Справа № 991/1999/26

Провадження № 1-кп/991/29/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

17 вересня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 

захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про відвід прокурорів першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та ОСОБА_12 у кримінальному провадженні №52025000000000092 від 20.02.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду 04.03.2026 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов вказаний обвинувальний акт.

03.09.2026 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.09.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

10.09.2026 через канцелярію суду захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_11 подано клопотання про відвід прокурорів першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що під час досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_8 застосовувалися запобіжні заходи та покладалися обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. 

На переконання захисника, прокурор ОСОБА_5 , будучи достеменно обізнаним із вимогами ч. 2 ст. 482-2 КПК України щодо особливого порядку застосування заходів, які обмежують права народного депутата України, 19.09.2025 подав до Вищого антикорупційного суду клопотання про продовження строку дії покладених на ОСОБА_8 обов`язків без погодження з Генеральним прокурором. Прокурор ОСОБА_12 , у свою чергу, підтримав зазначене клопотання у судовому засіданні 24.09.2025. За результатами його розгляду строк дії обов`язків було продовжено, а в подальшому такі обов`язки продовжували діяти до 15.03.2026.

На думку захисника, зазначені дії прокурорів призвели до незаконного обмеження права ОСОБА_8 на вільне пересування та свідчать про їх особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження, що викликає сумніви в їх неупередженості.

Окрім цього захисник зазначає, що прокурор ОСОБА_5 в порушення вимог ч. 9 ст. 290 КПК України, письмово не підтвердив стороні захисту факт надання йому для ознайомлення документів, наданих захисниками обвинуваченого ОСОБА_8 27.02.2026, а також письмово не повідомив помічника народного депутата ОСОБА_13 та суддю Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_14 про проведення відносно них у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких були тимчасово обмежені їхні конституційні права.

14.04.2026 захисником ОСОБА_11 було подано заяву про відвід вищезазначеним прокурорам, за результатом розгляду якої суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15 постановив ухвалу, якою було відмовлено у задоволенні заяви про відвід прокурорів САП ОСОБА_5 та ОСОБА_12 .

На переконання захисника, суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15 помилково вважав, що не потребують погодження Генеральним прокурором клопотання про продовження строку дії обов`язків при застосуванні застави.

Додатково захисник зазначає, що у зв`язку з грубим порушенням прокурорами САП ОСОБА_5 та ОСОБА_12 гарантованих Конституцією України прав народного депутата України, ОСОБА_8 звернувся із відповідним зверненням до Голови Верховної Ради України, яке було розглянуто 21.05.2026 та підтверджено факт порушення вимог ч. 2 ст. 482-2 КПК України вищезазначеними прокурорами САП. 

На переконання сторони захисту, правова позиція Офісу Генерального прокурора, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного юридичного університеті імені Ярослава Мудрого у повному обсязі спростовує доводи судді ОСОБА_15 , викладені ним в ухвалі від 14.04.2026 про відмову у задоволенні заяви сторони захисту про відвід прокурорів.

З огляду на наведене захисник вважає, що дії прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_12 свідчать про їх упередженість та наявність обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, у зв`язку з чим просить відвести їх від участі у розгляді справи №991/1999/26 у кримінальному провадженні №52025000000000092 від 20.02.2025.

17.09.2026 у підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_11 підтримав раніше подану заяву про відвід прокурорів та просив задовольнити з наведених підстав.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав заяву захисника ОСОБА_11 про відвід прокурорів та просив її задовольнити. Додатково послався на висновки Офісу Генерального прокурора та закладів вищої освіти щодо необхідності погодження з Генеральним прокурором клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на народного депутата України. Зазначив, що дії прокурора ОСОБА_5 , на його переконання, свідчать про упереджене ставлення до нього, зумовлене, зокрема, його статусом народного депутата України.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав заяву про відвід прокурорів. Звернув увагу на наявність нових, порівняно з попередньою заявою про відвід, доводів, зокрема правових висновків науковців щодо застосування положень ч. 2 ст. 482-2 КПК України. Також зазначив, що вважає прокурора ОСОБА_5 упередженим не лише щодо ОСОБА_8 , а й особисто щодо себе та навів обставини, які на його переконання свідчать про це.

Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали заявлений відвід прокурорам. 

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви про відвід, вважаючи її необґрунтованою. Зазначив, що наведені стороною захисту обставини та аргументи вже були предметом розгляду під час вирішення попередньої заяви про відвід прокурорів, за результатами якого їм було надано відповідну оцінку. У зв`язку із цим повторне звернення із заявою про відвід з аналогічних підстав прокурор розцінює як зловживання правом на відвід.

Щодо посилань сторони захисту на подальший відвід судді ОСОБА_15 прокурор зазначив, що ця обставина не підтверджує обґрунтованості заявленого відводу прокурорів. Також звернув увагу на те, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону заява про відвід має бути заявлена після того, як особі стали відомі обставини, які, на її переконання, є підставою для такого відводу.

Прокурор також зазначив, що клопотання про продовження строку дії обов`язків, на яке посилається сторона захисту, було предметом судового контролю. Під час його розгляду сторона захисту не висловлювала заперечень щодо порядку погодження та подання такого клопотання, а слідчим суддею порушень установленого порядку його подання не встановлено.

Стосовно необхідності погодження такого клопотання з Генеральним прокурором прокурор зазначив, що, на його переконання, ч. 2 ст. 482-2 КПК України однозначно визначає перелік клопотань, які потребують погодження Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, і клопотання про продовження строку дії обов`язків до переліку таких клопотань не належить.

Загалом, на переконання прокурора, наведені стороною захисту обставини свідчать про незгоду з його процесуальними діями, однак не підтверджують його особистої заінтересованості у результатах кримінального провадження та не містять обставин, які б об`єктивно свідчили про його упередженість.

Згідно зі ст. 80 КПК України прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. 

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не лише вказати на наявність сумніву щодо неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об`єктивність прокурора, та підтвердити їх належними доказами.

Прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України).

Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру»).

Одним із доводів заяви захисника ОСОБА_11 про відвід прокурорів є твердження про порушення прокурором ОСОБА_5 вимог абз. 1 ч. 2 ст. 482-2 КПК України під час звернення 19.09.2025 до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8 , без погодження з Генеральним прокурором, а також підтримання цього клопотання прокурором ОСОБА_12 .

Відповідно до ч. 2 ст. 482-2 КПК України клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора).

Зазначені обставини вже були предметом розгляду під час вирішення попередньої заяви захисника ОСОБА_11 про відвід прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , за результатом розгляду якої, суд зазначив, що наявність упередженості прокурора, його особистої зацікавленості в результаті судового розгляду кримінального провадження не знайшли свого підтвердження. На переконання суду, заява про відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу прокурора. Обставини, якими обґрунтовано заяву про відвід, не свідчать про упередженість прокурорів, не викликають обґрунтованих сумнівів у їх неупередженості та не є підставою для їх усунення від участі у кримінальному провадженні.

Так само, суд не вбачає нових обставин або підстав для задоволення заяви про відвід прокурорам у цьому кримінальному провадженні.

У своїй заяві захисник ОСОБА_11 додатково посилається на отримані після постановлення попередньої ухвали правові висновки Офісу Генерального прокурора, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування абз. 1 ч. 2 ст. 482-2 КПК України, які, на його думку, спростовують висновок суду про відсутність необхідності погодження Генеральним прокурором клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на народного депутата України.

Однак суд вважає, що наявність різних підходів до тлумачення положень абз. 1 ч. 2 ст. 482-2 КПК України не свідчить про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, для відводу прокурорів.

Разом із тим зазначені документи не містять відомостей про наявність особистої заінтересованості прокурорів ОСОБА_5 або ОСОБА_12 у результатах кримінального провадження та не встановлюють обставин, які б характеризували їх процесуальну поведінку як прояв упередженого ставлення до ОСОБА_8 .

Відповідне клопотання, на яке посилається захисник ОСОБА_11 , було предметом оцінки слідчого судді, який не виявив порушення ч.2 ст. 482-2 КПК України та за результатом його розгляду постановив відповідне судове рішення. Тому сама по собі незгода сторони захисту як із процесуальними діями прокурорів, так і з правовою оцінкою цих дій, не є підставою для відводу прокурорів.

Так само не свідчить про упередженість прокурора й посилання захисника на непідтвердження ним факту ознайомлення з матеріалами сторони захисту, оскільки такі обставини стосуються реалізації прокурором процесуальних повноважень у межах ст. 290 КПК України та за відсутності доказів особистої заінтересованості прокурора не можуть бути підставою для його відводу.

На переконання захисника ОСОБА_11 , неповідомлення прокурором ОСОБА_5 помічника народного депутата України ОСОБА_13 та суддю Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_14 про проведення відносно них негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 є порушенням вимог ст.253 КПК України. 

На стадії підготовчого судового провадження суд не здійснює дослідження доказів матеріалів кримінального провадження в обсязі, необхідному для перевірки доводів сторони захисту щодо недотримання вимог ст. 253 КПК України та відповідних заперечень сторони обвинувачення.

Для вирішення питання про відвід прокурора на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України повинен бути встановлений зв`язок між відповідною процесуальною дією чи бездіяльністю прокурора та його особистою заінтересованістю в результатах кримінального провадження або упередженим ставленням до його учасників. Водночас, самі по собі твердження сторони захисту про недотримання прокурором вимог ст. 253 КПК України, без установлення такого зв`язку, не свідчать про наявність передбачених законом підстав для його відводу.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту щодо упередженості прокурорів. Стороною захисту не наведено достатніх та об`єктивно підтверджених відомостей, які б свідчили про наявність обставин, передбачених ст. 77 КПК України. Зокрема, судом не встановлено особистої заінтересованості прокурорів у результатах кримінального провадження чи інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в їх неупередженості. Отже, підстави для відводу прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , передбачені п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про відвід прокурорів першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 - відмовити. 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 22.09.2026 о 09-30.

Головуючий суддя     ОСОБА_16 

Судді          ОСОБА_17 

ОСОБА_18