Ухвала 

05 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 991/10365/24

провадження № 51-2059км25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: 

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 червня 2026 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про роз`яснення ухвал Вищого антикорупційного суду від 20 серпня 2025 року, 06 березня 2026 року та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 10 лютого 2026 року.

Не погодившись із указаним рішенням ОСОБА_5 подав на нього апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 червня 2026 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 повернуто.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржене судове рішення та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена незаконним складом суду, оскільки його заяву про відвід не розглянули і таким чином, на його думку, порушили право на розгляд справи неупередженим і незалежним судом.

Крім цього вважає, що висновки про невиконання вимог ухвали судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 травня 2026 року, якою його апеляційну скаргу залишено без руху, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, на переконання скаржника, він вчинив усі необхідні процесуальні дії у встановлений строк і пред`явив докази вручення копій апеляційної скарги учасниками, тоді як суддя апеляційного суду надав цим обставинам викривлену оцінку і через надмірний формалізм обмежив його право на доступ до суду.

Позиції інших учасників судового провадження

Особи, які беруть участь у касаційному провадженні, не з`явилися в судове засідання.

Мотиви Суду

У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 окрім іншого вказує про незаконність ухвали апеляційного суду про повернення його апеляційної скарги у зв`язку із невирішеною заявою про відвід про усьому складу суду.

Верховний Суд, розглядаючи касаційні скарги на рішення у провадженнях про повернення апеляційних скарг чи про відмову у відкритті апеляційного провадження, сформував практику, відповідно до якої суддя-доповідач апеляційного суду, постановляючи відповідне рішення, повинен вирішити на цьому етапі питання про відвід. В протилежному випадку, залишення без уваги такої заяви є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування оскаржуваного судового рішення.

До таких висновків, до прикладу, Верховний Суд дійшов, зокрема, в постановах колегії суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року (справа № 487/1838/19, провадження № 51-6170км19), 27 травня 2020 року (справа № 487/4591/19 провадження № 51-5214км19), 12 березня 2020 року (справа № 487/4595/19, провадження № 51-5327км19).

Колегія суддів вважає, що сформована практика Верховного Суду стосовно окресленого питання не узгоджується із порядком, який передбачено КПК України. 

За приписами ч. 4 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, при цьому кількість суддів має бути непарною.

Відповідно до ч. 11 ст. 31 КПК України суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження (у тому числі й матеріалів провадження за скаргою) визначається у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Положення ст. 398 КПК України визначають, що апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Крім цього, згідно із ст. 399 КПК України суддя-доповідач може прийняти рішення про залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмовити у відкритті провадження.

Після відкриття провадження (ст. 401 КПК України) суддя-доповідач протягом десяти днів проводить підготовку до апеляційного розгляду після чого постановляє ухвалу про закінчення підготовки.

У цій справі 05 травня 2026 року обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2026 року. 11 травня 2026 року визначено склад колегії суддів для розгляду цього провадження: головуючий-суддя ОСОБА_6 та судді ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

Ухвалою головуючого-судді АП ВАКС від 13 травня 2026 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишено без руху.

27 травня 2026 року ОСОБА_5 подав до апеляційного суду заяву про відвід колегії суддів у повному складі і процесуальні документи на виконання вимог ухвали судді АП ВАКС про залишення його апеляційної скарги без руху.

Виконуючи приписи статей 398-399 КПК України, прийшовши до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 не усунув недоліки, зазначені в ухвалі АП ВАКС від 13 травня 2026 року, головуючий-суддя ОСОБА_6 прийняв рішення повернути апеляційну скаргу. При цьому, останній не вирішив питання про заявлений відвід складу суду.

Якщо стороною кримінального провадження чи учасником судового провадження заявлено відвід складу суду, то у такому випадку суд має чітко дотримуватись вимог § 6 глави 3 КПК України, яка регламентує поняття відводу, підстави та порядок його вирішення.

Згідно із ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Аналіз наведених положень кримінального процесуального закону свідчить про те, що заява про відвід може бути розглянута лише під час судового засідання із заслуховуванням думки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а питання про відвід вирішується колегіально судом, який розглядає справу, в нарадчій кімнаті.

Якщо провадження за апеляційною скаргою не розпочато, то заява про відвід не може бути вирішена на цьому етапі за процедурою, що визначена КПК України.

У цьому провадженні головуючий суддя був позбавлений процесуальної можливості вирішити питання про відвід усьому складу суду на етапі перевірки відповідності апеляційної скарги вимогам КПК України. Крім цього, дане питання не могла вирішити й визначена колегія суддів, оскільки за наведеними вище положеннями процесуального закону усі процесуальні дії до початку розгляду апеляційної скарги по суті, головуючий-суддя здійснює одноособово.

Таким чином колегія суддів вважає, що сформована практика Верховного Суду стосовно окресленого питання не узгоджується із порядком, який регламентовано § 6 глави 3 КПК України. 

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Згідно з ч. 6 ст. 13 вказаного Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 434-1 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.

Враховуючи вище наведене, з метою забезпечення єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків колегії суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року (справа № 487/1838/19, провадження № 51-6170км19), 27 травня 2020 року (справа № 487/4591/19 провадження № 51-5214км19), 12 березня 2020 року (справа № 487/4595/19, провадження № 51-5327км19) та передати провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 червня 2026 року про повернення апеляційної скарги, на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду.

Керуючись статтями 433, 434, 434-1, 434-2, 441 КПК, Суд

п о с т а н о в и в:

Передати кримінальне провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 червня 2026 року про повернення апеляційної скарги на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_9 ОСОБА_2    ОСОБА_3