Справа № 991/2510/23

Провадження 1-кп/991/42/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року         м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 52022000000000241 від 02.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

встановив:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

11 червня 2026 року у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 усно заявив відвід колегії суддів у цьому кримінальному провадженні.

В обґрунтування заявленого відводу захисник зазначив, що проведення допиту обвинуваченого за участю захисника, який не ознайомлений з матеріалами кримінального провадження та не мав можливості підготуватися до здійснення захисту, призведе до фактичного позбавлення обвинуваченого права на ефективну правову допомогу. Крім того, колегія суддів порушила принцип змагальності сторін, адже відмовила обвинуваченому у повторному виклику свідка ОСОБА_8 , який не з`явився до суду з поважних причин. За твердженням захисника, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України зазначене вказує на обставини, які викликають сумнів у неупередженості суду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримав заяву захисника ОСОБА_7 та просив задовольнити її. Вважав, що новий захисник не готовий його захищати та якісно надавати правову допомогу, оскільки зовсім не ознайомлений з матеріалами справи. При цьому зазначив, що на даний час не вбачає жодних підстав для невідкладності його допиту, тому рішення суду розпочати його допит без участі основного захисника - адвоката ОСОБА_9 розцінює як здійснення процесуального тиску на нього.

Прокурор заперечив проти задоволення заяви про відвід з огляду на те, що вона мотивована виключно незгодою з приводу прийнятого судом процесуального рішення та не містить доводів, які б свідчили про упередженість колегії суддів.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді (колегії суддів), передбачений статтями 75, 76 КПК України.

Зокрема, у своїй заяві захисник ОСОБА_7 посилається на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумніві у його безсторонності (п. 66 рішення у справі «Мироненко та Мартиненко проти України»). при цьому особиста безсторонність (неупередженість) суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 67 зазначеного рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Отже, тягар доведення обґрунтованості того чи іншого клопотання, заяви чи скарги, покладається безпосередньо на сторону, яка його ініціює.

Оцінка судом доводів сторони захисту 

Насамперед оцінюючи доводи сторони захисту колегія суддів зазначає, що допит обвинуваченого ОСОБА_6 був запланований завчасно.

Так, на підставі ухвали суду від 18 травня 2026 року та доручення Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від тієї ж дати обвинуваченому ОСОБА_6 було залучено адвоката ОСОБА_9 для здійснення захисту за призначенням. Після чого за клопотанням цього ж захисника суд декілька разів відкладав судові засідання з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та підготовки захисту.

Надалі 04 червня 2026 року у судовому засіданні судом було порушено питання про допит обвинуваченого ОСОБА_6 , проте, з огляду на неготовність обвинуваченого та його захисника, допит було відкладено на 08 годину 00 хвилин 10 червня 2026 року. 

Безпосередньо перед початком зазначеного судового засідання захисник ОСОБА_9 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з отриманням ним травми. При цьому жодних медичних документів на підтвердження вказаних обставин не надав.

У судовому засіданні 10 червня 2026 року обвинувачений ОСОБА_6 категорично заперечив давати показання без участі захисника, тому суд прийняв рішення про залучення іншого захисника для участі в окремій процесуальній дії - допиту обвинуваченого, який знову було відкладено на 10 годину 30 хвилин 11 червня 2026 року. 

11 червня 2026 року у судовому засіданні новий захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про надання йому достатнього часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та просив відкласти допит обвинуваченого до завершення ознайомлення з усіма матеріалами, що перебувають у розпорядженні суду. Ухвалою, постановленою в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, - без виходу до нарадчої кімнати, судом було частково задоволено вказане клопотання захисника та роз`яснено мотиви ухваленого рішення (час 11:48:27 технічного запису судового засідання від 11 червня 2026 року). Зокрема, головуючий суддя наголосив, що зараз колегія суддів пропонує перейти до допиту обвинуваченого ОСОБА_6 та розпочати цей допит шляхом надання ним вільних показів щодо кримінального провадження, після чого поставити всі свої питання зможе прокурор. Поряд з цим, захиснику буде надано час та можливість підготуватись на наступне засідання (07 липня 2026 року), щоб поставити питання сторони захисту. Також сторона захисту буде ознайомлена з відповідями обвинуваченого на питання прокурора.

Відтак, колегія суддів констатує, що таке рішення стало наслідком вирішення судом процесуальних питань щодо оптимізації судового розгляду та забезпечення розгляду справи у розумний строк, що вочевидь не може свідчити про упередженість суду. 

У цьому контексті суд звертає увагу, що за чинним КПК України допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник (ч. 1 ст. 351 КПК України).

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про доцільність розпочати допит обвинуваченого ОСОБА_6 з огляду на те, що (1) допит було заплановано завчасно, (2) він прибув у судове засідання, (3) вільні показання це об`єктивні дані, більшість з яких відомі лише безпосередньо обвинуваченому та (4) суд повідомив, що право захисника поставити свої питання буде реалізовано шляхом продовження допиту у наступному судовому засіданні, призначеному на 10 годину 00 хвилин 07 липня 2026 року.

Отже, з огляду на (1) заплановане продовження допиту обвинуваченого ОСОБА_6 у наступному судовому засіданні, (2) можливість ознайомитись зі звукозаписом його допиту стороною обвинувачення, право обвинуваченого ОСОБА_6 на захист не було порушено. 

Крім того, одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.

Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти такого рішення до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

За таких обставин, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути витлумачена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.

Також колегія суддів відхиляє доводи адвоката ОСОБА_7 щодо порушення судом принципу змагальності та рівності сторін через відмову повторного виклику свідка ОСОБА_8 , адже обвинувачений ОСОБА_6 не зміг пояснити роль цього свідка у структурі його захисту. 

До того ж, раніше суд вживав всіх належних заходів для виклику зазначеного свідка у судове засідання. Зокрема цей свідок двічі викликався: (1) на 10 годину 00 хвилин 27 квітня 2026 року, однак у судове засідання не з`явився, оскільки на той час перебував на лікуванні (том № 8 а.с. 2, 6), та (2) на 10 годину 00 хвилин 13 травня 2026 року, проте судова повістка була повернута до суду у зв`язку з тим, що одержувач відсутній за вказаною адресою (том № 8 а.с. 16, 18, 20). 

Висновки суду

Захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 не надано належних доказів та не наведено обставин, які могли б свідчити про упередженість колегії суддів.

Поряд з цим, заявлений відвід мотивований лише незгодою захисника з процесуальними діями та ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати відповідно до ч. 4 ст. 371 КПК України.

Таким чином, оскільки будь-яких переконливих аргументів на підтвердження наявності передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставини, яка виключає участь колегії суддів у кримінальному провадженні, захисником ОСОБА_7 не наведено, у задоволенні його заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 75, 76, 80, 81, 372, 376, 392 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви про відвід колегії суддів захисника ОСОБА_7 , відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3