Document No. 87333150

Справа № 760/17846/16-к

Провадження 1-кп/910/66/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Кравчука О.О.,

суддів: Крука Є.В., Білоус І.О.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю:

прокурора: Малик О.І.

захисників: Голуба В.М., Уколова О.Л., Клименко О.М.,

Мірошника О.М.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката Голуба В.М., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , про повернення обвинувального акта прокурору, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 грудня 2015 року за № 52015000000000019 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Донецьк Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Донецьк, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , у с. Богданівка Броварського району Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , у с. Стила Старобешівського району Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_8 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 с. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

25 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали згаданого кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 202 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Кравчука О.О., суддів Крука Є.В. та Білоус І.О.

Згідно з ч. 6 ст. 34 КПК України, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання, незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 вересня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання захисником Голубом В.М. подано клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

2. Позиції учасників кримінального провадження

У поданому під час підготовчого судового засідання клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору адвокат Голуб В.М. просив повернути обвинувальний акт від 18 жовтня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України прокурору.

У судовому засіданні адвокат Голуб В.М. своє клопотання підтримав, зазначивши, що на його думку в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, крім того, обвинувальний акт порушує презумпцію невинуватості, оскільки в ньому наводяться твердження стосовно вчинення конкретними особами, зокрема, його підзахисним ОСОБА_1 конкретних кримінальних правопорушень.

Захисники Мірошник О.М., Уколов О.Л., Клименко О.М. та обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , клопотання підтримали. Захисник Мірошинк О.М. зазначив, що формулювання обвинувачення передбачає, що всі обвинувачені обвинувачуються за ч. 5 ст. 27 КК України, інших форм співучасті не вказано. Зокрема, захисник стверджував на вказанні форми співучасті і по виконавцю, що має значення для кожного співучасника задля належного забезпечення захисту.

Захисник Уколов О.Л. зазначив, що ОСОБА_1 не займав посаду, що надавала права розпоряджатись земельними ділянками.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що в його обов`язки не входило підписання документів щодо виділення земельних ділянок, оскільки це прерогатива виключно обласного управління; він мав лише повноваження щодо господарської діяльності управління.

Прокурор Малик О.І. зазначила, що обвинувальний акт містить загальний розділ, де наведено фактичні обставини та окремі розділи, де наводяться формулювання обвинувачення щодо кожного обвинуваченого. Крім того, вказала, що ст. 291 КПК України не містить вимог щодо розділів обвинувального акту, а вказує на перелік відомостей, які мають міститись у ньому. На думку прокурора, вказані відомості обвинувальний акт містить.

3. Оцінки та мотиви суду

Суд, заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, дійшов висновку про те, що клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню, з огляду на таке:

3.1 Щодо доводів захисника Голуба В.М. про відсутність формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, суд зазначає, що вказане твердження спростовуються змістом самого обвинувального акту. Судом встановлено, що на сторінках 33, 43 обвинувального акта міститься формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_1 , на сторінках 57-58,67 обвинувального акта міститься формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_2 , на сторінках 82-83, 92 обвинувального акта міститься формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_3 , на сторінках 101-102 обвинувального акта міститься формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_4 .

Щодо твердження захисника Мірошника О.М. про обвинувачення всіх обвинувачених за ч. 5 ст. 27 КК України суд зазначає, що наведене не відповідає дійсності оскільки ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України без посилання на ч. 5 ст. 27 КК України.

Суд підкреслює, що доводи захисту зводяться до переоцінки правової кваліфікації, здійсненої прокурором під час складання обвинувального акта, що не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.

Також суд враховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

3.2. Щодо доводів захисника Голуба В.М. про те, що змістом обвинувального акта у відношенні до обвинуваченого ОСОБА_1 порушено презумпцію невинуватості, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим

Ч. 2 ст. 291 КПК України містить вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в тому числі, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Таким чином, приписами імперативної норми, визначеної в ч. 1, 2 ст. 291 КПК України, саме на слідчого та прокурора покладено обов`язок у змісті обвинувального акта відобразити формулювання обвинувачення.

У п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення це - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, враховуючи обов`язок слідчого і прокурора у змісті обвинувального акта відобразити формулювання обвинувачення і визначення такого поняття як «обвинувачення», наведене у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, суд критично оцінює і відхиляє доводи адвоката Голуба В.М. про порушення принципу презумпції невинуватості з боку прокурора шляхом формулювання обвинувачення в обвинувальному акті по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_1 .

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до ст. 291 КПК України, та підстав для повернення обвинувального акту прокурору, які зазначені в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку про те, що вказані стороною захисту в її клопотанні обставини та доводи не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 291, 314, 315, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Голуба В.М. про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Крук Є.В.

Білоус І.О.