Справа № 991/1999/26

Провадження 1-кп/991/29/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 52025000000000092 від 20.02.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказаний обвинувальний акт.

03.09.2026 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.09.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

11.09.2026 задоволено клопотання ОСОБА_9 про колегіальний розгляд кримінального провадження та ухвалою суду постановлено здійснювати розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів.

В цей же день протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

13.10.2026 на електронну пошту суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, а саме зменшити розмір застави з 36 336 000 грн до 998 400 грн.

Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 зазначила, що обставини, які враховувалися під час визначення її розміру, істотно змінилися, а ризики, передбачені статтею 177 КПК України, з плином часу зменшилися або втратили свою актуальність. Крім того просила взяти до увагу позицію заставодавця, щодо зменшення розміру застави, яка була викладена у клопотанні від 24.09.2026 адресованому Вищому антикорупційному суду.

На обґрунтування своєї позиції захисник ОСОБА_8 навела такі доводи:

- обвинувачений ОСОБА_6 протягом досудового розслідування та судового розгляду демонструє належну процесуальну поведінку, сумлінно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки та не вчиняв дій, спрямованих на ухилення від правосуддя, затягування судового розгляду чи перешкоджання кримінальному провадженню. ОСОБА_6 систематично з`являється на всі судові засідання, бере активну участь у процесуальних діях та сприяє встановленню об`єктивної істини у справі. При цьому подані під час досудового розслідування клопотання про зменшення розміру застави частково задовольнялися, що, на переконання сторони захисту, не вплинуло негативно на процесуальну поведінку обвинуваченого. Відсутність установлених фактів порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків, незважаючи на тривалість кримінального провадження та складність його розгляду;

- обвинувачений має постійне місце проживання в Київській області, яке не змінювалося протягом досудового розслідування та судового розгляду;

- наявність в обвинуваченого міцних сімейних і соціальних зв`язків. Зокрема, він є багатодітним батьком, несе відповідальність за утримання та виховання чотирьох дітей, а також підтримує сімейні відносини з близькими родичами;

- обвинувачений ОСОБА_6 бере активну участь у законодавчій діяльності, є членом низки комітетів, має міцні соціальні зв`язки та ділову репутацію. Cуспільне становище обвинуваченого, його професійна діяльність і репутація є додатковими обставинами, які свідчать про відсутність наміру ухилятися від правосуддя та не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки;

- протягом досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_6 з`являвся на необхідні процесуальні дії, виконував покладені на нього обов`язки та регулярно брав участь у судових засіданнях. Ні сторона обвинувачення, ні суд не висловлювали претензій щодо неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, його неявки чи порушення порядку судового розгляду. В матеріалах кримінального провадження відсутні належно зафіксовані факти спроб обвинуваченого ухилитися від суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню;

- відсутність ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України. Сторона обвинувачення не навела конкретних обставин, які б свідчили про реальну можливість незаконного впливу обвинуваченого на учасників кримінального провадження. Припущення про можливість такого впливу не можуть самі по собі бути достатньою підставою для висновку про існування відповідного ризику;

- на момент подання клопотання про зменшення застави досудове розслідування завершено, необхідні докази зібрано, а свідків, експертів і спеціалістів залучено до кримінального провадження. На переконання захисту, це істотно зменшує можливості обвинуваченого впливати на хід кримінального провадження. Ухвалою ВАКС від 08.04.2025, відмовлено в задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо заборони спілкування обвинуваченого ОСОБА_6 з певними особами, це є підтвердженням відсутності фактичних підстав вважати ризик незаконного впливу доведеним;

- ризик переховування ОСОБА_6 від суду не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення та можливим покаранням. ОСОБА_6 має постійне місце проживання, міцні соціальні та сімейні зв`язки, належно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки та протягом тривалого часу бере участь у судових засіданнях. Обвинувачений ОСОБА_6 протягом тривалого часу перебуває під дією запобіжного заходу, однак фактів його ухилення від суду або порушення встановлених обов`язків не встановлено;

- з моменту застосування запобіжного заходу минув значний проміжок часу, а кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. Тривалість перебування обвинуваченого під дією запобіжного заходу, його належна процесуальна поведінка та відсутність установлених порушень свідчать про поступове зменшення ризиків, які первісно обґрунтовували необхідність застосування застави у визначеному розмірі. Ризики не можуть вважатися незмінними протягом усього кримінального провадження, а їх існування має оцінюватися з урахуванням актуальних обставин на момент розгляду відповідного клопотання;

- сторона обвинувачення не навела нових конкретних обставин, які б свідчили про збільшення ризиків або необхідність збереження застави в раніше визначеному розмірі. Самі по собі посилання на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, можливість призначення суворого покарання та припущення про ймовірність неналежної процесуальної поведінки не є достатніми для обґрунтування подальшого застосування застави в такому розмірі. На момент розгляду клопотання ризики, які були враховані під час визначення розміру застави, істотно зменшилися, а нових обставин, які б свідчили про необхідність збереження попереднього розміру застави, не встановлено;

- на майно ОСОБА_6 накладено арешт, що обмежує можливість вільно розпоряджатися належними йому активами. Тривале застосування застави у значному розмірі створює надмірний фінансовий тягар для обвинуваченого та його сім`ї, зокрема з огляду на необхідність утримання дітей і забезпечення повсякденних потреб родини;

- заставу було внесено юридичною особою - ТОВ «Перша Подільська енергетична компанія», яка не є обвинуваченою у кримінальному провадженні, а є третьою особою, тому тривале утримання значної суми коштів як застави створює надмірне майнове навантаження на заставодавця;

- застава має забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а її розмір повинен відповідати встановленим ризикам і реальним майновим можливостям особи. Визначений раніше розмір застави в сумі 36 336 000 грн є надмірним з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, зменшення актуальності ризиків, тривалість застосування запобіжного заходу та його майновий стан. Застава не повинна встановлюватися в розмірі, який не відповідає реальним майновим можливостям обвинуваченого, а її визначення має враховувати необхідність забезпечення балансу між належною процесуальною поведінкою особи та дотриманням її майнових прав. Збереження застави в розмірі 36 336 000 грн є надмірним та не відповідає актуальним потребам кримінального провадження. Зменшення розміру застави до 998 400 грн, відповідає наведеному розрахунку з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків. Такий розмір застави забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, водночас дозволить уникнути надмірного обмеження його майнових прав та прав заставодавця.

15.10.2026 на електронну адресу суду надійшли письмові заперечення прокурора ОСОБА_5 на клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 .

В обгрунтування своїх заперечень прокурор зазначив наступне:

1) ОСОБА_6 інкримінується організація заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 141 606 360,27 грн, вчиненого повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах. Інкриміноване кримінальне правопорушення належить до категорії особливо тяжких та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна;

2) завершення досудового розслідування 03.03.2025, направлення обвинувального акта до суду 04.03.2026 та сплив часу з моменту застосування запобіжного заходу не свідчать про зменшення встановлених ризиків. Зазначає, що сторона захисту не навела нових обставин, які виникли після постановлення ухвали від 29.07.2025 та свідчили б про зменшення ризиків або зміну майнового стану обвинуваченого. Натомість наближення перспективи призначення покарання, на думку прокурора, актуалізує ризик переховування від суду;

3) ризик переховування обвинуваченого підтверджується тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, суворістю можливого покарання, статусом народного депутата України та можливістю виїзду за кордон у службові відрядження. Також посилається на наявність соціальних зв`язків за межами України, зокрема постійне проживання сина обвинуваченого за кордоном, та на матеріали НСРД, які, на думку сторони обвинувачення, свідчать про можливість використання виїзду за кордон для ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначає, що відповідний ризик неодноразово визнавався доведеним слідчими суддями ВАКС та Апеляційною палатою ВАКС ;

4) ризик незаконного впливу на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження неодноразово встановлювався судами ВАКС та Апеляційною палатою ВАКС, зокрема й після завершення досудового розслідування. Зазначає, що судовий розгляд триває, а показання свідків мають бути безпосередньо досліджені судом. При цьому сторона захисту обізнана з анкетними та контактними даними свідків. Матеріали НСРД містять дані щодо можливих спроб впливу на експертів, контролю за проведенням експертиз та пошуку осіб, які могли вплинути на їх призначення. Відсутність заборони на спілкування з окремими особами не свідчить про нівелювання ризику, оскільки незаконний вплив може здійснюватися різними способами;

5) доводи сторони захисту щодо бездоганної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 не відповідають дійсності. Також, ухвалою слідчого судді ВАКС від 14.02.2025, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 28.02.2025, запобіжний захід у вигляді застави було змінено на тримання під вартою, зокрема через невнесення застави у визначеному судом розмірі. Належна поведінка обвинуваченого після звільнення з-під варти 29.08.2025 є наслідком застосування запобіжного заходу, а не доказом зменшення ризиків;

6) доводи захисту про наявність міцних соціальних зв`язків є необґрунтованими. Обвинувачений розлучений, проживає зі співмешканкою без офіційного оформлення шлюбу, а його син постійно перебуває за межами України. Надані свідоцтва про народження дітей підтверджують лише факт батьківства, однак не доводять спільного проживання чи перебування дітей на утриманні обвинуваченого. Сімейний стан, місце проживання та статус народного депутата вже досліджувалися судами й не є новими обставинами;

7) доводи захисту про те, що арешт накладено на все майно обвинуваченого не відповідають дійсності, оскільки було арештовано лише частину нерухомого майна, зокрема житловий будинок із земельною ділянкою у смт Гостомель та квартиру в м. Одесі, орієнтовною вартістю близько 40 млн грн. При цьому місцезнаходження частини рухомого майна та готівкових коштів не встановлено. Також посилається на скасування арешту часток у статутних капіталах окремих товариств, які, фактично належать обвинуваченому, хоча зареєстровані на іншу особу. Арешт майна не замінює заставу, оскільки має інше правове призначення, тоді як перспектива втрати внесеної застави є стимулом до належної процесуальної поведінки;

8) з часу останнього розгляду питання про запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , майновий стан його не змінився, а сторона захисту не надала доказів протилежного. Наявність у фактичному володінні ОСОБА_6 нерухомості орієнтовною вартістю близько 40 млн грн, трьох транспортних засобів вартістю близько 7 млн грн, грошових коштів у доларах США, євро та гривнях, семи наручних годинників Breguet орієнтовною вартістю 3,5 млн грн, колекцій картин, ікон та антикварних виробів, а також корпоративних прав у групі підприємств «Укркабель» і ТОВ «Будінформ». Загальну вартість майна та грошових коштів становить щонайменше у 160 млн грн, не враховуючи окремих корпоративних прав. Також звертає увагу на невідповідність офіційних доходів обвинуваченого вартості фактично наявних у нього активів;

9) чинний розмір застави у сумі 36 336 000 грн є співмірним із майновим станом обвинуваченого та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Зазначає, що цей розмір становить близько 23 % мінімально встановленої стороною обвинувачення вартості майна обвинуваченого, яка оцінюється у 160 млн грн. Натомість запропонована захистом застава у розмірі 998 400 грн становить менше ніж 1 % від зазначеної суми та є більш ніж у 36 разів меншою за задекларовані грошові кошти обвинуваченого та його співмешканки. На думку прокурора, така сума не матиме належного стримувального ефекту;

10) розмір застави зменшувався чотири рази - зі 100 000 000 грн до 36 336 000 грн, тобто загалом на 63 664 000 грн. Під час попередніх судових розглядів майновий стан обвинуваченого та наявні ризики вже були детально досліджені, а сторона захисту не навела нових обставин, які б обґрунтовували подальше зменшення застави;

11) доводи захисту про неспівмірність застави з майновими інтересами заставодавця необґрунтовані. ТОВ «Перша Подільська енергетична компанія» добровільно взяло на себе відповідні ризики, а КПК України не вимагає внесення застави виключно самим обвинуваченим. Розмір застави має визначатися з урахуванням майнового стану обвинуваченого, його активів і реальних фінансових можливостей, а не лише майнового стану заставодавця;

12) посилання захисту на розміри застави, визначені іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні є безпідставними, оскільки роль обвинуваченого, якому інкримінується організація кримінального правопорушення, відрізняється від ролі інших осіб, яким інкриміновано пособництво або безпосереднє вчинення кримінального правопорушення. Жодних відомостей про майновий стан та ризики щодо інших обвинувачених захисник не наводить;

13) шаблонний характер клопотання захисника ОСОБА_8 та наявність у ньому суттєвих неточностей, зокрема щодо дати виділення кримінального провадження, посилань на ризики, передбачені ст. 171 КПК України, повторення доводів щодо ризику незаконного впливу та невідповідності суми застави, зазначеної цифрами, її словесному написанню.

14) ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, нових обставин, які б свідчили про їх зменшення або зміну майнового стану обвинуваченого, стороною захисту не наведено, а чинний розмір застави є обґрунтованим, співмірним та здатним забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 підтримала раніше подане клопотання про зміну запобіжного заходу з наведених у ньому підстав. Зазначила, що доводи зазначені у запереченнях прокурора на клопотання про зменшення розміру застави не відповідають дійсності. При вирішенні клопотання сторони захисту просила врахувати рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 у якому сформовано висновок про визначення застави та чіткого роз`яснення її сутності і призначення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав заявлене клопотання захисника ОСОБА_8 , просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Зазначив, що обставини змінилися і ризики, які існували на початку досудового розслідування зменшилися. Крім того просив звернути увагу суду на недопустимість заперечень прокурора та долучених до них документів.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене адвокатом ОСОБА_8 клопотання та просив його задовольнити. Додатково вказав, що зазначений розмір застави є непомірним. Зазначив про критичне фінансове становище заставодавця. Крім того, просив звернути увагу суду на те, що обставини зазначені у поданих запереченнях прокурора ОСОБА_5 на клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави не відповідають дійсності.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні з підстав наведених у письмових запереченнях. Зазначив, що стороною захисту не наведено нових обставин, які б стали підставою для зміни запобіжного заходу.

Заслухавши думку сторін та дослідивши подане клопотання захисника ОСОБА_8 , наявний обсяг відомостей, який був повідомлений учасниками та міститься у розпорядженні суду на цій стадії судового провадження, у тому числі, встановлені в ході розгляду клопотання обставини - обсяг, тяжкість та характер кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжний захід, в тому числі застава.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. За наведених обставин підставою для зміни запобіжного заходу може стати наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею/судом при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Також, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити й інші обставини.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, на сторону захисту покладається обв`язок, долучити матеріали, якими обґрунтовується доводи клопотання про зміну запобіжного заходу.

Підставами для звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно в межах доводів цього клопотання: 1) розкрити питання існування обставин, про які не було відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, 2) та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.

Враховуючи зміст ч. 7 ст. 194, ч. 4 ст. 199, ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу, строку дії обов`язків, зміну запобіжного заходу, скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або зміну способу їх виконання розглядаються згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України. Означеною нормою передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд має дослідити та встановити такі обставини: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Частиною 2 даної статті встановлено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України).

Враховуючи доводи, якими обґрунтовано клопотання, суд має встановити існування на час розгляду клопотання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; а також чи є обставини, зазначені захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_8 , підставою для зміни запобіжного заходу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відмовлено та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 000,00 грн (сто мільйонів гривень), з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.02.2025 частково задоволено клопотання детектива Другого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене виконувачем обов`язки Генерального прокурора та змінено застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 у справі № 991/413/25 запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_6 , у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 14.04.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування. Визначено заставу у розмірі 100 000 000,00 грн (сто мільйонів) грн.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.04.2025 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та продовжено строки тримання під вартою ОСОБА_6 до 06.06.2025 включно. Визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 75 700 000 (сімдесят п`ять мільйонів сімсот тисяч) грн.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.05.2025 клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено частково. Залишено без змін підозрюваному, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.06.2025 включно. Змінено визначений підозрюваному, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 75 700 000 (сімдесят п`ять мільйонів сімсот тисяч) гривень, на альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 23 000 (двадцять три тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 69 644 000 (шістдесят дев`ять мільйонів шістсот сорок чотири тисячі) грн.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.06.2025 задоволено частково клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 . Продовжено до 31.07.2025 включно строк тримання під вартою. Визначено підозрюваному ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у сумі 60 560 000 (шістдесят мільйонів п`ятсот шістдесят тисяч) грн.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29.07.2025 задоволено частково клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та продовжено до 26.09.2025 включно строк тримання під вартою. Визначено підозрюваному ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 36 336 000 (тридцять шість мільйонів триста тридцять шість тисяч) грн.

13.02.2026 за ОСОБА_6 внесено заставу у сумі 6 000 000 грн; 24.04.2025 за ОСОБА_6 внесено заставу у розмірі 14 000 000 грн; 29.08.2025 за ОСОБА_6 внесено заставу у розмірі 16 336 000 грн, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у відповідному розмірі з одночасним покладенням на нього вищеназваних обов`язків.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.09.2025 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці до 24 листопада 2025 року включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.11.2025 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці до 18.01.2026 включно.

Також Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2026 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці до 15.03.2026 включно.

У цій ухвалі слідчий суддя констатував збереження ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та / або суду, впливу на свідків та інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.

Надалі ОСОБА_6 обов`язки не продовжувались.

Таким чином, на момент вирішення колегією суддів клопотання сторони захисту щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави.

Так, при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу суд керувався наявністю двох ризиків, а саме:

- ризик переховування від суду;

- ризик впливу на свідків та експерта, іншого підозрюваного.

Оцінивши вищевказані аргументи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 суд зазначає наступне.

Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею/судом під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у випадку порушення обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та застерігає від будь-яких процесуальних порушень. Зважаючи на вказане, на переконання Суду, належна процесуальна поведінка ОСОБА_6 , за умови застосування до нього запобіжного заходу, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу. Втім, зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Окрім цього, застава в розмірі 36 336 000 грн у цьому кримінальному провадженні не є непомірною та не становить фінансовий тягар безпосередньо для обвинуваченого та його сім`ї, оскільки в повному обсязі застава внесена третьою особою.

Крім того, суд наголошує, що судом уже було детально та всебічно досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, пов`язані з майновим станом обвинуваченого, та надано їм належну правову оцінку. Наразі сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_6 не надала суду жодних нових, істотних та переконливих доказів, які б свідчили про погіршення його фінансового становища чи виникнення інших об`єктивних обставин, що вимагали б зміни (зменшення) раніше визначеного розміру застави після ухвалення попереднього рішення.

Крім цього, Суд відхиляє доводи захисника щодо необхідності зменшення застави через те, що тривале утримання значної суми коштів як застави створює надмірне майнове навантаження на заставодавця (ТОВ «Перша Подільська енергетична компанія»), з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із змісту наведених положень вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком. Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі.

Погоджуючись внести заставу, заставодавець самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави. При цьому заставодавець усвідомлює або принаймні має усвідомлювати, що по-перше, ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України), по-друге, існує ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави (ч. 8 ст. 182 КПК України). З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.

Зрештою, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково лише у випадках, передбачених КПК України, до яких скрутне матеріальне становище обвинуваченого та/або заставодавців не відноситься.

Підсумовуючи, Суд наголошує, що прийняття рішення про зміну запобіжного заходу чи зменшення розміру застави, у контексті обставин, які мають враховуватися при прийнятті рішення про зміну запобіжного заходу, не може обумовлюватися виникненням у заставодавців потреби у поверненні внесених ними коштів.

Крім цього, Суд звертає увагу, що з моменту обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 розмір застави вже був неодноразово зменшений, а раніше покладені на ОСОБА_6 обов`язки у подальшому не продовжувались.

Таким чином у даному випадку при поступовому послабленні правомірного обмеження прав обвинуваченого за рахунок застосованої до нього застави у відповідному розмірі здійснюється забезпечення його належної процесуальної поведінки. При цьому, як попередньо було встановлено Судом, застосований запобіжний захід є дієвим та в достатній мірі застерігає обвинуваченого від процесуальних порушень.

У контексті твердження сторони захисту про відсутність ризиків колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке. Як попередньо зазначалося, відповідно до змісту попередніх ухвал Вищого антикорупційного суду встановлена наявність ризику, зокрема, того, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду. На переконання колегії суддів, хоча наведений ризик і зменшився у порівнянні з часом ухвалення вищенаведеного процесуального рішення, втім не втратив своєї актуальності в повній мірі. Разом з цим, ризик впливу на свідків актуалізується на стадії судового розгляду, коли відбувається допит свідків сторони обвинувачення.

Суд вважає обґрунтованим існування ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з наступних підстав.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, колегія суддів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише свідченнями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

До того ж, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 95 КПК України допит експерта є одним із процесуальних джерел доказів, існує ризик незаконного впливу на експертів з метою надання ними заздалегідь узгоджених свідчень на користь обвинуваченого.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.

І хоча колегія суддів враховує поступове зменшення ризиків з плином часу, втім на момент розгляду цього клопотання ці ризики не досягли того ступеню, який би свідчив про необхідність зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру визначеної йому застави.

Інші аргументи сторони захисту не можуть бути переконливою підставою для зміни розміру застави і повернення коштів, внесених заставодавцем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, а ризики ще не зменшилися на стільки, щоб дати змогу пом`якшити застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу.

Керуючись статтями 176-178, 194, 201, 315, 369, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 52025000000000092 від 20.02.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 21.10.2026 о 09-30.

Головуючий суддя ОСОБА_11

Судді ОСОБА_12

ОСОБА_13