Document No. 86563295

Date of the hearing: 21/12/2019
Date of the decision: 27/12/2019
Case №: 760/24728/19
Proceeding №: 42018000000002581
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Secretary : Voloshchenko S.V.
Lawyer : Opanasenko I.Yu.
Prosecutor : Musiiaka V.V.

Справа № 760/24728/19

Провадження 1-кс/991/3420/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В, за участю секретаря Волощенко С.В., прокурора Мусіяка В.В., захисника Опанасенко І.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Яндюка С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.364 КПК України у кримінальному провадженні № 420180000000002581 від 22.10.2018 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Яндюка С.В., погоджене прокурором групи прокурорів - прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Генеральної прокуратури України Мусіякою В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань ( далі - ЄРДР) за № 420180000000002581 від 22.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.

Посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідності запобігання можливості настання їх негативних наслідків, детектив просить суд:

1. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 750 000 ,00 грн.

2. Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України Яндюка С.В., Нечипоренка Д.І., Бірюкова Р.Г., Цомбара М.В. про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро Україниусі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Клопотання мотивоване тим що, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 420180000000002581 від 22.10.2018 2018 у тому числі за фактами зловживання владою народними депутатами України, зокрема, щодо ОСОБА_1 , який будучи народним депутатом України, зловживаючи владою в супереч інтересам служби отримання неправомірну вигоду для себе, а саме право користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, чим спричинив тяжкі наслідки інтересам юридичної особи публічного права - Управлінню справами Апарату Верховної Ради України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В судовому засіданні прокурор Мусіяка В.В. клопотання підтримав, за виключенням покладання на підозрюваного обов`язку не відлучатись з населедного пункту де він проживає, просив задовольнити в іншій частині із викладених у ньому підстав.

Захисник Опанасенко І.Ю. пояснила, що в рамках розгляду іншої справи в Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська, в якій підозрюваний є фігурантом, до ОСОБА_1 застосовувався запобіжний захід у вигляді особистої поруки, протягом строку дії якого та після його закінчення ним не вчинялось жодного порушення. Також зазначила, що підозрюваний є зразковим сім`янином, а на його утриманні знаходяться його батьки-пенсіонери. Крім того, вказала на те, що ОСОБА_1 користується безпрецедентним авторитетом навіть за межами держава, а його ділові стосунки та дипломатичні зв`язки мають міжнародний статус. Також пояснила, що пакет документів, який подається народним депутатом України не є автоматичною підставою для перерахування коштів для компенсації вартості винайму готельного номеру, оскільки таке перерахування неможливе без прийнятих структурними підрозділами Верховної Ради України рішень за результатами розгляду цього пакету документів. Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків для застосування запобіжного заходу до підозрюваного, його належну процесуальну поведінку, необґрунтованість розміру застави та позитивну характеристику ОСОБА_1 , просила відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши позицію сторін, слідчий суддя дійшов наступного.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 420180000000002581 від 22.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до протоколу Центральної виборчої комісії від 26.10.2014 «Про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі» був визнаний таким, що обраний народним депутатом України VIII скликання, а 27.11.2014 відповідно до ст. 79 Конституції України склав присягу перед Верховною Радою України.

Набувши повноважень народного депутата України з часу складання присяги до часу припинення повноважень 29.08.2019, народний депутат України VIII скликання ОСОБА_1 у розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України, був службовою особою, оскільки на постійній основі здійснював функції представника колегіального органу державної влади, а саме законодавчої влади.

З метою належного виконання обов`язків і здійснення народними депутатами України визначених Конституцією України і законами України повноважень, реалізація яких спрямована на забезпечення непорушності суверенітету і незалежності України, блага Вітчизни і добробуту Українського народу, Законом передбачено ряд гарантій, якими за визначених Законом умов має право скористатися народний депутат України. При цьому для реалізації таких гарантій визначені Законом державні органи чи органи місцевого самоврядування, їх посадові особи за зверненням народного депутата України як представника законодавчої гілки влади зобов`язані вчинити певні дії.

Зокрема, в ч. 1 ст. 35 Закону України «Про статус народного депутата України» (далі - Закон) визначено, що у витратах на забезпечення діяльності Верховної Ради України передбачаються кошти на оренду житла або винайм готельного номера. Народному депутату на оренду житла або винайм готельного номера на підставі його заяви та копії документа, до якого внесені відомості про місце його проживання, Апаратом Верховної Ради України щомісячно видаються кошти в розмірі, встановленому кошторисом Верховної Ради України для компенсації вартості оренди (винайму).

Водночас умови, за яких народний депутат має право отримувати кошти на оренду житла або винайм готельного номера і вимагати як представник влади нарахування і виплати відповідної компенсації, визначені в ч. 2 ст. 35 Закону, згідно з якою право на отримання таких коштів мають народні депутати, не забезпечені житлом у місті Києві, і місце їх проживання, відповідно до його реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від меж міста Києва.

Як стверджує у клопотанні детектив, та прокурор в судовому засіданні, ОСОБА_1 , набувши повноважень народного депутата України VIII скликання, будучи забезпеченим житлом у м. Києві, а саме з 03.08.2009 одноосібним власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та маючи у спільній сумісній власності з дружиною ОСОБА_6 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , зловживаючи владою, тобто умисно використовуючи як службова особа надані йому як народному депутату (представнику законодавчого органу державної влади) владні повноваження, в межах наданої йому компетенції ставити обов`язкові для виконання юридичною особою вимоги щодо забезпечення гарантії його депутатської діяльності в частині виплати компенсації за оренду житла чи винайму готельного номера, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, не рахуючись з покладеними на нього Конституцією України і Законами України обов`язками діяти на благо Вітчизни і дбати про добробут Українського народу, вирішив отримати неправомірну вигоду для себе за рахунок коштів, передбачених Законом для компенсації вартості оренди (винайму) житла народним депутатам.

З цією метою, для одержання неправомірної вигоди у виді надання йому як народному депутату України в користування готельного номера за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, без наявності підстав для отримання таких коштів внаслідок забезпеченості житлом у м. Києві, ОСОБА_1 підписавши 02.12.2014, подав на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України три заяви, в яких просив розмістити його в готелі «Київ» у зв`язку з відсутністю власного житла в м. Києві, нараховувати йому кошти для винайму готельного номера, які перераховувати на рахунок Державного підприємства «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Верховної Ради України протягом усього строку виконання депутатських повноважень, які були зареєстровані 08.12.2014 за вх. № 222206 в Апараті Верховної Ради України.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 усвідомлював, що зловживаючи владою при зверненні до Керівника Апарату Верховної Ради України з метою безпідставного отримання неправомірної вигоди у виді права користування готельним номером за рахунок коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, його дії явно суперечать інтересам служби, цілям і завданням гарантій депутатської діяльності, що визначені в Законі, а співробітники Апарату Верховної Ради України не були уповноважені здійснювати перевірку повідомленої народними депутатами України інформації щодо наявності підстав для отримання грошових коштів як компенсації відповідно до ст. 35 Закону і лише внаслідок висунутої народним депутатом України вимоги зобов`язані будуть надати йому готельний номер з відшкодуванням його вартості за рахунок бюджетних коштів. Тому, ОСОБА_1 був переконаний, що за будь-яких обставин після звернення із зазначеними заявами отримає таку неправомірну вигоду, а відшкодування вартості виділеного йому готельного номера Управлінням справами Верховної Ради України здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів, що призведе до тяжких наслідків у виді протиправного вибуття відповідної суми коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, з рахунку юридичної особи публічного права.

Як вказує детектив, 02.12.2014 ОСОБА_1 , діючи на досягнення злочинного умислу одержання неправомірної вигоди, уклав договір з Державним підприємством «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Верховної Ради України» (далі - ДП «Готельний комплекс «Київ») № 163 про надання послуг, на підставі якого отримав в користування бажаний готельний номер, вартість винайму якого оплачувалась Управлінням справами Верховної Ради України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

29.01.2016 Розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України № 12 затверджено новий Порядок видачі народним депутатам України коштів для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера, ознайомившись із яким та бажаючи і в подальшому протягом всього часу здійснення депутатських повноважень отримувати неправомірну вигоду у виді права користування готельним номером за рахунок бюджетних коштів, ОСОБА_1 02.03.2016 подав до Апарату Верховної Ради України заяву про подальше перерахування грошових коштів, що нараховувались йому для компенсації вартості винайму готельного номера, на розрахункові рахунки ДП «Готельний комплекс «Київ».

Проте, внаслідок значного суспільного резонансу, викликаного журналістським розслідуванням про безпідставність одержання окремими народними депутатами України компенсацій за оренду житла чи винайм готельного номера, ОСОБА_1 29.11.2018 звернувся до Апарату Верховної Ради України із заявою про припинення з 01.12.2018 нарахування компенсаційних виплат за винайм ним готельного номеру, припинивши таким чином вчинюване ним кримінальне правопорушення.

Отже, ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, шляхом подання вищевказаних заяв та усвідомлюючи той факт, що співробітники Апарату Верховної Ради України та Управління справами Верховної Ради України не мають повноважень перевіряти інформацію про забезпеченність народним депутатом України житлом в місті Києві, у період з 02.12.2014 по 31.10.2018 отримав неправомірну вигоду для себе, яка полягала в отриманні в користування готельного номера в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів.

При цьому внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_1 на підставі поданих ним заяв від 02.12.2014 та 02.03.2016 Управління справами Верховної Ради України в період з 02.12.2014 по 31.10.2018 (включно) нараховувало йому грошові кошти для компенсації вартості оренди житла та винайму готельного номера в сумі 738 740,00 грн. (що більше ніж у 800 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 01.01.2018), які в подальшому на підставі його ж заяв перераховувало на розрахунковий рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ» як оплату за користування ОСОБА_1 готельним номером.

Відповідно, внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_1 щодо отримання ним неправомірної вигоди Управлінню справами Верховної Ради України (на даний час Управлінню справами Апарату Верховної Ради України) як юридичній особі публічного права і головному розпоряднику бюджетних коштів спричинено тяжкі наслідки, які полягають у безповоротній втраті бюджетних коштів у сумі 738 740,00 грн., тобто такі наслідки, які більш ніж у 800 разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 01.01.2018).

Таким чином, ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється в тому, що в період з 02.12.2014 по 31.10.2018, будучи народним депутатом України VIII скликання, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, отримав неправомірну вигоду для себе, а саме право користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, чим спричинив тяжкі наслідки інтересам юридичної особи публічного права - Управлінню справами Апарату Верховної Ради України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

17 грудня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Як вбачається із відповідної розписки, копію клопотання і доданих до нього матеріалів ОСОБА_1 отримано 18.12.2019 року, тобто більше, ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Станом на час розгляду клопотання, ОСОБА_1 є обвинуваченим в іншому кримінальному проваджені за фактом зловживання службовим становищем. І хоча в іншому кримінальному проваджені вказаній особі на даний час не застосовано (зі слів сторони захисту), вказана обставина суттєво збільшує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, підозрюваний тривалий час був народним депутатом України, а також членом Кабінету міністрів. Слідчий суддя погоджується із твердженням сторони обвинувачення про те, що у нього ОСОБА_1 наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки з суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі працівниками правоохоронних органів, народними депутатами України. Зазначені можливості та зв`язки підозрюваний може використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості.

За такого, є обґрунтовані підстави вважати, що свій статус та зв`язки ОСОБА_1 може використовувати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, тобто іншим чином перешкоджати кримінальному провадженю.

ОСОБА_1 був народним депутатом Верховної Ради України VI та VIII скликання. Займав керівні посади у гірничовидобувних підприємствах, обіймав посаду першого заступника Криворізького міського голови, Міністра промислової політики, Голови Агенства держмайна України, голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Неодноразово нагороджувався почесними грамотами, подяки та нагороди. ОСОБА_1 має три вищі освіти, а у 2016 році здобув науковий ступінь кандидата економічних наук .

Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

При розгляді вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено наявність наступних ризиків, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зважаючи на зазначені вище фактичні обставини, особисті обставини та особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, наявність яких встановлена слідчим суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави

Детектив в клопотанні по застосування запобіжного заходу у вигляді застави просив визначити заставу у розмірі 750 000, 00 грн., тобто, у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з огляду на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 застави в розмірі до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

Свою позицію детектив обґрунтовує тим, що відповідно до поданих ОСОБА_1 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, він вказує заощадження в розмірі 75 000,00 доларів США, а також заощадження ОСОБА_6 в розмірі 110 000,00 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 16.12.2019 становить 4 347 500 грн. та 250 000,00 гр.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання та шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

На час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний нерухомого майна у власності не має, хоча станом на 31.12.2019 року він мав у власності квартиру у Києві.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, ОСОБА_1 є власником мотоцикла HONDA GL1800, 2007 року випуску (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 ) та мотоцикла HONDA VALKYRIE, 2004 року випуску (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 ).

Як вбачається із Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, підозрюваний володіє значними майновими активами. Зокрема, ним задекларовано грошові активи у розмірі 75 000,00 доларів США.

У даному виключному випадку слідчий суддя вважає, що застава у межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України (до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, оскільки підозрюваний останнім часом позбувається належних йому активів - в 2019 році відчужив належну йому квартиру в місті Києві, іншого нерухомого майна у власності не має. Крім того, в листопаді 2019 року підозрюваний розлучився і все спільне сумісне майно, право на яке має підозрюваний, зареєстроване на колишню дружину, що свідчить про послаблення його соціальних зв`язків та про можливі наміри приховти майно, на яке він має право.

З огляду на зазначені вище фактичні обставини, особисті дані про особу підозрюваного, ризики встановлені слідчим суддею та на розмір завданого матеріального збитку, що складає 738 740, 00 грн., тобто більш ніж у 800 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (встановлений на 01.01.2018), вбачається, що застава у зазначених законом межах, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає за необхідне встановити розмір застави у розмірі 750 000 000 гривень, адже саме такий розмір застави здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною сумою для підозрюваного із урахуванням викладеного вище.

Так, майновий стан підозрюваного (наявність грошових активів) свідчить про наявність у нього можливісті сплатити вказану суму застави і вона є пропорційною розміру збитків, у завданні яких він підозрюється.

Згідно ч. 5 ст. 195 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 195 КПК України.

Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:

- повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України Яндюка С.В., Нечипоренка Д.І., Бірюкова Р.Г., Цомбара М.В. про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Що стосується покладання на підозрюваного обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що такі обмеження є непропорційним втручанням в права особи, в силу певних життєвих осбавин, має необхідність пересуватись до м.Дніпро та м.Києва, а, крім того, прокурор в судовому засіданні визнав недоречним покладання такого обов`язку на підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 176-178, 182, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 750 000,00 (сімсот п`ятдесят тисяч) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN UA 318201720000037312076096000

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку, прокурору ОСОБА_7 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, але не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України Яндюка С.В., Нечипоренка Д.І., Бірюкова Р.Г., Цомбара М.В. про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіяку В.В.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків - до 21.02.2020 року включно.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.В. Біцюк