- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
- Secretary : Savinoi H.A.
- Lawyer : Lychmaniuka A.V.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 991/2177/19
Провадження1-кс/991/2748/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Савіної Г.А., прокурора Перова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Личманюка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погодженого з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одруженого, працюючого державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України,
УСТАНОВИВ:
28 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 3 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763 000,00 грн, а також у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Детектив клопотання обґрунтовує тим, що слідчою групою НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_3 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_15 ., його заступник ОСОБА_7 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_8 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_9 , державні інспектори ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються, із залученням Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
При цьому, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, в розумінні ст. 364 КК України, виступав одним із учасників структурної частини організації в м. Києві, безпосередньо підпорядкованим ОСОБА_8 , виконував функції покладені на цю структурну організації ОСОБА_2 , в процесі митного оформлення відповідних товарів.
Для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Детектив в клопотанні зазначає, що діючи у співучасті, у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації, у період з вересня 2016 року по вересень 2017 року, відповідно до розподілу функцій, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГСЕТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ». У складі ОСОБА_5 та інших, підробили договори купівлі - продажу товарів цим компаніям (із ввезенням таких товарів із-за кордону) із зазначенням договірної вартості.
Також, як зазначає детектив, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , відібрали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, прийняли рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних декларацій, з недоліками, що стати підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
На підставі судових рішень ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС завершив митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаної в них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказані дії супроводжувалися звітуванням учасників структурної частини злочинної організації у м. Одеса ОСОБА_3 про виконання ними своїх завдань про вчинені злочини.
Детектив зазначає, що у такий спосіб Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.
26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК України та затримано в порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення.
З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
Розмір застави, який, на думку детектива, належить визначити як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням тяжкості та специфіки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , майнового та сімейного стану підозрюваного, та повинен відповідати 3 000 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 5 763 000,00 грн.
Саме такий розмір застави, за твердженням органу досудового розслідування, не є завідомо непомірним з огляду на викладені можливості підозрюваного, його близьких осіб, а також злочинної організації та пов`язаних з нею осіб, із внесення відповідної суми коштів як застави.
Прокурор Перов А.В. в судовому засіданні клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Захисник Личманюк А.В., з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1 , проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував. Захисник посилався на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри. Зазначив, що детективом не доведено жодної обставини причетності ОСОБА_1 до інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, його участі в злочинній організації. Зазначені в клопотанні ризики не конкретизовані та не містять жодного обґрунтування та відношення до ОСОБА_1 . Крім того, детективом в клопотанні не згадується про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів та не обґрунтовано необхідність покладення на ОСОБА_1 обов`язків передбачених ст. 194 КПК України. В матеріалах кримінального провадження відсутні жодні докази того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею застави саме в розмірі 5 763 000,00 грн. Будь-яких даних про отримання підозрюваним ОСОБА_1 відповідних доходів, які вказують на можливість внесення ним визначеного розміру застави, матеріали клопотання не містять. Письмові заперечення надані до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Вимога «розумної підозри» передбачає наявність доказів, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких йому інкримінуються, підтверджується сукупністю доданих до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:
наказом від 06.01.2016 про переведення ОСОБА_1 на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Столичний» та посадова інструкція державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Столичний» Київської міської митниці ДФС, затвердженої 21.11.2016;
актом про результати перевірки Київської міської митниці ДФС з окремих питань організації роботи від 05.01.2017 № 27/99-99-19-01-02-18, згідно якого встановлено, що в Київській міській митниці ДФС виявлено існування інтелектуальної, продуманої і реалізованої з конкретним і значним тіньовим економічним ефектом схеми мінімізації суб`єктами ЗЕД податків при ввезені товарів на митну територію України та зроблено висновок про відсутність відповідальності за неподання декларантами в установлений законодавством термін додаткових митних декларацій;
актами про результати тематичної перевірки Київської міської митниці ДФС від 14.03.2018 № 514/99-99-22-03-02-21-2, про результати тематичної перевірки Департаменту адміністрування митних платежів від 14.03.2018 № 515/99-99-22-03-02-21-2, про результати тематичної перевірки Департаменту організації митного конторою від 14.03.2018 № 516/99-99-22- 03-02-21-2, лист ДФС від 26.12.2018 № 24385/5/99-99-22-02-01-16, згідно яких під час проведення вказаних перевірок членами робочої групи здійснювався аналіз митних оформлень товарів із застосуванням тимчасових митних декларацій ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та встановлено, що службові особи ДФС України та Київської міської митниці ДФС сприяли схемі мінімізації сплати митних платежів із застосуванням тимчасових митних декларацій, що призвело до можливого недонадходження до державного бюджету сум податків та штрафних санкцій у 2016, 2017 роках;
висновком експерта від 19.09.2019 № 9/13-2/8-СЕ/19, згідно якого розрахунок від 23.04.2018 в частині недонадходження обов`язкових платежів, що спричиненні порушеннями, які пов`язані з оформленням митних декларацій ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТОРГЕСТ», документально підтверджується частково у сумі 26 758 882, 92 грн (мито) та 107 475 963, 92 грн (ПДВ);
доповідною запискою від 10.02.2017 № 540/26-70-19, згідно якої ОСОБА_12 , виконуючи обов`язки начальника Київської міської митниці ДФС, після отримання доповідної записки від 16.01.2017 № 140/26-70-61/12 начальника ВМО № З МП «Західний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_13 про результати перевірки митних оформлень товарів низки підприємств, в тому числі ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», щодо пропозиції розглянути питання про доцільність направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів, відповідно до п. 8 ст. 336 Митного кодексу України, заблокував направлення запитів до уповноважених органів КНР та ОАЕ, посилаючись на лист ДФС від 02.06.2016 № 19023/7/99-99-19-01-04-17 за підписом директора Департаменту адміністрування митних платежів ДФС ОСОБА_11 щодо недоцільності направлення запитів до КНР;
протоколом огляду жорсткого диску, вилученого під час проведення обшуку 17.08.2017 в автомобілі Nissan Qashqai у м. Чорноморськ Одеської області, за результатами якого виявлені відомості з електронної переписки, в якій згадується посилання на номер телефону з підписом «ОСОБА_1»;
протоколом огляду матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 02.08.2018, 20.03.2018, від 07.11.2018, від 25.06.2018;
протоколом огляду документів, вилучених під час обшуку в офісних приміщеннях на 8 і 9 поверхах за адресою: АДРЕСА_3 , які містять інформацію щодо планування та координації впливу на ведення судових справ та відкритих кримінальних проваджень;
протоколами огляду речей і документів, виявлених і вилучених під час обшуку приміщень на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_3, та які містять текстові повідомлення та зображення з відомостями щодо співпраці зі службовими особами ДФС України під час митного оформлення товарів та митного оформлення товарів, в т.ч. по наступним суб`єктам господарювання ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «РИГЕСТ», ТОВ «АЛЬ МАК» та інших; повідомлення щодо спілкування з приводу митного оформлення товарів (тканин та інших) в м. Києві; повідомлення, у яких обговорюються займані посади службовими особами ДФС України; зображення, а саме: відбитки печаток ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ЮНІКОН ТРЕЙД», SHAOXING HIFASHION IMP AND EXP. LTD, зображення з назвами фірм ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «ДЕВОПС» та інші; зображення відбитку печатки KRW COMPANY LIMITED та BFT WORLWIDE LIMITED, яка виступала контрагентом ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» за договорами купівлі - продажу, та належала ОСОБА_2 ; блокнотів, які містять рукописні записи, що стосуються грошового обігу на підприємствах, в тому числі, ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та інших; документи щодо фінансової та іншої діяльності підприємств ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», та інших; ноутбук, на якому містяться зображення печаток 73 компаній з іноземною реєстрацією, а також файли, що містять контракти, бланки та витяги по підприємствам ТОВ «КНД ТРЕЙЛ КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» та інших; контракти укладені з іноземними компаніями;
матеріалами отриманими НАБУ в порядку міжнародної правової допомоги щодо BFT WORLDWIDE LIMITED та KRW COMPANY LIMITED, їх фінансового стану, кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_2 ;
та інші матеріали.
Доводи адвоката щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості для встановлення винуватості підозрюваної.
Однак, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Дослідження вказаних доказів дає підстави вважати, що висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення злочинів, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
Виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин, та вказане може бути підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
При вирішення питання про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.
В обґрунтування клопотання детектив та прокурор, в судовому засіданні, посилаються на існування таких ризиків:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні;
- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Детектив у клопотанні про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу зазначає відразу всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак в судовому засіданні встановлена обґрунтованість лише частини із них.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
В судовому засіданні встановлено, та підтверджено ОСОБА_1 , що він одружений. Дружина є власником квартири загальною площею 49,1 кв.м., яка за твердженням підозрюваного, належить їй на праві особистої власності, оскільки квартира придбана нею до дати укладення шлюбу, тобто, до 23.05.2015. Також на ім`я дружини 10.11.2016 зареєстровано автомобіль, 2011 року випуску, який за твердженням підозрюваного продано та за отримані кошти 25.05.2019 куплено інший автомобіль, 2015 року випуску. Підозрюваному на праві власності належить нежитлове приміщення площею 1,8 кв.м, яке розташоване в с. Святопетрівське, Києво-Святошенського району Київської області. Вказані обставини підтверджуються копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2018 рік та витягами з державних реєстрів прав власності на нерухоме та рухоме майно. Крім того, стороною захисту надано копії довідок про доходи ОСОБА_1 за основним місцем роботи, а саме: за 2017 рік - 97501,55грн, за 2018 рік - 110049,93 грн. та за період з січня по жовтень 2019 року - 86333,37грн.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, за вчинення одного з них передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Разом з тим, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Крім того, наявність у ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів.
З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя, зважаючи на те, що наявна підозра про участь ОСОБА_1 у діяльності структурної організації в м. Києві, додаткові відомості щодо обставин участі у злочинній організації та вчинюваних злочинах іншими особами ще встановлюються, вважає, що ризик незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні та ризик знищення, спотворення або приховування будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є актуальними.
Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризиків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину, є неконкретними та недостатніми, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Щодо обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, детектив обмежився лише констатуванням цієї обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи, що прокурором, в судовому засіданні, доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують щонайменше три ризики, передбачені статтею 177 КПК України, враховуючи дані про особу підозрюваного, його матеріальний стан та соціальні зв`язки, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомих підстав для застосування відносно ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено, у зв`язку з чим, є підстави для відмови в задоволенні клопотання детектива та застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на викладене, аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання ризикам, обґрунтованість яких встановлена в судовому засіданні, можливе при застосуванні до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а саме: у виді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених пунктами 1-4, 8, 9 частини 5 статті 194 КПК України.
Застосування домашнього арешту у нічний час є саме таким запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку та виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, при цьому не порушуючи право на працю, що є його єдиним джерелом доходу.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребука О.І., погодженого з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступної доби на строк до 21 січня 2020 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
- не відлучатися з місця проживання без дозволу детектива, прокурора або суду;
- прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;
- повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, а також з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 21 січня 2020 року.
Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти у залі суду та зобов`язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання до Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України і негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.
Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Н.В. Мовчан