16 вересня 2026 року Справа № 991/10907/26

Провадження №11-сс/991/627/26

ОКРЕМА ДУМКА

судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

ОСОБА_1 

у справі № 991/10907/26

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2026 року апеляційні скарги захисників підозрюваної ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2026 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52026000000000092 від 18 лютого 2026 року залишено без задоволення. 

Не оспорюючи встановлені ухвалою колегії обставини, з урахуванням доводів апеляційних скарг, вважаю, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2026 року підлягала зміні. 

Так, ухвалою слідчого судді постановлено рішення про застосування «до підозрюваної ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 000 000 грн.» та покладено «на підозрювану ОСОБА_2 такі обов`язки:

- не відлучатися із Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000092;

- повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з: Керівником Офісу Президента України ОСОБА_5 ; службовими особами Державної служби фінансового моніторингу України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; службовими особами НБУ ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; працівниками та службовими особами АТ «Сенс банк»; ОСОБА_15 ; іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні ( ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 );

- утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія АТ «Сенс банк», НБУ, ДФСУ;

- здати на зберігання відповідним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.»

Прокурор не навів у клопотанні підстав необхідності обмежити спілкування саме зі всіма працівниками та службовими особами АТ "Сенс банк", зокрема з тими, хто не має будь-якого відношення до кримінальних правопорушень, що розслідуються, та про обставини, які не стосуються кримінального провадження. Також слідчому судді/суду необхідним було врахувати факт, що підозрювана навряд чи знайома зі всіма працівниками та службовими особами АТ «Сенс банк», з якими вона може зустрітися у повсякденному житті, де такі особи не мають відповідних предметів для ідентифікації їх як працівників такого банку (формений одяг, бейдж чи інше), а порушення такого обов`язку, покладеного судом, матиме дуже негативні наслідки для підозрюваної. Пункт 4 ч.5 ст.194 КПК України зазначає про необхідність, у разі визначення такого обов`язку слідчим суддею, визначення умови такого спілкування: "4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом". 

Також прокурором у клопотанні не наведено доводів про необхідність покладення обов`язку на підозрювану: утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія АТ «Сенс банк», НБУ, ДФСУ, - відсутнє будь-яке мотивування. 

Щоб визнати обмеження права правомірним, ЄСПЛ застосовує трискладовий тест: 1) законність - обмеження має бути передбачене національним законом, який є доступним та передбачуваним за своїми наслідками; 2) легітимна мета - захід повинен спрямовуватися на захист національної безпеки, громадського порядку, здоров`я, моралі або прав і свобод інших осіб; 3) необхідність у демократичному суспільстві - обмеження має бути пропорційним переслідуваній меті та відповідати інтересам суспільства.

У даному провадженні, на мою думку, при постановленні ухвали в частині покладення на підозрювану ОСОБА_2 обов`язків: утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами АТ «Сенс банк», утримуватися від спілкування без зазначення яких саме обставин; та утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія АТ «Сенс банк», НБУ, ДФСУ, допущено порушення складової тесту - пропорційність переслідуваній меті, а отже надмірне обмеження її права на спілкування не з обставин кримінального провадження. 

Таким чином, зазначені обов`язки, у запропонованому органом досудового розслідування формулюванні та покладених ухвалою слідчого судді, є юридично невизначеними, не відповідають змісту та межам процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а тому не можуть бути покладені на підозрювану. 

Наявність інституту подачі клопотання про зміну обов`язків, а також відсутність у КПК України права підозрюваної на оскарження ухвали в частині покладення обов`язків при продовженні їх дії, унеможливить виправити такі обмеження у майбутньому за відсутності у слідчого судді на це його волі, так як оскарження таких ухвал діючим законодавством не передбачено. Тому виправлення порушень прав підозрюваної можливе лише під час перегляду судом апеляційної інстанції ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу з визначенням таких обов`язків. 

Отже рішення слідчого судді у частині покладення двох обов`язків, зазначених мною вище, постановлене без обгрунтування необхідності їх покладення прокурором; не є необхідним за обставин даного провадження; мало б бути скасовано чи хоча б змінено із зазначенням, яких саме обставин та з якою метою. 

Суддя ОСОБА_1