Document No. 86073113

Справа № 991/2177/19

Провадження1-кс/991/2751/19

У Х В А Л А

28 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Гарванка І.М., Семак І.А., підозрюваної ОСОБА_1 , захисників Дікого С.М., Говоруха М.М., Лупашко Д.А., Станішевського Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Доводи клопотання.

В клопотанні зазначено, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

В зазначеному кримінальному проваджені повідомлено про підозру ОСОБА_1 , яка підозрюється в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією; в пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; в пособництві зловживанню владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 , будучі директором Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України, координувала безпосередньо з засновником і очільником злочинної організації ОСОБА_2 дії по прихованню факту існування та діяльність злочинної організації під час перевірки діяльності Департаменту і Київської міської митниці ДФС при підготовці відповідей вказаного Департаменту на запити перевірки, чим сприяла іншим учасникам організації у вчинюваних ними злочинах.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 , вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1- 5 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваної і становить 10 000 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що дорівнює 19 210 000,00 грн. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Доводи сторони обвинувачення.

Сторона обвинувачення клопотання про застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Зазначила, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваної, просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Крім цього сторона обвинувачення пояснила, що підозрювана ОСОБА_1 була затримана в порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України через наявність достатніх підстав вважати, що можлива втеча підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки засновник і очільник злочинної організації ОСОБА_2 , у склад якої входила підозрювана, переховувався від органів досудового розслідування.

Доводи сторони захисту.

Сторона захисту проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила. За твердженням сторони захисту матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 ,злочинів, які їй інкримінуються. Так само сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім цього адвокат Станішевський Є.В. в судовому засіданні зазначив, що затримання підозрюваної у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 208 КПК України, було незаконним. Оскільки будь-які підстави, які підтверджували факт можливої втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності з боку ОСОБА_1 , відсутні. Також, на думку адвоката Станішевського Є.В., протокол затримання не відповідає положенням ст. 140 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_1 повністю підтримала позицію захисників, заперечила проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначила, що воно є необґрунтованим. Просила відмовити в задоволенні клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні було надано письмове зобов`язання, в порядку ст. 180 КПК України, в якому рідний брат підозрюваної ОСОБА_3 висловив намір бути поручителем ОСОБА_1 , забезпечувати виконання підозрюваною, покладених на неї, відповідно до ст. 194 КПК України обов`язків, а також забезпечувати явку ОСОБА_1 , до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу. У зв`язку з цим ОСОБА_3 просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді особистої поруки.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо законності затримання та відповідності протоколу затримання положенням ст. 140 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, у випадку якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Як зазначив прокурор під час судового засідання, підозрювана ОСОБА_1 була затримана через наявність достатніх підстав вважати, що можлива втеча підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки засновник і очільник злочинної організації ОСОБА_2 , у склад якої входила підозрювана, переховувався від органів досудового розслідування.

Виходячи з того, що злочинна організація є стійким ієрархічним об`єднанням здатним до переховування своїх учасників, враховуючи, що засновник і очільник злочинної організації ОСОБА_2 , у склад якої входила підозрювана ОСОБА_1 , переховувався від органів досудового розслідування, слідчий суддя прийшов до висновку, що у детективів НАБУцілком могли виникнути обґрунтовані думки про достатню ймовірність втечі підозрюваної ОСОБА_1 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для затримання ОСОБА_1 .

Згідно ч. 3 ст. 104 КПК України протокол складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

місце, час проведення та назву процесуальної дії;

особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада);

всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про:

послідовність дій;

отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:

вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;

спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

В протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеному 26.11.2019 в період часу з 11 год. 00 хв. до 11 год. 38 хв., зазначено час затримання ОСОБА_1 09 година 47 хвилин того ж дня; місце затримання: АДРЕСА_1 , дані про особу, яка провела затримання, відомості про осіб, які присутні під час складання протоколу, дані про затриману особу. Підставою затримання зазначено: якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України (п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України). Протокол містить посилання на кримінальні правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_1 , а саме: ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України. Затриманій роз`яснено підстави затримання, її права та обов`язки. Про затримання повідомлено засобами телефонного зв`язку батька затриманої та орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. Протокол містить зауваження з боку затриманої та адвоката, їх підписи та підпис особи, яка склала протокол.

Наявність зазначених відомостей дають слідчому судді підстави для висновку про відповідність протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, вимогам законодавства.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією; в пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; в пособництві зловживанню владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема копіями актів про результати тематичної перевірки Київської міської митниці ДФС від 14.03.2018 № 514/99-99-22-03-02-21-2, про результати тематичної перевірки Департаменту адміністрування митних платежів від 14.03.2018 № 515/99-99-22-03-02-21-2, про результати тематичної перевірки Департаменту організації митного конторою від 14.03.2018 № 516/99-99-22-03-02-21-2 та копією листа ДФС від 26.12.2018 № 24385/5/99-99-22-02-01-16, копією доповідної записки на ім`я в.о. начальника Київської міської митниці ДФС від 10.02.2017 № 540/26-70-19, копією протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018 № 19/4561, а саме, з електронної скриньки «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_2 , копією листа ДФС України з доданими матеріалами від 11.07.2018 № 12126/5/99-99-22-03-02-16, копією протоколу огляду від 03.04.2019.

Додані стороною захистом матеріали, їх заперечення, тлумачення митного законодавства, головним чином стосуються допустимості та належності доказів, остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.

З огляду на вказане, слідчий суддя не має правової можливості оцінити належність та допустимість вказаних документів, як доказів по кримінальному провадженню та вважає за необхідне прийняти їх до уваги при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, як позицію захисту щодо невинуватості підозрюваної, реальності скоєння кримінального правопорушення та вірогідної причетності ОСОБА_1 до скоєного правопорушення.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванаОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що один із злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме злочин, передбачений ч. 1 ст. 255 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність у підозрюваної паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів. За період з 2015 по 2019 років включно підозрювана виїжджала до Італії, Франції, Китаю, Нідерландів, Туреччини, Ізраїлю, Білорусії, Молдови, Фінляндії, Бельгії.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюванаОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя також погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати передбачену КПК процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрювана ОСОБА_1 знатиме, як їх персональні данні, так і зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Таким чином, у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування свідчення від свідків не були отримані та не були досліджені безпосередньою судом існує ймовірність незаконного впливу на таких свідків.

Крім цього, прокурор в судовому засіданні зазначив, щоОСОБА_1 є учасницею злочинної організації. Додаткові відомості щодо обставин участі у злочинній організації та вчинюваних злочинах іншими особами ще встановлюються. Враховуючи, що органу досудового розслідування ще належить встановити та допитати потенційних свідків і підозрюваних, то на цьому етапі слідчий суддя не виключає, що ОСОБА_1 , побоюючись можливого викриття у вчиненні інших кримінальних правопорушень, може вжити заходів незаконного впливу на цих осіб.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрювана ОСОБА_1 потенційно зможе незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Водночас, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, а саме: ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Тим більше, що події кримінального правопорушення стосуються 2016-2017 років і з цього часу, органи досудового розслідування вже здійснювали тривалий час слідчі та розшукові дії по збиранню доказів у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

У той же час, слід зазначити, що підозрювана, навпаки сприяла в отримані доказів по справі, добровільно на вимогу детективів надала телефон та інші електронні пристрої, розблокувала їх, що не створювало перешкоди для працівників НАБУ до інформації, яка у них містилася.

Проте стороною обвинувачення фактично не надано переконливих доказів на підтвердження наявності ризику, передбачених п.п.2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором, на момент розгляду клопотання, доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, однак не доведено наявність інших ризиків , недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваної, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено, у зв`язку з чим, є підстави для застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.

Втім слідчий суддя не вважає за можливе застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді особистої поруки, про який просив рідний брат підозрюваної ОСОБА_3 та висловив намір забезпечувати виконання підозрюваною, покладених на неї, відповідно до ст. 194 КПК України обов`язків, а також забезпечувати явку ОСОБА_1 , до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу. Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 180 КПК України, наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. Однак, з урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає, що соціальний статус та репутація ОСОБА_3 не є достатніми для віднесення рідного брата підозрюваної до категорії осіб, які заслуговують на особливу довіру.

Аналізуючи зібрані в сукупності докази, ті обставини, що підозрювана самостійно з?являлался на допити до органів НАБУ, не чинила перешкоди в отриманні доказів у кримінальному провадженні, має постійну роботу, міцні соціальні зв?язки, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, то для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні, достатнім запобіжним заходом має бути домашній арешт у певний період доби (нічний час доби), з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини 5 статті 194 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на неї обов`язку в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. не покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу детектива, прокурора та суду строком на 60 днів, тобто до 24 січня 2020 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 такі обов`язки:

-не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 у період з 22 години до 6 години ранку наступного дня;

-прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Доручити виконання ухвали органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Мойсак