- Presiding judge (HACC): Kruk Ye.V.
- Judge (HACC): Bilous I.O., Kravchuk O.O.
- Secretary : Demchenko L.O.
- Lawyer : Avdiienka O.A.
- Prosecutor : Harvanko I.M.
Справа № 4910/10/19-к
Провадження1-кп/4910/1/19
У Х В А Л А
17 вересня 2019 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого Крука Є.В.,
суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,
секретар судового засідання: Демченко Л.О.,
за участю:
прокурора Гарванко І.М.
захисника Авдієнка О.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Авдієнка О.А. про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2014 р. за №32014080000000003 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
ВСТАНОВИВ:
5 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт за обвинученням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисником Авдієнком О.А. заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, у зв`язку з його невідповідністю, а також невідповідністю реєстру матеріалів досудового розслідування, вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не зазначено редакцію статті за якою пред`явлено обвинувачення, оскільки матеріальна норма, за якою було пред`явлено обвинувачення, декілька раз змінювалася, що вказує на неконкретність пред`явленого обвинувачення; в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України долучений до обвинувального акту, не зазначено таке процесуальне рішення як складання обвинувального акту, а також в реєстрі не зазначено час проведення процесуальних дій, що свідчить про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України; сам обвинувальний акт не скріплений печаткою прокуратури, що не дає підстав вважати його офіційним документом.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор заперечив проти заявленого захисником клопотання. В обґрунтування заперечень зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, є такими, які прокурор вважає встановленими, відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстави для повернення обвинувального акту відсутні. На думку прокурора, недоліки, на які посилається захисник не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору відповідно до положень КПК України.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого клопотання з огляду на наступне.
Вищим антикорупційним судом розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32014080000000003 від 09.01.2014 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, а саме: зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону № 3207 - VI від 07.04.2011).
19 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону № 3207-VI від 07.04.2011), а саме у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Підстави для повернення обвинувального акта прокурору визначені в п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32014080000000003 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України всі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення. У реєстрі матеріалів до обвинувального акта прокурором викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному, водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.
До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об`ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.
Посилання сторони захисту на неконкретність обвинувачення, а саме відсутність відомостей про час, місце та спосіб вчинення злочину, як на підставу повернення обвинувального акта прокурору, суд відкидає, оскільки в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати ті обставини, які не були нею встановлені. На думку суду формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.
Що стосується твердження про невнесення всіх необхідних відомостей в реєстр матеріалів досудового розслідування, то хоча суд і вважає, що вказаний документ має містити всі дані, вказані в ч. 2 ст. 109 КПК України, без винятку, проте неповнота такого реєстру, за умови долучення його до обвинувального акта, також не свідчить про наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, і може бути з`ясована в ході судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначені ч.4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.
Не зазначення в обвинувальному акті в розділі «Правова кваліфікація кримінального правопорушення» редакції статті Закону України про кримінальну відповідальність, за якою пред`явлено обвинувачення, само по собі не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки по-перше відповідна редакція конкретної статті зазначена на сторінці 12 обвинувального акта в розділі «Формулювання висунутого обвинувачення», а по-друге такий недолік може бути усунуто стороною обвинувачення в порядку ст.338 КПК України.
Що стосується не зазначення в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України долучений до обвинувального акту, такого процесуального рішення як складання обвинувального акта, то на думку суду, вказане не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурора, оскільки жодним чином не порушує права обвинуваченого, який не заперечує проти того, що вказана процесуальна дія дійсно була вчинена, обвинувальний висновок дійсно затверджений та підписаний прокурором, та копія обвинувального акта під розписку вручена обвинуваченому.
Відсутність гербової печатки на копії обвинувального акта, наданій захиснику та обвинуваченому, також не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки її обов`язковість не передбачена вимогами КПК України.
Так, у ч. 3 ст. 291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підписання слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта у ст. 291 КПК України не зазначено.
В ст. 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Під час розгляду клопотання захисником не наведено, якими саме вимогами закону взагалі встановлюється обов`язковість засвідчення печаткою обвинувального акта з метою надання йому статусу офіційного.
Оцінюючи доводи захисника про те, що під час направлення обвинувального акту до Вищого антикорупційного суду прокурором допущено порушення правил предметної підсудності, колегія суддів виходить з наступного.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року по справі № 4910/10/19-к (провадження № 11-п/4911/1/19), залишено без задоволення клопотання захисника Авдієнка Олексія Анатолійовича про передачу цього кримінального провадження за підсудністю з Вищого антикорупційного суду до іншого суду. Суд погоджується із висновком Апеляційної плати в названому судовому рішенні, що розгляд кримінального провадження Вищим антикорупційним судом жодним чином не погіршує становище обвинуваченого, оскільки всі суди при розгляді кримінального провадження застосовують одні і ті ж норми КК України і КПК України.
Доводи захисника про те, що обвинувальний акт не було направлено до суду одночасно з врученням його обвинуваченому, що, на думку захисника, є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, КПК України не передбачає такої підстави для повернення обвинувального акту як неодночасне направлення та вручення обвинувального акту; по-друге, як вбачається із супровідного листа прокуратури, яким обвинувальним акт був направлений до Вищого антикорупційного суду, він датований 05 вересня 2019 року, коли суд розпочав свою роботу; по-третє, захисником та обвинуваченим не зазначено, в чому саме полягає порушення прав обвинуваченого тим фактом, що обвинувальний акт був вручений 04 вересня 2019 року, а скерований до суду 05 вересня, окрім тієї підстави, що Вищий антикорупційний суд знаходиться на суттєвій відстані від місця проживання обвинуваченого, що судом не вбачається в якості порушення прав .
Колегія суддів наголошує на тому, що зі змісту п.3 ч.3 ст.314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
При розгляді клопотання судом не встановлено таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. В той же час недоліки обвинувального акту, на які вказує сторона захисту, повинні бути перевірені під час судового розгляду по суті.
Інші недоліки, допущені органом досудового розслідування та прокурором під час досудового розслідування, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Враховуючи вищенаведене, а також ту обставину, що, відповідно до норм КПК України, обвинувальний акт під час підготовчого судового засідання, перевіряється лише на предмет його відповідності вимогам цього Кодексу, а не на предмет обґрунтованості обвинувачення та конкретності обставин вчинення злочину (в тому числі його час, місце та спосіб злочину) та не на предмет наявності чи відсутності в діях особи складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд не повинен вдаватися і не вдається до оцінки обвинувального акту з точки зору його обґрунтованості та конкретності, оскільки ці та інші питання становлять предмет судового розгляду, а не підготовчого провадження. З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до ст. 291 КПК України, та підставу для повернення обвинувального акту прокурору, яка зазначена в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, вказані захисником обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту, а тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 109, 291, 314-316 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання захисника Авдієнка О.А. про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №32014080000000003 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Крук Є.В.
Судді: Білоус І.О.
Кравчук О.О.