Справа № 991/6322/23

Провадження 1-кп/991/84/23

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеному 28 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000523 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Брянка Луганської області, громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000523 від 28.07.2017 за обвинуваченням  ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою Суду від 26.07.2023 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.

Під час судового розгляду перед Судом порушено питання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6  від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. 

У зв`язку з цим, в силу вимог ч. 4 ст. 286 КПК України Суд невідкладно перейшов до розгляду такого клопотання.

2. Доводи клопотання захисника

Як зазначає захисник ОСОБА_7 , ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.

Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, становить три роки, а за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, - десять років. 

За твердженням захисника, останньою дією, спрямованою на реалізацію спільного злочинного умислу та вчинення якої поставлено у провину ОСОБА_6 , є підготовка листа № 17927/7/99-99/17-04-17 від 24.05.2016. У зв`язку з цим, сторона захисту вважає, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, минув 24.05.2026.

Посилаючись на сплив строків давності адвокат ОСОБА_7 порушила перед Судом питання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. 

3. Позиція учасників судового засідання

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала клопотання про закриття кримінального провадження. Пояснення надала аналогічні викладеним у клопотанні та просила його задовольнити. Додатково зазначила про факт роз`яснення ОСОБА_6 змісту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а також його правових наслідків.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника ОСОБА_7 . Пояснила, що розуміє наслідки закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності. Також підтвердила обізнаність, що така підстава для звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою по своїй суті. Наполягала на закритті кримінального провадження за її обвинуваченням.

Прокурор ОСОБА_5 підтвердила закінчення строків давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. У зв`язку з чим зазначила, що не заперечує проти закриття кримінального провадження. 

Представник потерпілого ОСОБА_8 не заперечував проти звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

4. Оцінка та висновки суду

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи захисника, обвинуваченої та прокурора, Суд встановив таке.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. 

Згідно з приписами закону України про кримінальну відповідальність одним із видів звільнення особи від кримінальної відповідальності є звільнення у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України).

З аналізу законодавства, що регулює питання звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених Законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення інкримінованих діянь) початковим моментом перебігу строку давності є «день вчинення особою злочину». Зі свого боку за змістом ч. 2 ст. 49 КК України початком обчислення строку давності є «час вчинення злочину». Таким чином, терміни «день вчинення особою злочину» та «час вчинення злочину» використовуються законодавцем для позначення початкового моменту перебігу строку давності, та можуть розцінюватися у цих питаннях як тотожні. 

За змістом ч. 3 ст. 4 КК України часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, що кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Судом встановлено, що інкриміноване ОСОБА_6 пособництво у зловживанні владою та службовим становищем викладено у формі продовжуваного злочину, який полягав у вчиненні тотожних дій з єдиним умислом. У зв`язку з цим днем початку перебігу строку давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності є день вчинення нею останнього тотожного діяння, яке охоплювалося єдиним злочинним наміром. Таким діянням згідно з обвинувальним актом була підготовка листа № 17927/7/99-99/17-04-17 датованого 24.05.2016.

За таких обставин, в контексті застосування положень ч. 3 ст. 4, ст. 49 КК України, саме з вказаної дати почалося обчислення строку давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України.

Так само як продовжуваний злочин викладене в обвинувальному акті інкриміноване ОСОБА_6 пособництво у службовому підробленні. Останнім завідомо неправдивим офіційним документом, проєкт якого за твердженням обвинувачення підготувала ОСОБА_6 , був лист № 2852/4/99-99-17-04-13 від 20.09.2016. Отже, з цієї дати почалося обчислення строку давності притягнення  ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України.

У залежності від ступеня тяжкості інкримінованого злочину ст. 49 КК України передбачає диференційовані строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. 

За змістом ст. 12 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення діянь) злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, належить до категорії невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до дня набрання вироком законної сили, минуло три роки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили, минуло десять років.

Як попередньо встановлено Судом, обчислення строків давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України почалося 20.09.2016, а за ч. 2 ст. 364 КК України - 24.05.2016. Доказів обставин, які б переривали або зупиняли перебіг давності, сторонами кримінально провадження Суду надано не було. У зв`язку з цим, визначений приписами ст. 49 КК України строк притягнення  ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України сплив 20.09.2019, а за ч. 2 ст. 364 КК України - 24.05.2026.

При вирішенні питань, порушених у клопотанні адвоката ОСОБА_7 , Суд враховує, що у судовому засіданні обвинувачена повідомила, що надає добровільну згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності, усвідомлює наслідки закриття кримінального провадження за цією підставою та розуміє своє право наполягати на проведенні судового провадження в загальному порядку. 

З огляду на наведене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необхідність звільнити  ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності за ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України. При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження щодо такої особи.

Зважаючи на те, що закриття кримінального провадження є рішенням, яким завершується розгляд провадження по суті, Суд відповідно до вимог КПК України зобов`язаний вирішити процесуальні питання, пов`язані з правовими наслідками такого рішення.

Щодо цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальних збитків, завданих у тому числі діями  ОСОБА_6 .

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні унормований ст. 129 КПК України. За змістом даної норми рішення щодо долі цивільного позову напряму залежить від ухваленого судового рішення. 

Так, вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. У разі ж постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України позивач вправі вимагати вирішення заявленого позову в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, зважаючи, що Суд прийняв рішення про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , необхідно залишити без розгляду цивільний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» пред`явлений до неї.

Щодо запобіжного заходу у кримінальному провадженні

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2023у справі № 991/6663/22 (провадження № 1-кс/991/6693/22)до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. Застава у відповідному розмірі була внесена на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий захід забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід.

Отже, застосування запобіжного заходу, як і будь-якого іншого заходу забезпечення кримінального провадження, має відповідати меті досягнення дієвості кримінального провадження, у якому він застосовується.

Зважаючи на те, що прийнято рішення про закриття кримінального провадження, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу втратило свою процесуальну мету. У зв`язку з цим, Суд вважає за необхідне скасувати застосований до  ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2023у справі № 991/6663/22 (провадження № 1-кс/991/6693/22)запобіжний захід.

За змістом ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається особі, яка її сплатила, після припинення дії запобіжного заходу. У зв`язку з цим Суд вважає за необхідне заставу в сумі 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн повернути заставодавцю.

Керуючись статтями 12, 49 КК України, статтями 284 - 286, 369-372 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеному 28 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000523.

Звільнити обвинувачену  ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК Україниу кримінальному провадженні № 52017000000000523 від 28.07.2017.

Кримінальне провадження № 52017000000000523 від 28.07.2017закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до  ОСОБА_6  ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2023у справі № 991/6663/22 (провадження № 1-кс/991/6693/22), скасувати.

Грошові кошти в сумі 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн, що зберігаються на депозитному рахунку Вищого антикорупційного суду, внесені у якості застави за  ОСОБА_6  на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2023у справі № 991/6663/22 (провадження № 1-кс/991/6693/22), повернути заставодавцю.

Залишити без розгляду позовну заяву Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до  ОСОБА_6  про відшкодування матеріальних збитків.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя      ОСОБА_1 

Судді         ОСОБА_2 

ОСОБА_3