- Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
- Judge (HACC): Tanasevych O.V., Kravchuk O.O.
- Secretary : Slakvy O.O.
- Prosecutor : Luhovskoi O.S., Kryvchun V.V.
Справа № 754/10882/17
Провадження № 1-кп/991/105/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2019 року
Вищий антикорупційний суд у складі колегії:
головуючого суддіГавриленко Т.Г.,
суддівТанасевич О.В.,
Кравчука О.О.
за участю секретаря Слакви О.О.
прокурорів: Луговського О.С., Кривчуна В.В.
обвинуваченої:ОСОБА_1
захисників обвинуваченої ОСОБА_1. адвокатів: Вилкова С.В., Головенка Д.О., Голосія Р.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 52017000000000393 від 12 червня 2017 року стосовно:
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Чепелів, Щорського району, Чернігівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України,-
ВСТАНОВИВ:
1. 11 жовтня 2019 року з Деснянського районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 202 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15 жовтня 2019 року за зазначеним кримінальним провадженням призначено підготовче судове засідання.
2. Відповідно до частини другої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував проти призначення провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки вважав обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України України відсутніми.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Голосій Р.А., заперечуючи проти призначення судового розгляду, заявив усне клопотання про повернення обвинувального акту прокурору через його невідповідність вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України. В обґрунтуванні своєї позиції Голосій Р.А. посилався на те, що в тексті обвинувачення було застосовано бланкетну форму його викладення, та посилання на дії, які не є кримінально караними згідно з чинним законодавством України.
Обвинувачена ОСОБА_1 та її другий захисник - адвокат Головненко Д.О. підтримали думку адвоката Голосія Р. А. та вважали за необхідне направити обвинувальний акт прокурору для усунення наведених недоліків, а тому також заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Також обвинувачена ОСОБА_1 повідомила, що підозра їй була вручена особою, яка не була наділена процесуальними правами та з порушенням права на захист.
Прокурор заперечуючи проти заявленого клопотання зазначив, що цей обвинувальний акт в повній мірі відповідає вимогам статті 291 Кримінального кодексу України, а тому підстав для його повернення не вбачає.
Стосовно неконкретного формулювання обвинувачення прокурором зазначено, що прокурор наділений дискреційними повноваженнями щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Щодо неналежного суб`єкта вручення ОСОБА_1 підозри прокурором акцентовано увагу на тому, що на час вручення підозри жодна норма Кримінального процесуального кодексу України не зобов`язувала керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури особисто вручати підозру. Жодних скарг під час досудового слідства щодо вручення підозри особою, яка не була наділена таким правом, не надходило. Право на захист порушено не було.
Таким чином прокурор вважав доводи захисників обвинуваченої ОСОБА_1 . необґрунтованими, а обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд прийшов до висновку, що клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності статті 291 Кримінального процесуального кодексу України не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Як убачається зі змісту пункту 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Таким чином, формулювання обвинувачення кримінального правопорушення прокурор викладає в обвинувальному акті в такому виді, в якому вважає його встановленим.
Питання про узгодженість викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.
Відповідно до вимог частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України. Повернення ж обвинувального акту може мати місце, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам вказаної статті. Самі обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту, а також питання щодо наявності у іншої особи процесуальних прав для вручення підозри не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні в цілому складений у відповідності до вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: в ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Отже доводи, на які посилається сторона захисту в своєму клопотанні, не є такими, які свідчать про порушення вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
3. У підготовчому судовому засіданні адвокат Вилков С.В. заявив усне клопотання про проведення судового розгляду в режимі закритого судового засідання.
В обґрунтування заявленого клопотання адвокат Вилков С.В. зазначив про наявність підстав для здійснення судового розгляду у закритому режимі, оскільки під час перебування кримінального провадження у Деснянському районному суді міста Києва неодноразово до суду прибували невстановлені особи, які погрожували ОСОБА_1 розправою.
Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку адвоката Вилкова С.В. додатково зазначивши, що як під час розгляду кримінального провадження у Деснянському районному суді міста Києва, так і під час здійснення правосуддя у Броварському міськрайонному суді Київської області неодноразово з`являлися невстановлені особи, які зривали судові засідання та погрожували їй розправою, у зв`язку з чим, було направлено звернення до Вищої ради правосуддя для відповідного реагування.
Захисники обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокати Головенко Д.О. та Голосій Р.А. підтримали заявлене клопотання.
Прокурор Луговськой О.С. заявив про відсутність підстав для проведення закритого судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали клопотання, зазначає наступне.
Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 27 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини у випадку необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
26 листопада 2018 року суддею Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1. було повідомлено Вищу раду правосуддя про втручання в її діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Як убачається із вказаного повідомлення під час виконання повноважень слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6. були озвучені погрози про розправу над нею з боку учасників іншого кримінального провадження.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для проведення закритого судового засідання впродовж усього судового провадження, оскільки погрози ОСОБА_1 стосувались справи, яка перебувала у її провадженні як слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області, а не справи, в якій вона є обвинуваченою.
Разом із тим, наведена вище інформація може дійсно свідчити про наявність загрози безпеці судді ОСОБА_1. та її родини, зокрема, у випадку оприлюднення адреси її проживання та місця реєстрації, дати, місяця, року її народження. За таких обставин, суд вважає за необхідне провести закрите судове засідання в частині персональних даних судді ОСОБА_1.
4. У підготовчому судовому засіданні адвокатом Голосієм Р.А. заявлено клопотання про скасування застосованого до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування заявленого клопотання він зазначав, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 не було вручено належним чином, а саме зазначена процесуальна дія була вчинена старшим детективом - заступником керівника першого відділу другого підрозділу головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5., тобто всупереч вимогам, передбаченим статтями 480, 481 Кримінального процесуального кодексу України.
Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала заявлене клопотання та додатково зазначила, що на даний час відсутні ризики, визначені в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, оскільки її процесуальна поведінка є належною, тиску на свідків, які перебували під її керівництвом, не здійснювала, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, працевлаштована. Такі свідки як помічник та секретар судового засідання на даний час вибули з під її підпорядкування та не працюють у Броварському міськрайонному суді Київської області.
Захисники обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокати Вилков С.В. та Головенко Д.О. підтримали заявлене клопотання.
Прокурор, заперечуючи проти заявленого клопотання, зазначив, що ризики, встановлені в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року не відпали та жодним чином не змінилися. Вважає, що обвинувачена ОСОБА_1 може не з`являтися у судові засідання та здійснювати тиск на свідків. Також під час вручення детективом ОСОБА_5 повідомлення про підозру жодних скарг і зауважень від сторони захисту не надходило.
Колегія суддів, заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали клопотання, не вбачає підстав для його задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Обираючи вид запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя керувався наявністю двох ризиків, а саме:
- можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду;
- можливість незаконного впливу підозрюваної на свідків у кримінальному провадженні.
Факт припинення прямого підпорядкування свідків обвинуваченій ОСОБА_1 не спростовує наявність ризику впливу на них, тому обраний до неї запобіжний захід, передбачений статтею 182 Кримінального процесуального кодексу України. Як зазначалося раніше, питання щодо наявності у іншої особи процесуальних прав для вручення підозри не є підставою для скасування запобіжного заходу, а є предметом дослідження в ході судового розгляду.
Інших аргументів які б свідчили про зникнення наведених ризиків стороною захисту не наведено, а тому запобіжний захід у вигляді застави необхідно залишити без змін.
5. Прокурор звернувся з клопотанням щодо виклику у судове засідання свідків сторони обвинувачення, проти якого не заперечувала сторона захисту, тому колегія суддів вважає його таким, що підлягає задоволенню.
6. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши зміст обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України.
Підстави, передбачені пунктами 4-8 частини 1 та частини 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України для закриття кримінального провадження або зупинення провадження, на час проведення підготовчого судового засідання відсутні. Угода про визнання винуватості не укладалась.
За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акту, у зв`язку з чим відповідно до частини 1 статті 316 Кримінального процесуального кодексу України постановляє відповідну ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314 - 316, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Закінчити підготовче судове засідання.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1., адвоката Голосія Р.А. про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_1., адвоката Вилкова С.В. про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України у закритому судовому засіданні задовольнити частково.
Провести закрите судове засідання в окремій його частині, а саме під час встановлення особи обвинуваченої, та оголошення її персональних даних (відомостей чи сукупності відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована).
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, на 16 год. 00 хв. 06 листопада 2019 року у закритому судовому засіданні в частині оприлюднення персональних даних ОСОБА_1 , а в іншій частині - у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 41.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1., адвоката Голосія Р.А. про скасування запобіжного заходу, застосованого ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року до ОСОБА_1 у вигляді застави, відмовити.
Клопотання прокурора про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту задовольнити.
Викликати на судовий розгляд прокурора, обвинувачену та її захисників.
Копію ухвали про призначення справи до судового розгляду вручити прокурору та обвинуваченій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Т.Г. Гавриленко
Судді: О.В. Танасевич
О.О. Кравчук