Document No. 139904959

Proceeding № 42023000000000674

Case № 991/8743/25

Date of the hearing

18/09/2026

Date of the decision

18/09/2026

Instance HACC

Judicial form Criminal

Presiding judge (HACC) Chernova O. V.

Справа № 991/8743/25

Провадження 1-кп/991/106/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

його захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

його захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

його захисника ОСОБА_11 ,

обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_12 ,

його захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_13 ,

обвинуваченого ОСОБА_14 ,

його захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_15 ,

представника потерпілого (Міністерства оборони України) ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві (1) клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , та (2) клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 , про надання дозволу на виїзд за межі України обвинуваченого ОСОБА_10 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000674 від 20 квітня 2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нижній Одес Ухтинського району Республіки Комі, російської федерації, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Сміла Черкаської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Сульському Білопільського району Сумської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Києві, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

26 серпня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023000000000674 від 20.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_12 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2025 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_17 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.09.2025 у справі №991/1307/25 (провадження 1-кп/12/25) відмовлено в об`єднанні цього кримінального провадження №42023000000000674 від 20.04.2023 з матеріалами кримінального провадження №42019171190000068 від 05.09.2019.

Кримінальне провадження №42023000000000674 від 20.04.2023 (справа №991/8743/25, провадження №1-кп/991/106/25) передано до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду Управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст. 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою від 05.09.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 17 вересня 2025 року.

Ухвалою від 17.09.2025 постановлено проводити підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні колегіально судом у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 17.09.2025 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_18 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 19.09.2025 заяву судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_18 про самовідвід задоволено. Відведено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_18 від розгляду даного кримінального провадження, матеріали справи передано до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду Управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для заміни відведеної судді із складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 24.11.2025 у вказаному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.

Ухвалою від 27.07.2026 було вчергове продовжено на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинувачених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , до 27.09.2026 включно.

До закінчення дії вказаних обов`язків прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку їх дії.

ІІ. Заявлені у межах вказаного кримінального провадження клопотання

(1) 14.09.2026 від прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14

(2) 18.09.2026 від захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 , надійшли до суду заперечення на вказане клопотання прокурора. У запереченнях захисник обвинуваченого просила відмовити у задоволенні зазначеного клопотання та альтернативно, у випадку задоволення клопотання прокурора, просила:

- надати дозвіл ОСОБА_10 на виїзд за межі України в межах службового відрядження в період з 01.10.2026 по 30.10.2026;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області видати паспорт ОСОБА_10 для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 03.11.2016, виданий 3302, на період службового відрядження з 01.10.2026 по 30.10.2026 з подальшою його здачею на зберігання після повернення на територію України.

ІІІ. Обґрунтування заявлених клопотань

3.1. Обґрунтування клопотання про продовження строку дії обов`язків

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, зокрема, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2024 застосований до ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено на заставу у розмірі 2 500 000 грн із покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.05.2025 застосований до ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишення місця проживання з 23:00 до 06:00 наступної доби змінено на особисте зобов`язання із покладенням обов`язків, визначених ст. 194 КПК України.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , неодноразово продовжувався, востаннє - до 27.09.2026 включно.

В обґрунтування необхідності продовження строку дії покладених на обвинувачених процесуальних обов`язків прокурор зазначив про існування наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим (1) переховування від суду, (2) здійснення ними незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, (3) вчинення ними іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому вони обвинувачуються, та (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

(1) Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовував тяжкістю інкримінованих ОСОБА_10 та ОСОБА_14 злочинів, вчинених у складі організованої групи, невідворотністю покарання у вигляді позбавленні волі у разі визнання їх винуватими, а також можливість переховування від суду на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України, ураховуючи те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_14 раніше неодноразово виїздили за кордон, не мають для цього жодних перешкод. Також просив врахувати сталість організованої групи і зв`язки її членів у кримінальному середовищі, зазначив, що обвинувачені можуть вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

(2) В обґрунтування ризику незаконного впливу ОСОБА_10 та ОСОБА_14 на свідків та на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників прокурор зазначив, що обвинувачені можуть вчинити дії, спрямовані на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. Оскільки, враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні, ризик впливу на цих осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

(3) На переконання прокурора, продовжує існувати й ризик вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення чи продовження ними вчинення кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки тривалість вчинення вищевказаного злочину вказує на систематичний характер неправомірних дій обвинувачених. Додатковою підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень вказував необхідність в отриманні обвинуваченим джерел доходів для забезпечення його життєдіяльності. Також зазначив, що ОСОБА_14 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину та вчинив його під час воєнного стану.

(4) Також продовжує існувати ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), який обґрунтовується тим, що учасники організованої групи обговорювали наміри про можливість незаконного впливу на орган досудового розслідування, а саме «забрати» до іншого органу досудового розслідування матеріали зазначеного кримінального провадження, у якому вони набули статусу обвинувачених.

Відтак, на переконання прокурора, на теперішній час існує необхідність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 :

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України(якщо такі не здано).

3.2. Заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 .

У вказаних запереченнях захисник обвинуваченого ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_11 , зазначила про безпідставність та необґрунтованість заявленого прокурором клопотання.

Захисник стверджувала, що прокурор не може посилатися на припущення, кожен ризик слід підтверджувати конкретними фактичними даними та матеріалами кримінального провадження, водночас зазначені прокурором ризики втратили свою актуальність, а обвинувачений ОСОБА_10 має бездоганну ділову репутацію та процесуальну поведінку.

Зазначила, що 24.08.2026 ОСОБА_10 набув офіційного статусу Засновника сучасної держави Україна, що є новою істотною характеристикою особи обвинуваченого, що підтверджує його сталий публічний, правовий та суспільний зв`язок з Україною. Окрім того, матір ОСОБА_10 є особою похилого віку та у зв`язку із тяжким станом здоров`я перебуває на повному утриманні свого сина.

За твердженнями захисника, обвинувачений жодного разу не порушував покладені на нього процесуальні обов`язки та не перешкоджав кримінальномупровадженню, а прокурором не надано доказів, що спростовували б вказане.

Додатково вказувала, що обвинувачений ОСОБА_10 повернувся до України і здав до ДМС України після наданого судом дозволу на виїзд за межі України до Латвійської Республіки у період з 20.05.2026 по 31.05.2026, а також як керівник ТОВ «Львівський Арсенал» вчиняє необхідні дії для виконання укладених контрактів з МОУ та військовими частинами СБУ, ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На переконання сторони захисту, вказане свідчить про наявність у обвинуваченого сталих соціальних зв`язків, постійного місця роботи, належного майнового стану, гарної ділової репутації, відсутність судимостей, що в сукупності вказує на необґрунтованість припущення прокурора щодо можливості переховування ОСОБА_10 , оскільки це призведе до втрати або обмеження вказаних зв`язків.

Захисник стверджувала, що (1) стороною обвинувачення не встановлено жодного факту впливу обвинуваченого на свідків, спроб контакту з метою зміни їхніх показань, психологічного тиску, погроз чи підкупу, а (2) прокурором не наведено жодного факту, який би свідчив про підготовку обвинуваченим нового кримінального правопорушення або намір його вчинити.

У зв`язку з вказаним захисник зазначила про відсутність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, передбачених п.п. 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.2.1. Обґрунтування клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 , про надання дозволу на виїзд за межі України

Додатково захисник обвинуваченого ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_11 , зазначила про недопустимість обмеження виїзду ОСОБА_10 з України у зв`язку з необхідністю належного виконання договорів поставки продукції військового призначення.

На переконання захисника, продовження ОСОБА_10 строку дії обов`язків не відлучатися за межі України без дозволу суду та здати на зберігання закордонний паспорт є недоцільним та перешкоджатиме поставці боєприпасів Силам оборони України, з огляду на діяльність ОСОБА_10 щодо забезпечення виконання державного контракту з поставки мінометних пострілів.

Щодо цього захисник зазначила, що за ініціативою МОУ проведено низку відеоконференцій та нарад за участю представників МОУ, ЗСУ, ТОВ «Львівський арсенал» та іноземних компаній «Sevotech» (Словаччина) і WDG Promet d.o.o. (Хорватія), які стосувалися узгодження подальшого виконання державного контракту від 11.10.2022.

За твердженням захисника, у межах зазначених заходів опрацьовувалися можливі способи виконання договірних зобов`язань, зокрема шляхом поставки наявної продукції, проведення її перевірки та отримання необхідних документів для постачання боєприпасів. На виконання досягнутих домовленостей директором ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_10 вжито відповідних заходів, у тому числі отримано сертифікат кінцевого споживача на постачання продукції військового призначення.

З огляду на наведене захисник стверджувала, що ОСОБА_10 вживає заходів, спрямованих на виконання ТОВ «Львівський арсенал» зобов`язань за державним контрактом.

За твердженнями захисника, між ТОВ «Львівський арсенал» та Військовою частиною НОМЕР_2 укладено Угоду про безоплатну передачу товару № 13/11 від 13.11.2025, а Державною службою експортного контролю України надано товариству разовий дозвіл на ввезення відповідної продукції військового призначення.

Як зазначено у листі WDG Promet d.o.o. від 17.09.2026 № 2026-0917-01, у період 01-30.10.2026 заплановано проведення інспекції та випробувальних стрільб продукції, призначеної для постачання в Україну, зокрема за державним контрактом № 403/1/22/317 від 11.10.2022. Точні дата, час та місце проведення заходів будуть повідомлені додатково.

За твердженням захисту, для участі в інспекції та випробуваннях ТОВ «Львівський арсенал» має забезпечити присутність свого представника. ОСОБА_10 є директором та єдиним штатним працівником товариства, а тому лише він може представляти його інтереси під час вказаних заходів, оскільки через арешт рахунків товариства неможливо оформити на роботу інших працівників.

Сторона захисту неодноразово зверталась до МОУ щодо погашення дебіторської заборгованості за державним контрактом № 403/1/22/317 від 11.10.2022, зокрема 11.11.2025, 19.02.2026 та 14.09.2026. Останнім зверненням також порушувалося питання погодження участі ОСОБА_10 у проведенні інспекції (відстрілу) продукції у період 01-30.10.2026.

Станом на 17.09.2026 відповіді МОУ на звернення ОСОБА_10 від 14.09.2026 не надано, а у зв`язку з цим 17.09.2026 адвокат ОСОБА_11 звернулась до МОУ щодо ненадання відповідної відповіді.

Захисник зазначила, що з огляду на наведене захист обґрунтовує необхідність виїзду ОСОБА_10 за межі України необхідністю належного виконання державного контракту та інших договорів щодо постачання продукції військового призначення, зокрема участі у проведенні інспекцій боєприпасів, а також погашення заборгованості перед МОУ.

У зв`язку з вказаним захисник обвинуваченого ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_11 , просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а також альтернативно, у випадку задоволення клопотання прокурора, просила:

- надати дозвіл ОСОБА_10 на виїзд за межі України в межах службового відрядження в період з 01.10.2026 по 30.10.2026;

ІV. Позиції учасників щодо клопотання про продовження строку дії обов`язків

(1) У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання з наведених у ньому мотивів. Зазначив, що на теперішній час існує необхідність у продовженні обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , оскільки ризики, зазначені в клопотанні, не перестали існувати.

(2) Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_11 , у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_10 обов`язків з підстав, викладених у її письмових запереченнях.

У зв`язку з вказаним просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а також, у разі його задоволення, просила надати дозвіл на виїзд ОСОБА_10 у службове відрядження у період з 01 по 30 жовтня 2026 року з поверненням паспорта на цей період.

(3) Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав позицію свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на нього обов`язків у повному обсязі. У разі, якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення цього клопотання, просив надати йому дозвіл на виїзд за кордон для виконання службових обов`язків.

Додатково зазначив, що питання проведення інспекції неодноразово порушувалося перед МОУ, однак відповіді на відповідні звернення тривалий час не надавалися.

Щодо поставки боєприпасів пояснив, що WDG Promet отримала 12 млн євро передоплати, однак товар не поставила та кошти не повернула, у зв`язку з чим ТОВ «Львівський арсенал» вживає заходів для отримання товару. Також зазначив, що у грудні 2026 року закінчується ліцензія товариства, а тому є необхідним проведення інспекції та відстрілу боєприпасів у жовтні 2026 року.

(4) Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_15 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_14 . Зазначив про абстрактність тверджень прокурора щодо наявності вказаних у клопотанні ризиків, які не підтверджуються жодними доказами.

(5) Обвинувачений ОСОБА_14 підтримав позицію свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

(6) Представник потерпілого ОСОБА_16 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити. Заперечував щодо клопотання сторони захисту про надання дозволу ОСОБА_10 на виїзд за кордон України.

Зазначив, що строк розгляду ОСОБА_10 від 14.09.2026 становить до 30 днів, а тому лист компанії WDG Promet від 17.09.2026 не міг бути опрацьований МОУ протягом одного дня.

Стверджував, що під час попереднього виїзду ОСОБА_10 за кордон боєприпаси виявилися неякісними, у зв`язку з чим їх поставка не відбулась.

Додатково звернув увагу на той факт, що ОСОБА_10 має право, але не звертається з клопотанням про зняття арешту з рахунків для виконання рішення господарського суду про стягнення коштів на користь МОУ.

(7) Інші учасники судового засідання у вирішенні клопотання прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 поклалися на розсуд суду.

V. Релевантні джерела права

Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

VI. Обставини, встановлені судом

(1) Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2024 у справі №991/14167/24 змінено запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою на заставу у розмірі 2 500 000 грн. Зобов`язано ОСОБА_10 прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді за першою вимогою; не відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_10 визначено до 30 лютого 2025 року включно, та надалі неодноразово продовжувався.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2025 року у справі №991/8101/25 продовжено на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_10 до 12.10.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді за першою вимогою; не відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Разом з цим щодо підозрюваного ОСОБА_14 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.05.2025 у справі №991/4506/25 змінено застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024 у справі № 991/13015/24 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зобов`язано ОСОБА_14 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та виконувати такі обов`язки: не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України. Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_14 визначено до 21.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Строк дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_10 неодноразово продовжувався.

Окрім того, ухвалою від 27.04.2026 обвинуваченому ОСОБА_10 було надано дозвіл на виїзд за межі України для участі у службовому відрядженні у період часу з 15.05.2026 по 01.06.2026, а ухвалами від 16.06.2026 та 27.07.2026 у задоволенні клопотань ОСОБА_10 про дозвіл на виїзд за межі України було відмовлено.

Востаннє строк дії обов`язків продовжувався ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.07.2026 строком на два місяці, до 27.09.2026 включно, а саме таких обов`язків:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (якщо такі не здано).

VIІ. Мотиви суду щодо клопотання про продовження обов`язків

7.1. Межі розгляду клопотання

Суд зауважує, що у клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_10 та ОСОБА_14 обвинувачення з посиланням на відповідні докази, зібрані стороною обвинувачення.

Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, як на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку § 3 глави 28 КПК України, і лише за наслідками судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.

У зв`язку із цим, суд надаватиме оцінку винятково питанню продовження існування заявлених прокурором ризиків.

7.2. Оцінка судом наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

В обґрунтування поданих клопотань прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати заявлені стороною обвинувачення ризики, визначені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: (1) переховування від суду, та (2) здійснення незаконного впливу на свідків, іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, (3) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та (4) вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій вказаної особи.

Попередніми судовими рішеннями, зокрема ухвалою від 27.07.2026, продовжено строк дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , у зв`язку з встановленням існування ризиків (1) можливого переховування обвинувачених від суду, (2) ризик незаконного впливу на свідків, інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.

Водночас, у відповідних ухвалах від 16.06.2026 та 27.07.2026 судом було встановлено втрату актуальності у цьому кримінальному провадженні ризиків (3) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та (4) вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .

На переконання суду, встановлені судом обставини не втратили своєї актуальності.

7.2.1. Ризик переховування обвинувачених від суду

В обґрунтування наявності ризику переховування обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 від суду прокурор послався на тяжкість інкримінованих обвинуваченим злочинів, вчинених в складі організованої групи, невідворотність покарання у вигляді позбавленні волі у разі визнання їх винуватими, а також можливість переховуватись від суду на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України, враховуючи те, що обвинувачені раніше неодноразово виїздили за кордон. Також через сталість організованої групи і зв`язки її членів у кримінальному середовищі, можливість вжиття ОСОБА_10 та ОСОБА_14 заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Щодо вказаного ризику суд зазначає таке.

Так, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належать до особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Також суд враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що виключає можливість звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинувачених бути засудженими на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного їм майна.

Твердження про достатність підстав для прийняття рішення щодо існування ризику переховування з мотивів тяжкості покарання узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, який зазначає, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Утім, небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою.

З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Також варто враховувати, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану, у тому числі й незаконно та через неконтрольовані ділянки державного кордону. Окрім того, ризик переховуватися від суду поширюється не лише на можливість ухилення обвинувачених від суду виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України.

Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинувачених, співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі, робить цей ризик достатньо високим.

Вказані обставини, на переконання суду, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , а також зазначені вище особливості закону про кримінальну відповідальність є вагомим доводом, що підтверджує існування ризику переховування обвинувачених від суду.

За наведених обставин, хоча кожна з вказаних підстав не є вирішальною при оцінці вказаного ризику, втім у своїй сукупності вказує на продовження існування ризику можливого переховування обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 від суду, цей ризик дотепер залишається актуальним.

Відтак, з огляду на встановлення судом ризику переховування обвинувачених від суду, який не втратив своєї актуальності, суд вважає необхідним продовжити дію відповідних обов`язків:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

На переконання суду, застосування обов`язку не відлучатися за межі України без дозволу суду, не має на меті обмеження права обвинувачених на свободу пересування, а є пропорційним заходом процесуального характеру, який дозволяє контролювати місце перебування обвинувачених та запобігати можливому ухиленню від виконання процесуальних обов`язків. При цьому обмеження не є абсолютним, оскільки передбачає можливість залишення меж території України за умови отримання відповідного дозволу суду.

Також у зв`язку з наявністю ризику переховування суд також вбачає необхідність у продовженні застосування до обвинувачених обов`язку повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи. Поінформованість суду про фактичне місцезнаходження та роботи обвинувачених є необхідною передумовою для забезпечення їх явки в судові засідання та ефективного провадження у справі. Без цього обов`язку суд позбавляється одного з ключових інструментів контролю за місцем перебування обвинувачених, що в умовах встановленого ризику переховування є неприйнятним.

Цей обов`язок є мінімально обтяжливим і не позбавляє обвинуваченого права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Будь-яке обмеження цього права у даному випадку є пропорційним і виправданим законною метою - забезпечення ефективного судочинства та запобігання ухиленню від правосуддя.

Непродовження цього обов`язку в умовах встановленого ризику переховування не лише не досягає легітимної мети, а прямо суперечить їй: суд позбавляється можливості забезпечити явку обвинуваченого і ефективно здійснювати провадження у разі зміни місця його перебування без відома суду.

Також, згідно з положеннями ст. 374 КПК України актуальні відомості про місце проживання та роботи обвинувачених є необхідними при написанні остаточного рішення у справі. Надання такої інформації жодним чином негативно не впливає на права і свободи обвинувачених.

Окрім того, незастосування до обвинувачених обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (якщо такі не здано), матиме наслідком надання можливості обвинуваченим отримати вказані документи, що може бути обставиною, яка посилює встановлений судом ризик переховування обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 від суду.

7.2.2. Ризик незаконного впливу на свідків, інших обвинувачених

Оцінюючи можливість впливу на свідків/інших обвинувачених, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками/іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків/інших обвинувачених існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків/інших обвинувачених та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків та інших обвинувачених, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 знають як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Отже, вказане дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_10 та ОСОБА_14 на свідків та інших обвинувачених з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

7.3. Щодо ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .

Суд зазначає, що у відповідних ухвалах від 16.06.2026 та 27.07.2026, якими продовжувалися обов`язки обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , судом було констатовано втрату актуальності у цьому кримінальному провадженні ризиків (1) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та (2) вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .

Водночас, у поданому 14.09.2026 прокурором клопотанні не наведено нових обставин та не надано жодних нових доказів, які б свідчили про виникнення або актуалізацію вказаних ризиків.

Відтак, прокурор фактично повторно посилається на ті самі обставини, які вже були предметом дослідження суду та отримали належну оцінку у вказаних ухвалах. Будь-яких нових фактичних даних, які б спростовували висновки суду або свідчили про зміну обставин, що були покладені в основу відповідних ухвал від 16.06.2026 та 27.07.2026, стороною обвинувачення не наведено.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від висновків, вказаних в ухвалах від 16.06.2026 та 27.07.2026, якими було встановлено недоведеність зазначених ризиків, з огляду на незазначення прокурором нових обставин, які б свідчили про актуальність наявних ризиків.

7.4. Оцінка доводів сторони захисту

Сторона захисту в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора, посилається на обставини, які вже були предметом дослідження та оцінки суду в ухвалах від 16.06.2026 та 27.07.2026. Нових фактичних даних, які б спростовували попередні висновки суду, вказані у зазначених ухвалах, або свідчили про зміну обставин, покладених в їх основу, стороною захисту не наведено. У зв`язку з цим суд зазначає таке.

(1) Суд не бере до уваги доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 , про сумлінне виконання обвинуваченим відповідних процесуальних обов`язків, оскільки вказане свідчить виключно про дієвість застосованого до обвинувачених запобіжного заходу, у той час як сам по собі факт належного виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та відсутність випадків їх порушення не свідчить про втрату актуальності відповідних ризиків.

Сумлінне виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків протягом строку кримінального провадження свідчить про дієвість застосованого до обвинувачених запобіжного заходу та є належною процесуальною поведінкою, однак не може автоматично свідчити про втрату актуальності ризиків, оскільки саме наявність таких обов`язків та контроль за їх виконанням є одним із механізмів запобігання можливій неналежній поведінці.

(2) Посилання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_10 на сталі соціальні зв`язки, сімейний стан, наявність місця роботи, законних джерел доходу, позитивної ділової репутації, відсутність судимостей, а також належне повернення паспорта після дозволеного судом виїзду за кордон були враховані судом, однак у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження не спростовують існування ризику переховування обвинуваченого від суду, встановленого судом у п. 7.2 цієї ухвали.

(3) Також твердження сторони захисту про відсутність фактів впливу на свідків чи інших учасників провадження не свідчить про припинення відповідних ризиків. Відсутність таких дій протягом попереднього періоду може свідчити про виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, однак не виключає можливості виникнення відповідної поведінки у подальшому, особливо з урахуванням того, що судовий розгляд триває, а свідки у кримінальному провадженні ще не допитані.

(4) Сам по собі факт наявності в обвинуваченого ОСОБА_10 особистих чи професійних потреб у виїзді за кордон не є безумовною підставою для пом`якшення покладених судом на обвинувачених обов`язків у цьому кримінальному провадженні. З урахуванням наявності встановлених ризиків, ситуативна наявність необхідність виїзду за кордон не може бути підставою для зміни чи скасування співмірного ризикам запобіжного заходу й може бути розглянута в межах клопотання про дозвіл на виїзд за межі України з урахуванням критеріїв обґрунтованості, необхідності та доведеності відповідними доказами.

(5) Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, за своєю природою є ймовірнісними, а тому їх встановлення не потребує доведення факту вже вчиненої спроби відповідного порушення обов`язків.

VIІІ. Мотиви суду щодо клопотання про надання дозволу на виїзд за межі України обвинуваченому ОСОБА_10 .

Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи поданого клопотання й наявні в справі та надані стороною захисту матеріали , суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання про надання дозволу на виїзд за межі України з огляду на таке.

Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ листом № 220/11/1257 від 19.03.2025 звернувся до ТОВ «Львівський арсенал» з пропозицією долучитись до онлайн зустрічі щодо можливості постачання озброєння в рахунок боргу

ТОВ «Львівський арсенал» за контрактом та обговорення потенційних способів постачання мінометних пострілів, зенітних керованих ракет та іншого озброєння, що пропонувалось компанією ТОВ «Львівський арсенал», компанією Sevotech a.s. та компанією WDG Promet d.o.o.

17.09.2025 директором вказаного департаменту МОУ затверджено протокол наради щодо узгодження питань подальшого виконання державного контракту укладеного між МОУ та ТОВ «Львівський арсенал».

Листом № 735/1/1/11158 від 26.09.2025 Центральне управління забезпечення засобами ураження ОСОБА_20 повідомило про наявність потреби у 82 мм пострілах та використання ЗСУ вказаного озброєння.

13.11.2025 між ТОВ «Львівський арсенал» («Постачальник») в особі директора ОСОБА_10 , який діє на підставі Статуту, та Військовою частиною НОМЕР_2 («Отримувач») в особі тимчасово виконуючого обов`язки командира, укладено угоду про безоплатну передачу товару №13\11. Найменування товару наведено у відповідному розділі угоди та в сертифікаті кінцевого споживача.

01.05.2026 Державною службою експортного контролю України надано відповідний дозвіл № 30744000 для прийняття товарів зазначених в угоді до митного оформлення, який дійсний до 31.12.2026.

Листом від 14.09.2026 ТОВ «Львівський арсенал» повідомив МОУ про можливість проведення інспекції та відстрілу продукції у період з 01 по 30 жовтня 2026 року.

17.09.2026 на адресу МОУ та ТОВ «Львівський арсенал» скеровано запрошення від компанії «WDG PROMET» взяти участь в інспекції боєприпасів, що відбудеться з 01 по 30 жовтня 2026 року. Точна дата, час та місце проведення інспекції і випробувальних стрільб будуть повідомлені додатково. Увказаному листу компанія просила МОУ забезпечити участь у зазначених заходах військового аташе України та/або іншого належним чином уповноваженого військового чи технічного спеціаліста, компетентного здійснити огляд продукції, бути присутнім під час випробувальних стрільб та засвідчити їх результати. Окрім того, просила ТОВ «Львівський арсенал» забезпечити присутність свого уповноваженого представника під час проведення інспекції та випробувань.

Відповідно до довідки ТОВ «Львівський арсенал» видано довідку від 24.04.2026 №2404/15-д, у ТОВ «Львівський арсенал» чисельність штатних працівників становить одна людина, у тому числі директор підприємства. Керівником, власником та відповідальною особою за збереження матеріальних цінностей є ОСОБА_10 . Матеріальну відповідальність покладено на керівника відповідно до Статуту підприємства.

Водночас, із наданих сторонами документів суд не встановив того, що неможливість виїзду ОСОБА_10 для інспекції боєприпасів призведе до будь-яких непоправних наслідків чи суттєво перешкодить обороноздатності України, з огляду на таке.

Надані стороною захисту матеріали не підтверджують необхідності особистої участі саме ОСОБА_10 у проведенні відповідних заходів, оскільки ТОВ «Львівський арсенал» є юридичною особою, а відтак його інтереси можуть бути представлені іншою уповноваженою особою на підставі відповідної довіреності. Відповідно, доводи обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що він є єдиним працівником товариства, самі по собі не свідчать про неможливість такого представництва, оскільки наведені обставини є наслідком організації діяльності самого товариства та не виключають можливості уповноваження іншої особи представляти його інтереси під час проведення відповідних заходів. Аналогічні доводи зазначені судом в ухвалі від 27.07.2026.

Окрім того, вказані листи не містять жодних відомостей про можливість проведення відповідної інспекції за відсутності представників МОУ. При цьому суд бере до уваги позицію представника потерпілого МОУ, який зазначив, що звернення ТОВ «Львівський арсенал» від 14.09.2026 буде розглянуто МОУ у встановлений законом строк, який ще не сплив. Відтак, у суду відсутня відомості, що проведення відповідної інспекції й випробувальних стрільб погоджено МОУ та відбудеться у вказаний термін.

Окрім того, суд бере до уваги, що матеріали справи не містять відомостей про результати попереднього виїзду обвинуваченого ОСОБА_10 за межі України з метою проведення інспекції продукції військового призначення.

Відтак, з урахуванням вказаного, підстави для надання ОСОБА_10 дозволу на виїзд за межі України є недоведеними, що зумовлює відмову у задоволенні відповідного клопотання.

При цьому суд звертає увагу на необхідність завчасного звернення з таким клопотанням і надання всіх підтверджуючих документів нагальності потреби виїзду обвинуваченого ОСОБА_10 за кордон.

IХ. Висновки суду

(1) На переконання суду, з урахуванням вказаного вище, клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , підлягає задоволенню.

З урахуванням встановлених судом у п. 7.2 цієї ухвали ризиків (переховування від суду, а також впливу на свідків та інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні), суд дійшов висновку про необхідність продовження на два місяці (до 18 листопада 2026 року включно) строку дії покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 таких обов`язків:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Покладення на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 зазначених обов`язків становитиме мінімальне втручання у їх права, а також є співмірним меті застосування запобіжних заходів та здатне запобігти ризикам їх переховування від суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

(2) Водночас, суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 , про надання дозволу на виїзд за межі України обвинуваченому ОСОБА_10 у зв`язку з недоведеністю того, що неможливість виїзду ОСОБА_10 для інспекції боєприпасів за місцем їх зберігання призведе до будь-яких непоправних наслідків чи суттєво перешкодить обороноздатності України.

Додатково суд зазначає, що у разі існування в обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 потреби виїзду за кордон у конкретні дати, обвинувачені не позбавлені права на, зокрема повторне, завчасне звернення до суду із відповідним клопотанням, надавши відповідні підтверджуючі документи нагальності такої потреби.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000674 від 20.04.2023, - задовольнити.

2. Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2.1. Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , до 18 листопада 2026 року включно.

3. Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_14 , а саме:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3.1. Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_14 , до 18 листопада 2026 року включно.

4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Офісу Генерального прокурора з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000674 від 20.04.2023.

5. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 , про надання дозволу на виїзд за межі України обвинуваченому ОСОБА_10 - відмовити.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Search

Document No. 139904959