Справа № 991/1999/26
Провадження 1-кп/991/29/26
У Х В А Л А
23 липня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника власника майна ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,
клопотання представника власника майна ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 у справі № 991/473/25,
ВСТАНОВИВ:
Означене кримінальне провадження перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.
23.06.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 у справі № 991/473/25, а саме легкового автомобіля «Zeekr 001», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2024 року випуску, в частині заборони розпоряджатися таким майном.
02.07.2026 на електронну пошту суду надійшли письмові заперечення прокурора на клопотання адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна.
1. Обґрунтування клопотання та письмових заперечень
1.1. Обґрунтування клопотання про скасування арешту
У своєму клопотанні представник ОСОБА_9 зазначила, що 18.01.2025 у цьому кримінальному провадженні детективи НАБУ провели обшук легкового автомобіля «Zeekr 001», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2024 року випуску, який на правах приватної власності належить ОСОБА_10 , колишній дружині ОСОБА_6 , і знаходився на тимчасовому зберіганні в останнього.
Під час обшуку вилучено означений легковий автомобіль та свідоцтво про його державну реєстрацію серії НОМЕР_3 , видане ОСОБА_10 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 у справі № 991/473/25 накладено арешт на означене майно, шляхом позбавлення права користуватися та розпоряджатися таким майном.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.02.2025 у справі № 991/473/25 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 в частині заборони користування транспортним засобом «Zeekr 001», д.н.3. НОМЕР_1 та арешту свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу скасовано.
На переконання адвоката ОСОБА_9 , арешт майна, накладений ухвалою від 28.01.2025 у справі № 991/473/25, має бути скасований з огляду на те, що:
- клопотання про накладення арешту подане в порушення вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, оскільки 19.01.2025 детектив НАБУ за погодженням з в.о. Генерального прокурора звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Водночас звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна третьої особи має право виключно прокурор, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні;
- арештоване майно не відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тобто не є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та не здобутий за кошти, отримані злочинним шляхом, оскільки арештоване авто ОСОБА_10 придбала за власні кошти у ТОВ «СКМ-1» для сина - ОСОБА_11 , який проживає за кордоном.
Авто перебувало на зберіганні у ОСОБА_6 . Після повернення автомобіля детективами НАБУ, воно було передане в користування сину;
- на вказаний транспортний засіб неможливо накласти арешт з метою можливої конфіскації особистого майна обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки він придбаний колишньою дружиною, з якою він розлучився 28.03.2007.
Водночас ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.02.2025 у справі № 991/661/25 скасована ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2025 в частині накладення арешту на зареєстрований за ОСОБА_10 легковий автомобіль «Zeekr 001», д.н.3. НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Однак ця ухвала відсутня в матеріалах кримінального провадження і про неї нічого не зазначено в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту.
На переконання представника, наведене є підставою для скасування арешту легкового автомобіля «Zeekr 001», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2024 року випуску, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 у справі № 991/473/25.
1.2. Обґрунтування заперечень прокурора
У своїх запереченнях прокурор зазначив, що:
- клопотання про скасування арешту подане належним суб`єктом та в порядку, передбаченому КПК України, оскільки вилучене авто перебувало у фактичному володінні ОСОБА_6 , який є народним депутатом України.
Арешт такого майна обмежує права народного депутата України, тому клопотання про накладення арешту погоджене Генеральним прокурором (особою, яка виконує обов`язки Генерального прокурора).
Порядок подання клопотання про арешт майна встановлюється ст. 171 КПК України, відповідно до якої клопотання може бути подане слідчим за погодженням з прокурором та безпосередньо прокурором. Посилання адвоката на ч. 2 ст. 64-2 КПК України не відповідає положенням КПК України;
- означений автомобіль не арештовувався як речовий доказ, ухвала у справі № 991/661/25 не є предметом перегляду за даним клопотанням;
- доводи клопотання вже були предметом ретельної перевірки слідчим суддею, нових аргументів у клопотанні не наведено.
На переконання прокурора наведене свідчить про необґрунтованість клопотання про скасування арешту, тому він просив відмовити у його задоволенні.
2. Позиції учасників судового провадження
Адвокат ОСОБА_9 підтримала своє клопотання, просила його задовольнити. Зазначила, що арешт підлягає скасуванню, оскільки у ньому відпала потреба та він необґрунтований.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити та скасувати арешт автомобіля. Зазначив, що означене авто дійсно придбане його колишньою дружиною, яка є приватним нотаріусом та має відповідний дохід для такої купівлі.
Також зазначив, що авто перебувало у нього на зберіганні у зв`язку з обстрілами міста Києва. В цей час ОСОБА_6 декілька разів користувався даним автомобілем та під час спілкування з деякими особами міг казати, що користується ним.
Проте зазначив, що не має жодного відношення до цього автомобіля.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання про скасування арешту. Зазначив, що накладення арешту на автомобіль з метою застосування спеціальної конфіскації є необґрунтованим.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що оцінку аналогічним доводам надано слідчим суддею.
Крім того, вважав клопотання передчасним, оскільки підставою для накладення арешту є протоколи за результатами НСРД. Тому вирішити питання обґрунтованості накладення арешту та подальшу необхідність у ньому можна лише після дослідження матеріалів кримінального провадження.
3. Мотиви та висновки суду
Відповідно до статей 131 та 170 КПК України арешт майна належить до заходів забезпечення кримінального провадження і полягає у тимчасовому обмеженні за ухвалою слідчого судді/суду прав на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Таке обмеження спрямоване на досягнення дієвості процесу та скасовується в порядку, передбаченому процесуальним законом
Арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно зі змістом статей 96-1, 96-2 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому вилученні у власність держави майна, цінностей та грошей, одержаних внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення (або доходів від нього), якщо за таке діяння передбачено покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проаналізувавши матеріали клопотання, заперечень прокурора та заслухавши думки учасників суд зазначає таке.
3.1. У разі звернення до суду з клопотанням про скасування арешту, особа, яка звертається, має довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Тобто заявник має довести, що були відсутні правові підстави для накладення арешту або подальше застосування арешту не забезпечує дієвість цього кримінального провадження.
Суд установив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 у справі № 991/473/25 накладений арешт на автомобіль «Zeekr 001», вилучений у ОСОБА_6 під час проведення 18.01.2025 обшуку, шляхом позбавлення права користування та розпорядження таким майном.
Арешт накладений з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
За змістом ухвали, означене авто вірогідно отримане за можливе вчинення кримінально протиправних дій. Також встановлено, що фактичний власник не міг оформити право власності на даний автомобіль за собою, тому оформив на третю особу. Такі відомості, зокрема, зазначені у пункті 47 означеної ухвали.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.02.2025 у справі № 991/473/25 (провадження № 11-сс/991/106/25) ухвала слідчого судді від 28.01.2025 у справі № 991/473/25 змінена, зокрема, скасовано заборону користування транспортним засобом.
Тобто арешт на автомобіль накладений у зв`язку з тим, що він набутий ймовірно у якості неправомірної вигоди за допомогу у вирішенні питань невстановленої особи. Крім того, за змістом ухвали автомобіль перебував у фактичному користуванні ОСОБА_6 при цьому зареєстрований на колишню дружину останнього.
Суду не надано документів або інших доказів, які б спростували зазначені в ухвалі слідчого судді відомості.
Тому у суду відсутні підстави для висновку про накладення арешту необґрунтовано.
Водночас на стадії підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості встановити чи дійсно даний автомобіль набутий внаслідок кримінально-протиправних дій, чи перебував він у фактичному користуванні ОСОБА_6 , чи може до нього застосовуватися спеціальна конфіскація. Встановлення цих обставин потребує повного дослідження матеріалів кримінального провадження.
За таких обставин зберігається подальша необхідність у арешті автомобіля, відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_9 .
3.2. Арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження регулюється главою 17 розділу ІІ КПК України, а саме статтями 170-175.
Право звернення до суду клопотанням про скасування арешту регулюється ч. 1 ст. 171 КПК України, у якій зазначено, що з клопотання про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
В даному випадку з клопотанням про накладення арешту звернувся детектив НАБУ. Клопотання погоджене виконувачем обов`язки Генерального прокурора.
Оскільки майно (автомобіль) вилучене в результаті проведення обшуку місця проживання народного депутата України, арешт такого майна може обмежувати права останнього, тому клопотання про його арешт має погоджуватися з Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки.
3.3. У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_9 зазначила, що арештований автомобіль не відповідає вимогам речового доказу. Проте ця обставина не має значення, оскільки арешт накладений з метою забезпечення спеціальної конфіскації, а не збереження речових доказів.
Водночас встановити чи відповідає авто ознакам речового доказу чи ні суд може встановити лише після дослідження матеріалів кримінального провадження та встановлення всіх фактичних обставин.
3.4. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.02.2025 у справі № 991/661/25 скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2025 в частині накладення арешту на зареєстрований за ОСОБА_10 легковий автомобіль «Zeekr 001».
Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що у справі № 991/661/25 арешт на автомобіль накладений з метою забезпечення конфіскації як виду покарання.
Існування ухвали про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації як виду покарання має самостійний правовий режим і не впливає на вирішення питання про скасування арешту, застосованого для забезпечення спеціальної конфіскації. Кожна з цих підстав арешту підлягає окремій правовій оцінці через призму вимог ст. 174 КПК України.
Тому ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.02.2025 у справі № 991/661/25 не пов`язана з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 у справі № 991/473/25, її відсутність в Реєстрі матеріалів досудового розслідування не є підставою для скасування арешту.
3.5. За результатами розгляду клопотання представника власника майна ОСОБА_9 про скасування арешту суд не встановив підстав для скасування арешту, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Також суд зазначає, що накладений арешт є найменш обтяжливим способом забезпечення дієвості провадження, оскільки передбачає обмеження у розпорядженні таким майном та не позбавляє права ним користуватися.
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 у справі № 991/473/25.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_12