Document No. 85712518

Справа № 991/1482/19

Провадження1-кс/991/2259/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Снєгірьова О.М.,

детектива НАБУ Хижняка М.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника Матішинця В.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Хижняка М.М., погоджене із прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Снєгірьовим О.М., про застосування запобіжного заходу у виді застави

щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у селі Болотівка Буринського району Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду судді Зарічного районного суду міста Суми,

у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.

1. Доводи клопотання.

В клопотанні зазначено, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування суддя Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_1 04.11.2019 у період з 17.25 год. до 17.27 год., будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення зустрівся з ОСОБА_2 на узбіччі автодороги «Т1909» поблизу перехрестя вулиць Герасима Кондратьєва та Козацького проспекту у м. Суми, де висловив йому прохання надати до 06.11.2019 неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США за прийняття рішення щодо непритягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у судовій справі №591/6070/19, а також додатково 1 000 доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи №752/17354/19 з Голосіївського районного суду м. Києва.

З метою реалізації свого протиправного умислу 06.11.2019 у період з 17.47 год. до 17.50 год. ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу перехрестя автодоріг «Т1909» та «Гірне-Любачево» в автомобілі «Mercedes W140 SEL600», д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , одержав від останнього неправомірну вигоду в сумі 1 000 (однієї тисячі) доларів США за прийняття рішення про непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у судовій справі №591/6070/19, а також 1 000 доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи №752/17354/19 з Голосіївського районного суду м. Києва.

В цілому ОСОБА_1. одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют встановленим Національним банком України на 06.11.2019 становило 49 400 грн.

07.11.2019 за результатами обшуків проведених в домоволодінні з надвірними спорудами, транспортному засобі та службовому кабінеті ОСОБА_1 було виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди у сумі 2 000 доларів США, а також інші речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стала наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України та примітки до ст. 45 КК України є тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років. А також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання прокурор його підтримав та просив задовольнити.

2. Доводи сторони захисту.

Захисник Матішинець В.В. та підозрюваний ОСОБА_1 погодились, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не є явно необґрунтованою в світлі практики Європейського Суду з прав людини, проте проти задоволення клопотання заперечували.

Захисник та підозрюваний вказали на відсутність будь-яких ризиків, зазначених в клопотанні.

За твердженням захисту ОСОБА_1 не має родичів за кордоном, раніше кордон перетинав три рази під час туристичних подорожей, має будинок, родину, зокрема малолітню доньку, роботу, тобто міцні соціальні зв`язки.

Сума застави, яку просить визначити прокурор, є наразі непомірною для підозрюваного, оскільки родина сплачує кредит за автомобіль, грошові кошти витрачаються на утримання будинку, на експлуатацію автомобілю, на навчання доньки, допомогу іншим членам родини (батько дружини, донька від першого шлюбу).

Значні поточні витрати роблять зазначену суму застави непомірною.

ОСОБА_1 не може впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки вони вже допитані та їх показання не є суттєвими.

Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 в провадженні ОСОБА_1 вже не перебуває. Тому й спотворити докази неможливо.

Тому вважають, що в даному випадку доцільно обмежитись таким запобіжним заходом як особисте зобов`язання.

В обґрунтування своєї позиції надали суду докази.

3. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4. Щодо наявності обґрунтованої підозри.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що досудове розслідування здійснюється за фактом висловлення прохання надати неправомірну винагороду та одержання ОСОБА_1 , суддею Зарічного районного суду міста Суми, неправомірної вигоди для себе за вчинення ним в інтересах третьої особи дії з використанням наданого йому службового становища, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з приміткою 2 до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є зокрема судді.

В обґрунтування підозри детективом надані:

-заява про вчинення кримінального правопорушення;

-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 10.10.2019, який повідомив про обставини прохання судді ОСОБА_1 . надати йому неправомірну вигоду за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у судовій справі № 591/6070/19;

- протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 04.11.2019, який повідомив про обставини прохання судді ОСОБА_1 надати йому неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США за прийняття рішення про непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у судовій справі № 591/6070/19, а також 1 000 доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи №752/17354/19 з Голосіївського районного суду м. Києва;

-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 07.11.2019, який повідомив про обставини висловлення прохання та отримання суддею ОСОБА_1 неправомірної вигоди;

-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 07.11.2019 (секретаря судових засідань судді ОСОБА_1.);

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 07.11.2019 (помічниці судді ОСОБА_1.);

-протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 05.11.2019, під час якого оглянуті та вручені ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 2000 доларів США, які в подальшому передані ОСОБА_1 як предмет неправомірної вигоди;

- протокол обшуку від 07.11.2019 проведеного у службовому кабінеті НОМЕР_3 судді ОСОБА_1, в ході якого виявлено та вилучено копію адміністративної справи відносно ОСОБА_2 № 591/6070/19;

- протокол обшуку від 07.11.2019 проведеного за місцем проживання судді ОСОБА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено частину предмету неправомірної вигоди в сумі 1700 доларів США;

- протокол обшуку від 07.11.2019 проведеного у транспортному засобі ОСОБА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено частину предмету неправомірної вигоди в сумі 300 доларів США.

Наведені докази дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

5. Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Судом зазначалось, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, є тяжким корупційним злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не може бути здійснене.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, а саме: знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Проте стороною обвинувачення фактично не надано жодного доказу на підтвердження наявності ризиків, передбачених п.п. 2-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 перебуває в провадженні іншого судді Зарічного районного суду міста Суми.

Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є такими, що мають суттєве значення для кримінального провадження, які можна було б спотворити.

Під час досудового розслідування вже проведено певні слідчі дії, зібрано певні докази та вилучено речові докази. Тому ризик щодо знищення, сковування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не підтвердився.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем роботи характеризується позитивно, ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, під час розгляду клопотання не підтвердився.

Тобто слідчий суддя дійшов висновку про наявність одного ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

6. Щодо розміру застави.

У клопотанні детектив просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен головним чином визначатися, виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану, доведених ризиків, вважає саме такий розмір застави у вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб співрозмірним доведеному ризику та здатним забезпечити виконання обов`язків, покладених на підозрюваного.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано доходи, які отримав ОСОБА_1 та його дружина в 2018 році, доходи підозрюваного у 2019 році, його майновий стан.

Визначений розмір застави не є непомірним для підозрюваного. Рівень доходів підозрюваного та його родини навіть з урахуванням витрат на обслуговування будинку, інших витрат, дозволяють здійснити внесення застави у зазначеному розмірі.

Водночас перспектива втрати застави дійсно дозволить уникнути встановленого ризику переховування.

І такий запобіжний захід як особисте зобов`язання не може в даному випадку запобігти встановленому судом ризику.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Сумської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_2 ; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 206, 208 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Хижняка М.М., погоджене із прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Снєгірьовим О.М., про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 виконувати такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10.10.2019 та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10.10.2019 та суду;

- повідомляти детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10.10.2019 та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 16.04.2013, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52019000000000898.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін