Document No. 86131354

Справа № 4910/34/19

Провадження1-кс/991/2195/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд в складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

за участю:

секретаря Сташака Я.В.,

захисників Гаврилюк М.В., Онученка Д.С., Солодка Є.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

детектива Цвєткова Ю.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника підозрюваного ОСОБА_1 - Гаврилюк М.В. про відвід детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Цвєткова Ю.С. від участі у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42016000000001254 від 16.05.2016,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду 12 листопада 2019 року надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_1 - Гаврилюк М.В. про відвід детектива Цвєткова Ю.С.

Обставини, на які у заяві посилається заявник.

Детективом Національного антикорупційного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Цвєтковим Ю.С. здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. 23.10.2018 ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. Заявник зазначає, що детектив НАБУ Цвєтков Ю.С. вчиняє дії, які свідчать про його упередженість, необ`єктивність та особисту зацікавленість при здійсненні досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, що є підставою для відводу детектива, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.

Зокрема, детектив виражає явну впевненість у винуватості ОСОБА_1 , про що прямо заявляє останньому в присутності його захисника та третіх осіб, стверджуючи, що сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 немає, неправомірно схиляє підозрюваного до підписання угоди про визнання винуватості. Також детективом були вчинені дії щодо безпідставного накладення арешту на майно та обмежено право користування майном, яке належить дружині підозрюваного - ОСОБА_4 . Під час досудового розслідування детективом зроблені висновки, які суперечать фактичним даним та доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження, що призвело до однобічного досудового розслідування та перекручування фактичних обставин, необґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 .

Позиція учасників судового провадження.

Захисники Гаврилюк М.В., Онученко Д.С., Солодко Є.В. у судовому засіданні підтримали заяву про відвід, просили її задовольнити. Додатково пояснили, що детектив не вжив заходи щодо допиту ОСОБА_4 , незважаючи на те, що останній у протоколі допиту зробив запис, у якому виявив бажання надати показання у присутності процесуального керівника досудового розслідування - прокурора САП, та вказав конкретний період часу для допиту. Також детектив Цвєтков Ю.С. перешкоджав ознайомленню з матеріалами кримінального провадження саме в тій частині, яка цікавила сторону захисту. Окрім цього, захисники наголошували на однобічності досудового розслідування - ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, що спростовується документами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, однак детектив не надає їм належної оцінки. У своїх листах, спрямованих до НБУ, детектив допустив формулювання щодо винуватості ОСОБА_4 як встановленої.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні також підтримав заяву та пояснив, що детектив Цвєтков Ю.С. чинить на нього тиск, що виражається у безпідставному накладенні арешту на майно підозрюваного та майно його дружини, а також чинив тиск своїми листами на НБУ. У березні 2019 він подав до САП листа про закриття кримінального провадження, де виклав письмово свою позицію у справі, проте детектив ніяк не відреагував. 21.10.2019 ОСОБА_1 із своїм захисником викликався до НАБУ для вручення зміни раніше пред`явленої підозри, при цьому у протоколі допиту ОСОБА_1 виявив бажання надати показання у присутності процесуального керівника досудового розслідування - прокурора САП та вказав для цього конкретний період часу, однак його детектив не викликав для допиту. у кримінальному провадженні детектив Цвєтков Ю.С. виявляє явно обвинувальний ухил, не звертаючи уваги на достатність доказів невинуватості ОСОБА_1

Детектив Цвєтков Ю.С. заперечив проти заявленого відводу з підстав його необґрунтованості, зазначивши, що деталей бесіди з ОСОБА_1 та його захисником 21.10.2019 не пам`ятає. Загальний зміст розмови полягав у констатації детективом тієї обставини, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_1 про підозру. Вважає, що його дії не виходять за межі норм Кримінального процесуального кодексу. Так, арешти на майно накладалися ухвалами слідчих суддів, які набрали законної сили, за його клопотаннями. У послідуючому частина арештів була скасована ухвалами слідчих суддів, оскільки у судове засідання були надані докази, що майно є особистою власністю дружини ОСОБА_1 , про що під час підготовки клопотання не було відомо. Під час повідомлення ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри, останній висунув детективу умови надання показань лише за участю процесуального керівника та у визначений підозрюваним проміжок часу. Однак у самостійно визначений час ОСОБА_1 на допит не прийшов. Також зазначив, що процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні - прокурором САП було уповноважено детектива пропонувати і роз`яснювати підозрюваним їх право на укладення угоди про визнання винуватості з прокурором. У звязку з чим просив у задоволенні заяви відмовити.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частина 1 статті 77 Кримінального процесуального кодексу України встановлює вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого у кримінальному провадженні. Зокрема, слідчий не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості (п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України).

За наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК України, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, можуть бути заявлені заяви про відвід слідчому. Відвід повинен бути вмотивованим (частини 1, 2, 5 статті 80 КПК України).

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України, в тому числі і детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Цвєтков Ю.С., здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Основним аргументом заяви про відвід захисника є те, що детектив Цвєтков Ю.С. є упередженим, оскільки виражає впевненість у винуватості ОСОБА_1 , про що прямо заявляє останньому в присутності його захисника та третіх осіб, чим порушує принцип презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Аналогічні положення містить ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України.

Презумпція невинуватості також закріплена у пункті 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобож і є одним із елементів справедливого кримінального судового розгляду, передбаченого пунктом 1 статті 6, і він буде порушений, якщо заява державного службовця стосовно особи, обвинуваченої у кримінальній справі, відображає думку про те, що він винен до того, як це було доведено законом. Досить, навіть за відсутності будь-якого офіційного висновку, певних підстав припускати, що чиновник вважає обвинуваченого винуватим. У зв`язку з цим Суд наголошує на важливості вибору слів державних службовців у своїх заявах до того, як особу судили та визнали винною у правопорушенні. Більше того, принцип презумпції невинуватості може бути порушений не тільки суддею чи судом, але й іншими державними органами, включаючи прокурорів. Особливо це стосується того, коли прокурор виконує квазісудову функцію під час прийняття рішення за заявою особи про відхилення звинувачення на стадії досудового слідства, над яким має повний процесуальний контроль. Проте, чи порушує заява державного службовця принцип презумпції невинуатості, слід визначати у контексті обставин, за які було зроблено оскаржувану заяву («Дактарас проти Литви» ((Daktaras v. Lithuania), заява № 42095/98, п. 41-43).

Порушенням презумпції невинуватості також можуть бути публічні висловлювання про винуватість до офіційного обвинувачення. Висловлювати у засобах масової інформації думки про винуватість особи є неприйнятним, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Довженко проти України» (Dovzhenko v. Ukraine) від 12 січня 2012 року, заява № 36650/03, рішення у справі «Шагін проти України» (Shagin v. Ukraine) від 10 грудня 2009 року, заява № 20437/05, п. 43.)

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, норми чинного законодавства України, пояснення підозрюваного та його захисників, детектива, слідчий суддя дійшов висновку, що висловлювання детектива Цвєткова Ю.С. щодо «обґрунтованості вини ОСОБА_1 » не були публічними, застосовувалися не в контексті, незалежному від кримінального провадження, як наприклад на прес-конференції, у засобах масової інформації, а в контексті саме наявності в матеріалах справи достатніх доказів для подальшого скерування справи до суду, а не констатації факту доведеності винуватості підозрюваного у вчиненні злочину.

Щодо твердження підозрюваного та його захисників у судовому засіданні про допущення з боку детектива Цвєткова Ю.С. в листі, скерованому детективом до НБУ, формулювань винуватості ОСОБА_1 як встановленої (а.с.49-50), слідчий суддя зазначає, що у вказаному листі від 21.08.2017, направленому для використання під час проведення перевірки, викладені окремі обставини кримінального провадження, із зазначенням як такі, що встановлені у процесі досудового розслідування, без вказання конкретних фізичних осіб. Такий спосіб викладення не веде до порушення принципу презумпції невинуватості та не є тиском на орган, який проводить перевірку.

Наступний аргумент заяви про відвід полягає в тому, що детектив схиляв підозрюваного до підписання угоди про визнання винуватості. Зокрема, під час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у присутності захисника Горобець О., повідомив підозрюваному ОСОБА_1 , що у випадку невизнання вини він буде позбавлений права на підписання угоди зі слідством.

Відповідно до правил Кримінального процесуального кодексу України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості (ч. 2, 5, 6 ст. 469 КПК України). Виходячи зі змісту зазначених норм, роз`яснення слідчим (детективом) за дорученням прокурора порядку ініціювання, укладення угоди про визнання винуватості не є тотожним схилянню до підписання такої угоди, як зазначає захисник у заяві про відвід. Обов`язок слідчого роз`яснювати права та обов`язки підозрюваного прямо регламентовано Кримінальним процесуальним кодексом (ст. 42, 276, 279 КПК України).

На підтвердження своїх доводів щодо безпідставного арешту майна ОСОБА_1 та обмеження права користування майном, що свідчить про упередженість детектива Цвєткова Ю.С. , захисник надала ухвалу Солом`янського суду міста Києва від 30.10.2018 про накладення арешту на майно підозрюваного та на майно його дружини (а.с. 16-20); ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21.05.2019, якою скасовано арешт на частину квартири, яка на праві власності належить дружині підозрюваного - ОСОБА_4 та не належить підозрюваному на праві спільної сумісної власності (а.с. 21-23); ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21.05.2019 про скасування арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 , а саме автомобілів, в частині заборони користування ним (а.с. 24-28).

Дослідивши вказані документи, слідчий суддя зазначає, що виконання детективом процесуальних дій відповідно до рішення слідчого судді, прийнятого згідно з вимогами, передбаченими главою 17 КПК України, не може свідчити про упередженість детектива, оскільки рішення, передбачені ст.173 КПК України, приймаються виключно слідчим суддею (або судом) та не належать до повноважень детектива.

Окрім цього, ухвала слідчого судді про арешт майна або відмова в ньому під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ч. 1 ст. 309 КПК України), у тому числі підозрюваним або третьої особою (ч.7 ст.173 КПК України).

З огляду на вказані норми законодавства, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки щодо законності накладення арешту на майно ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_4 , в межах розгляду заяви про відвід детектива Цвєткова Ю.С .

Твердження захисника щодо перекручування детективом Цвєтковим Ю.С. фактичних обставин у кримінальному провадженні з метою необґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 , а також твердження про бездіяльність детектива та небажання проводити всебічне та об`єктивне досудове розслідування (відповідно до змісту заяви про відвід та письмових доповнень до вказаної зави) не є обґрунтованими та є дещо суб`єктивними.

Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України. Оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування здійснюються відповідно до положень ст. 303-308 КПК України. Скарги розглядаються слідчим суддею, за результатом такого розгляду постановляється відповідна ухвала (ч. 1 ст. 307 КПК України).

Слідчому судді не надано відповідних ухвал, якими задоволено скарги на рішення, дії чи бездіяльність детектива в межах здійснення ним досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016.

Оцінку допустимості та належності доказів, переваги одних доказів над іншими слідчий суддя у цій справі не надає, оскільки триває досудове розслідування, під час якого детектив проводить слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виявлення та документування доказів, які підтверджують або спростовують причетність ОСОБА_1 до вчиненого злочину. Відповідно до ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів, їх достатності для визнання особи винуватою буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Обставини, викладені в заяві про відвід детектива, що обґрунтовані неналежним та неефективним на думку заявника розслідуванням кримінального провадження №42016000000001254 від 16.05.2016, та зводяться до припущень щодо упередженості стосовно підозрюваного, не є підставою для відводу детектива відповідно до ст.77 КПК України. В діях останнього не встановлено ознак заінтересованості в результатах кримінального провадження або наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

В той же час, під час розгляду заяви про відвід у судому засіданні було з`ясовано, що детективом залишено без відповідного процесуального реагування бажання ОСОБА_1 надати показання у присутності процесуального керівника досудового розслідування - прокурора САП, про що підозрюваний зазначив у протоколі допиту від 21.10.2019. У судовому засіданні детектив пояснив, що ніяких заходів щодо організації такого допиту він не вживав, оскільки потерпілий виставив свої додаткові умови для такого допиту. У зв`язку чим слідчий суддя роз`яснює підозрюваному ОСОБА_1 його право подати клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - допиту потерпілого.

У зв`язку із зазначеним вище, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час відсутні обставини, що свідчать про необ`єктивність та упередженість детектива, а відтак підстави для задоволення заяви про відвід детектива відсутні.

Керуючись ст. 77, 80, 81, 372, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_1 - Гаврилюк М.В. про відвід детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Цвєткова Ю.С., який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Олійник О.В.