- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
- Lawyer : Ryzhuk M.S., Boika S.H.
Справа № 760/24486/19
Провадження1-кс/991/1473/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А. П., адвокатів Рижук М.С., Бойка С.Г., детектива - Чернетченка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника Рижук Маргарити Сергіївни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат Рижук М.С просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.07.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, та зобов`язати уповноважену особу Генеральної прокуратури України вчинити дії щодо виключення з ЄРДР по даному кримінальному провадженні відомостей про набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваної особи.
Подана скарга обґрунтовується тим, що Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) здійснює досудове розслідування за фактом подання Міністром енергетики і вугільної промисловості України ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016, 2017 роки, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
09.07.2019 в ході досудового розслідування старшим детективом Національного бюро України за погодженням з заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України повідомлено про підозру Міністру енергетики і вугільної промисловості України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України. Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Захисник вважає, що підозра є необґрунтованою. Текст підозри не містить посилання на докази, які свідчать про умисне невнесення ОСОБА_1 в декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування завідомо недостовірних відомостей, а також реальну наявність в ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 1 249 287,7 доларів США та факту отримання їх ОСОБА_1 .
Крім того, в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, оскільки грошові кошти у якості позики ОСОБА_1 від ОСОБА_2 не отримував, відповідно обов`язок внести відомості в декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування не виникав.
В судовому засіданні захисники Рижук М.С., Бойко С.Г., Базько Т.О., Бугай Д.Д. та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали заявлену скаргу, просили задовольнити з викладених в ній підстав.
Детектив Чернетченко В.В. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, навів докази, на яких ґрунтується підозра.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що НАБУ здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
09.07.2019 старшим детективом Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Чернетченком В. В., в межах вказаного провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, детективом надані копії матеріалів кримінального провадження, а саме: копії договору позики та розписки від 10.07.2014, копії експериз від 10.01.2019, 15.01.2019 та 12.06.2018, копії протоколів допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , копії протоколів огляду та інших матеріалів, які досліджені в судовому засіданні.
Сторона захисту в судовому засіданні посилалася на те, що наявні розбіжності в показах ОСОБА_3 , наданих під час допитів від 04.10.2018, 19.02.2019, 24.06.2019 та 27.11.2018; повідомили, що мають ряд зауважень до проведених експертиз, також досудовим розслідуванням не встановлено джерела походження коштів, які ОСОБА_2 , по версії слідства, надав у позику ОСОБА_1 , та інше, що на думку захисників є підставою для скасування підозри і поновлення досудового розслідування, оскільки її вручення, без з`ясування вказаних обставин є передчасним. На підтвердження вказаного стороною захисту надані матеріали з кримінального провадження, які досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК України оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.
Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
Таким чином, повідомлення про підозру на підставі пункту 3 частини 1 статті 276 КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».
Рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та терміну здійснення ефективного розслідування.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Доводи скарги захисника Рижук М.С. стосуються питань доведеності вини, оцінки доказів та наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваного ОСОБА_1 . Проте при розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.
Повідомлення ОСОБА_1 про підозру спричинило для нього лише виникнення прав та обов`язків підозрюваного, які передбачені статтею 42 КПК України, та не потягнуло інших обмежень.
У зв`язку із цим, наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення повинна досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання).
Зібрані в кримінальному проваджені № 42018000000002019 від 17.08.2018 на момент повідомлення про підозру від 09.07.2019 докази та їх сукупність відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України.
Статтею 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України чітко регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено ОСОБА_1 в судовому засіданні, повідомлення його про підозру здійснено в порядку, передбаченому КПК України, оскільки, складено 09.07.2019 та вручено в цей же день о 15 год 18 хв, про що свідчить підпис підозрюваного, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Крім того, слід наголосити, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, що передбачені КПК України.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч. 2 ст. 22 КПК України).
Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
Таким чином, матеріали скарги захисника Рижук М.С. та матеріали, надані під час судового засідання, не містять жодного доказу щодо порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_1 , а тому скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 303, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
В задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарга до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 06 листопада 2019 року.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан