Document No. 86202803

Справа № 991/2177/19

Провадження1-кс/991/2745/19

УХВАЛА

04 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурорів Гарванка І.М, підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Джеваги М.В., Міхальова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адерсою АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адерсою АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Доводи клопотання.

В клопотанні зазначено, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

В зазначеному кримінальному проваджені повідомлено про підозру ОСОБА_1 , який підозрюється в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією; в пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; в організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 , виступав разом з ОСОБА_2 керівником структурної частини організації в м. Києві, підпорядкованим ОСОБА_2 , виконував функції останнього в періоди його відсутності в процесі організації митного оформлення товарів, а саме прямо або опосередковано контролював і керував діяльністю інших учасників злочинної організації в процесі митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1- 5 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 10 000 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що дорівнює 19 210 000,00 грн. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення.

Сторона обвинувачення клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Зазначила, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Доводи сторони захисту.

Сторона захисту проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила. За твердженням сторони захисту матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 ,злочинів, які йому інкримінуються. Вся підозру ґрунтується на ймовірностях. Так само сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у той же час ризики повинні бути доведені прокурором. Застава у зазначеному розмірі є непомірною і не відповідає майновому стану підозрюваного.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією; в пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; в організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема копіями актів про результати тематичної перевірки Київської міської митниці ДФС від 14.03.2018 № 514/99-99-22-03-02-21-2, про результати тематичної перевірки Департаменту адміністрування митних платежів від 14.03.2018 № 515/99-99-22-03-02-21-2, про результати тематичної перевірки Департаменту організації митного конторою від 14.03.2018 № 516/99-99-22-03-02-21-2, з яких вбачається, що в період відсутності ОСОБА_2 ОСОБА_1 , сприяв схемі мінімізації сплати митних платежів із застосуванням тимчасових митних декларацій; копією доповідної записки на ім`я в.о. начальника Київської міської митниці ДФС від 10.02.2017 № 540/26-70-19, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки начальника Київської міської митниці ДФС, після отримання доповідної записки від 16.01.2017 № 140/26-70-61/12 від ОСОБА_3 , в інтересах злочинної організації 10.02.2017 заблокував направлення запитів до уповноважених органів КНР та ОАЕ для встановлення автентичності документів, поданих ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ». Крім цього причетність до злочинної організації підозрюваного, пособництво в ухиленні від сплати податків та зборів, в організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки підтверджується матеріалами НСРД, протоколами обшуку в ДФС та інших підозрюваних.

Додані стороною захистом матеріали, їх заперечення, головним чином стосуються допустимості та належності доказів, остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.

З огляду на вказане, слідчий суддя не має правової можливості оцінити належність та допустимість вказаних документів, як доказів по кримінальному провадженню та вважає за необхідне прийняти їх до уваги при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, як позицію захисту щодо невинуватості підозрюваної, реальності скоєння кримінального правопорушення та вірогідної причетності ОСОБА_1 до скоєного правопорушення.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що один із злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме злочин, передбачений ч. 1 ст. 255 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів. За період з 2015 по 2019 років включно виїжджав до Іспанії, Об`єднаних Арабських Еміратів, Грузії, Чорногорії.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя також погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати передбачену КПК процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний ОСОБА_1 знатиме, як їх персональні данні, так і зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Таким чином, у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування свідчення від свідків не були отримані та не були досліджені безпосередньою судом існує ймовірність незаконного впливу на таких свідків.

Крім цього, прокурор в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 є учасником злочинної організації. Додаткові відомості щодо обставин участі у злочинній організації та вчинюваних злочинах іншими особами ще встановлюються. Враховуючи, що органу досудового розслідування ще належить встановити та допитати потенційних свідків і підозрюваних, то на цьому етапі слідчий суддя не виключає, що ОСОБА_1 , побоюючись можливого викриття у вчиненні інших кримінальних правопорушень, може вжити заходів незаконного впливу на цих осіб.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 потенційно зможе незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Проте стороною обвинувачення фактично не надано переконливих доказів на підтвердження наявності ризику, передбачених п.п.2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором, на момент розгляду клопотання, доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, однак не доведено наявність інших ризиків та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено, у зв`язку з чим, є підстави для застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.

У своєму клопотанні прокурорами приділено недостатньо уваги, чому більш м`який запобіжний захід не зможе уберегти від тих ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Враховуючи це, суд самостійно оцінює кожний запобіжний захід і ризики, яким він зможе запобігти.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється, зокрема у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, слідчий суддя переконаний, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не буде достатнім для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні.

Також слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистої поруки, адже жодна особа не висловила намір бути поручителем підозрюваного ОСОБА_1 , забезпечувати виконання підозрюваним, покладених на нього Кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків, а також забезпечувати його явку до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу.

Враховуючи майновий стан особи, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та батьків, які належать до категорії дітей війни, з огляду на наявні ризики, слідчий суддя також не погоджується про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Аналізуючи зібрані в сукупності докази, ті обставини, що підозрюваний самостійно з?являвся на допити до органів НАБУ, не чинив перешкоди в отриманні доказів у кримінальному провадженні (розблокував планшети та телефони вилучені при обшуку), має постійну роботу, міцні соціальні зв?язки (дружину та трьох дітей), слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, то для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні, достатнім запобіжним заходом має бути домашній арешт у певний період доби (нічний час доби), з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини 5 статті 194 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на нього обов`язку в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. не покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу детектива, прокурора чи суду строком до 24 січня 2020 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

-не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 у період з 22 години до 6 години ранку наступного дня;

-прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 щодо обставин кримінального провадження;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Доручити виконання ухвали органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Мойсак