- Presiding judge (HACC AC): Mykhailenko D.H.
18 листопада 2019 року Справа № 760/17846/16-к
Провадження №11-кп/991/18/19
ОКРЕМА ДУМКА
судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
Д. Г. Михайленка
до ухвали від 18.11.2019 у судовій справі № 760/17846/16-к
(провадження № 11-кп/991/18/19)
Я не погодився з більшістю колегії в тому, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на етапі вирішення клопотань до початку розгляду апеляційної скарги по суті має повноваження направити матеріали провадження за цією апеляційною скаргою до Солом`янського районного суду міста Києва для їх подальшого спрямування до суду апеляційної інстанції, якому було адресовано таку апеляційну скаргу.
Така позиція ґрунтується на наступному.
Історія провадження
1.05.09.2019 Солом`янський районний суд міста Києва на стадії судового розгляду постановив ухвалу, якою кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК); ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 366 КК; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 366 КК; ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 366 КК у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000019 від 26.12.2016 (далі - кримінальне провадження), було передано до Вищого антикорупційного суду для розгляду (далі - ухвала суду чи оскаржувана ухвала).
2.Ухвала суду мотивована тим, що кримінальні провадження щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, судовий розгляд яких у судах першої інстанції не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, тобто до 05.09.2019, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому КПК порядку.При цьому суд посилався на положення статті 33-1 та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (у редакції Закону України № 2509-VIII від 12.07.2018).
3.04.10.2019 захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Уколовим О. Л. подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування зазначеної вище ухвали та направлення справи № 760/17846/16-к (провадження № 1-кп/760/1114/16) до Солом`янського районного суду міста Києва з метою виконання приписів частини 2, 3 статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо розгляду внесення поданням до Київського апеляційного суду для внесення подання до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з метою вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (далі - апеляційна скарга). Така апеляційна вимога пов`язана із тим, що на думку захисника рішення про передачу справи до Вищого антикорупційного суду в порядку статті 34 КПК не відноситься до компетенції Солом`янського районного суду міста Києва, а є виключною компетенцією колегії суддів Верховного Суду. Крім того, зазначається, що постановлення 05.09.2019 оскаржуваної ухвали судом в судовому засіданні без виклику учасників у справі, без ведення журналу судового засідання є порушенням загальних засад кримінального провадження, так, ні обвинувачені, ні їх захисники не змогли через це взяти участь у засіданні та надати свої пояснення і клопотання з приводу передачі справи з одного суду до іншого.
4.04.11.2019 суддею-доповідачем призначено розгляд апеляційної скарги.
5.18.11.2019 у судовому засіданні на етапі вирішення клопотань до початку розгляду апеляційної скарги по суті згідно з частиною 2 статті 405 КПК захисник заявив клопотання про направлення його апеляційної скарги для розгляду до Київського апеляційного суду, якому він її адресував первісно, або ж її повернення до Солом`янського районного суду міста Києва (далі - клопотання захисника). Мотивував клопотання тим, що свою апеляційну скаргу він адресував не Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, а Київському апеляційному суду.
Зміст та мотиви ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.11.2019 у судовій справі № 760/17846/16-к
6.Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.11.2019 (далі - ухвала від 18.11.2019) (1) клопотання захисника Уколова О. Л. задоволено; (2) направлено матеріали за апеляційною скаргою адвоката Уколова О. Л., який діє на захист обвинуваченого ОСОБА_1 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2019 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000019 від 26.12.2016, до Солом`янського районного суду міста Києва для їх подальшого спрямування до суду апеляційної інстанції, якому було адресовано таку апеляційну скаргу.
7.Таке рішення більшістю колегії обґрунтоване тим, що зважаючи на приписи частини 1 статті 397, пункту 1 частини 2 статті 396 та з огляду на таку загальну засаду кримінального провадження як диспозитивність, більшість колегії суддів вважає, що суд першої інстанції не мав права втручатися у свободу розсуду апелянта, згідно якої він наділений виключним суб`єктивним процесуальним правом при поданні апеляційної скарги самостійно обирати суд апеляційної інстанції, якому її адресувати. Тому, направивши апеляційну скаргу не до Київського апеляційного суду як просив апелянт, а до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, суд першої інстанції втрутився в процесуальні права апелянта, повноважень на вручання в які не мав. При цьому абзаци 4 та 6 пункту 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК стосуються повноважень суду апеляційної інстанції і не надають суду першої інстанції права визначати апеляційний суд всупереч волі учасника судового провадження.
Мотиви окремої думки
8.Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції (частина 1 статті 397 КПК).
9.Суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно, зокрема, судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності Вищого антикорупційного суду (пункт 20 частини 1 статті 3 КПК).
10.Таким чином, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції і стосовно судових рішень місцевих загальних судів (у тому числі і судових рішень Солом`янського районного суду міста Києва), ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду, за умови, що ці рішення ухвалені в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності Вищого антикорупційного суду.
11.05.09.2019 Солом`янський районний суд міста Києва, керуючись положеннями статті 33-1 та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, постановив ухвалу, якою кримінальне провадження № 52015000000000019 від 26.12.2016 було передано до Вищого антикорупційного суду для розгляду, оскільки воно є підсудним останньому.
12.Вже після передачі кримінального провадження № 52015000000000019 від 26.12.2016 до Вищого антикорупційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду була подана апеляційна скарга.
13.На момент подання апеляційної скарги не було і немає на цей момент будь-якого рішення суду, за яким визнано, що кримінальне провадження № 52015000000000019 від 26.12.2016 не є підсудним Вищого антикорупційного суду.
14.З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги (пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК).
15.Таким чином, при направленні Солом`янським районним судом міста Києва апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (лист від 07.10.2018 (том 2 а. с. 7) було відомо, що:
(1) кримінальне провадження № 52015000000000019 від 26.12.2016 згідно до положень статті 33-1 КПК з урахуванням пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019 є підсудним Вищому антикорупційному суду, а рішень про те, що це провадження надійшло до Вищому антикорупційному суду з порушенням правил підсудності не приймалось;
(2) у кримінальному провадженні № 52015000000000019 від 26.12.2016 суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду), а отже і Київський апеляційний суд, припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги;
(3) Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції і стосовно судових рішень Солом`янського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні № 52015000000000019 від 26.12.2016;
(4) матеріали кримінального провадження № 52015000000000019 від 26.12.2016 перебувають у Вищому антикорупційному суді, а тому тільки цей суд може виконати вимоги статті 397 КПК (направити матеріали контрольного провадження) для уможливлення апеляційного розгляду апеляційної скарги.
16.За таких умов Солом`янський районний суд міста Києва правильно не направив апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, а скерував її до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
17.Ухвалою від 18.11.2019 фактично визнано, що апеляційна скарга не підлягає розгляду в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, оскільки адресована до іншого суду апеляційної інстанції. За таких умов має місце підстава для повернення апеляційної скарги, яка передбачена пунктом 3 частини 3 статті 399 КПК (апеляційна скарга повертається якщо апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції). Разом із тим, повноваження з повернення апеляційної скарги на цій підставі має виключно суддя-доповідач, а не колегія суддів на етапі вирішення клопотань до початку розгляду апеляційної скарги по суті. У такому випадку, із урахуванням постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19) слід було постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою, а не направляти матеріали за апеляційною скаргою до іншого суду.
18.Більше того, КПК передбачає передання провадження до іншого суду лише з підстав та у порядку, які визначені у статті 34 КПК. Інших норм, які б регламентували передачу провадження з одного суду до іншого суду у КПК не міститься. Клопотанням захисника фактично було ініційовано передачу провадження до іншого суду поза порядком, передбаченим статтею 34 КПК, що є додатковим аргументом на користь неможливості задоволення такого клопотання.
19.При вирішенні клопотання захисника слід було врахувати правові наслідки його задоволення. Так, ухвалою від 18.11.2019 направлено матеріали за апеляційною скаргою до Солом`янського районного суду міста Києва для їх подальшого спрямування до суду апеляційної інстанції, якому було адресовано таку апеляційну скаргу, тобто до Київського апеляційного суду.
20.Звісно, Солом`янський районний суд міста Києва виконає ухвалу від 18.11.2019 і направить відповідні матеріали до Київського апеляційного суду. Проте Київський апеляційний суд не зможе їх прийняти в силу положення абзацу 6 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, адже апеляційна скарга подана в кримінальному провадженні № 52015000000000019 від 26.12.2016, яке на сьогодні знаходиться в Вищому антикорупційному суді, тобто у провадженні, яке підсудне саме Вищому антикорупційному суді, так як іншого рішення в порядку статті 34 КПК не приймалося.
21.За таких умов Київський апеляційний суд буде вимушений на підставі абзацу 8 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК передати провадження за апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому КПК порядку.
22.Таким чином, ухвала від 18.11.2019 спричинить лише те, що апеляційна скарга захисника Уколова О. Л. у такому ж вигляді і з таким же складом матеріалів надійде до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
23.У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2009 у справі Sutyazhnik v. Russia (заява № 8269/02) Європейський суд зокрема, дійшов висновку, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване тільки з метою виправлення істотної помилки. Під правовим пуризмом, виходячи із практики Європейського суду з прав людини, слід розуміти невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок. Тобто мова фактично йде про недопустимість надмірного та необґрунтованого формалізму.
24.Із врахуванням наведеного вище, правовий пуризм, на мою думку, характерний для клопотання захисника та ухвали від 18.11.2019, адже у цьому випадку ухвалою від 18.11.2019 фактично скасовується рішення Солом`янського районного суду міста Києва про передачу на підставі статті 397 КПК апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яке у кінцевому рахунку призведе до надходження цієї ж апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, але пізніше, після дотримання формальних процедур (при тому, що необхідність їх дотримання спростована викладеними вище аргументами).
На підставі викладеного вважаю, що клопотання захисника про направлення його апеляційної скарги для розгляду до Київського апеляційного суду, якому він її адресував первісно, або ж її повернення до Солом`янського районного суду міста Києва слід було залишити без задоволення та перейти до розгляду апеляційної скарги адвоката Уколова О. Л. на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2019 по суті.
Суддя Д. Г. Михайленко