Document No. 138618642

Proceeding № 52023000000000358
Case № 991/9167/24
Date of the hearing 28/07/2026
Date of the decision 28/07/2026
Instance HACC
Judicial form Criminal
Presiding judge (HACC) Mykhailenko V.V.

Справа № 991/9167/24

Провадження 1-кп/991/103/24

 

 

 

 

У Х В А Л А 

іменем України

 

28 липня 2026 року м.Київ 

 

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням 

ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , 

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,

 

В С Т А Н О В И В:

 

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України.

1.1. Прокурор подала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 .

1.2. Клопотання мотивовано тим, що наразі стосовно ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 19 000 000 грн із покладенням процесуальних обов`язків. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.06.2026 строк дії процесуальних обов`язків продовжено до 02.08.2026 включно. 

1.3. Прокурор зазначила, що метою продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 процесуальних обов`язків є забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків і запобігання спробам переховуватися від суду. 

1.4. Посилаючись на вказані обставини, прокурор просила продовжити на два місяці дію обов`язків, покладених на ОСОБА_5 , а саме:

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України.

 

2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , просила його задовольнити. 

2.2. Захисник ОСОБА_6 і обвинувачений ОСОБА_5 поклалися на розсуд суду. 

 

3. Заслухавши учасників і дослідивши клопотання, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.02.2026 на обвинуваченого ОСОБА_5 покладено ряд процесуальних обов`язків, а саме: 

-не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду;

-здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Суд встановив актуальність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Cтрок дії цих обов`язків завершується 02.08.2026. 

3.2. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

3.3. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваногообвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.4. Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.5. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.

3.6. Це кримінальне провадження, у якому ОСОБА_5 має процесуальний статус обвинуваченого, знаходиться на стадії судового розгляду, а саме дослідження доказів сторони обвинувачення. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. 

3.7. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. 

3.8. Ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння в їх сукупності. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України. Санкція ч. 4 ст. 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При чому ст. 369 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

3.9. Суд враховує, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Крім цього, ризик переховування може посилюватися з урахуванням кримінального переслідування в межах іншого кримінального провадження. Суд також враховує, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю, що надає йому право на безперешкодний виїзд за межі України в умовах дії воєнного стану. 

3.10. Оцінюючи наявність ризику переховування, Суд бере до уваги не лише поведінку обвинуваченого (яка в контексті виконання ОСОБА_5 обов`язку прибувати за викликом може характеризуватися як належна), але й об`єктивні умови здійснення судового провадження. У цьому контексті істотного значення набуває тривалість судового розгляду, яка, навіть за відсутності зловживань з боку обвинуваченого, сама по собі впливає на інтенсивність ризику. Адже з плином часу послаблюється стримуючий ефект очікування кримінальної відповідальності, оскільки віддаленість моменту ухвалення судового рішення може формувати уявлення про можливість уникнення негативних правових наслідків. Така обставина об`єктивно підвищує вірогідність того, що особа може вдатися до ухилення від правосуддя, у тому числі шляхом виїзду за межі України.

Крім того, тривалий перебіг судового розгляду, що в даному випадку має об`єктивний характер, пов`язаний із станом правової невизначеності і супроводжується психологічним навантаженням. У сукупності з усвідомленням потенційної суворості покарання це може спонукати його до пошуку способів уникнення участі у подальшому судовому провадженні.

3.11. Суд також враховує, що з перебігом часу обвинувачений об`єктивно отримує більше можливостей для створення умов, які можуть сприяти переховуванню, зокрема налагодження контактів за кордоном, вирішення питань матеріального забезпечення та організації свого перебування поза межами юрисдикції України. Саме тому можливість вільного виїзду за кордон за відсутності відповідного контролю з боку суду істотно підвищує ризик невиконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому повільність судового розгляду, незалежно від причин її виникнення, не нівелює тяжкість пред`явленого обвинувачення та пов`язані з ним правові наслідки, які залишаються вагомим стимулом для можливого ухилення від суду.

3.12. Обов`язки щодо продовження яких клопоче прокурор, не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого і одночасно здатні запобігти встановленим ризикам. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, а втручання у права є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. 

 

4. Отже, клопотання прокурора слід задовольнити, а строк покладених обов`язків - продовжити до 28.09.2026. 

 

Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 331, 376 КПК України, Суд,

 

П О С Т А Н О В И В:

 

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків задовольнити.

2.Продовжити до 28.09.2026 включно обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 

- не відлучатися за межі території України без дозволу суду; 

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України. 

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

 

Суддя            ОСОБА_9