Справа № 991/4071/22

Провадження 1-кп/991/58/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

20 серпня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 ,

обвинуваченого в режимі відеоконференції

з власних технічних засобів ОСОБА_6 

захисника в режимі відеоконференції

з власних технічних засобів - адвоката ОСОБА_7 

захисника - адвоката ОСОБА_8 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду від розгляду справи № 991/4071/22 в кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду з 23 вересня 2022 року перебуває справа № 991/4071/22 у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України. Наразі досліджуються докази сторони захисту.

20 серпня 2026 року на адресу суду електронною поштою надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегї суддів, в якій він на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України просив відвести колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від розгляду в суді першої інстанції обвинувального акту у кримінальному провадженні 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року. Крім того, просив передати справу № 991/4071/22, судове провадження 1-кп/991/58/22 до автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду для проведення повторного авторозподілу. 

Заява мотивована тим, що він з 20 години 18 серпня 2026 року й по час подання даної заяви про відвід знаходиться в безпорадному стані, оскільки його стан здоров`я різко погіршився. Каретою швидкої допомоги його було доставлено до лікарні де до 24 години ночі проводили дослідження, відбиралися аналізи задля постановлення діагнозу. При цьому всьому, обвинувачений ОСОБА_6 відчував гострий біль, нудоту, йому було заборонено лікарями вживати їжу та воду. Обвинувачений вказує, що його було прооперовано вранці 19 серпня 2026 року під загальним наркозом та встановлені спеціальні прилади для дренажу рідин з його тіла. Того ж дня, відразу після того, як його було переміщено з операційної до палати він був у безпорадному та безсвідомому стані під дією як наркозних так і лікарських препаратів. Обвинувачений ОСОБА_6 стверджує, що його примусили брати участь в судовому засіданні, яке не мало жодного змісту, оскільки він не розумів, що відбувається й сприймав це як марення.

Вказав, що його проінформували лікарі, що відбулося судове засідання і він брав в ньому участь. Лікуючий лікар повідомив йому, що хтось з ноутбука, здається суд, запитував його чи може обвинувачений слухати судове засідання, що ні питати його, ні говорити йому не буде потрібно. Обвинувачений стверджує, що про його стан свідомості чи здоров`я суд не цікавився, виключно цікавило те, чи може він слухати справу. Через таку поведінку колегії суддів, що ігнорувала заклики та клопотання припинити знущатися над його честю та гідністю через проведення судового засідання у напівпритомному стані та при оголеному тілі за участю третіх осіб - лікарів медичного персоналу, детектива НАБУ, надання йому правничої допомоги його захисником ОСОБА_7 було припинено за відсутності об`єктивної можливості дотримання його прав, як людини, не кажучи про процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_6 та здійснення захисту, як такого. Обвинувачений заявляє, що колегією суддів була вчинена наруга над його честю та гідністю, як особи, що перебуває у безпорадному стані в лікувальному закладі. Вказує, що йому було завдано моральні й фізичні страждання й шкоду його здоров`ю, грубо порушені його конституційні права людини, відбувся факт катування - під час проведення судового засідання з лікарняної палати відразу після хірургічного оперативного втручання. 

Крім того, вказав, що 20 серпня 2026 року йому у застосунок "Дія" надійшла ухвала ВАКСу від 19 серпня 2026 року, згідно якої йому стало відомо про те, що 19 серпня 2026 року попри його хворобу, безпорадній стан, призначено державного захисника на всі судові засідання. Разом з тим, обвинувачений вказав, що право вільного вибору захисника - це гарантоване ст. 59 Контитуції України та ст. 20 КПК України, і саме дії суду з приниженням та катуванням обвинуваченого як людини 19 серпня 2026 року призвели до припинення захисту його захисником по договору, чим позбавили його права обрати собі іншого захисника відразу 19 серпня 2026 року призначивши йому державного захисника.

До заяви про відвід було надано виписку з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 №10765 від 20.08.2026 (далі - медична виписка).

Позиції учасників кримінального провадження. 

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав заявлений відвід колегії суддів з підстав викладених в заяві. 

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав відвід заявлений обвинуваченим ОСОБА_6 колегії суддів, хоча і не був присутнім при всіх подіях. 

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав, що оскільки він не здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому він не може висловлютися з приводу заявленого відводу. 

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у судовому засіданні вказав, що заявлений відвід є безпідставним, оскільки описані події не свідчать саме про особисту упередженість колегії суддів. Крім того, вважає, що обставини, які вказані обвинуваченим ОСОБА_6 , в повній мірі не відповідають тому, що фактично відбувалося в судовому засіданні. При цьому прокурор зазначив, що не будучи медичним спеціалістом, розмови, коментарі та дії обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема фіксування подій на відео, перерви на перекур, очевидно не свідчать про безпорадність його стану під час проведення судового засідання. На переконання прокурора, заява про відвід здебільшого зводиться до незгоди з прийнятим судом рішенням щодо порядку проведення судового засідання та перекручування фактів щодо фактичного перебігу подій, які відбувалися в судовому засіданні. Єдиною метою такого відводу, на його погляд, є затягування кримінального провадження. Відтак прокурор вважає, що підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, серед іншого, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

За ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).

Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п. 49, 50).

Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).

Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, безпідставну зміну його складу.

Підсумовуючи викладене, суд має визначити, чи є наведені обвинуваченим ОСОБА_6 факти такими, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості колегії суддів.

Обґрунтовуючи заявлений відвід, обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що під час судового засідання 19 серпня 2026 року він перебував у безпорадному та напівпритомному стані після оперативного втручання, під дією наркозних і лікарських препаратів, унаслідок чого не усвідомлював належним чином перебіг судового засідання та сприймав події як марення. Через ігнорування колегії суддів закликів припинити дії, які обвинувачений ОСОБА_6 сприймав як такі, що принижують його честь і гідність, надання йому правничої допомоги захисником ОСОБА_7 було припинено, у зв`язку з відсутністю об`єктивної можливості повноцінно реалізовувати свої права, у тому числі право на захист.

Перевіряючи доводи обвинуваченого ОСОБА_6 на предмет їх обґрунтованості, суд встановив таке.

На розгляді Вищого антикорупційного суду з 23 вересня 2022 року перебуває справа № 991/4071/22 у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Судові засідання у цьому кримінальному провадженні проводилися регулярно, як правило щопонеділка, з урахуванням організації роботи колегії суддів та зайнятості обвинуваченого ОСОБА_6 , який є народним депутатом України. Водночас після заявлення стороною обвинувачення клопотання про здійснення безперервного розгляду кримінального провадження, суд змінив підхід та динаміру судових засідань, збільшивши їх кількість та частоту, про що всі учасники провадження завчасно та належним чином повідомлені.

З метою забезпечення ефективного розгляду справи колегія суддів заздалегідь погоджує дати судових засідань з учасниками процесу. Одне з таких засідань було призначено на 19 серпня 2026 року на 09 годину 40 хвилин.

Разом з тим, 19 серпня 2026 року, тобто в день судового засідання, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про відкладення зазначеного судового засідання, посилаючись на неможливість прибуття обвинуваченого ОСОБА_6 до суду, у зв`язку з різким погіршенням його стану здоров`я, внаслідок якого останнього було терміново госпіталізовано до медичного закладу для надання невідкладної допомоги та проходження лікування в умовах стаціонару. Вказане клопотання не містило даних про лікарняний заклад, до якого було госпіталізовано обвинуваченого ОСОБА_6 , а також підтверджуючих документів вказаної події, не було жодних фактичних даних про важкість хвороби, які б суд міг оцінити на відповідність вимогам ст. 138 КПК України. Також, у зв`язку з тим, що судове слухання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 проводити неможливо, захисник ОСОБА_7 просив вважати і його неприбуття в судове засідання таким, що не впливає на прийняття рішення про відкладення судового засідання.

Колегія суддів звертає увагу, що судом неодноразово фіксувалися випадки затягування судового розгляду з боку сторони захисту, зокрема в особі обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 . 

Прокурором двічі подавались суду заяви про здійснення безперевного розгляду кримінального провадження, та з огляду на те, що строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності спливає у січні 2027 року, суд зобов`язаний вживати всіх передбачених законом заходів для забезпечення належного, безперервного та своєчасного розгляду кримінального провадження, у тому числі для забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судових засіданнях та недопущення необґрунтованого затягування розгляду справи. 

На початок судового засідання 19.08.2026 року жодних доментальних підтверджень перебування ОСОБА_6 у медичній установі у суду не було. Обвинувачений безпосередньо суд про таку подію не повідомив, захисник спрямував заяву про відкладення без зазначення медичної установи та медичних документів

Суд, з урахуванням як необхідності дотримання процесуальних прав обвинуваченого ОСОБА_6 , так і обов`язку забезпечити розгляд справи у розумні строки, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2026 року застосував до обвинуваченого ОСОБА_6 привід до Корольовського районного суду м. Житомира для участі у судовому засіданні, призначеному на 09 годину 40 хвилин 19 серпня 2026 року в режимі відеоконференції або шляхом забезпечення його участі із використанням технічних засобів. Виконання ухвали про здійснення приводу доручено детективам Національного антикорупційного бюро України за умови якщо його виконання не може спричинити загрози життю і здоров`ю особи, щодо якої він застосовується.

При цьому суд виходив з того, що саме виконавець ухвали про привід зможе з`ясувати правдивість повідомленої інформації та встановити у медичного персоналу можливість приймати участь у судовому засіданні.

Медична довідка №607 від 19.08.2026 про те, що ОСОБА_6 потребує оперативного втручання надійшла головуючій судді 19.08.26 лише о 10 год.18 хв, тобто після проголошення ухвали про привід під час перерви, оголошеної для виконання ухвали.

На виконання вказаної ухвали детектив НАБУ ОСОБА_9 прибув до КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради для забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів детектива НАБУ.

Після 12 години 19.08.2026 було продовжено розгляд кримінального провадження після повідомлення детектива, який виконував ухвалу суду, про те, що лікуючий лікар дозволив таке проведення.

Колегія суддів звертає увагу, що на час проведення судового засідання 19 серпня 2026 року у матеріалах кримінального провадження не було жодного документального підтвердження факту проведення обвинуваченому ОСОБА_6 оперативного втручання саме в цей день та його фактичного стану після операції.

При цьому враховуючи попередню поведінку сторони захисту, яка характеризується систематичним повідомленням суперечливої інформації, приховуванням істотних для судового розгляду обставин та неодноразовим посиланням на обставини без належного документального підтвердження, суд не мав об`єктивних підстав без належних доказів дійсності оперативного втручання та неналежного стану обвинуваченого беззастережно виходити виключно з тверджень сторони захисту та відкладати судове засідання.

При оцінці достовірності повідомленої стороною захисту інформації колегія суддів також враховувала специфічні обставини цього кримінального провадження. Зокрема, ОСОБА_6 обвинувачується у здійсненні впливу на посадових осіб КП «Лікарня № 2 ім. Павлусенка» Житомирської міської ради, де він перебував 19.08.2026, та де, як ствердив захист, було здійснено оперативне втручання. Більш того, обвинувачений ОСОБА_6 є народним депутатом України, обраним в одномандатному виборчому окрузі № 67 Житомирської області, входить до складу Комітету Верховної Ради України з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування та очолює підкомітет з питань фармації та фармацевтичної діяльності цього Комітету. Вказані обставини зумовили необхідність ретельної перевірки з боку суду наявності доказів, повідомленої захисником інформації.

Вперше докази проведення оперативного втручання надані суду разом із заявою про відвід, а саме - виписку із медичної карти №10765 від 20.08.2026.

Крім того, детектив повідомив суду, що власне чи було операційне втручання йому не відомо, лікуючий лікар не заперечує проти участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні та підтвердив, що той відійшов від наркозу. Також суду було повідомлено, що з оперційної обвинуваченого ОСОБА_6 було переміщено до палати вже у свідомому стані. Зазначена інформація на момент початку судового засідання не давала суду підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуває у стані, який виключає можливість його участі у судовому розгляді. Така інформація узгоджується із даними, зазначеними у медичній виписці, у якій зазначено, що пацієнт під наглядом лікаря анестезіолога та чергового медперсоналу після пробудження від проведеного загального знеболення доставлений в палату о 11.15 год.

З`ясування достовірності даних про стан здоров`я ОСОБА_6 у даній судовій справі на переконання суду було необхідним для об`єктивної оцінки обставин та недопущення використання непідтверджених відомостей для затягування судового розгляду.

Як наслідок судове засідання розпочалося 19 серпня 2026 року о 12 годині 03 хвилини. У судове засідання також прибув захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 і перебував у лікарні разом з обвинуваченим ОСОБА_6 здійснюючи його захист.

Після повідомлення виконавцем ухвали даних про можливість участі обвинуваченого у судовому засіданні, колегією суддів було безпосередньо з`ясовано питання щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 та його фактичної можливості брати участь у судовому розгляді також і за клопотанням захисника ОСОБА_7 . Зокрема, судом було поставлено відповідні запитання лікуючому лікарю обвинуваченого - ОСОБА_10 , лікарю КП «Лікарня № 2 ім. Павлусенка», щодо стану обвинуваченого ОСОБА_6 та можливості його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За результатами такого з`ясування лікарем було підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_6 може брати участь у судовому засіданні з урахуванням його фактичного стану, а саме перебувати у положенні лежачи та сприймати перебіг судового засідання на слух. При цьому, лікарем було враховано повідомлений судом характер процесуальних дій, які мали здійснюватися в судовому засіданні (оголошення судом повного змісту письмових доказів сторони захисту), коли від обвинуваченого ОСОБА_6 не вимагалося активного усного виступу чи виконання інших дій, несумісних із його фізичним станом.

За таких обставин, з урахуванням висновку лікуючого лікаря, у колегії суддів не було об`єктивних підстав вважати, що стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 унеможливлює проведення судового засідання за його участю. Навпаки, суд мав усі необхідні фактичні дані для забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому розгляді із врахуванням рекомендацій лікаря та належним чином пристосувавши умови проведення засідання до його стану здоров`я. З огляду на викладене, 19 серпня 2026 року відбулося судове засідання в режимі відеоконференції у відведений для розгляду вкаазного кримінального провадження час. 

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що 19 серпня 2026 року безпосередньо після оперативного втручання він перебував у безпорадному та фактично безсвідомому стані під дією наркозних і лікарських препаратів, не усвідомлював перебігу судового засідання та сприймав його як марення, не узгоджуються з його фактичною поведінкою під час судового засідання, яка безпосередньо сприймалась судом.

На початку судового засідання обвинувачений емоційно висловлював свою незгоду через заходи примусу, застосовані до нього судом.

Після того як обвинувачений ОСОБА_6 зрозумів порядок проведення судового засідання та зміст процесуальних дій, що відбувалися, він самостійно увімкнув мобільний телефон та почав здійснювати фіксацію перебігу судового засідання. При цьому зазначені дії він здійснював усвідомлено, послідовно та з самого початку судового засідання, що саме по собі свідчить про його здатність орієнтуватися у ситуації, розуміти характер процесуальних дій та цілеспрямовано реагувати на них. Більше того, така поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 об`єктивно свідчить про його зацікавленість у фіксації перебігу судового засідання та діях колегії суддів, очевидно з метою подальшого використання відповідного запису для оскарження дій суду. Також обвинувачений ОСОБА_6 після висловлених невдоволень на початку засідання, здійснюючи запис свідомо звернувся до суду, перепросив за емоційну поведінку, вживав відповідні формулювання, звертаючись до суду " ваша честь". Наприкінці судового засідання на пряме питання суду про те, чи не розірвано договір із захисником, ОСОБА_6 , пославшись на ст. 63 Конституції України, відмовився відповідати на запитання суду, що свідчить про свідоме приховування важливих обставин, які можуть вплинути на подальший перебіг кримінального провадження.

Така цілеспрямована, усвідомлена та ситуативна поведінка є несумісною з твердженням про повну відсутність усвідомлення того, що відбувається у судововому засіданні, у якому судом оголошуються письмові докази захисту. 

Небажання заслуховувати відомості, які викладені у власних доказах є виключно черговим проявом процесуальних зловживань, спрямованих на затягування строків у кримінальному провадженні. Адже відповідно до ч.1 ст. 358 КПК України таке оголошення у даній справі здійснювалось за ініціативою сторони захисту. 

Крім того, під час перерв у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 самостійно залишав приміщення, виходив "на перекур", в палаті спілкувався зі своєю дружиною та захисником. Зазначені фактичні обставини також враховувались судом для оцінки фактичного стану обвинуваченого ОСОБА_6 та здатності орієнтуватися у навколишній обстановці, вступати у комунікацію та здійснювати цілеспрямовані дії. 

Також при візуальному сприйнятті обстановки у лікувальній палаті судом не було встановлено жодних ознак хірургічного дренажу рідин тіла, як про це зазначено у заяві про відвід. Із медичної виписки вбачається, що здійснення оперативного втручання було проведене із використанням лапароскопічного апарату та без ускладнень. Відомості про вживання медичних препаратів, які б влинули на свідомість обвинуваченого суду не були повідомлені лікуючим лікарем, відсутні у медичній виписці, а дані, які вказані у заяві про відвід, не містять відповідних фактичних даних.

Отже, фізичний та психічний стан, фактична поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 під час усього перебігу судового засідання, усвідомлена фіксація його перебігу на мобільний телефон, самостійне пересування під час перерв, спілкування з дружиною та захисником, не підтверджує тверджень про його безсвідомий чи безпорадний стан та повну нездатність усвідомлювати події, що відбувалися. Навпаки, сукупність цих обставин свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_6 був здатний розуміти що відбувається, сприймати ситуацію, орієнтуватися в перебігу судового засідання, реагувати на події та здійснювати цілеспрямовані процесуально значущі дії.

Більш того, колегія суддів звертає увагу, що навіть за умови гіпотетичного припущення про перебування обвинуваченого ОСОБА_6 19 серпня 2026 року у безпорадному чи напівпритомному стані під дією наркозних та лікарських препаратів, унаслідок чого він нібито не усвідомлював перебігу судового засідання та сприймав події як марення, логічним та послідовним способом захисту його процесуальних прав було б порушення питання про повторне дослідження тих доказів, які були досліджені за його участю у зазначеному судовому засіданні. Водночас обвинувачений ОСОБА_6 обрав інший спосіб процесуальної поведінки, заявив відвід усій колегії суддів із проханням передати кримінальне провадження на повторний автоматизований розподіл. На переконання колегії суддів, така процесуальна позиція обвинуваченого ОСОБА_6 має оцінюватися у сукупності з його попередньою поведінкою у цьому кримінальному провадженні та неодноразово зафіксованими судом випадками затягування судового розгляду. Замість реалізації права на захист шляхом безпосередньої участі у дослідженні доказів, надання їм оцінки, заявлення відповідних клопотань та доведення своєї позиції щодо невинуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, обвинувачений ОСОБА_6 фактично обирає процесуальні механізми, спрямовані на зміну складу суду, відмови від захисника, що у свою чергу призводить до затягування строків розгляду кримінального провадження. 

При цьому заявлення відводу колегії суддів із проханням передати справу на повторний автоматизований розподіл об`єктивно має наслідком додаткове зволікання із розглядом кримінального провадження та створює передумови для його подальшого затягування. Особливої уваги ця обставина набуває з огляду на те, що строки притягнення обвинуваченого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні спливають у січні 2027 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що характер заявленого відводу та обраний обвинуваченим ОСОБА_6 спосіб його обґрунтування у сукупності з іншими обставинами провадження можуть свідчити не про реальне прагнення забезпечити належну реалізацію права на захист, а про використання процесуальних механізмів для подальшого затягування судового розгляду з розрахунком на сплив строків притягнення до кримінальної відповідальності та подальше закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що внаслідок ігнорування колегією суддів його закликів припинити дії, які він сприймав як такі, що принижують його честь і гідність, надання йому правничої допомоги захисником ОСОБА_7 було припинено через нібито відсутність об`єктивної можливості повноцінно реалізовувати свої права, у тому числі право на захист, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

На переконання колегії суддів, зазначені твердження фактично спрямовані на формування уявлення про те, що під час судового засідання 19 серпня 2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 були допущені настільки істотні порушення його прав, що вони нібито можуть ототожнюватися з катуванням. Однак зміст документів, поданих стороною захисту, та фактична поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 і його захисника цього не підтверджують.

Так, у заяві захисника ОСОБА_7 та договорі від 19.08.2026 про припинення повноважень захисника зазначено, що клієнт та захисник дійшли згоди щодо того, що судове засідання, проведене 19 серпня 2026 року з 12 год. 15 хв. до 15 год. 30 хв., є порушенням закону та, на думку сторони захисту, підпадає під визначення катування за Конвенцією. При цьому саме вказане формулювання охоплює обставини, які відбувалися протягом усього судового засідання, від його початку до завершення. Отже, твердження про те, що захисник нібито не мав можливості надавати обвинуваченому ОСОБА_6 правничу допомогу під час цього судового засідання, спростовується самим змістом його заяви. ОСОБА_7 був присутній під час судового засідання, спостерігав за його перебігом, сприймав процесуальні дії суду, оцінив їх та після завершення засідання сформулював і виклав свою правову позицію щодо законності проведеного судового розгляду.

Крім того, показовим є те, що заява про відвід колегії суддів містить детальний виклад процесуальних обставин та правову аргументацію щодо дій суду. Її зміст, структура та характер наведених у ній доводів свідчать про використання професійної правничої допомоги та друкарських засобів при її підготовці. Це, у свою чергу, не узгоджується з твердженням про повну відсутність у обвинуваченого ОСОБА_6 можливості користуватися правничою допомогою у відповідний період. Сама по собі обставина, що обвинувачений ОСОБА_6 перебував у лікувальному закладі після оперативного втручання, не свідчить про те, що він був позбавлений можливості спілкуватися із захисником та отримувати від нього правничу допомогу. Навпаки, подальші процесуальні дії сторони захисту свідчать про наявність комунікації між обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником, узгодження ними правової позиції та вчинення відповідних процесуальних дій. У сукупності наведені обставини дають колегії суддів підстави для висновку, що твердження про фактичне припинення надання правничої допомоги обвинуваченому безпосередньо під час судового засідання 19 серпня 2026 року о 13.00 годині не знаходить свого підтвердження та є неправдивим. Навпаки, фактична поведінка захисника, зміст поданих ним документів, характер наведеної у них правової аргументації та подальше вчинення процесуальних дій, участь у судовому засіданні 20 серпня 2026 року свідчать про те, що обвинувачений фактично користувався професійною правничою допомогою ОСОБА_7 до моменту, коли 20 серпня 2026 року в судовому засіданні було зафіксовано припинення повноважень останнього.

За таких обставин посилання на те, що обвинувачений ОСОБА_6 був фактично позбавлений права на захист, не відповідає встановленим обставинам та має ознаки спроби надати проведенню судового засідання 19 серпня 2026 року характеру істотного порушення прав людини, якого фактично допущено не було. Колегія суддів вважає, що наведені стороною захисту обставини не підтверджують ані припинення надання правничої допомоги під час судового засідання, ані фактичного позбавлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливості реалізовувати своє право на захист.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на те, що після судового засідання 19 серпня 2026 року у нього були зафіксовані проблеми із серцем, не може саме по собі свідчити про їх причинний зв`язок із проведенням судового засідання.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, відповідне захворювання серця існувало ще до подій, які відбувалися 19 серпня 2026 року. Крім того, у цей день обвинувачений ОСОБА_6 перебував під час оперативного втручання з використанням загальної анестезії, що саме по собі могло впливати на його супутні діагнози. Вказане також підтверджується даними з медичної виписки, яка стверджує, що супутній діагноз захворювання серця було у ОСОБА_6 на момент надходження, а ускладнився внаслідок післяопераційного періоду. Колегія суддів звертає увагу, що під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 перебував у положенні лежачи та лише сприймав його перебіг на слух, що було дозволено лікуючим лікарем. Однак у перерві обвинувачений курив, пересувався, а тому без належного медичного підтвердження про причинно-наслідковий зв`язок між проведенням судового засідання та погіршенням стану серцево-судинної системи після судового засідання, ствердувати неможливо. Отже, посилання на подальше погіршення стану здоров`я через проведення судового засідання є припущенням та не підтверджує порушення судом прав обвинуваченого ОСОБА_6 .

Колегія суддів окремо звертає увагу, що під час проведення судового засідання 19 серпня 2026 року судом було вжито необхідних заходів для забезпечення належної реалізації процесуальних прав обвинуваченого та враховано його фактичний стан здоров`я і перебування у лікувальному закладі. Зокрема, з метою недопущення поширення інформації про стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , його зовнішнього вигляду, фізичного стану, судом було припинено трансляцію судового засідання на YouTube у тому числі з врахуванням думки сторони захисту. Судом було відмовлено у задоволенні заяв журналістів про здійснення фіксації судового засідання. Проте навіть всупереч такій забороні обвинувачений все одно здійснював запис засідання на телефон, а відтак не виключається можливість поширення відеозаписів судових засідань самим обвинуваченим з метою дискредитації суду. Наявність медичного персоналу у палаті є природним явищем, тому приниження честі чи гідності такими факторами виключається.

Крім того, колегія суддів за клопотанням сторони захисту з`ясувала у лікуючого лікаря ОСОБА_10 можливість участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому розгляді в режимі відеоконференції. Лікар підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_6 може брати участь у засіданні, перебуваючи у положенні лежачи та сприймаючи його перебіг на слух. Саме лікуючий лікар, як спеціаліст розумів суть питання поставленого судом, та надав вичепну позитивну відповідь. Суд оголошував перерви за клопотанням сторони захисту для проведення маніпуляцій медичним персоналом, санітарну переву та "для перекуру" обвинуваченого. Отже, судом було враховано стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , створено належні умови для його участі та забезпечено реалізацію його процесуальних прав, а також потреб, визначених його фізіологічними та медичними потребами. Проведення судового засідання у формі оголошення письмових документів відповідало рекомендації лікуючого лікаря, а наслідки власних негативних дій обвинуваченого не можуть бути перекладені на суд.

Саме лише суб`єктивне посилання на негативний стан здоров`я не може автоматично свідчити про об`єктивну неможливість участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому розгляді в режимі відеоконференції. Участь у судових засіданнях за таких обставин прямо передбачена нормою п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, в якій вказано, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені у заяві про відвід доводи не містять об`єктивних та належно підтверджених обставин, які б свідчили про упередженість суддів, порушення судом прав обвинуваченого ОСОБА_6 або наявність інших передбачених законом підстав для відводу. Навпаки, встановлені обставини свідчать про те, що судом було вжито необхідних заходів для забезпечення прав обвинуваченого ОСОБА_6 та враховано його стан здоров`я. За таких обставин заява обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 80-82, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду від розгляду справи № 991/4071/22 в кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3