Document No. 85467044

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/3123/16-к

Провадження № 1-кп/4910/49/19

УХВАЛА

05 листопада 2019 рокум. Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді - Крикливого В.В.,

суддів Мойсака С.М., Хамзіна Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.О.,

прокурора Жовницької А.В.,

захисника Ковези А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

здійснивши у відкритому судовому засіданні підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 52016000000000052 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и л а :

19 вересня 2019 року з Подільського районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року призначено підготовче судове засідання, у якому судом з`ясовано думку учасників щодо можливості призначення справи до судового розгляду, зокрема, наявності підстав для прийняття судом рішень, передбачених п. п. 1-4, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акта, який провести у відкритому судовому засіданні, викликавши в судове засідання учасників судового провадження та свідків.

Захисник Ковеза А.І. заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки вважає, що він не відповідає вимогам КПК України, зокрема обвинувальний акт не скріплений печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. На думку захисника, саме підписання й затвердження обвинувального акта прокурором та скріплення його підпису печаткою у відповідності до ч. 1 ст. 291 КПК України надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний догляд за досудовим розслідуванням. Оскільки в обвинувальному акті відсутня печатка на підписі прокурора, таким чином, відповідно до ст. 358 КК України, зазначений обвинувальний акт не має статусу офіційного документа. Захисник також ставить під сумнів підпис прокурора, який начебто затвердив обвинувальний акт.

Крім того, захисник Ковеза А.І. в своєму клопотанні звертає увагу на те, що під час викладення фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_1 злочину за ч. 4 ст. 368 КК України існують протиріччя та розбіжності, зокрема обвинувальний акт містить посилання на те, що обвинувачений ОСОБА_1 призначений на посаду заступника Департаменту Державної служби експортного контролю (далі - ДСЕК) 26 червня 2015 року. В той же час, в обвинувальному акті начебто встановлена обставина, що ОСОБА_1 розпочав свою злочинну діяльність саме 22 грудня 2014 року, тобто коли він взагалі не був співробітником ДСЕК.

Іншою підставою повернення обвинувального акта, на думку захисника, є те, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр) відсутні дані щодо проведення ряду процесуальних дій.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника

Прокурор заперечував проти заявленого захисником клопотання, оскільки вважає, що всі обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину встановлені та викладені в тому об`ємі, який він вважає необхідним та достатнім.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, колегія суддів вважає, що клопотання захисника Ковези А.І. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

Статтею 291 КПК України передбачені вимоги до складання обвинувального акта.

Однією з них є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Заявляючи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, захисник зазначає, що прокурором не в повній мірі дотримані вимоги закону, зокрема наведений у обвинувальному акті виклад фактичних обставин є неконкретним та має розбіжності стосовно призначення обвинуваченого на посаду в ДСЕК та початок вчинення ним злочинної діяльності.

Колегія суддів вважає, що такий висновок захисника на стадії підготовчого судового засідання є передчасним.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого та про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки це питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

Колегія суддів вважає, що вирішення такого роду питання виходить за межі тих питань судового провадження, які вирішуються у підготовчому судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. ст. 36, 40 КПК України, слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Проте, колегія суддів зазначає, що ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від прокурора викладення обвинувачення так, як, на їх думку, це має бути.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Проте це питання може бути вирішене лише під час судового розгляду.

Що стосується доводу захисника про повернення обвинувального акта прокурору з тієї підстави, що він не скріплений печаткою та це є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Крім того, обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до суду був направлений обвинувальний акт, складений детективом Національного антикорупційного бюро та затверджений заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенком В.В. 20 лютого 2016 року.

В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувальний акт скріплений печаткою та підписом прокурора, а тому доводи захисника в цій частині є хибними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання захисника Ковези А.І. на недолік Реєстру як на підставу повернення обвинувального акта не ґрунтується на нормах закону, оскільки кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акта прокурору лише в разі його невідповідності ст. 291 КПК України. Невідповідність Реєстру не є підставою повернення обвинувального акта.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для повернення обвинувального акта прокурору немає, а тому клопотання захисника Ковези А.І. про повернення прокурору обвинувального акта не підлягає задоволенню.

Керуючись вищенаведеним та на підставі ч. 2 ст. 376, ст. 314 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання захисника Кавези А.І. про повернення прокурору обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: підпис В.В. Крикливий

Судді: підпис С.М. Мойсак

підпис Т . Р. Хамзін

З оригіналом згідно.

Суддя В.В. Крикливий