Справа № 991/11927/26

Провадження 1-кс/991/11950/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представників скаржника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу адвокатського об`єднання «Головань і партнери» в інтересах ОСОБА_5 

на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

24.09.2026 до ВАКС надійшла скарга від 21.09.2026 адвоката ОСОБА_3 як представника адвокатського об`єднання «Головань і партнери» в інтересах ОСОБА_5 (далі-скаржник) на бездіяльність НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 25.09.2026.

2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження.

2.1. Скаржник просив: «1. Постановити ухвалу, якою зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, зазначені в заяві про кримінальні правопорушення від 07.09.2026 р. та розпочати кримінальне провадження за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.376, ч. 2 ст.364 Кримінального кодексу України; 2. Розглянути скаргу за участю представників скаржника»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Звернення з цією скаргою обумовлено тим, що 07.09.2026 року Адвокатським об`єднанням «Головань і Партнери» шляхом поштового відправлення (від 10.09.2026 р.) на адресу Національного антикорупційного бюро України була направлена заява про кримінальні правопорушення (копія заяви про кримінальні правопорушення та інформація про відправлення додається), вказана заява про кримінальні правопорушення була отримана уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України 15.09.2026 р. року (копія документу, який підтверджує отримання листа с заявою про кримінальне правопорушення додається).

Вказане повідомлення було подано за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.І ст.376, ч. 2 ст.364 Кримінального кодексу України…

Жодних відомостей про те, що відповідні відомості про кримінальні правопорушення за заявою про вчинені кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порушення приписів ст. ст. 25, 214 КПК України, заявник від уповноважених осіб НАБУ до теперішнього часу не отримав, з чого можна зробити висновок про те, що такі відомості протиправно внесені не були…

Заявник вважає, що встановлений законом строк на подання скарги не сплинув. Уповноважена особа НАБУ була зобов`язана вчинити визначені ст.214 КПК України дії не пізніше 16.09.2026 року з врахуванням 24-х годин від дня отримання заяви (15.09.2026 року), відтак бездіяльність уповноваженої особи НАБУ почалась 17.09.2026 року і скарга подається протягом 10 днів з дня початку протиправної бездіяльності, тобто у встановлений законом строк - 10 днів» із доданими до скарги копіями такого: 1) заяви про кримінальні правопорушення від 07.09.2026; 2)документу, що підтверджує відправлення заяви про кримінальні правопорушення від 10.09.2026; 3) роздруківка з сайту Укрпошта про отримання поштового відправлення листа; 4) скарги; 5) ордер адвоката і свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності.

2.2. В судовому засіданні скаржники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтримали скаргу та просили таку задовольнити, додавши копію клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026.

Представник НАБУ попри належним чином здійснене повідомлення про судове засідання в таке не прибули, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 10.09.2026 скаржник через оператора поштового зв`язку направив до НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, яка отримана 15.09.2026, відтак останнім днем строку можливого подання скарги (який відраховується з дня, наступного за днем спливу встановленого КПК 24-годинного строку) було 26.09.2026, тому формально не пропущено визначений КПК строк на подання скарги.

3.4. Норми щодо підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із частиною 1 статті 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

3.5. Скаржник у заяві до НАБУ і скарзі вважав наявними ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 376, 364 КК за фактами «попередню змову пана Дашутина і службових осіб СБУ з пані Мудрою, які є службовими особами, у розумінні приписів КПК щодо зловживання службовим становищем з метою незаконного втручання в діяльність Суду та суддів, перешкоджання відправлення правосуддя та захисту конституційних прав громадян України» та «оприлюднені НАБУ відомості щодо операції «Феміда» переконливо свідчать про неможливість виділення відповідних матеріалів в окреме провадження і розслідування таких дій слідчими органів Національної поліції через загрозу витоку інформації досудового розслідування та дискредитації розслідування. Так, на оприлюднених НАБУ записах розмов особи, щодо яких ведеться розслідування, вихваляються можливістю вільного отримання інформації з Національної поліції та СБУ. У той же час, ці особи скаржаться на неможливість отримання відповідної інформації з НАБУ».

Кримінальні правопорушення, передбачені статтею 376 КК, не належать до підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, що виключає можливість судового контролю щодо таких слідчими суддями ВАКС, однак кримінальні правопорушення, передбачені статтею 364 КК формально належать до корупційних кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ та предметно підсудних ВАКС.

Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК, передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Об`єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об`єкт - охоронювані законом права, свободи та інтереси осіб. Об`єктивна сторона включає три обов`язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (частина 1) або тяжких наслідків (частина 2); (3) причинний зв`язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб`єктом є службова особа. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел і спеціальну мету - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. У той же час у статті 364 КК вчиненням службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень. Склад цього злочину є матеріальним, тому за відсутності хоча б одного елементу (наприклад, якщо діяння вчинено, але істотна шкода не настала), притягнути особу до кримінальної відповідальності за статтею 364 КК неможливо.

3.6. Аналіз змісту скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що скаржник не навів реальних ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, які дали б підстави виснувати про його наявність, окрім суб`єктивних припущень, що само по собі аж ніяк не свідчить про вчинення злочину.

Тобто скаржник стверджував про вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Ба більше, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення, враховуючи, що ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї. Тому безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Також зі змісту скарги і заяви не вбачається ознак предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, оскільки можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування.

Статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення таких кримінальних правопорушень конкретного розміру завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), БЕБУ (розмір предмета або завданої шкоди 1000-5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.

Відтак розмір завданої шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 364 КК, для підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС у 2026 році повинен становити не менше 16 640 000 грн. (3328 грн. х 5000), проте скаржник у заяві і скарзі не навів жодного такого розміру завданої шкоди.

Окрім того, факт здійснення НАБУ досудового розслідування у кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026 зокрема щодо «обставин зловживання службовим становищем з метою незаконного втручання в діяльність Суду та суддів, перешкоджання відправлення правосуддя та захисту конституційних прав громадян України», про що відомо скаржнику, сам по собі свідчить про неспроможність скарги, враховуючи, що КПК не передбачає обов`язку щодо неодноразового внесення до ЄРДР відомостей за одними і тими обставинами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».

Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

3.7. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

З огляду на те, що скаржником не доведено обов`язок НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок бездіяльність, в задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 28.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________