Справа № 991/1999/26

Провадження № 1-кп/991/29/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 

захисників: ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52025000000000092 від 20.02.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказаний обвинувальний акт.

03.09.2026 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.09.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

17.09.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

В обґрунтування свого клопотання, обвинувачений ОСОБА_7 зазначав, що після постановлення попередніх ухвал Вищого антикорупційного суду, щодо запобіжного заходу стосовно нього, змінилися обставини, зокрема набуло чиннос ті Рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 №9-р (ІІ)/26 щодо необхідності належного обґрунтування розміру застави та оцінки реальних і доступних активів особи. 

Водночас обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що при визначенні розміру застави не було враховано фактичну фінансову спроможність обвинуваченого, оскільки його майно та рахунки перебувають під арештом, а також відносно нього відкриті виконавчі провадження по стягненню заборгованості на суму понад 11 000 000 (одинадцять мільйонів) грн. Державні органи блокують фінансову діяльність. 

Крім того посилався на необхідність належного мотивування кожної складової розміру застави з урахуванням фінансового стану особи та недопустимість припущень щодо її матеріальної спроможності.

Визначений розмір застави не відповідає принципам пропорційності та індивідуалізації, оскільки не враховує фактичну матеріальну спроможність обвинуваченого та конкретні ризики.

Вказував на те, що ухвалою Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні №53023000000000423 щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави на суму 8 000 000 (вісім мільйонів) грн, яка внесена на депозитний рахунок суду, а тому одночасне утримання застави у сумі 400 000 (чотириста тисяч) грн у вказаній справі разом із заставою 8 000 000 грн у іншій справі є для нього подвійним фінансовим тягарем, що порушує ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також зазначає, що наявність діючої застави у іншому кримінальному провадженні є достатньою гарантією його належної процесуальної поведінки.

Разом із тим зазначив, що виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження не припинило процесуального статусу підозрюваного у первісному кримінальному провадженні № 52022000000000169, що на його думку, підтверджується ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.06.2026 у справі №52025000000000092 та вважає, що ці обставини мають бути враховані при вирішенні питання щодо розміру застави.

Також посилався на тривалість застосування щодо до нього запобіжного заходу (понад 38 місяців), належне виконання ним покладених обов`язків та явку за викликом до суду і прокурора. На його думку, з огляду на практику Європейського Суду з прав людини та положень ст. 177, 178 КПК України, тривалість застосування запобіжного заходу зменшує актуальність ризиків, а їх наявність не може обґрунтовуватися лише абстрактними припущеннями.

Покладені обов`язки у вигляді заборони виїзду та вилучення паспортів суттєво обмежують цивільну та економічну активність ОСОБА_7 , можливості утримання неповнолітніх дітей та піклування про матір похилого віку.

З урахуванням викладеного обвинувачений ОСОБА_7 просив скасувати застосований щодо нього запобіжний захід у вигляді застави та покладені на нього процесуальні обов`язки. Як альтернативу просив змінити розмір застави з урахуванням майнового стану, накладених арештів, наявності застави у іншому кримінальному провадженні ( кримінальне провадження №52023000000000423), а також скасувати покладені на нього процесуальні обов`язки та повернути заставодавцю відповідну частину внесених коштів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав своє клопотання, просив його задовольнити з підстав наведених у його клопотанні. Також просив звернути увагу суду, що ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі №52023000000000423 частково задоволено його клопотання про зменшення розміру застави та зменшено розмір застави з 8 000 000 гривень на 502 016 гривень. Крім того, зазначив, що вилучення паспортів для виїзду за кордон суттєво впливає на його життя та обмежує його у спілкуванні зі старшою донькою, яку він не бачив багато років, оскільки вона проживає за кордоном.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Зазначив, що обставини змінилися і ризики, які існували на початку досудового розслідування зменшилися.

ОСОБА_7 повністю виконує покладені на нього обов`язки. Прокурор під час кожного судового засідання при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу не зміг назвати нових обставин, які б стали підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді застави у такому розмірі. Також прокурор не вказував, що ризики змінилися, що свідчить про те, що подальше застосування такого запобіжного заходу є недоцільним. Зазначив, що процесуальна поведінка ОСОБА_7 не змінилася, навіть незважаючи на наявність відносно нього чотирьох кримінальних проваджень.

Захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_6 підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що стороною захисту не наведено нових обставин, які б стали підставою для зміни запобіжного заходу.

Крім того, розмір застави не є значним. ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого корупційного злочину, яким спричинено збитки на суму більше 168 000 000 грн.

Залишається актуальним ризик переховування обвинуваченого, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, майнового стану. 

Також є актуальним питання впливу на свідків, оскільки їх не допитано у судовому засіданні та покази яких є важливими для прийняття рішення у справі.

Застава у розмірі 400 000 грн є мінімальною сумою, яка є можливою для забезпечення процесуальної поведінки ОСОБА_7 .

Заслухавши думку сторін та дослідивши подане клопотання, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та надано оцінку низці аргументів обвинуваченого, а також законності підстав застосування застави до ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52025000000000092.

За ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання, зокрема про зміну запобіжного заходу.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Підставами для звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно в межах доводів цього клопотання: 1) розкрити питання існування обставин, про які не було відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, 2) та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.

Враховуючи зміст ч. 7 ст. 194, ч. 4 ст. 199, ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу, строку дії обов`язків, зміну запобіжного заходу, скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або зміну способу їх виконання розглядаються згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України. Означеною нормою передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд має дослідити та встановити такі обставини: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи доводи, якими обґрунтовано клопотання, суд має встановити існування на час розгляду клопотання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; а також чи є обставини, зазначені обвинуваченим, підставою для зміни запобіжного заходу.

В ухвалі Вищого антикорупційного суду від 12.08.2026 суд дійшов висновку про актуальність ризику переховування обвинуваченого від суду, який зумовлений сукупністю обставин, а саме:

1) тяжкістю та характером інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. 

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, відноситься до особливо тяжких (ч. 6 ст. 12 КК України), його санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Також, вказане правопорушення відноситься до корупційних, що виключає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням або призначення покарання, більш м`якого, ніж передбачено законом, у разі ухвалення обвинувального вироку в загальному порядку;

2) розміром інкримінованої шкоди, оскільки відповідно до обвинувального акта ОСОБА_7 та іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні інкримінується завдання шкоди АТ «Укрзалізниця» в загальному розмірі 141 606 360,37 грн з ПДВ;

3) наявність майнових ресурсів у обвинуваченого, які можуть бути використані для переховування від органу досудового розслідування/суду. Про це свідчить, зокрема:

- належність ОСОБА_7 100% статутного капіталу АТ «ЗНВКІФ «11:11» (код ЄДРПОУ 44922669) в розмірі 8,5 млн грн та

- задекларовані доходи ОСОБА_7 , зокрема за 2023 рік в розмірі 10 704 981 грн доходів, нарахованих податковими агентами та 3 187 520 грн доходу від підприємницької діяльності;

4) можливість ОСОБА_7 вільно виїздити за кордон. З відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 неодноразово виїжджав закордон у період 2022-2023 років, що свідчить про наявність у нього підстав для вільного виїзду за кордон під час дії воєнного стану.

У суду відсутні підстави вважати, що на даний час вказані обставини втратили свою актуальність.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 на Рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 №9-р (ІІ)/26 саме по собі не зумовлює необхідності зменшення визначеного розміру застави, оскільки зазначене рішення наголошує на необхідності врахування майнового стану особи у сукупності з іншими обставинами та ризиками, а не на його визначальному значенні.

Згідно зі ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу, його продовженні, зміні запобіжного заходу або продовженні чи скасуванні обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд має оцінити усі обставини у сукупності, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється або обвинувачується особа; дотримання умов застосованих запобіжних заходів якщо вони застосовувалися раніше та інші обставини.

Хоча ризики з плином часу зменшуються і фактів порушення ОСОБА_7 умов запобіжного заходу та покладених на нього обов`язків не встановлено, слід відмітити що ризики, які стали підставою для продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 продовжують існувати.

Щодо доводів про надмірне обмеження особистого та сімейного життя, пов`язаного із забороною виїзду за межі України та вилученням паспортних документів, суд зазначає, що відповідні обов`язки покладені з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання встановленим ризикам. При цьому наведені стороною захисту сімейні обставини самі по собі не свідчать про відсутність необхідності у подальшому застосуванні таких обов`язків чи неспівмірність покладених обов`язків з наявними ризиками.

Водночас, застосована застава та покладені обов`язки жодним чином не обмежують обвинуваченого у пересуванні територією України, де він може зустрітися з старшою донькою, допомозі матері, а лише обмежують його виїзд за межі України.

Окрім цього, застава в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) грн у цьому кримінальному провадженні не є непомірною та не становить фінансовий тягар безпосередньо для обвинуваченого, оскільки майже в повному обсязі внесена третьою особою.

Доводи щодо наявності застави в розмірі 8 000 000 (вісім мільйонів) грн в іншому кримінальному провадженні також не є підставою для скасування або зменшення застави у цьому кримінальному провадженні, оскільки застосований у кожному кримінальному провадженні запобіжний захід спрямований на забезпечення виконання процесуальних обов`язків саме в межах відповідного провадження. Наявність іншої застави не усуває необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025.

За результатами розгляду клопотання обвинуваченого суд встановив наступні обставини:

- ризик переховування обвинуваченого від суду зберігає свою актуальність та зумовлюється сукупністю обставин;

- зазначені у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_7 доводи не є підставою для зміни запобіжного заходу;

- застава в розмірі 400 000 грн у цьому кримінальному провадженні не становить надмірний фінансовий тягар безпосередньо для обвинуваченого;

- покладені на ОСОБА_7 обов`язки не становлять надмірного втручання в його життя та не обмежують його права, зокрема не становлять обмежень для повноцінної роботи, та пересування територією України.

Насамперед, суд звертає увагу, що за своїм змістом подане клопотання значною мірою дублює правову позицію сторони захисту, яка вже була предметом дослідження та оцінки суду під час постановлення ухвали від 12.08.2026. При цьому зазначені обвинуваченим доводи фактично зводяться до незгоди із правовими висновками суду, викладеними у попередніх судових рішеннях. Така незгода сама по собі не може розглядатися як нова обставина, що обумовлює необхідність зміни запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу, а ризики ще не зменшилися на стільки, щоб виникли підстави пом`якшити застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

Керуючись статтями 176-178, 194, 201, 315, 369, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52025000000000092 від 20.02.2025 - відмовити. 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 25.09.2026 о 09-30.

Головуючий суддя     ОСОБА_12 

Судді    ОСОБА_13 

ОСОБА_14