Справа № 236/443/18

1-кп/991/118/19

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - ОСОБА_1 ,

судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,

учасники кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

обвинувачений - ОСОБА_6 ,

захисники - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про здійснення приводу свідка у кримінальному провадженні № 42017000000000758 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осикове Білокуракинського району Луганської області,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК,

в с т а н о в и в:

1.Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заявив клопотання про здійснення приводу свідка ОСОБА_11 .

2.Клопотання захисник обґрунтовує тим, що з метою проведення допиту заявленого стороною обвинувачення свідка на стадії судового розгляду неодноразово здійснювався судовий виклик свідка ОСОБА_11 , у тому числі на 03.09.2026, 28.09.2026, 09.10.2026, 16.10.2026. Однак зазначений свідок жодного разу не з`явився до суду. Поряд з цим, повідомлені свідком відомості щодо перебування останнього на бойових завданнях у дні проведення судових засідань не підтверджені доказами.

3.За таких обставин, захисник вважає, що свідок, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, не з`явився до суду без поважних причин.

4.Отже, з огляду на необхідність допиту свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, захисник ОСОБА_7 просив здійснити привід вказаного свідка на наступне судове засідання.

5.Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні поклався на розсуд суду щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про привід свідка ОСОБА_11 .

6.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника, посилаючись на те, що згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України військові не можуть перебувати постійно в зоні бойових дій, визначається певний термін на проведення бойових завдань, а тому свідок має змогу брати участь у судовому засіданні.

7.Захисник ОСОБА_9 підтримав клопотання захисника ОСОБА_7 , посилаючись на те, що саме ухвала про здійснення приводу свідка буде підставою для того, щоб Військова служба правопорядку в рамках виконання цієї ухвали змогла забезпечити участь свідка в судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції.

8.Прокурор у судовому засіданні щодо здійснення приводу свідка ОСОБА_11 поклалась на розсуд суду. Також зазначила, що з огляду на те, що свідок сам повідомив по телефону, що не може взяти участь в судовому засіданні через здійснення бойових завдань, такий свідок вважається належним чином повідомленим про дату судового засідання.

9.Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання захисника про здійснення приводу свідка підлягає задоволенню, з огляду на таке.

10.Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

11. Статтею 66 КПК регламентовано права та обов`язки свідка, зокрема згідно з п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК свідок зобов`язаний прибути за викликом до суду.

12. Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу (ч. 1 ст. 327 КПК).

13. Як передбачено ч. 1 ст. 135 КПК, особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

14. Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

15. З матеріалів кримінального провадження встановлено, що свідок ОСОБА_11 був викликаний в судові засідання, призначені на 03.09.2026, 28.09.2026, 09.10.2026, 16.10.2026, належним чином, шляхом направлення повісток про виклик за адресою місця проживання, до ІНФОРМАЦІЯ_3 та здійснення виклику по телефону.

16. У листі від 09.10.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що ОСОБА_11 з 23 жовтня 2025 року відряджений до військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу в теперішній час. Повістку про виклик ОСОБА_11 в судове засідання засобами СЕДО 08.10.2026 направлено до військової частини НОМЕР_1 за вих.№837/4963.

17.Окрім того, відповідно до телефонограми від 30.09.2026 під час здійснення секретарем судового засідання виклику по телефону свідка ОСОБА_11 в судове засідання, призначене на 09.10.2026, останній повідомив про те, що він проходить військову службу, у зв`язку з чим не надав остаточної відповіді щодо можливості прибути в судове засідання.

18.Також відповідно до телефонограми від 14.10.2026 свідок ОСОБА_11 за допомогою застосунку WhatsApp був викликаний в судове засідання, призначене на 16.10.2026.

19. Отже, матеріали кримінального провадження містять відомості щодо обізнаності свідка про його виклик до суду.

20. Також під час виклику по телефону свідок зазначив, що не може взяти участь у судових засіданнях, оскільки виконує бойові завдання в зоні бойових дій, однак доказів на підтвердження таких відомостей суду надано не було.

21. Отже, жодних належних доказів, поважності причин неприбуття свідка у судові засідання до суду не надходило, а передбачених ст. 138 КПК обставин, які об`єктивно унеможливлювали б його участь у судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції, судом не встановлено.

22.З огляду на зазначене, суд вважає, що свідок ОСОБА_11 , не з`явившись у судові засідання без поважних причин, не виконав свій обов`язок, визначений положеннями п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК, хоча був викликаний до суду належним чином.

23. Виходячи з положень ч. 2 ст. 139 КПК, якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до нього може бути застосовано привід.

24. Згідно з ч. 3 ст. 139 КПК за злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.

25. Згідно з ч. 1, 2 ст. 140 КПК привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Під час судового провадження рішення про здійснення приводу приймається судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.

26. Відповідно до ч. 3 ст. 140 КПК привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки.

27. Відповідно до ч. 3 ст. 142 КПК суд, встановивши, що особа, яка зобов`'язана з`'явитися на виклик суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з`'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

28. Судом встановлено, що свідок ОСОБА_11 викликався до суду належним чином, проте жодного разу в судові засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, своєчасно та належним чином, про що свідчать телефонограми, роздруківка про отримання повідомлення про виклик, лист від 09.10.2026.

29. Водночас повідомлені свідком відомості щодо здійснення бойових завдань в дати, коли були призначені судові засідання, підлягають підтвердженню відповідними розпорядженнями, наказами тощо.

30. На переконання суду, поведінка свідка, яка виразилася в неодноразових неявках на виклик суду, свідчить про те, що він не має наміру добровільно з`явитися в судове засідання.

31. Така неявка свідка до суду протягом кількох судових засідань перешкоджає розгляду справи протягом розумного строку, у зв`язку з чим, з метою забезпечення його явки в судове засідання, на переконання суду до свідка ОСОБА_11 необхідно застосувати привід, як захід покликаний забезпечити дієвість кримінального провадження.

32.Окрім наведеного, суд вважає задоволення клопотання сторони захисту доцільним і необхідним з огляду на таке.

33. Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Отже, без допиту свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні відомості, які йому можуть бути відомі, не можуть бути використані судом, що зачіпає інтереси як сторони обвинувачення, так і сторони захисту та перешкоджає всебічному з`ясуванню обставин кримінального провадження.

34.Проходження свідком військової служби, у тому числі в умовах воєнного стану, не звільняє його від процесуального обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК. Перелік осіб, до яких не може бути застосовано привід, визначений ч. 3 ст. 140 КПК, є вичерпним і військовослужбовців не охоплює. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про належність свідка ОСОБА_11 до жодної з категорій осіб, зазначених у цій нормі.

35.Суд не заперечує, що виконання військовослужбовцем бойових завдань в умовах збройної агресії проти України може за певних обставин становити поважну причину неприбуття за викликом у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 138 КПК (обставини непереборної сили, зокрема військові події). Водночас така причина має бути об`єктивно підтверджена і стосуватися конкретних дат, на які свідка викликано. Жодного документа (витягу з наказу, бойового розпорядження, довідки командира військової частини тощо) на підтвердження виконання свідком бойових завдань саме 03.09.2026, 28.09.2026, 09.10.2026 та 16.10.2026 до суду не надійшло. Лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.10.2026 підтверджує лише факт проходження свідком служби у військовій частині НОМЕР_1 , а не його безперервне перебування в районі ведення бойових дій. Повістку про виклик 08.10.2026 направлено безпосередньо до військової частини засобами СЕДО, однак повідомлення командування про неможливість прибуття свідка з об`єктивних причин матеріали кримінального провадження не містять.

36.Суд також враховує доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо наказу Головнокомандувача Збройних Сил України, яким визначено обмежений строк безпосереднього перебування військовослужбовців на позиціях. Згідно з офіційно оприлюдненою 30.04.2026 Головнокомандувачем Збройних Сил України інформацією, цим наказом встановлено обов`язкову ротацію особового складу, що виконує завдання на передньому краї, зі строком перебування на позиціях не більше двох місяців, а військовослужбовці, які повертаються з позицій, проходять медичний огляд і забезпечуються часом на відновлення. Наведені доводи прокурором не спростовано. Отже, виконання бойових завдань безпосередньо в зоні бойових дій не має безперервного характеру, а свідок, який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 з 23.10.2025, тобто майже рік, об`єктивно мав періоди, у які за погодженням із командуванням міг прибути до суду або взяти участь у судовому засіданні дистанційно. Крім того, законодавство, зокрема ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачає право військовослужбовців на відпустки і в період дії воєнного стану.

37.Відповідно до ст. 336 КПК судове провадження може здійснюватися в режимі відеоконференції, зокрема у разі неможливості безпосередньої участі особи в судовому провадженні з поважних причин та з метою забезпечення оперативності судового провадження. Свідок, посилаючись на виконання бойових завдань, не звертався до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та не повідомляв про дати, коли його участь була б можливою, що свідчить про відсутність з його боку дій, спрямованих на виконання процесуального обов`язку.

38.Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань у 2017 році і тривалий час перебуває на розгляді в суді, тому подальше відкладення судового розгляду через неявку свідка суперечитиме вимогам ст. 28 КПК та пункту 1 статті 6 Конвенції.

39.Застосування приводу є пропорційним заходом: з огляду на неодноразові неявки свідка менш обтяжливий захід у вигляді грошового стягнення (ч. 1 ст. 139 КПК) не забезпечить його прибуття до суду, тоді як привід полягає лише в короткочасному супроводженні особи до місця виклику, а будь-яке обмеження свободи пересування під час його здійснення допускається лише в межах, необхідних для негайного доставлення особи (ч. 3 ст. 143 КПК). У разі ж наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють здійснення приводу, особа, яка виконує ухвалу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання (ч. 4 ст. 143 КПК).

40.Частиною 1 ст. 143 КПК передбачено, що виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам Національного антикорупційного бюро України.

41.Отже, суд вважає доцільним доручити здійснення приводу детективам Національного антикорупційного бюро України, оскільки саме цим органом завершувалося досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Керуючись положеннями ст. 7, 9, 22, 23, 28, 65, 66, 95, 135, 139, 138-140, 142, 143, 327, 336, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про здійснення приводу свідка задовольнити.

Здійснити привід свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в судове засідання, яке відбудеться о 14 год 00 хв 22 жовтня 2026 року.

Здійснення приводу доручити детективам Національного антикорупційного бюро України.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Копію ухвали негайно направити для виконання Національному антикорупційному бюро України для організації виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3