Справа № 761/1838/18

Провадження №11-кп/991/142/26

Головуючий-суддя 1 інст. ОСОБА_1 

У Х В А Л А

(про відмову в задоволенні клопотань)

16 вересня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора    ОСОБА_6 , 

обвинуваченого ОСОБА_7 

та його захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_8 

обвинуваченого ОСОБА_9 

та його захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_10 ,

обвинувачений ОСОБА_11 , його захисник ОСОБА_12 , захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та представник потерпілого Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну обов`язку, покладеного на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2026 року, та обвинуваченого ОСОБА_9 про тимчасове повернення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та надання дозволу на виїзд для проходження лікування в кримінальному провадженні №52016000000000116 від 25 квітня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , 

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, 

ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , 

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, 

ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , 

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, 

в с т а н о в и л а:

У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на розгляді перебувають апеляційні скарги: 1) обвинуваченого ОСОБА_7 , 2) захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , 3) обвинуваченого ОСОБА_9 , 4) захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , 5) захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_13 , 6) обвинуваченого ОСОБА_11 на вирок Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2026 року про обвинувачення: ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2026 року, у тому числі, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191; ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України. Також вироком вирішено питання, у тому числі, щодо запобіжного заходу, а саме: застосовано до ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн, та покладено на нього обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за кожною вимогою; 

-не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 серпня 2026 року обов`язок, покладений на обвинуваченого ОСОБА_7 вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2026 року, «не відлучатися із міста Києва без дозволу суду», змінено на «не відлучатися із міста Києва та Бориспільського району Київської області без дозволу суду» та зобов`язано у строк в 10 днів повідомити суд та прокурора про місце його проживання у Бориспільському районі Київської області.

28 серпня 2026 року на виконання ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 серпня 2026 року за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_7 направив заяву, у якій повідомив про можливість його тимчасового перебування в разі посилення масових ракетних обстрілів у АДРЕСА_1 з відповідним письмовим дозволом ОСОБА_16 

28 серпня 2026 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , у якому він просить у зв`язку з посиленням масованих ракетних обстрілів м.Києва надати дозвіл на виїзд за межі м.Києва та можливості тимчасового перебування у будинку його батька за адресою: АДРЕСА_2 та у дачному будинку родичів дружини за адресою: АДРЕСА_3 .

15 вересня 2026 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через систему «Електронний суд» надійшло доповнення до клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , у якому він просить надати дозвіл відлучатись із м.Києва до м.Трускавця Львівської області, оскільки, у зв`язку із значним погіршенням безпекової ситуації в м.Києві, його родина проживає у АДРЕСА_4 .

Вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2026 року, у тому числі, ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191; ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України. Також вироком вирішено питання, у тому числі, щодо запобіжного заходу, а саме: застосовано до ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 грн, та покладено на нього до набрання вироком законної сили обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за кожною вимогою; 

-не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності).

07 серпня 2026 року у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 заявляв клопотання про скасування обов`язку здати паспорт для виїзду за кордон та надання йому права на виїзд за межі України для проходження лікування, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 07 серпня 2026 року. 

04 вересня 2026 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 , у якому він просить: 1) змінити обсяг покладених на нього обов`язків до набрання вироком законної сили та надати йому дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України до Чеської Республіки (м.Оломоуц та м.Острава) у зв`язку з необхідністю проходження офіційної реєстрації в МВС Чехії (29 вересня 2026 року), а також для очного медичного контролю, здачі лабораторних аналізів та отримання термочутливих біопрепаратів у клініці за кордоном; 2) ухвалити рішення про тимчасове повернення йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 (який перебуває на зберіганні в ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області) виключно на термін поїздки, з обов`язком його повторної здачі на зберігання одразу після повернення в Україну. Клопотання обґрунтоване тим, що йому надійшов офіційний виклик від МВС Чеської Республіки щодо необхідності прибуття 29 вересня 2026 року для збереження його легального статусу, оскільки з 2022 року він перебуває там на обліку в клініці. Переховуватися від суду він намірів немає, оскільки хоче довести свою невинуватість. Протягом усього судового процесу він неухильно дотримувався всіх процесуальних обов`язків і жодного разу їх не порушив. Починаючи з 2022 року, у зв`язку з необхідністю безперервного лікування, він неодноразово виїжджав до Чеської Республіки (приблизно раз на три місяці) і щоразу своєчасно повертався до України. Запланована поїздка має чітко обмежений короткостроковий характер.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_10 , клопотання підтримали та дали пояснення аналогічні доводам клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_7 додатково пояснив, що місця проживання не змінює, оскільки працює.

Обвинуваченпий ОСОБА_9 додатково пояснив, що продовження тимчасового захисту у Чешській Республіці йому необхідне для безкоштовного лікування та отримання препаратів. Наміру залишитися проживати за кордоном немає. Захворювання у нього проявилося давно, за лікарською допомогою почав звертатися з 2020 року та до 2022 року проходив лікування в Україні, яке не є ефективним. Препарати в Україні коштують дорого та у нього відсутні кошти на їх придбання. Необхідність перебування його за кордоном становить біля 6 днів.

Прокурор заперечив щодо задоволення обох клопотань. Вважає, що клопотання ОСОБА_7 є практично клопотанням про надання дозволу на виїзд з місця проживання для певних цілей, що не є зміною обов`язку, визначеного судом, і такий дозвіл має видаватися за його окремим зверненням. Доказів відмови йому у таких клопотаннях не надав. Звертає увагу суду, що с.Свірок Сосницького району Чернігівської області розташоване на відстані біля 50 км від кордону з рф.  Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 , то вважає його необґрунтованим. В Україні продаються аналоги препарату, для отримання якого обвинувачений просить надати дозвіл. ОСОБА_9 визнав, що раніше проходив лікування в Україні. Надання дозволу на виїзд за кордон для продовження тимчасового захисту суперечить його заяві про повернення в Україну після лікування, враховуючи наявність вироку про призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, ризик ухилення від кримінальної відповідальності продовжує існувати. 

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_12 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про проведення судового засідання за його відсутності та про підтримання клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 . 

Обвинувачений ОСОБА_11 , захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та представник потерпілого Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду клопотання, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотань.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи клопотання обвинувачених, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно зі ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на цей час у кримінальному провадженні вже ухвалено обвинувальний вирок, який не набрав законної сили. Обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину та йому призначено остаточне покарання у виді 7 (семи) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/чи адміністративно-господарських функцій, на підприємствах, в установах чи організаціях строком на 3 (три) роки та з конфіскацією частини майна, яке є його власністю.

21 серпня 2026 року колегією суддів задоволено клопотання про зміну такого обов`язку як «не відлучатися із міста Києва без дозволу суду» на «не відлучатися із міста Києва та Бориспільського району Київської області без дозволу суду». На виконання ухвали суду обвинувачений ОСОБА_7 надіслав заяву ОСОБА_16 про дозвіл на його тимчасове перебування під час посилення ракетних обстрілів м.Києва за адресою: АДРЕСА_1 . 

Відповідно до довідки переселенця №1331-5004163079 від 10 вересня 2026 року якої вбачається, що його дружина ОСОБА_17 зареєструвала фактичне місце проживання у АДРЕСА_4 , а також довідки від 10 вересня 2026 року №05-06/329, №05-06/330 свідчать про те, що його діти ( ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ) навчаються у НВК "СЗШ №2 - гімназія" м.Трускавець Львівської області.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_7 фактично звернувся з клопотаннями про надання дозволів на виїзд, а не про зміну обов`язку в частині зміни місця його проживання, колегія суддів вважає, що такі клопотання не підлягають задоволенню у порядку, визначеному для розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу. Також колегії суддів не надано доказів, що під час посилення обстрілів м.Києва безпечнішим є виїзд з нього, а не перебування в укритті, яких у столиці України є більше, ніж у будь-якому іншому населеному пункті. Судом апеляційної інстанції уже раніше частково змінено (розширено) межі пересування та проживання обвинуваченого ОСОБА_7 , тому колегія суддів вважає, що такі обмеження забезпечують баланс між приватним життям особи та інтересами правосуддя. Подальше розширення таких меж нівелює саму суть запобіжного заходу як стримувального фактору.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 то колегія суддів вважає, що воно також не підлягає до задоволення. Так, суд враховує, що наразі у цьому провадженні вже ухвалено обвинувальний вирок, який передбачає тривалий термін позбавлення волі, а тому є висока вірогідність переховування обвинуваченого ОСОБА_9 від правосуддя, у разі залишення його без змін. Крім того, ним не надано доказів відсутності надання такої ж медичної допомоги в Україні, у тому числі надання медичних препаратів безкоштовно під час лікування, оскільки як пояснив сам обвинувачений захворювання у нього прогресує з 2020 року і до 2022 року він за кордон для його проходження не виїжджав. У клопотанні відсутні чіткі часові межі перебування його за кордоном. Наявність стійких сімейних зв`язків, а також неодноразові повернення обвинуваченого до України під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції не можуть звести до мінімального ризик переховування від суду або свідчити про його відсутність. Крім того, аналіз долучених обвинуваченим документів до клопотання свідчать про те, що саме він ініціював продовження свого тимчасового захисту за кордоном, що безпосередньо підтверджує наявність ризику можливого уникнення ним кримінальної відповідальності. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що клопотання про тимчасове повернення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та надання права на виїзд для проходження лікування обвинуваченого ОСОБА_9 не містить достатніх обґрунтувань, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 194, 331, 370, 376, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну обов`язку, покладеного на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2026 року, відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про тимчасове повернення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та надання дозволу на виїзд для проходження лікування відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_2 

судді: ОСОБА_3 

ОСОБА_4