю з обставинами, викладеними в розділі «Епізод 4» обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52017000000000841.

Позиція прокурора у постанові про відмову від підтримання державного обвинувачення в кримінальному провадженні № 62019100000000977 не вказує на повну ідентичність матеріального підґрунтя правопорушень.

У випадку цього кримінального провадження фактичні обставини обвинувачення ОСОБА_26 за ч. 5 ст. 191 КК України охоплюють значно ширший хронологічний та матеріальний контекст, ніж службова недбалість, що розглядалась у провадженні № 62019100000000977.

Так, у кримінальному провадженні № 52017000000000841 дії ОСОБА_5 є лише складовим елементом багатоепізодної протиправної поведінки, вчиненої організованою групою повторно.

Повторність у цьому випадку виступає як самостійний юридичний факт, що базується на наявності кількох відокремлених у часі та просторі кримінальних дій. Самі обставини формування спільного умислу на розкрадання, розподіл ролей між спільниками, тривалість підготовки та специфіка приховування діянь створюють іншу, відмінну сукупність фактів.

Відтак, фактичні обставини обвинувачення  ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52017000000000841 за ч. 5 ст. 191 КК України охоплюють ширший, принципово інший хронологічний та фактичний контекст, ніж службова недбалість.

Зазначені обставини виключають матеріальну тотожність обвинувачення ОСОБА_5 пред`явленого у кримінальному провадженні № 62019100000000977 з обвинуваченням останньої у кримінальному провадженні № 52017000000000841.

5. Висновки суду

За результатами судового розгляду клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження № 52017000000000841 від 29.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, з підстави, передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника.

Встановлені обставини в сукупності свідчать, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 не притягується вдруге до кримінальної відповідальності за те саме діяння, а зазначені захисником обставини не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин, керуючись статтями 284, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження № 52017000000000841 від 29.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, з підстави, передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя         ОСОБА_1