Document No. 86073121

Справа № 991/2177/19

Провадження1-кс/991/2746/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурорів: Скибенка О.І., Симківа Р.Я., підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника Личманюка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука Олександра Івановича, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваної

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки Російської Федерації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчук О.І., за погодженням із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з визначенням розміру застави у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 684 000,00 грн.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_2 було створено та в результаті очолено злочинну організацію, яка завдала Державному бюджету України збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040,72 грн.

При цьому, однією із учасників структурної частини організації в м. Києві, безпосередньо підпорядкованим в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_3 , виступала старший державний інспектор вказаного ВМО ОСОБА_4 , яка будучи службовою особою в розумінні ст. 364 КК України, безпосередньо виконувала функції, покладені на цю структурну частину організації ОСОБА_2 , в процесі митного оформлення відповідних товарів. Функціями цієї структурної частини визначалось:

- утримуватись від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості,

- випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами й інвойсами),

- замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі,

- після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМД - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку,

- після скасування рішень про коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК України, а саме в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією; в пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому у співучасті.

26.11.2019 об 11 год 06 хв. підозрювану ОСОБА_1 затримано за вчинення вищевказаних злочинів в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня - 26.11.2019 повідомлено про підозру в їх вчиненні.

Отже, для цілей розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу наявні достатні підстави вважати, що підозрювана вчинила: 1) особливо тяжкий злочин, визначений ч. 1 ст. 255 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років; 2) тяжкий злочин, визначений ч. 3 ст. 212 КК України (у співучасті), за який передбачено покарання у вигляді штрафу від 15 до 25 тис. НМДГ з конфіскацією майна; 3) тяжкий злочин, визначений ч. 2 ст. 364 КК України (у співучасті), за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, який у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Разом з цим, метою застосування до підозрюваної запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання нею як підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення.

Аналізуючи твердження детектива, викладені у клопотанні, можна дійти висновку, що інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваної ОСОБА_1 необхідним є обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурори у судовому засіданні повністю підтримали подане детективом клопотання та наполягали на його задоволенні.

Сторона захисту повністю заперечила проти задоволенні клопотання, зазначивши про недоведеність та необґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень саме ОСОБА_1 , та взагалі наявності ризиків, тому у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 просить відмовити.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала позицію захисту.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самої підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Прокурор не довів під час розгляду клопотання, що застосування інших запобіжних заходів буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя також враховує і дані про особу підозрюваної.

ОСОБА_1 хоча і підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів (ст. 12 КК України), проте раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалась, має міцні соціальні зв`язки, та крім того, у підозрюваної наявні проблеми зі здоров`ям та похилий вік.

Також слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого підозрюваній ОСОБА_1 0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000 злочину.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних і експертів у кримінальному провадженні, приховування, знищення чи зміни речових доказів і документів, неправомірного впливу на досудове розслідування іншим чином, а також продовжувати злочинну діяльність.

Наявність зазначених ризиків стверджується тим, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого корупційного злочину, що передбачає можливість призначення їй суворого покарання, а тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, ОСОБА_1 може планувати втечу, оскільки в неї наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , достатньо майнових ресурсів для переховування та впливу на ступінь інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. До того ж, детектив у клопотанні зазначає про історію перебування за кордоном підозрюваної, яка в період з 2015 по 2019 років включно виїжджала до Іспанії, Казахстану, Туреччини, Грузії, Фінляндії, Росії. Крім того, у власності підозрюваної наявне нерухоме майно за кордоном. Так, підозрювана є співвласником квартири площею 45,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, наразі прокурор не переконав слідчого суддю в тому, що підозрювана може впливати на свідків в даному кримінальному провадженні або іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню, не довів існування жодного із вищезазначених ризиків, окрім як можливість переховуватися від органів досудового розслідування/суду, що вимірюється суворістю можливого покарання.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведені вище обставини, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваної ОСОБА_1 ..

Дослідження матеріалів клопотання проказало про відсутність доказів, які б свідчили про наявність зазначених детективом у клопотанні та підтриманих прокурором у судовому засіданні інших ризиків, а відтак, слідчий суддя не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

При визначенні розміру застави слід врахувати майновий стан підозрюваної.

Так, захисником ОСОБА_1 надано слідчому судді характеристику підозрюваної та довідку про її грошове забезпечення з місця роботи, як старшого державного інспектора ВМО № 1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, за останні три роки (за 2017 рік загальна сума її доходу склала 126 672,29 грн; за 2018 рік - 145 059,96 грн, за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року - 127 242,39 грн), а також щорічну електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2018 рік.

Отже, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непомірною для неї. В матеріалах кримінального провадження відсутні жодні докази того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею застави саме в розмірі 7 684 000,00 грн. Будь яких даних про отримання підозрюваною ОСОБА_1 відповідних доходів, які вказують на можливість внесення нею визначеного розміру застави матеріали клопотання не містять. Відповідно до декларації про доходи за 2018 рік, дохід ОСОБА_1 складає приблизно 150 000,00 грн та дохід отриманий від спадщини 420 000,00 грн, при цьому наявні певні фінансові зобов`язання (кредити і т.д.), що свідчить про неможливість внесення нею застави у визначеному в клопотанні розмірі.

За таких обставин, стороною захисту, враховуючи майновий стан підозрюваної, доведено непомірність розміру заявленої детективом у клопотанні та підтриманої прокурором у судовому засіданні застави.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у цьому кримінальному провадженні, а також достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням матеріалів щодо майнового стану підозрюваної ОСОБА_1 , слідчий суддя погоджується зі стороною захисту, що на даний час необхідно визначити розмір застави, відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто в розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тож, за конкретних обставин інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя визначає розмір застави в розмірі наближеному до мінімального.

Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній за інкримінованими статтями, конкретні обставини вчинення правопорушення, вищезазначені дані про її особу, слід зазначити, що прокурором не доведена неможливість застосування іншого запобіжного заходу в контексті запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100,00 грн, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної запобіжний захід у виді застави, який має бути нею внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

Питання щодо доведеності вини підозрюваної у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 слід відмовити та застосувати до неї запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука Олександра Івановича, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100,00 грн (сто дев`яносто дві тисячі сто гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN UA 318201720000037312076096000.

Підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрювану, яка внесла таку заставу, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду);

- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 25.01.2020 включно.

Підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невнесення нею або заставодавцем застави, до неї може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Звільнити підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно з-під варти у залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько