- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
- Lawyer : Ryzhuk M.S., Posvystaka I.M.
- Prosecutor : Kymlyk R.V.
Справа № 760/24486/19
Провадження1-кс/4910/268/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., захисників Рижук М.С. Базько Т.О., прокурора - Кимлика Р.В. , детектива - Чернетченка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника Посвистака Ігоря Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 09.07.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, в межах кримінального провадження № 42018000000002019 від 17.08.2018,
в с т а н о в и в:
13 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат Посвистак І.М. просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.07.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, та зобов`язати уповноважену особу Генеральної прокуратури України вчинити дії щодо виключення з ЄРДР по кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України відомостей про набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваної особи.
Подана скарга обґрунтовується тим, що Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) здійснює досудове розслідування за фактом подання Міністром енергетики і вугільної промисловості України ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016, 2017 роки, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
09.07.2019 в ході досудового розслідування старшим детективом Національного бюро України за погодженням з заступником керівника Спеціалізованої антикорупціної прокуратури Генеральної прокуратури України повідомлено про підозру Міністру енергетики і вугільної промисловості України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України. Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Захисник вважає, що підозра є необґрунтованою, оскільки: наявні докази, що спростовують можливість причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину; повідомлення про підозру не відповідає фактичним обставин кримінального правопорушення; у ОСОБА_1 був відсутній умисел на недекларування позики, обов`язок внесення відомостей в декларацію щодо позики у ОСОБА_1 не виник. оскілки він грошових коштів від ОСОБА_2 не отримував.
В судовому засіданні захисники Рижук М.С., Базько Т.О. підтримали заявлену скаргу, просили задовольнити з викладених в ній підстав.
Детектив Чернетченко В.В. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, навів докази, на яких ґрунтується підозра. Наголосив, що письмове повідомлення про підозру містить всі відомості, передбачені ст. 277 КПК України, та вручене в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України
Прокурор Кимлик Р.В. проти задоволення скарги заперечував. Звернув увагу, що ст. 303 КПК України обмежує предмет дослідження слідчим суддею, а саме: слід перевірити складання тексту підозри та порядок її вручення, а не встановлювати винуватість особи.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що НАБУ здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
09.07.2019 старшим детективом Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Чернетченко В. В., вмежах вказаного провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
На підтвердження обгрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, детективом надані копії матеріалів кримінального провадження, а саме: копії договору позики та розписки від 10.07.2014, копії експериз від 10.01.2019, 15.01.2019 та 12.06.2018, копії протоколів допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та інших, копії протоколів огляду та інші матеріали.
Сторона захисту в судовому засіданні посилалася на те, що наявні розбіжності в показах ОСОБА_4 , наданих під час допитів від 04.10.2018, 19.02.2019, 24.06.2019 та 27.11.2018; повідомили, що мають ряд зауважень до проведених експертиз, також досудовим розслідуванням не встановлено джерела походження коштів, які ОСОБА_2 , по версії слідства, надав у позику ОСОБА_1 , та інше, що на думку захисників є підставою для скасування підозри і поновлення досудового розслідування, оскльки підстави для її вручення, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, відсутні. Додатково повідомили, що пред`явлена підозра є необгрунтованою, та вручена з порушенням вимог КПК, оскільки, за їх розрахунком неможливо було скласти підозру і в цей же день вручити ОСОБА_1 , який перебував поза межами м. Київ, хоча на обгрунтування цього твердження жодного доказу не надано.
Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «ДжонМюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл іГартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Статтею 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України чітко регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про підозру ОСОБА_1 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, оскільки, складено 09.07.2019 та вручено в цей же день о 15год. 18 хв, що підтверджується підписом підозрюваного, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, слід наголосити, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, що передбачені КПК України.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч. 2 ст. 22 КПК України).
Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
Таким чином, матеріали скарги захисника Посвистака І.М. не містять жодного доказу щодо порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_1 , а тому скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 303, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
В задоволенні скарги- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарга до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 30 вересня 2019 року.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан