Справа № 991/6794/26

Провадження №11-п/991/21/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

учасники судового провадження: обвинувачена ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_8 , прокурор ОСОБА_9 ,

розглянула клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 27.11.2025 за № 42025000000001123, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Історія провадження

1.26.05.2026 старшим детективом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 27.11.2025 за № 42025000000001123, складено обвинувальний акт, який того ж дня затверджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_11 , за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК.

2.26.05.2026 зазначений обвинувальний акт надійшов до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС).

3.16.06.2026 до Апеляційної палати ВАКС надійшло клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про направлення матеріалів кримінального провадження з ВАКС до іншого суду.

Вимоги і доводи клопотання

4.У клопотанні ОСОБА_7 просить до початку судового розгляду, з огляду на винятковість випадку, з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження передати кримінальне провадження № 42025000000001123 за обвинуваченням її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, з ВАКС на розгляд іншого суду - Київського апеляційного суду як суду першої інстанції.

5.В обґрунтування вимог апелянт зазначила таке: (1) між ВАКС як інституцією та ОСОБА_12 - головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади (далі - ТСК), заступником голови політичної партії «Батьківщина» та багаторічним політичним соратником обвинуваченої ОСОБА_7 , існує тривалий публічний та інституційний конфлікт; (2) 13-14.01.2026 на підставі частини 3 статті 233 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у приміщенні партійного офісу «Батьківщина», де розташовані кабінети ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , проведено обшук, дозвіл на проведення якого 19.01.2026 надано слідчим суддею ВАКС постфактум; (3) ОСОБА_14 подав до Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) заяву про вчинення працівниками НАБУ під час обшуку кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 162, частиною 2 статті 344, частинами 1, 2 статті 351 КК, та порушує питання про набуття ним процесуального статусу іншої особи (пункт 16?1 частини 1 статті 3 КПК) і потерпілого (стаття 55 КПК); (4) на зборах суддів ВАКС 25.09.2025 (протокол № 11) за участю суддів як першої інстанції, так і Апеляційної палати ВАКС, колективно обговорено публічні висловлювання ОСОБА_13 щодо діяльності суду, охарактеризовано їх як «некоректні», такі, що містять «звинувачення» та «недостовірну інформацію», і ухвалено доручити голові суду звернутися до Голови Верховної Ради України з проханням вилучити цю інформацію з офіційного вебсайту; (5) оскільки ухвала про дозвіл на обшук є єдиною та неподільною за правовими наслідками як щодо ОСОБА_15 , так і щодо ОСОБА_7 , під час судового розгляду суд муситиме оцінювати законність дій НАБУ та слідчого судді ВАКС, що з огляду на зафіксований конфлікт породжує об`єктивний сумнів у безсторонності ВАКС та його Апеляційної палати у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ); (6) застереження абзацу 6 частини 1 статті 34 КПК «крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду» апелянт вважає таким, що суперечить статтям 8, 24, 55, 129 Конституції України, і просить, керуючись принципом верховенства права та прямою дією Конституції (доктрина конституційно?конформного тлумачення), застосувати норму без зазначеного застереження; (7) як найближчий функціональний аналог обвинувачена просить застосувати абзац 7 частини 1 статті 34 КПК та визначити Київський апеляційний суд судом першої інстанції у цьому провадженні.

Позиції сторін

6.Обвинувачена та її захисник підтримали клопотання, просили його задовольнити.

7.Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що кримінальне провадження підсудне ВАКС, надійшло без порушення правил підсудності, а наведені обвинуваченою обставини не є передбаченою статтею 34 КПК підставою для направлення провадження до іншого суду.

Оцінка та мотиви Суду

(1) Щодо предметної підсудності кримінального провадження

8.Предметна підсудність ВАКС визначається статтею 33?1 КПК з урахуванням положень пункту 20?2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України від 18.09.2019 № 100?ІХ, який набрав чинності 22.09.2019. 

9.Із зазначеної дати підсудність ВАКС, передбачена КПК як суду, зокрема, першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР, з дня набрання чинності Законом України № 100-ІХ від 18.09.2019, тобто з 22.09.2019 (підпункт 1 абзацу 1 пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019).

10.ВАКС підсудні, серед іншого, кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених приміткою до статті 45 КК (зокрема, злочину, передбаченого статтею 369 КК), за наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК (частина 1 статті 33?1 КПК, примітка до статті 45 КК).

11.Кримінальне провадження № 42025000000001123 внесене до ЄРДР 27.11.2025, тобто після 22.09.2019. Досудове розслідування здійснювалося детективами НАБУ, процесуальне керівництво - прокурорами САП.

12.Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_7 , будучи народним депутатом України ІХ скликання (набула повноважень 29.08.2019 після складення присяги), запропонувала надати неправомірну вигоду народному депутату України ОСОБА_16 та іншим народним депутатам України за вчинення ними дій з використанням наданої їм влади та службового становища (голосування під час пленарного засідання Верховної Ради України у визначений обвинуваченою спосіб). Зазначені дії прокурором кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК.

13.Відповідно до пункту 1 частини 3 примітки до статті 368 КК народні депутати України належать до службових осіб, які займають особливо відповідальне становище. Статус народного депутата України обвинуваченої відповідає умові, передбаченій пунктом 1 частини 5 статті 216 КПК (за ознакою спеціального правового статусу суб`єкта вчинення кримінального правопорушення).

14.Крім того, у цьому кримінальному провадженні наявна й умова, передбачена абзацом 1 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК. Відповідно до цього положення кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК, належить до предметної підсудності ВАКС також у разі, якщо його вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК. Адресатами інкримінованої обвинуваченій пропозиції неправомірної вигоди є народний депутат України ОСОБА_16 та інші народні депутати України, які є службовими особами, що займають особливо відповідальне становище (пункт 1 частини 3 примітки до статті 368 КК), та одночасно службовими особами, визначеними у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК. Отже, вчинення обвинуваченою інкримінованого діяння за статтею 369 КК щодо таких осіб відповідає й умові, передбаченій абзацом 1 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК.

15.Оскільки для віднесення кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС достатньо хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК (частина 1 статті 33-1 КПК), а в цьому провадженні наявні одночасно дві такі умови - пункт 1 та абзац 1 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК, - належність кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС є безсумнівною.

16.Отже, кримінальне провадження № 42025000000001123 належить до предметної підсудності ВАКС за сукупністю підстав: (1) стосується корупційного кримінального правопорушення, визначеного частиною 1 статті 33?1 КПК (стаття 369 КК); (2) наявна умова, передбачена пунктом 1 частини 5 статті 216 КПК (народний депутат України); (3) наявна умова, передбачена абзацом 1 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК.

17.Обвинувальний акт надійшов до ВАКС без порушення правил підсудності, що обвинуваченою по суті й не оспорюється. За таких умов підстава, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 34 КПК (надходження кримінального провадження до суду з порушенням правил підсудності), відсутня.

(2) Щодо неможливості застосування абзацу 6 частини 1 статті 34 КПК до кримінальних проваджень, що надійшли до ВАКС

18.Перелік підстав для передання кримінального провадження на розгляд іншого суду, наведений у статті 34 КПК, є вичерпним.

19.Заявлену вимогу обвинувачена обґрунтовує абзацом 6 частини 1 статті 34 КПК, який допускає передання провадження до початку судового розгляду у виняткових випадках з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження. Водночас ця норма прямо містить застереження - вона не поширюється на кримінальні провадження, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду.

20.Оскільки кримінальне провадження № 42025000000001123 надійшло саме на розгляд ВАКС, передання його на розгляд іншого суду з підстави, передбаченої абзацом 6 частини 1 статті 34 КПК, законом не передбачене. Тобто обвинувачена обґрунтовує клопотання підставою, яка за прямим приписом закону до цього провадження не застосовується.

Щодо доводів про неконституційність застереження абзацу 6 частини 1 статті 34 КПК

21.Доводи обвинуваченої про необхідність застосувати абзац 6 частини 1 статті 34 КПК без застереження «крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду» як такого, що суперечить Конституції України, Суд відхиляє з огляду на таке.

22.Вирішення питання про відповідність законів Конституції України (конституційність) належить до виключних повноважень Конституційного Суду України (статті 147, 150 Конституції України, статті 7, 8 Закону України «Про Конституційний Суд України»). Суд загальної юрисдикції не наділений повноваженням визнавати норму закону неконституційною.

23.Конституційно?конформне (узгоджене) тлумачення, на яке посилається обвинувачена, має свої межі. Воно можливе лише тоді, коли текстуальне формулювання норми допускає кілька варіантів розуміння (рішення Конституційного Суду України від 10.09.2025 № 4-р(II)/2025). Натомість, коли норма сформульована ясно і недвозначно, надання їй змісту всупереч її тексту (contra legem) є недопустимим без будь-якої вагомої причини та без урахування впливу зміни тлумачення на юридичну визначеність. Якби національні суди могли ухвалювати рішення, що суперечать закону, і таким чином в непередбачуваний спосіб тлумачити положення національного законодавства, обґрунтовуючи його абстрактним твердженням поза межами будь-яких розумних дискреційних повноважень суду, це суперечило б закріпленому в Конвенції принципу юридичної визначеності (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Anрelkoviж v. Serbia», заява № 1401/08, пункт 27, від 09.04.2013 та «Pantalon v. Croatia», заява № 2953/14, пункт 52, від 19.11.2020) [рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ» Укркава проти України» від 30.06.2025, заява № 10233/20, пункт 44].

24.Застереження абзацу 6 частини 1 статті 34 КПК «крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду» сформульоване однозначно і не допускає тлумачення, за якого воно не застосовувалося б. Цей висновок узгоджується і з наведеним самою обвинуваченою підходом про межі узгодженого тлумачення.

25.Передання провадження до Київського апеляційного суду всупереч прямому застереженню закону в такому випадку означало б розгляд справи судом, не встановленим законом, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006, заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункти 23-25).

26.Крім того, Суд не погоджується з наданим обвинуваченою тлумаченням мети «оперативності та ефективності кримінального провадження», про яку йдеться в абзаці 6 частини 1 статті 34 КПК, як способу організації провадження, що має забезпечувати безсторонність суду. Іншим судом, на розгляд якого у виняткових випадках може бути передане кримінальне провадження саме з метою забезпечення його оперативності та ефективності, є суд за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків. Такий критерій передання не має жодного стосунку до питання безсторонності суду (чи окремих суддів суду, передання провадження з якого ініційовано), а пов`язаний виключно з територіальною зручністю розгляду. Отже, мету, визначену в абзаці 6 частини 1 статті 34 КПК, не може бути використано як підставу для зміни підсудності з мотивів сумніву в безсторонності суду.

27.Абзац 6 частини 1 статті 34 КПК передбачає й іншу альтернативну підставу для передання кримінального провадження на розгляд іншого суду у виняткових випадках - неможливість здійснення правосуддя відповідним судом, зокрема у разі надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, епідемій, епізоотій, режиму воєнного чи надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції тощо. Однак обвинувачена на цю підставу не посилається, а у цьому кримінальному провадженні об`єктивних обставин такого характеру, що унеможливлювали б здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом, не встановлено. До того ж ця підстава, як і підстава, пов`язана з місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, охоплюється тим самим застереженням «крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду», а тому до цього провадження не застосовується.

28.Не вбачає Суд і підстав для застосування за аналогією абзацу 7 частини 1 статті 34 КПК, оскільки ця норма регулює інші обставини - коли обвинувачений чи потерпілий є або був суддею або працівником апарату Вищого антикорупційного суду, - яких у цьому провадженні немає.

Щодо доводів про відсутність безсторонності суду

29.Доводи обвинуваченої про наявність конфлікту між ВАКС та ОСОБА_17 і про зумовлений цим сумнів у безсторонності суддів ВАКС та його Апеляційної палати не є передбаченою статтею 34 КПК підставою для направлення кримінального провадження до іншого суду.

30.Питання неупередженості (безсторонності) конкретного судді чи складу суду вирішується інститутом відводу та самовідводу (статті 75, 76, 80, 81 КПК), а не шляхом зміни підсудності за статтею 34 КПК. Передбачена пунктом 2 частини 1 статті 34 КПК підстава (неможливість утворити склад суду для судового розгляду) виникає лише після задоволення відводів (самовідводів) в тому обсязі, щоб це спричинило неможливість утворити склад суду. У цій справі такі обставини відсутні.

31.Доводи клопотання пов`язані також із необхідністю визнання за ОСОБА_17 у цьому кримінальному провадженні статусу іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (пункт 16-1 частини 1 статті 3 КПК), з огляду на проникнення, на думку обвинуваченої, детективів НАБУ до приміщення, яке використовувалося для здійснення ним своїх депутатських повноважень, та ознайомлення з матеріалами і носіями інформації, пов`язаними з діяльністю ТСК, під час обшуку 13-14.01.2026.

32.Суд відхиляє цей довід з огляду на таке: (1) 26.05.2026 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 надійшов до суду, тобто досудове розслідування закінчилося, а кримінальне провадження перейшло до стадії судового провадження; (2) статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, не входить до переліку учасників судового провадження (пункт 26 частини 1 статті 3 КПК) і за самим своїм визначенням (пункт 16-1 частини 1 статті 3 КПК) пов`язаний виключно зі стадією досудового розслідування; (3) цей статус запроваджено для забезпечення прав осіб, стосовно яких (у тому числі щодо їх майна) під час досудового розслідування фактично здійснюються процесуальні дії, хоча їм і не повідомлено про підозру, що, зокрема, дає таким особам можливість оскаржувати недотримання розумних строків (стаття 308 КПК) та реалізовувати інші передбачені КПК права на цій стадії (Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»).

33.Із завершенням досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні підстави для існування зазначеного статусу ОСОБА_15 відпали, а тому такий статус у цьому провадженні відсутній. Обставини, пов`язані з проведенням зазначеного обшуку, діями НАБУ та наданням слідчим суддею ВАКС дозволу на обшук, можуть бути предметом перевірки під час підготовчого провадження та судового розгляду, у тому числі шляхом подання заперечень проти ухвал слідчого судді (частина 3 статті 309 КПК), клопотань про визнання доказів недопустимими тощо, однак самі по собі не є підставою для зміни підсудності за статтею 34 КПК.

34.Крім того, Суд звертає увагу, що існування конфлікту між ВАКС та ТСК (або особисто ОСОБА_18 ), на який посилається обвинувачена, не підтверджується відомостями, наведеними у підсумковому звіті ТСК про виконану роботу від 19.06.2026, оприлюдненому на офіційному вебсайті Верховної Ради України. Існування такого конфлікту не підтверджується і наявними у справі матеріалами.

Висновки Суду

35.З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що: (1) кримінальне провадження № 42025000000001123 належить до предметної підсудності ВАКС та надійшло без порушення правил підсудності; (2) заявлена обвинуваченою підстава (абзац 6 частини 1 статті 34 КПК) за прямим приписом закону не поширюється на провадження, що надійшли до ВАКС, як і альтернативна підстава цієї ж норми, на яку обвинувачена не посилалася; (3) підстав для незастосування зазначеного застереження та для застосування за аналогією абзацу 7 частини 1 статті 34 КПК немає; (4) доводи про відсутність безсторонності суду не є підставою для направлення провадження до іншого суду за статтею 34 КПК, а заявлений конфлікт з ТСК не підтверджений; (5) статус іншої особи за ОСОБА_12 в цьому провадженні відсутній, оскільки досудове розслідування вже завершене. За таких обставин клопотання задоволенню не підлягає.

36.Керуючись статтями 33?1, 34, 216, 309, 418 КПК, колегія суддів постановила:

1.Клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя          ОСОБА_1 

Судді            ОСОБА_2 

ОСОБА_3 

ОСОБА_4 

ОСОБА_5