Document No. 84433902

Справа № 910/298/19

Провадження1-кс/910/508/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м.Київ

слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю:

секретаря Будкової В.О.

прокурора Кимлик Р.В.

захисників Кульчицького Н.С., Олешка О.М.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Жувака С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336-1 КК України, у кримінальному провадженні N 5201000000000540 від 09.08.2017

ВСТАНОВИЛА:

1.20.09.2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Жувака С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні N 5201000000000540 від 09.08.2017 року, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Р.Кимлик.

1.1.В обґрунтування клопотання зазначається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке 09.08.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000540. У цьому провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

1.2.Детектив вказує, що підозрюваний ОСОБА_2 з 02.10.2015 року по 28.08.2018 року обіймав посаду директора державного підприємства «Львівський бронетанковий завод». Тому відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» він був зобов`язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий відповідний рік за формою, що визначається Національним агентством.

1.3.У відповідності до підпункту «а» пункту 2 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, ОСОБА_2 є особою, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: посадовою особою юридичної особи публічного права. Згідно зі ст. 1 вказаного Закону члени сім`ї особи, яка має подавати щорічну декларацію, є особи, які перебувають з нею у шлюбі.

1.4.Натомість в порушення вимог вказаного закону у деклараціях за 2016, 2017 роки та за 2018 рік (перед звільненням) ОСОБА_2 не вказав всі відомості про майно, яке мало бути ним задекларовано. Детектив доходить висновку, що ОСОБА_2 зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у кожному році в який було подано декларацію.

1.5. Враховуючи вищевикладені обставини, ОСОБА_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 КК України, а саме у поданні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2016 рік, 2017 рік, перед звільненням за період 01.01.2018 - 28.08.2018 та після звільнення за 2018 рік.

1.6. На підтвердження вищезазначеної підозри детектив посилається на низку доказів, доданих до клопотання.

1.7. Детектив також аргументує у клопотанні існування ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема вказує на те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства, оскільки володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон та може виїхати як до окупованих територій України, так і до будь-якої іншої країни. Вважає, що оскільки його дружина ОСОБА_3 є власником нерухомості у м. Відень ( Республіка Австрія) , підозрюваний має можливість також жити в Австрії зі своєю дружиною. ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з якими у підозрюваного тісні стосунки. Ризик впливу на експерта пояснюється тим, що в ході здійснення досудового розслідування, отримано висновок експерта від 04.09.2019 №19/17/3-135/СЕ/19, яким підтверджено підписи ОСОБА_2 на заяві про встановлення банківських відносин від імені компанії «Aventa Investment Limited». Також вказується на те, що ОСОБА_2 може знищити правовстановлюючі документи своєї дружини на нерухоме майно у м.Відень (Республіка Австрія ) з метою знищення доказів володіння нерухомим майном, яке не було задекларовано, а також чинити тиск на суд та учасників кримінального провадження. Детективом також зазначається, що ОСОБА_2 підозрюється ще у одному злочині, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України (кримінальне провадження № 52016000000000439 від 21.11.2016 року), а тому він робить висновок, то ОСОБА_2 може вчинити інший злочин.

1.9. Враховуючи вищевикладене детектив дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

2.В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, вважаючи, що такий захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник Кульчицький Н.С. просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу, зазначив про необґрунтованість клопотання з огляду на відсутність ризиків кримінального провадження, на які вказує детектив у клопотанні і прокурор у судовому засіданні. Додатково зазначив, що в даний час здійснюється судовий розгляд іншого кримінального провадження № 52016000000000439 від 21.11.2016, в якому ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. І в іншому кримінальному провадженні підозрюваний жодного разу не ухилявся від виконання свої процесуальних обов`язків. Крім того, вказав, що підозрюваний протягом досудового розслідування постійно здійснює виїзди закордон, оскільки в нього в Австрії проживає родина.

Захисник Олешко О.М. висловив аналогічну позицію.

Підозрюваний просив відмовити у задоволенні запобіжного заходу. Пояснив, що його дружина з малолітньою донькою з 2010 року постійно проживає на території Австрії, а сам підозрюваний постійно з періодичністю раз у два чи три тижні виїжджає до родини. Зазначив, що ухилятися від виконання процесуальних обов`язків наміру не має і буде з`являтися за першою вимогою.

3.Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1. Згідно з ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів повинні бути оцінені в сукупності.

Отже, при вирішенні питання про необхідність застосування запобіжного заходу слідчий суддя досліджує чотири блоки обставин.

3.2.Щодо наявності обґрунтованості підозри

3.2.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. United Kingdom) від 30 серпня 1990 р. ЄСПЛ зазначив, що …наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин. Обґрунтована підозра вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах.

3.2.2.Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом доведення "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.2.3.Як вбачається із матеріалів, доданих до клопотання, і підтверджено сторонами при розгляді клопотання, ОСОБА_2 з 02.10.2015 року по 28.08.2018 року обіймав посаду директора державного підприємства «Львівський бронетанковий завод». Отже, він є особою, яка відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» була зобов`язана щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий відповідний рік.

Зазначене підтверджується такими доказами, дослідженими під час розгляду клопотання:

-Контрактом №25к/15 від 02.10.2015, укладеним між Державним концерном «Укроборонпром» в особі Генерального директора ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про призначення останнього на посаду директора ДП «ЛБТЗ» на строк з 05.10.2015 по 04.10.2018;

-Додатковою угодою від 07.04.2016 №47 до Контракту №25к/15 від 02.10.2015, якою викладено Контракт в новій редакції;

-Наказом Генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» ОСОБА_6 про призначення за контрактом ОСОБА_2 на посаду директора ДП «ЛБТЗ» з 05.10.2015;

-Наказом по особовому складу директора ДП «ЛБТЗ» ОСОБА_2 від 05.10.2015 №176К(п) про те, що ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ДП «ЛБТЗ»;

-Наказом Генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» ОСОБА_9 про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ДП «ЛБТЗ» з 28.08.2018;

-Наказом по особовому складу Першого заступника директора ДП «ЛБТЗ» ОСОБА_8 від 28.08.2018 №265К(п) про звільнення директора ДП «ЛБТЗ» ОСОБА_2

3.2.4. В деклараціях за 2016-2018 роки відсутнє декларування ОСОБА_2 :

- 242/33524 частки у нерухомості, розташованій на земельній ділянці НОМЕР_2 під кадастровим номером 944 , кадастрова громада 01507 Нусдорф, район Дьоблінг, місто Відень, невід`ємною часткою якої є квартира АДРЕСА_6 , придбані 03.06.2011 за ціною 381 000 євро (4 401 314,66 грн відповідно до курсу НБУ станом на 03.06.2011, тобто на дату придбання), які належать на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружині ОСОБА_2 , з якою останній перебував у шлюбі з 01.10.1994 до 03.05.2002 та перебуває з 14.12.2002 по даний час;

- відомостей про компанію «Aventa Investment Limited», зареєстровану 22.06.2007 за № 62,496 на території Белізу зі статутним капіталом 50 000 доларів США (252 500 грн відповідно до курсу НБУ станом на 25.06.2007, тобто дату придбання ОСОБА_2 статутного капіталу компанії), який повністю належить ОСОБА_2 , тобто кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої він особисто є та був станом на 31.12.2016.

3.2.5. Про відсутність декларування вказаних майнових активів свідчить:

- інформація Національного агентства з питань запобігання корупції про послідовність дій ОСОБА_2 при заповненні декларацій;

- протоколи огляду інформації, викладеної в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 25.02.2019 року, 10.07.2019 з додатками до них;

- протокол огляду документів від 08.08.2018 - інформаційного ресурсу «Державний реєстр актів цивільного стану громадян», в ході якого встановлено інформацію про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- матеріали відповіді на запит про міжнародну правову допомогу від Федерального міністерства конституційних справ, реформ, дерегулювання та юстиції Республіки Австрія від 12.10.2018 № 10-145/28316;

- висновок експерта від 04.09.2019 №19/17/3-135/СЕ/19, яким підтверджено підписи ОСОБА_2 на заяві про встановлення банківських відносин від імені компанії «Aventa Investment Limited»;

- матеріали відповіді на запит про міжнародну правову допомогу від Федерального міністерства конституційних справ, реформ, дерегулювання та юстиції Республіки Австрія від 21.12.2017 № 10-145/39736;

- протокол огляду веб-сторінки Земельного реєстру Республіки Австрія від 10.07.2019.

Отже з наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що на даному етапі кримінального провадження є достатньо даних, які вказують на обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу обґрунтованість підозри стороною захисту не заперечувалася.

3.3.Щодо ризиків кримінального провадження

3.3.1 Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій особи. При чому КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок довести ризики кримінального провадження; разом з тим, доказування підстав застосування запобіжних заходів має прогностичний характер, тобто спрямоване у майбутнє.

Обґрунтовуючи наявність ризиків, прокурор посилається на всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

3.3.2. Стверджуючи про наявність ризику переховування, прокурор посилається на наявність у підозрюваного паспорту громадянина України, паспорту громадянина для виїзду за кордон, що на думку обвинувачення, надає право виїзду за кордон, нещодавнє скасування візового режиму з країнами Європи, те, що підозрюваний має постійне місце проживання в т.ч. у м. Відні (Австрія) і достатньо матеріальних можливостей для тривалого перебування поза територією України. Разом з тим, з огляду на санкцію статті 366-1 КК України (штраф від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років) таке переховування є малоймовірним. Сама ж наявність фінансових можливостей для проживання закордоном не дає слідчому судді підстав вважати обґрунтованим заявлений ризик переховування. Натомість в судовому засіданні прокурор зазначив про відсутність фактів невиконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків у іншому кримінальному провадженні.

Крім того, в контексті доведення ризику переховування слідчим суддею приймається до уваги зазначені сторонами відомості про те, що з 25.05.2016 підозрюваний здійснив 94 виїзди за кордон і всі рази повертався на територію України.

3.3.3. Стверджуючи про ризик незаконно впливати на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прокурор обґрунтовує це наявністю тісних стосунків між ними. На думку слідчого судді, самого лише зазначення про наявність тісних стосунків (навіть без вказівки на їх характер) між підозрюваним і свідками недостатньо для доведення відповідного ризику кримінального провадження. Так само недостатньо твердження про можливість впливу на експерта лише з посиланням на те, що експертом надано відповідний висновок. В судовому засіданні прокурор пояснив, що на даний час в цьому провадженні відсутні конкретні дані щодо впливу підозрюваного на свідка, а висновок про наявність відповідного ризику зроблений обвинуваченням з урахуванням тих показань, які можуть надати вказані свідки.

3.3.4. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обумовлений постійним і безперешкодним відвідуванням підозрюваним країн та установ, де видавалися документи на представництво компанії «Aventa Investment Limited», не має під собою доказового підґрунтя. Адже як зазначено у клопотанні і підтверджено прокурором у судовому засіданні, відповідні матеріали отримано на запит про міжнародну правову допомогу від Федерального міністерства конституційних справ, реформ, дерегулювання та юстиції Республіки Австрія від 12.10.2010.

3.3.5 Заявлений ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, відхиляється слідчим суддею. Адже, по-перше, правопорушення, передбачене ст. 366-1 КК України має формальний склад і вважається закінченим з моменту подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Тобто сама диспозиція статті не передбачає можливості продовження відповідного злочину.

По-друге, посилання на можливість вчинення іншого злочину суперечить презумпції невинуватості. Твердження про наявність іншого кримінального провадження, в якому підозрюваному повідомлено про підозру (№ 52016000000000439) в обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, виходить за межі заявленого клопотання у цьому кримінальному провадженні.

Натомість слідчий суддя приймає до уваги відомості, пов`язані з іншим кримінальним провадженням, надані стороною захисту і обвинувачення, в контексті дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, з огляду на п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК України.

4.Отже в світлі конкретних обставин даного кримінального провадження, прокурором не доведено наявність ризиків, що є однією із обов`язкових умов застосування будь-якого запобіжного заходу.

У статті 194 КПК України передбачений «алгоритм» розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 (обґрунтованість підозри), але не доведе обставини, передбачені п. 2 (наявність ризиків) та п. 3 (неможливість застосування менш суворого запобіжного заходу) цієї статті.

За викладених обставин, слідчий суддя дійшла висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити і покласти на підозрюваного обов`язки прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді або суду у кримінальному провадженні № 5201000000000540 від 09.08.2017.

5.Слідчий суддя окремо зазначає, що з огляду на приписи ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.176-178, 179, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жувака С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні N 5201000000000540 від 09.08.2017 року відносно ОСОБА_2 відмовити.

2.Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді або суду у кримінальному провадженні № 5201000000000540 від 09.08.2017.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Михайленко

Копію ухвали отримав підозрюваний __________________ ___.____.20___ р.