- Presiding judge (HACC AC) : Mykhailenko D.H.
- Judge (HACC AC) : Hlotov M.S., Chornenka D.S.
- Secretary : Onufriienko I.V.
Справа № 760/12627/19
Провадження №11-сс/4911/21/19
УХВАЛА
Іменем України
03 жовтня 2019 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого Михайленка Д. Г., суддів: Глотова М. С., Чорненької Д. С.,
за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,
учасники судового провадження: прокурор Мусіяка В. В., захисник Куликовський В. В., інші учасники судового провадження не з`явилися,
розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7, подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04.06.2019 про відмову в продовженні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001254 від 16.05.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Історія провадження
1.26.04.2019 до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Цвєткова Ю. С., погоджене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н. І., про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 364 КК, до шести місяців (далі також - клопотання детектива) (том 1 а. с.1-19).
2.04.06.2019 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва відмовлено в задоволенні цього клопотання (далі - ухвала слідчого судді) (том 5 а. с. 115-117).
3.11.07.2019 захисник підозрюваної ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_7 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на зазначену вище ухвалу слідчого судді (далі - апеляційна скарга) (том 6 а. с. 135-143).
4.18.09.2019 ухвалою Київського апеляційного суду постановлено передати апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 до Вищого антикорупційного суду (том 6 а с. 190-191).
5.24.09.2019 з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали провадження разом із зазначеною вище апеляційною скаргою (том 6 а. с. 193).
Короткий зміст клопотання детектива
6.У клопотанні поставлено питання про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 до шести місяців, оскільки закінчити досудове розслідування в тримісячний строк неможливо.
7.Детектив посилався на необхідність проведення процесуальних та слідчих дій, проведення та завершення яких потребує не менше трьох місяців, зокрема: (1) з урахуванням матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської конфедерації на виконання запиту про міжнародно-правову допомогу від 22.03.2017 та їх перекладу (згідно службової записки начальника міжнародно-правового відділу Юридичного управління Національного бюро ОСОБА_9 10/3827-04 від 14.03.2019, отримати переклад матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської конфедерації буде можливим в кінці травня - початку червня 2019 року); (2) допитати осіб (свідків, підозрюваних, колишніх працівників групи «Креатив»), провести одночасні допити; (3) отримати висновок судової технічної експертизи документів, яка була призначена 21.12.2018 (орієнтовний термін завершення проведення експертизи - друге півріччя 2019 року); (4) отримати від компетентних органів Швейцарської конфедерації, Республіки Кіпр та Белізу відповіді на раніше надіслані Національним бюро запити від 11.12.2017, 12.12.2017 та 04.07.2018 відповідно про міжнародно-правову допомогу, здійснити їх переклад та в разі необхідності провести додаткові допити свідків і підозрюваних. Крім того, після проведення вказаних слідчих та процесуальних дій, органу досудового розслідування необхідно виконати вимоги статті 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
8.03.05.2019 детектив доповнив клопотання доводами щодо пов`язаності окремих учасників провадження з окремими фізичними та юридичними особами (том 4 а. с. 93-94).
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
9.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04.06.2019 відмовлено в задоволенні клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016.
10.Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя встановив, що:
(1) детектив обґрунтовував доводи клопотання, серед іншого, тим, що в кримінальному провадженні № 42016000000001254 відомості про кримінальні правопорушення за частиною 2 статті 364 КК внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016, а за частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 366 КК - 12.09.2018;
(2) 23.10.2018 та 06.11.2018 у цьому кримінальному провадженні групі осіб було повідомлено про підозру, в тому числі 23.10.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 366 КК;
(3) положення частини 1 статті 219, частини 3 статті 294, частини 1 статті 295-1 КПК щодо обчислення та продовження строку досудового розслідування слідчим суддею можуть бути застосовані лише до кримінальних проваджень, відомості по яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 в дію таких змін до даних статей КПК, тобто після 16.03.2018;
(4) днем початку досудового розслідування в провадженні, в якому об`єднанні матеріали кількох досудових розслідувань, є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше (частина 7 статті 217 КПК);
(5) звертаючись із вказаним клопотанням до суду, детектив не прийняв до уваги вказані положення Закону, точно не визначив дату початку розслідування в даному кримінальному провадженні та не прийняв до уваги положення Закону, якими вводять в дію зміни до КПК, зокрема, до статей 219, 294, 295-1 КПК.
Вимоги та доводи апеляційної скарги
11.В апеляційний скарзі адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Цвєткова Ю. С. про продовження досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 з підстав необґрунтованості вказаного клопотання.
12.Апеляційна скарга містить три групи доводів: (1) ті, що стосуються незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді; (2) ті, що стосуються необґрунтованості клопотання детектива. Крім цього, (3) у мотивувальній частині апеляційної скарги наводяться доводи щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
13.У першій групі доводів зазначається про (а) необґрунтованість висновку слідчого судді про незастосовність положень частини 1 статті 219, частини 3 статті 294, частини 1 статті 295-1 КПК до порядку продовження строку досудового розслідування об`єднаного кримінального провадження № 42016000000001254; (б) неврахування слідчим суддею того, що ОСОБА_1 та інші особи були повідомлені про підозру в об`єднаному кримінальному провадженні № 42016000000001254, однак за епізодами, відомості про які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2018, та вказані епізоди не є пов`язаними з фактичними обставинами, що розслідувались в межах первісного кримінального провадження № 42016000000001254.
14.У другій групі доводів зазначається про (в) невідповідність правових висновків сторони обвинувачення фактичним обставинам та наявність між ПрАТ «Креатив» та АТ «Ощадбанк» господарсько-правових відносин; (г) відсутність повноважень у Національного антикорупційного бюро звертатись із запитами про міжнародно-правову допомогу та відсутності необхідності звернення з такими запитами; (ґ) відсутність підстав для продовження строку досудового розслідування; (д) порушення розумних строків досудового розслідування.
15.У третій групі доводів зазначається, що (е) 04.06.2019 захисник не приймав участь в судовому засіданні, в якому було оголошено резолютивну частину оскаржуваної ухвали; (є) її повний текст не отримував; (ж) про наявність оскаржуваної ухвали стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 08.07.2019.
Позиції інших учасників судового провадження
16.У судовому засіданні прокурор Мусіяка В. В. заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив, зокрема, відмовити у відкритті провадження за цією скаргою, оскільки ухвала слідчого судді від 04.06.2019 не підлягає оскарженню.
17.Захисник Куликовський В. В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити в повному обсязі.
18.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
Щодо підсудності Вищому антикорупційному суду цього провадження
19.Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду встановлюється статтею 33-1 КПК з урахуванням положень пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019.
20.З дня набрання чинності Законом України № 100-IX від 18.09.2019, тобто з 22.09.2019, підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена КПК як, зокрема, суду апеляційної інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості про кримінальне правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені після 21.09.2019 або якщо такі відомості внесені до 21.09.2019, але досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019).
21.Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211,366-1 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК (частина 1 статті 33-1 КПК). Корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка до статті 45 КК).
22.27.09.2019 у судовому засіданні прокурором було надано постанову Генерального прокурора України від 28.08.2019, якою здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 доручено детективам Національним антикорупційним бюро України (том 6 а. с. 222-223).
23.У кримінальному провадженні № 42016000000001254 відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016, тобто до 21.09.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 364 КК.
24.Відомостей, які б явно вказували на те, що кримінальне провадження № 42016000000001254 не є підсудним Вищому антикорупційному суду, не встановлено.
25.Враховуючи викладене, не вирішуючи на перед питання правильності визначеної кримінально-правової кваліфікації, станом на час ухвалення цього рішення Суд приходить до висновку, що провадження за апеляційною скаргою підсудне Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
Щодо прийнятності апеляційної скарги
26.Тільки після того, коли було встановлено, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є компетентним судом для розгляду апеляційної скарги, є можливість перейти до вирішення питань прийнятності цієї апеляційної скарги. Такі питання слід вирішити не зважаючи на призначення судового засідання, адже таке засідання було призначено, зокрема, з метою з`ясування питання про підсудність чи непідсудність Вищому антикорупційному суду провадження за апеляційною скаргою.
27.У цьому контексті Суд має встановити, зокрема, відсутність перешкод для розгляду апеляційної скарги, передбачених пунктом 4 частини 3 статті 399 та частиною 4 статті 399 КПК, а саме: (1) чи дотримано особою, яка подала апеляційну скаргу, строки апеляційного оскарження та (у разі необхідності) щодо поновлення пропущеного строку для такого оскарження; (2) чи є оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову в продовженні строку досудового розслідування судовим рішення, яке може бути оскаржене в апеляційному порядку; (3) за одночасної наявності декількох підстав (якщо вони будуть виявлені), які є перешкодою для апеляційного провадження, вирішити питання якій саме підставі надати перевагу (повернути апеляційну скарги чи відмовити у відкритті апеляційного провадження).
28.Лише за відсутності зазначених вище перешкод Суд може перейти до розгляду апеляційної скарги по суті.
(1) Щодо дотримання строку апеляційного оскарження
29.Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК). Якщо ухвалу суду чи слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (частина 3 стаття 395 КПК).
30.Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (частина 1 статті 117 КПК).
31.У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження зазначено, що адвокат ОСОБА_7 не був присутнім у судовому засіданні в Солом`янському районному суді міста Києва 04.06.2019 та йому не було вручено копію ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 04.06.2019. Про існування оскаржуваної ухвали йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 08.07.2019.
32.З одного боку скаржник вважає, що строк на апеляційне оскарження слід відраховувати з дати, коли йому стало відомо про наявність оскаржуваної ухвали (08.07.2019), тобто такий строк ним не порушений, з іншого боку зазначає, що був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк у зв`язку з обставинами, що від нього не залежали, та фактично з посиланням на статтю 129 Конституції України та частину 1 статтю 117 КПК просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали через поважність його пропуску.
33.Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (частина 3 статті 295-1 КПК).
34.Так, з матеріалів провадження вбачається, що підозрювана ОСОБА_1 приймала участь у судовому засіданні 04.06.2019 (протокол судового засідання від 04.06.2019 - том 5 а. с. 109) та в цей же день отримала копію резолютивної частини ухвали (розписка про оголошення та отримання копії ухвали - том 5 а. с. 113).
35.У цьому ж судовому засіданні приймав участь захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Серпокрилов О. В.
36.Повний текст ухвали був виготовлений та оголошений 10.06.2019 (журнал судового засідання від 10.06.2019 - том 5 а. с. 114).
37.Враховуючи наведене, Суд має визначити: (1) чи порушений особою, якою подано апеляційну скаргу, 5-денний строк апеляційного оскарження, якщо ухвалу слідчого судді (резолютивну частину) було постановлено за участі підзахисної ОСОБА_1 , в інтересах якої подана апеляційна скарга, але за відсутності особи, якою подано апеляційну скаргу; (2) якщо так, то чи є поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали; (3) чи можна вважати адвоката ОСОБА_7 учасником кримінального провадження на стороні захисту підозрюваної ОСОБА_1 станом на дату оголошення оскаржуваної ухвали.
38.У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на частину 2 статті 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).
39.Ухвала була постановлена та її резолютивна частина оголошена 04.06.2019, а апеляційна скарга подана 11.07.2019.
40.Таким чином, відповідь на перше питання є ствердною - встановлений законом 5-денний строк для її оскарження є пропущеним.
41.Скаржником зазначено, що він дізнався про існування оскаржуваної ухвали 08.07.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень, втім жодних підтверджень цього факту суду не надано та ці твердження неможливо перевірити.
42.У той же час, при оголошенні ухвали була присутня як сама підозрювана ОСОБА_1 , так і її захисник Серпокрилов О. В. У резолютивні частині ухвали, яка була вручена підозрюваній ОСОБА_1, зазначено про дату виготовлення та проголошення повного тексту ухвали, а саме 10.06.2019.
43.Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (частина 1 статті 50 КПК).
44.У матеріалах провадження відсутні документальні підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_7 на здійснення ним захисту підозрюваної ОСОБА_1 у Солом`янському районному суді міста Києва станом до 04.06.2019.
45.Підозрювана ОСОБА_1 в судовому засіданні 04.06.2019 не повідомляла слідчого суддю про залучення нею для здійснення свого захисту станом на цю дату другого захисника - адвоката ОСОБА_7, яким подано апеляційну скаргу. Крім того вона не заперечувала проти продовження судового засідання 04.06.2019 за тієї явки сторін, яка мала місце, тобто за відсутності адвоката ОСОБА_7 Захисник підозрюваної ОСОБА_1 адвокат Серпокрилов О. В., який 04.06.2019 брав участь у судовому засіданні при розгляді клопотання детектива, також не заявляв про те, що адвокат ОСОБА_7 є ще одним захисником підозрюваної (зазначене в цьому пункті підтверджується протоколом судового засідання від 04.06.2019 та технічним записом судового засідання (звукозапис судового засідання на компакт-диску в томі 5)).
46.Скаржник, адвокат ОСОБА_7, участі в судовому засіданні не приймав, копії ухвали від 04.06.2019 (ні резолютивної частини, ні повного її тексту) не отримував, а також був відсутній в переліку осіб, яких слід було повідомити про судове засідання 04.06.2019.
47.У зв`язку із цим, слідчий суддя не міг знати про те, що адвокат ОСОБА_7 є ще одним захисником підозрюваної ОСОБА_1 , та відповідно правильно не вчиняв дій для забезпечення його участі в судовому засіданні 04.06.2019.
48.Таким чином, строк подачі апеляційної скарги для адвоката ОСОБА_7 обчислюється також з дня оголошення ухвали слідчого судді, тобто - з 04.06.2019.
49.Із зазначеної дати до дати подання апеляційної скарги (11.07.2019) минуло 37 днів, що значно перевищує встановлений законом 5-дениий термін для оскарження ухвал слідчих суддів.
50.Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву в визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами (ухвала Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 775/121/16-к).
51.Вступ у справу іншого адвоката не вливає на питання набрання чинності судовим рішенням і не є поважною причиною для поновлення строку, що ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (до такого висновку прийшов суд касаційної інстанції, підтримавши висновок суду апеляційної інстанції (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 642/9393/15-к)).
52.Залучення підозрюваною ОСОБА_1 нового захисника, адвоката ОСОБА_7, на етапі апеляційного оскарження ухвали та ознайомлення ним з її змістом через Єдиний державний реєстр судових рішень не є об`єктивно непереборними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.
53.У зв`язку із цим, колегія суддів не вважає причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними.
54.Таким чином, клопотання адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 04.06.2019 задоволенню не підлягає.
55.Апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (пункт 4 частини 3 статті 399 КПК).
(2) Чи є оскаржувана ухвала слідчого судді судовим рішення, яке може бути оскаржене в апеляційному порядку?
56.У той же час, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
57.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК (частина 3 статті 392 КПК).
58.В частині 3 статті 307, частинах 1 та 2 статті 309 КПК наведено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (частина 3 статті 309 КПК).
59.Оскаржувана ухвала слідчого судді не передбачена як така, що може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування ні статтею 307 КПК, ні статтею 309 КПК.
60.Відповідно до апеляційної скарги оскаржується ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, яка згідно частини 9 статті 295-1 КПК оскарженню не підлягає.
61.Разом із тим, відповідно до висновку Верховного Суду України, який викладений в постанові від 12.10.2017 по справі № 5-142кс(15)17, уразі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини 3 статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини 4 статті 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини 1 статті 7 та частини 1 статті 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення частини 6 статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК. З наведеним висновком Верховного Суду України погодилася Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 237/1459/17).
62.У зв`язку з цим Суд має вирішити, чи передбачалася оскаржувана ухвала відповідною редакцією КПК, яка застосовувалася при її постановленні, та чи прийнята вона в межах повноважень слідчого судді.
63.Із оскаржуваної ухвали, слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування, прийшовши до висновку, що слідчий суддя в цьому кримінальному провадженні не є суб`єктом уповноваженим його продовжувати.
64.Порядок продовження строку досудового розслідування визначено параграфом 4 глави 24 КПК (статті 294-297, з 16.03.2019 - статті 294-295-1). Норми цієї глави КПК у різних редакціях (до 15.03.2018 та з 16.03.2018) закріплюють два порядки продовження строку досудового розслідування та відповідно визначають різних суб`єктів, уповноважених його продовжувати.
65.Перший порядок діяв з моменту набуття чинності КПК, тобто із 20.11.2012, до 15.03.2018 включно. У цей період обчислення початку строку досудового розслідування починалось з дня повідомлення особі про підозру та строк досудового розслідування продовжувався виключно прокурором (статті 219, 294 КПК). Особливостей обчислення строків досудового розслідування при об`єднанні матеріалів досудового розслідування передбачено не було. Це питання було впорядковано (визначено) в КПК з 14.04.2017 - з дня набрання чинності Законом України № 1950-VIII від 16.03.2017, яким стаття 219 КПК була доповнена частинами 4 та 5.
66.Інший порядок обчислення початку та продовження строку досудового розслідування був запроваджений на підставі Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, вносились зміни (викладались в новій редакції, доповнювались новими положеннями) статті 217, 219 КПК, а також було виключено та доповнено новими положеннями статті, що містяться в параграфі 4 глави 24 КПК (підпункти 13, 14, 20-22 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017).
67.Зазначені зміни, запроваджені цим Законом, введені в дію з 16.03.2018, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017). Тобто ці зміни та відповідно новий порядок обчислення початку та продовження строку досудового розслідування поширюється виключно на кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, починаючи з 16.03.2018.
68.У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами) (частина 1 статті 217 КПК).
69.Днем початку досудового розслідування у провадженні, внесеному (зареєстрованому) до Єдиного реєстру досудових розслідувань починаючи з 16.03.2018, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше (частина 7 статті 217 КПК у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017).
70.Рішення про об`єднання матеріалів досудового розслідування приймається прокурором (частина 5 статті 217 КПК).
71.Облік відомостей про рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, зокрема, про об`єднання матеріалів досудових розслідувань (частина 1 статті 217 КПК), при цьому об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження (абзац 4 пункту 1 глави 3 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань) .
72.З матеріалів провадження, вбачається, що клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування подано в рамках об`єднаного кримінального провадження № 42016000000001254, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 364 КК.
73.При цьому відомості про кримінальне правопорушення:
(1) за частиною 2 статті 364 КК було внесено 16.05.2016 за № 42016000000001254;
(2) за частиною 5 статті 191 КК - 12.09.2018 за № 52018000000000871;
(3) за частиною 3 статті 209КК - 12.09.2018 за № 52018000000000872;
(4) за частиною 1 статті 366 КК - 12.09.2018 за № 52018000000000873.
74.Вказані матеріли досудових розслідувань були об`єднані 14.09.2018 під єдиним номером № 42016000000001254, після чого 23.10.2018 та 06.11.2018 у цьому об`єднаному кримінальному провадженні групі осіб, у тому числі і ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру.
75.Зазначене об`єднання узгоджується з нормами КПК та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо підстав та порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та об`єднання матеріалів досудового розслідування.
76.Як зазначається у клопотанні детектива, у період з вересня 2013 року по лютий 2014 року ОСОБА_2 вступив у попередню змову із службовими та іншими особами, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , службовими особами Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», використовуючи підконтрольні йому підприємства групи «Креатив» та під виглядом отримання кредиту внаслідок зловживання службовими особами підконтрольних йому підприємств своїм службовим становищем, організував підроблення документів, заволодіння коштами вказаного банку та їх легалізацію шляхом виведення на підконтрольні йому закордонні компанії.
77.Суд, не надаючи правову оцінку по суті інкримінованим діянням, виходячи із зазначених у витягах з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а. с. 20-23) фабул кримінальних правопорушень, приходить до висновку, що епізоди за частиною 2 статті 364 КК, з одного боку, та епізоди за частиною 5 статті 191 КК, частиною 3 статті 209КК, частиною 1 статті 366 КК, з іншого: (1) стосуються сукупності діянь, вчинених протягом одного період часу, який був визначений ще 16.05.2016 при внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; (2) виявлені в одних і тих же правовідносинах, які склалися між АТ «Ощадбанк» та групою суб`єктів господарювання.
78.Таким чином, епізоди кримінального провадження № 42016000000001254 від 16.05.2016, які попередньо кваліфіковані за частиною 2 статті 364 КК, частиною 5 статті 191 КК, частиною 3 статті 209КК, частиною 1 статті 366 КК є взаємопов`язаними між собою, а їх реєстрація здійснювалася в різний час (2016 та 2018 роки) у зв`язку із поступовим здобуттям у процесі досудового розслідування доказів.
79.Строк досудового розслідування продовжується у конкретному кримінальному провадженні, а не за окремим зареєстрованим кримінальним правопорушенням (епізодом), яке наряду з іншим (іншими) розслідується в об`єднаному кримінальному провадженні.
80.Днем початку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 є 16.05.2016.
81.Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що положення статті 294 КПК у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 не застосовується до кримінального провадження № 42016000000001254 від 16.05.2016. У цьому випадку питання щодо продовження строку досудового розслідування має вирішувати прокурор відповідно до статті 294 КПК у редакції Закону України № 1697-VII від 14.10.2014.
82.Проте вірно встановивши, що слідчий суддя не є уповноваженим суб`єктом на продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 та це питання знаходиться за межами його повноважень, постановив відмовити у задоволенні клопотання детектива, тим самим вирішив вказане клопотання по суті.
83.Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог цієї статті, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу (абзац 4 частини 3 статті 295-1 КПК у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017).
84.Разом з тим, ухвалу про повернення клопотання про продовження строку досудовогорозслідування слідчий суддя може постановити лише на етапі призначення клопотання до розгляду. Якщо після призначення до розгляду буде встановлено, що клопотання про продовження строку досудового розслідування подано в кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 15.03.2018, слідчий суддя має постановити ухвалу про закриття провадження за таким клопотанням. Такий підхід відповідає правовій позиції, що висловлена об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19).
85.Завершення (припинення) слідчим суддею розгляду клопотання детектива шляхом відмови у його задоволенні є порушенням норм КПК, адже відмовити можна лише за результатами розгляду по суті та лише з підстав, передбачених частинами 4 та 5 статті 295-1 КПК в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
86.Таке порушення в даному випадку не є істотним, оскільки слідчий суддя дійшов правильного висновку про неможливість розгляду вказаного клопотання детектива і постановив ухвалу, якою завершив такий розгляд. Скасування оскаржуваної ухвали в будь-якому разі не призведе до іншого вирішення питання, окрім як закриття провадження за клопотанням детектива за такими ж мотивами.
87.Окрім цього, при зверненні з клопотанням детектива (26.04.2019) у КПК вже передбачався порядок, за яким саме слідчий суддя мав повноваження продовжувати строки досудового розслідування (стаття 294 КПК у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017). У такій ситуації слідчий суддя не мав можливості прийняти рішення про неприйнятність клопотання детектива до його розгляду, оскільки тільки під час такого розгляду можна було встановити який із зазначених у пунктах 64-66 цієї ухвали порядків продовження строків досудового розслідування слід застосовувати.
88.Із урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку, що слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не допустив істотного порушення вимог КПК та не вийшов за межі своєї компетенції.
89.За таких умов Суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді від 04.06.2019 оскарженню не підлягає.
90.Отже, також наявні і підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з поданням апеляційної скарги на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.
(3) Вирішення конкуренції декількох підстав, які є перешкодами для апеляційного провадження
91.У КПК не встановлено черговості дій з перевірки відсутності перешкод для призначення апеляційної скарги до розгляду та, зокрема, дій при одночасній наявності декількох різних підстав, що є перешкодою для апеляційного провадження.
92.Повернення апеляційної скарги особі, не позбавляє її права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення, яке за законом не підлягає оскарженню. Тому Суд у цьому випадку з метою процесуальної економії надає перевагу підставам для відмови у відкритті апеляційного провадження.
93.У разі якщо вже після призначення судового засідання було встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, то слід постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19)).
94.Із урахуванням викладеного вище, Суд приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 слід закрити.
95.Встановлена Судом неприйнятність апеляційної скарги не дає можливості перейти до розгляду апеляційної скарги по суті, а тому Суд не може досліджувати інші доводи апеляційної скарги.
96.Керуючись статтями 9, 399, 404, 405, 407, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04.06.2019 про відмову в продовженні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Головуючий Д. Г. Михайленко
Судді М. С. Глотов
Д. С. Чорненька