Document No. 86293485

Справа № 760/20466/18

Провадження1-кп/991/129/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 грудня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Гавриленко Т.Г., Сікори К.О.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю:

прокурора: Касьяна А.О.

захисників: Дульського О.Л., Пархети А.А., Шепіля С.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року за № 52017000000000824, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дружківка Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Краматорськ Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст заяви

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Дульським О.Л. було заявлено усну заяву про відвід членам колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Кравчука О.О., суддів Гавриленко Т.Г., Сікори К.О.

Свою заяву захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Дульський О.Л. обґрунтовує тим, що Вищий антикорупційний суд у даному випадку не є судом, встановленим законом. У своїх доводах захисник зазначив наступне.

На думку захисника, Вищий антикорупційний суд є спеціальним (особливим) судом, створення якого, відповідно до положень ст. 125 Конституції України, заборонено, його створено всупереч Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а тому розгляд у цьому суді кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 є порушенням права на справедливий суд. У Конституції України наявні спеціальні обмеження щодо створення надзвичайних або спеціальних судів, в Україні діють спеціалізовані суди, а спеціальних (особливих та надзвичайних) судів бути не може.

Захисник у своїй заяві, посилаючись на положення пунктів 3, 4 ст. 75 КПК України, зауважив, що він має сумніви в неупередженості та заінтересованості суддів, що також є підставами для відводу.

Захисник у своїй доводах посилався на рішення Європейського суду з прав людини у справі Гуймундур Андрі Астрадссон проти Ісландії (Gu?mundur Andri Astra?sson v. Iceland, заява 26374/18), вказуючи, що процедура призначення суддів Вищого антикорупційного суду не відповідає законодавству.

Обгрунтовуючи свою позицію щодо упередженості та особистої заінтересованості членів колегії суддів, захисник зазначає, що створений поза межами Конституції України суд унеможливлює відправлення правосуддя, а відповідно, члени колегії заінтересовані у тому, аби продовжувати здійснювати правосуддя, разом із тим, неупередженим може бути лише суддя відповідного суду, встановленого законом, яким, на думку захисника Дульського О.Л., Вищий антикорупційний суд у даному випадку не є.

Оскільки Вищий антикорупційний суд було створено у позаконституційний спосіб, то сам факт здійснення судового розгляду колегією суддів, на думку захисника, є порушенням права на справедливий суд, в частині того, що суд має бути встановленим законом.

2. Позиції учасників кримінального провадження

2.1 Прокурор Касьян А.О. проти задоволення заяви про відвід заперечував, вважав її безпідставною. Свої заперечення щодо вказаної заяви мотивував тим, що заява не стосується упередженості суддів, а захисником ставиться питання про наявність повноважень саме Вищого антикорупційного суду для розгляду вказаної справи. Разом із тим прокурор зазначив, що таке питання вирішується в іншому порядку, який визначений у ст. 34 КПК України. У цьому ж випадку, з наданням оцінки всім обставинам, які підлягають з`ясуванню: законність існування суду, наявність у суду повноважень на здійснення правосуддя у відповідній категорії справ, таке рішення вже було прийнято Верховним Судом, в ухвалі якого зазначено, що вказане провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Стосовно ж посилання сторони захисту на ст. 75 КПК України, то, на думку прокурора, захисником у своїй заяві не було наведено жодної підстави для відводу.

2.2. Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Пархета А.А. підтримав заяву про відвід колегії суддів. Додатково зауважив, що на його переконання, існують також й інші підстави для відводу колегії суддів.

2.3. Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Шепіль С.В. підтримав заяву про відвід колегії суддів із заявлених підстав та зазначив, що Вищий антикорупційний суд було створено поза межами Конституції України.

2.4. Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали думки своїх захисників.

3. Мотиви та оцінки суду

Суд, заслухавши заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про відвід колегії суддів та думки учасників провадження, дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення з таких підстав.

З аналізу положень ст. 2 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» вбачається, що правову основу діяльності Вищого антикорупційного суду становлять Конституція України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», цей та інші закони України, чинні міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

У п. 14 ст. 92 Конституції України вказано, що виключно законами України визначаються, зокрема: судоустрій, судочинство, статус суддів; порядок виконання судових рішень.

У ст. 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Згідно зі ст. 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У ч. 3 ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що для розгляду окремих категорій справ в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди.

Відповідно до положень ст. 19 вказаного Закону, суд утворюється та ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

У статті 35 названого Закону передбачено, що у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ, які віднесено до їх юрисдикції процесуальним законом. До числа вищих спеціалізованих судів статтею 35 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, віднесено Вищий антикорупційний суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.

У ст. 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» зазначено, що завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів також підкреслює, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя в загальному порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, а тому він не є надзвичайним або особливим судом, створення яких заборонено Конституцією України.

Таким чином, доводи захисника в чистині того, що Вищий антикорупційний суд є «спеціальним» або «особливим» судом, а не спеціалізованим, та не може бути судом, встановленим законом, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд критично оцінює та відкидає доводи захисника відносно того, що Вищий антикорупційний суд не є судом, встановленим законом, із посиланням на рішення Європейського суду з прав людини від 12.03.2019 у справі Гуймундур Андрі Астрадссон проти Ісландії (Gu?mundur Andri Astra?sson v. Iceland, заява 26374/18), у якій розглядалося питання впливу порушення порядку призначення на посаду судді, що розглядала справу, на право заявника на справедливий суд, і було констатовано порушення статті 6 Конвенції.

Мотивами неврахування відповідного доводу є те, що стороною захисту жодним чином не підтверджено та не аргументовано обставин щодо порушення порядку призначення суддів Вищого антикорупційного суду, які входять до складу колегії. Окрім того згадане рішення Європейського суду з прав людини від 12.03.2019 на сьогодні не є остаточним, а передано Великій палаті Європейського суду.

Натомість суд вказує, що в справі «Фруні проти Словаччини» (Fruni v. Slovakia, заява № 8014/07, п.134) Європейський суд з прав людини вирішував питання щодо наявності порушень права на справедливий суд за ст. 6 Конвенції в частині розгляду справи заявника Спеціальним судом, наділеним юрисдикцією розглядати кримінальні справи щодо корупції, організованої злочинності та інших серйозних справ (пункти 11-15, 134 згаданого рішення). У цьому рішенні Європейським судом було визнано, що відповідний суд у справі заявника був «судом, встановленим законом», та не було встановлено порушень статті 6 Конвенції (п. 140 згаданого рішення).

Колегія суддів підкреслює, що кримінальне провадження було передано до Вищого антикорупційного суду саме на підставі ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року, а тому було дотримано порядок, передбачений ст. 34 КПК України.

У вказаній ухвалі (судове провадження № 51-8082впс 19) Верховним Судом зроблено висновок, що на підставі п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» кримінальне провадження від 23 листопада 2017 року за № 52017000000000824, підсудне Вищому антикорупційному суду.

Враховуючи остаточний статус ухвали Верховного Суду, колегія суддів критично ставиться до доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. щодо сумнівів у законності існування та наявності компетенції Вищого антикорупційного суду для розгляду згаданого кримінального провадження та не враховує їх.

Отже, виходячи зі змісту наведених вище положень Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», суд вбачає, що твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про те, що діяльність Вищого антикорупційного суду не узгоджується з критерієм «суд, встановлений законом» у розумінні ст. 6 Конвенції - є невиправданим та таким, що не базується на положеннях законодавства.

З урахуванням наведених мотивів суду, доводи, вказані стороною захисту в заяві про відвід колегії суддів, не можуть бути підставою для відводу, а тому у задоволенні заяви адвоката Дульського О.Л. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 75, 81, 314, 315, 372, 375 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про відвід колегії суддів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Гавриленко Т.Г.

Сікора К.О.