- Presiding judge (HACC): Koliush O.L.
- Judge (HACC): Tkachenko O.V., Dubas V.M.
Справа № 752/4292/16-к
Провадження1-кп/991/197/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 29 січня 2016 року за №52016000000000029, за обвинуваченням:
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сквира Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
11 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2019 року із Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з матеріалами судового провадження у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2019 року було призначено підготовче судове засідання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що справа підсудна Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, угод не укладено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження. Крім того, заначив, що не вбачає підстав для складення досудової доповіді відносно обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 не заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, щодо досудової доповіді, зазначили, що не вбачають підстав для її складання.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбаченихпунктами 1-4 частини третьої статті 314цього Кодексу,суд проводитьпідготовку досудового розгляду.
Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 33-1 КПК Українизазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається. Клопотання про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, від учасників судового провадження не надходило.
Підстав для складання досудової доповіді у цьому кримінальному провадженні суд не вбачає.
Отже, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Підстав, визначених у ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не убачає.
У підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про виклик для допиту у якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до вимог ст. 109, 291 КПК України відомості щодо допиту вказаних осіб внесені до реєстру матеріалів досудового розслідування та згідно з правилами ст. 290 КПК України надані стороні захисту. Крім того, під час розгляду кримінального провадження у Голосіївському районному суді м. Києва до сторони обвинувачення звернулася ще одна особа, якій відомі обставини, що мають значення для справи, та яка є свідком у кримінальному провадженні детектив НАБУ ОСОБА_11 та зазначив, що обвинуваченому відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України зміст показань відкритий. Усі перелічені особи можуть дати показання, які мають значення для кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 не заперечували проти допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, пояснили, що матеріали їм були відкриті в порядку ст. 290 КПК України. Щодо допиту свідка ОСОБА_11 заперечували, посилаючись на те, що матеріали стороною обвинувачення їм не відкривалися, а тому ці докази не можна вважати допустимим, оскільки вони отримані поза процесуальний шлях, а саме після закінчення досудового розслідування. Крім того, обвинувачений зазначив, що показання вказаного свідка не можуть бути допустимими, оскільки надані з чужих слів.
Розглянувши клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з таких підстав.
Щодо допиту під час судового розгляду свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були допитані під час досудового розслідування, суд, з урахуванням думки учасників та положень ст. 22, 26 КПК, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, клопотання прокурора в частині виклику в судове засідання в якості свідка детектива НАБУ ОСОБА_11, є передчасним та не підлягає задоволенню, оскільки судом ще не досліджувалися обставини, з приводу яких свідок може бути допитаний, а також прокурором не наведено обґрунтованих підстав вважати, що цій особі відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час даного кримінального провадження, що даний свідок може підтвердити чи спростувати.
Також, обвинувачений у підготовчому засіданні подав скаргу на постанову прокурора та скаргу на порушення детективом НАБУ прав і особисту недоторканість ОСОБА_7 .
Скаргу на постанову заступника керівника САП ОСОБА_12 від 23.03.2016 про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій обґрунтовував тим, що 10.03.2016 йому було оголошено про закінчення досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні. 17.03.2016 було затверджено обвинувальний акт та направлено до суду. Зазначає, що оскаржувану ним постанову прокурора було винесено 23.03.2016, тобто вже після закінчення досудового розслідування. Вважає таку постанову незаконною, та такою, що винесена поза межами повноважень відповідного прокурора, просив її скасувати як незаконну.
У скарзі на порушення детективом НАБУ прав та свобод і особисту недоторканість посилався на те, що рішення про його затримання було оформлено доповідною запискою від 17.02.2016 на ім`я першого заступника директора НАБУ ОСОБА_13 . У вказаному тексті не вказано обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_7 може втекти і має мету ухилитися від кримінальної відповідальності. Також вказував про те, що детектив мав би скласти постанову, а не доповідну записку, що за формою не відповідає вимогам процесуального закону. Просив під час підготовчого судового засідання перевірити обґрунтованість затримання ОСОБА_7 згідно протоколу від 17.02.2016, визнати це затримання незаконним та скасувати рішення старшого детектива НАБУ ОСОБА_14 у формі доповідної записки від 17.02.2016 про затримання ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_6 скарги заявлені обвинуваченим підтримав, просив їх задовольнити.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарг, зазначив, що вони є передчасними, оскільки стороні обвинувачення ще невідомо чи буде вона використовувати оскаржувану постанову для доведення обвинувачення. Щодо скарги на порушення прав обвинуваченого зазначив, що при затриманні обвинуваченого складався протокол, а тому не можна скасувати те, що просить обвинувачений. На даний час суд не має можливості досліджувати протокол затримання обвинуваченого. Копії вказаних скарг сторона обвинувачення отримала лише у підготовчому засіданні, а тому не мала можливості для підготовки. Крім того зазначив, що забороняється надсилання до суду будь-яких документів. Відповідно до ст. 314 КПК України суд вирішує питання щодо призначення чи не призначення справи до судового розгляду, скарга може бути заявлена, однак правових наслідків під час розгляду скарги на стадії підготовчого судового засідання не встановлено КПК України, тому вважає подані скарги передчасними.
Заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявлених скарг, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламистатей 314-316КПК України.
Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання, суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, в тому числі правильність та законність ухвалення постанов чи законності затримання обвинуваченого, оскільки відповідно до ст. 314 316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються затримання обвинуваченого, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду. Отже, викладені у вказаних скаргах факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання.
З огляду на те, що обвинувачений у скаргах просить перевірити зазначені порушення саме під час підготовчого судового засідання, суд вважає за необхідне визнати такі скарги передчасними, у зв`язку з чим відмовити у їх задоволенні. При цьому сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.
З оглядунавикладене,судвважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду колегією суддів у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, на 24 січня 2020 року о 13 год 20 хв у приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, 41).
Розгляд кримінального провадження здійснювати колегією суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю прокурора, обвинуваченого та захисника.
Клопотання прокурора про виклик свідків - задовольнити частково. Задовольнити клопотання в частині виклику свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 . В частині виклику свідка ОСОБА_11 в задоволенні клопотання відмовити.
У задоволенні скарг обвинуваченого ОСОБА_7 на постанову заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 від 23.03.2016 про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій; про порушення права на свободу і особисту недоторканість ОСОБА_7 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченеч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений 29 січня 2020 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_2
ОСОБА_3