Document No. 87365241

Справа № 760/17846/16-к

Провадження 1-кп/910/66/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Кравчука О.О.,

суддів: Крука Є.В., Білоус І.О.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю:

прокурора Малик О.І.

захисників: Голуба В.М., Уколова О.Л., Клименко О.М.,

Мірошника О.М.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 грудня 2015 року за № 52015000000000019 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Донецьк Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Донецьк Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , у с. Богданівка Броварського району Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , у с. Стила Старобешівського району Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_8 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

25 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали згаданого кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Кравчука О.О., суддів Крука Є.В. та Білоус І.О.

Згідно з ч. 6 ст. 34 КПК України, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання, незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 вересня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 грудня 2019 року задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції. Постановлено здійснювати дистанційне судове провадження між Вищим антикорупційним судом та Волноваським районним судом Донецької області (Донецька область, м. Волноваха, вул. Ювілейна, буд. 29).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника Голуба В.М. про повернення обвинувального акта прокурору.

До судового засідання до Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Уколова О.Л. про зменшення розміру застави та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Клименко О.М. про зміну запобіжного заходу.

2. Позиції учасників кримінального провадження

2.1. Обвинувачена ОСОБА_4 , що перебувала в режимі відеоконференції у Волноваському районному суді Донецької області, вважала за можливе проведення підготовчого судового засідання без участі її захисника. Інші обвинувачені та їх захисники не заперечували проти цього.

2.2. У поданому клопотанні захисник Уколов О.Л. просить запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_1 у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що склало 435 000 (чотириста тридцять п`ять тисяч) гривень, змінити в частині розміру застави, а саме встановити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 560 (сто шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, внесену за ОСОБА_1 заставу у розмірі 274 440 (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста сорок) гривень, повернути заставодавцю - Уколову О.Л .

Клопотання захисник обґрунтовує тим, що 27 травня 2016 року слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва постановлено ухвалу про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням підозрюваному, як альтернативи розміру застави - 2760 розмірів мінімальних заробітних плат, що склало 4002000 (чотири мільйони дві тисячі) гривень. Строк дії вказаного запобіжного заходу закінчився 23 липня 2016 року.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року (справа № 760/12518/16-к, провадження № 1-кс/760/9935/16) відносно ОСОБА_1 , продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 розмірів мінімальних заробітних плат, що склало 435 000 (чотириста тридцять п`ять тисяч) гривень.

Указана сума 22 липня 2017 року була внесена на спеціальний рахунок територіального управління ДСА захисником Уколовим О.Л.

Необхідність зменшення застави захисник обгрунтовує наступними доводами:

- під час дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , відповідно до положень ст. 194 КПК України, він добросовісно виконував покладені на нього обов`язки;

- вносячи заставу за ОСОБА_1 захисник сподівався на швидке розслідування кримінального провадження;

- обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, одружений, має на утриманні малолітню дитину, стійкі соціальні зв`язки;

- за весь час здійснення досудового розслідування ОСОБА_1 жодного разу не вчиняв дій, направлених на переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

- ОСОБА_1 з`являвся на всі виклики суду, детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

- буть хто зі свідків у кримінальному провадженні не звертались до правоохоронних органів з повідомленнями про застосування заходів безпеки у кримінальному провадженні;

- ані під час здійснення досудового розслідування, ані під час судового розгляду, ОСОБА_1 не було вчинено будь-яких позапроцесуальних дій у даному кримінальному провадженні, а тому підстав припускати, що ОСОБА_1 буде мати можливість перешкоджати кримінальному провадженню, на думку захисника, немає.

Вказані доводи і обставини, на думку захисника, адвоката Уколова О.Л. є достатніми для зменшення розміру застави відносно ОСОБА_1

Захисники Голуб В.М., Клименко О.М., Мірошник О.М. клопотання підтримали.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позиції захисників щодо необхідності задоволення клопотання підтримали.

Прокурор Малик О.І. заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що на її думку, стороною захисту не наведено жодних підстав для зменшення розміру застави, а те, що кримінальне провадження з досудового слідства перейшло у стадію підготовчого судового розгляду, не свідчить про зменшення ризиків для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Окрім того, прокурор Малик О.І. зазначила, що змістом відповідних статей КПК України на обвинуваченого покладено ряд обов`язків, зокрема, з`являтись до суду. На думку прокурора, встановлений розмір застави покликаний забезпечити, в тому числі, виконання обвинуваченим ОСОБА_1 цього обов`язку. Дотримання обвинуваченим обов`язків під час досудового слідства, на думку прокурора Малик О.І., навпаки, свідчить про те, що встановлений розмір застави є таким, що забезпечує виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

2.3. Захисник Клименко О.М. у підготовчому судовому засіданні підтримала заявлене нею клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просить змінити запобіжний захід, встановлений відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , у вигляді застави в розмірі 2223 розмірів мінімальних заробітних плат, на особисте зобов`язання з покладенням на підсудного обов`язку повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Клопотання захисник обґрунтовує тим, що 27 травня 2015 року ухвалою слідчого судді Солом`янського суду м. Києва обрано запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою і визначено розмір застави у межах розміру 2223 розмірів мінімальних заробітних плат, та встановлені обов`язки у разі внесення застави.

21 червня 2016 року ОСОБА_7 була внесена застава у розмірі 3 223 350 грн. на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва, а 22 червня 2016 року

ОСОБА_2 був звільнений з Київського слідчого ізолятора № 13.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , сплинув 25 жовтня 2016 року.

Своє клопотання про зміну запобіжного заходу адвокат Клименко О.М. обґрунтовує наступними доводами:

- на думку захисника Клименко О.М., оскільки строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , сплинув, то запобіжний захід у вигляді застави втратив свою сутність;

- не існує жодних обставин, які би свідчили, що ОСОБА_2 ухилився чи буде ухилятись від покладених на нього обов`язків чи ним будуть вчинятись спроби дій, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України;

- у ОСОБА_2 наявне постійне місце проживання;

- у заставодавця ОСОБА_7 змінились обставини, а саме, він потребує лікування у вигляді оперативного втручання. Для здійснення вказаного лікування заставодавець потребує коштів. В 2015 році він був поставлений у чергу на проведення в Німеччині операції на хребті. Як зазначено в клопотанні, на даний час ОСОБА_7 отримав згоду від лікарів на проведення операції, для чого потрібно сплатити її вартість.

На підтвердження доводів, зазначених у клопотанні, адвокатом Клименко О.М. в судовому засіданні додатково додано довідки з місця роботи обвинуваченого ОСОБА_2 та його дружини.

Вказані доводи і обставини, на думку захисника Клименко О.М., є достатніми для зменшення розміру застави відносно ОСОБА_2

Захисники Голуб В.М., Мірошник О.М., Уколов О.Л. клопотання підтримали, проти долучення наданих захисником Клименко О.М. довідок, які була надані в судовому засіданні, не заперечували.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позиції захисників щодо необхідності задоволення клопотання підтримали, проти долучення наданих захисником Клименко О.М. довідок не заперечували.

Прокурор Малик О.І. проти долучення наданих захисником Клименко О.М. довідок не заперечувала, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу просила відмовити та зазначила, що на її думку, такий запобіжний захід як особисте зобов`язання не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 , наведені у клопотанні доводи не є підставою для зміни запобіжного заходу на інший, оскільки непорушення обвинуваченим умов застосування запобіжного заходу і виконання ним процесуальних обов`язків лише свідчить про ефективність обраного раніше запобіжного заходу. Окрім того, прокурор Малик О.І. зазначила, що КПК України не містить обов`язку враховувати майновий стан заставодавця при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, а вказує на те, що при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, має враховуватись майновий стан обвинуваченого.

2.4. Щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, прокурор Малик О.І. зазначила, що, на її думку, обвинувальний акт складено у відповідності до норм КПК України, підстави для призначення судового розгляду у закритому судовому засіданні відсутні, необхідності у складанні досудової доповіді не вбачається, підстав, що заважають призначити судовий розгляд кримінального провадження, не вбачає.

Захисник Клименко О.М. вказала, що не заперечує проти призначення провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, проти складання досудової доповіді заперечила.

Захисник Голуб В.М. зазначив, що, на його думку, справу можна призначати до розгляду у відкритому судовому засіданні, підстав для складання досудової доповіді немає, проти проведення відеоконференції відносно обвинуваченої ОСОБА_4 не заперечував.

Захисник Уколов О.Л. підтримав захисника Голуба В.М. у повному обсязі.

Захисник Мірошник О.М. зазначив, що, на його думку, вирішувати питання пов`язані з судовим розглядом, необхідно після вирішення питання про судовий розгляд обвинувального акта. Щодо інших питань, визначених в ст. 315 КПК України, адвокат Мірошник О.М. зазначив, що підтримує висловлені іншими захисниками позиції.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підтримали своїх захисників, обвинувачена ОСОБА_4 також підтримала думку захисників інших обвинувачених.

Щодо питань підсудності провадження Вищому антикорупційному суду та проведення відеоконференції відносно обвинуваченої ОСОБА_4 учасники зазначили наступне.

Прокурор Малик О.І. вказала, що, на її думку, провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, щодо відеоконференції не заперечувала.

Захисники Мірошник О.М., Голуб В.М., Клименко О.М., Уколов О.Л. зазначили, що на їх думку, провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду, а в частині питання відеоконференції не заперечували.

Захисник Голуб В.М. вказав, що погоджується з адвокатом Мірошником О.М. в тому, що справа не підсудна Вищому антикорупційному суду, але в зв`язку з тим, що провадження триває вже досить довго, вважає, що воно може слухатись Вищим антикорупційним судом. Указана позиція є спільною з адвокатом Уколовом О.Л.

Адвокат Клименко О.М. вказала, що підтримує колег адвокатів у частині непідсудності справи, проте вважає, що справа має бути призначена до розгляду, в частині питання відеоконференції не заперечувала.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підтримали своїх захисників, обвинувачена ОСОБА_4 також підтримала думку захисників інших обвинувачених.

3. Оцінки та мотиви суду

Заслухавши клопотання захисників Уколова О.Л. та Клименко О.М., про зміну запобіжного заходу, дослідивши зміст клопотань, обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

3.1. Судом встановлено, що 27 травня 2016 року слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва постановлено ухвалу про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням підозрюваному, як альтернативи, розміру застави - 2760 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 4002000 (чотири мільйони дві тисячі) гривень.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року (справа № 760/12518/16-к, провадження № 1-кс/760/9935/16) відносно ОСОБА_1 , продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 435000 (чотириста тридцять п`ять тисяч) гривень.

Указана сума 22 липня 2017 року була внесена на спеціальний рахунок територіального управління ДСА адвокатом Уколовим О.Л.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений в ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається зі змісту ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року (справа № 760/12518/16-к, провадження № 1-кс/760/9935/16), судом при визначенні розміру застави відносно ОСОБА_1 , були враховані визначені ст. 178 КПК України обставини, враховано ступінь тяжкості висунутої ОСОБА_1 підозри та даних, що характеризують його особу, в тому числі тих, на які посилається захисник у клопотанні про зменшення розміру застави. При цьому, при застосуванні запобіжного заходу суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину та встановив розмір застави в обсягах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України.

Судом критично розцінюються доводи захисника, висловлені в клопотанні про зменшення розміру застави відносно ОСОБА_1 , а саме, що вносячи в 2016 році заставу захисник сподівався на швидке розслідування, а також вносив заставу з метою створення умов, за яких його підзахисний міг би довести, що ризики, на які посилається детектив Національного антикорупційного бюро у клопотанні про обрання запобіжного заходу, - відсутні у зв`язку з наступним.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, у даному випадку внесення застави було правом, а не обов`язком заставодавця, а тому вказані обставини не можуть слугувати причиною зменшення розміру застави. Також суд зазначає, що оскільки застава була внесена, її розмір не є непомірним для обвинуваченого ОСОБА_1 .

Що стосується доводів захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_1 в період дії застави жодного разу не вчиняв дій, направлених на переховування від органів слідства; з`являвся на всі виклики суду, детективів, прокурорів; не вчиняв будь-яких позапроцесуальних дій у даному кримінальному провадженні, то вказане свідчить про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, та не є підставою для зменшення розміру застави.

Стосовно доводів захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працює, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, одружений, має на утриманні малолітню дитину, стійкі соціальні зв`язки та є раніше не судимим, ніколи не притягувався до відповідальності, то суд зазначає, що всі вказані обставини були враховані слідчим суддею при винесенні ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року (справа № 760/12518/16-к, провадження № 1-кс/760/9935/16), якою відносно ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів, що становить 435 000,00 (чотириста тридцять п`ять тисяч) гривень.

Ураховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини (далі Суд), колегія суддів наголошує на принциповій позиції Суду відносно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, висловлену в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Відповідно до п. 88 вказаного рішення, навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Із матеріалів обвинувального акта щодо кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , вбачається наявність матеріальної шкоди, у розмірі 3 734 040 (три мільйони сімсот тридцять чотири тисячі сорок) гривень, розмір якої сторона обвинувачення обґрунтовує посиланням на висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи № 9725/16-41/12039?12092/16-14 від 29 липня 2016 року.

Аналізуючи зміст клопотання адвоката Уколова О.Л., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вказує на те, що воно не містить нових обставини, а також до нього не додано будь-яких нових додаткових доказів, зокрема документів які не розглядалися слідчим суддею, а також у клопотанні відсутні обставини, які б свідчили про доцільність зменшення розміру застави, оскільки характер та обсяг висунутого ОСОБА_1 обвинувачення не зменшився, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність обставин, які свідчать, що ризики, встановленні слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу - зменшились, але не зникли та продовжують існувати. Також суд враховує, що розмір шкоди, завданої злочином, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , є значним.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави та приходить до висновку про те, що клопотання адвоката Уколова О.Л., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню.

3.2 Судом встановлено, що 27 травня 2016 року слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва постановлено ухвалу про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням підозрюваному, як альтернативи, розміру застави - 2223 розмірів мінімальних заробітних плат що становить 3 223 350 грн.

21 червня 2016 р. ОСОБА_7 була внесена застава у розмірі 3 223 350 грн. на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва, а 22 червня 2016 ОСОБА_2 був звільнений з Київського слідчого ізолятора № 13.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року ОСОБА_2 змінено покладені на нього обов`язки, а саме додатковий обов`язок: «не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає, а саме с. Підгірці, Обухівського району, Київської області, без дозволу детектива (слідчого), прокурора, суду», на обов`язок «не відлучатись з м. Києва та Київської області без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду».

Доводи захисника Клименко О.М. в частині того, що строк виконання обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , сплинув, а отже, такий запобіжний захід як застава втратив свою сутність, відкидаються судом з мотивів наведених в п. 3.1. цієї ухвали. Враховуючи викладене, доводи захисника, в частині того, що застава втратила свою правову сутність у зв`язку зі спливом строків, на які на обвинуваченого ОСОБА_2 було покладено обов`язки, визначені ст. 194 КПК Україні, а також те, що запобіжний захід не забезпечує жодного досягнення дієвості провадження, судом відхиляються.

Що стосується доводів захисту про те, що під час досудового розслідування поведінка ОСОБА_2 була належною, а також що не існує жодних обставин, які би свідчили, що ОСОБА_2 ухилився чи буде ухилятись від покладених на нього обов`язків чи ним будуть вчинятись спроби дій зазначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що вказане свідчить про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, та не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Разом із тим, суд підкреслює, що відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений в ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року, судом при визначенні розміру застави відносно ОСОБА_2 були враховані визначені ст. 178 КПК України обставини, враховано обґрунтованість висунутої ОСОБА_2 підозри та даних, що характеризують його особу, в тому числі тих, на які посилається захисник у клопотанні про зміну запобіжного заходу. При цьому, при застосуванні запобіжного заходу суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутої підозри у вчиненні злочину, та встановив наявність таких ризиків: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням цього, та з огляду на відсутність інших аргументів щодо зменшення ризиків, визначених слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає, що відповідні ризики зберігаються на достатньому рівні для того, щоб запобіжний захід у вигляді застави не був скасований.

Судом критично розцінюються доводи сторони захисту про зміну обставин у заставодавця, які полягають у тому, що він потребує лікування у вигляді оперативного втручання та у 2015 р. він був поставлений в чергу на проведення в Німеччині операції на хребті, а зараз заставодавець отримав згоду лікарів на проведення операції в найближчий час.

Посилаючись на вказані обставини, що, на думку захисника, змінились у заставодаця, сторона захисту не надає доказів на їх підтвердження, а надані медичні документи, датовані 2015, 2017 роками. Документів, що підтверджували б потребу заставодавця в терміновому лікування станом на початок 2020 року, до клопотання не додано.

Щодо обставин готовності клініки до проведення оперативного втручання заставодавця найближчим часом, то вказане твердження, висловлене в клопотанні про зміну запобіжного заходу, взагалі зроблено без посилання на будь-які докази.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування запобіжного заходу у вигляді застави та приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката Клименко О.М. не підлягає задоволенню.

3.3. Вирішуючи питання можливості призначення судового розгляду, суд, дослідивши обвинувальний акт із додатками, вислухавши думки учасників кримінального провадження, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України рішень, приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, виходячи з наступного.

Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду. Під час дослідження цього питання суд враховує ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 жовтня 2019 року по справі № 760/17846/16-к (провадження № 11-п/911/10/19), якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника Голуба В.М. про скасування ухвали Вищого антикорупційного суду від 27 вересня 2019 року про призначення підготовчого судового засідання.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів були вручені обвинуваченим та їх захисникам, про що в матеріалах провадження наявні відповідні розписки.

Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК України, до суду не надходила.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України або повернення обвинувального акту прокурору судом не встановлено.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Щодо усного клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про здійснення подальшого судового розгляду в режимі відеоконференції суд зазначає, що враховуючи обставини, встановлені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 20 грудня 2019 року, та відсутність заперечень учасників судового засідання проти участі обвинуваченої ОСОБА_4 в судовому розгляді в режимі відеоконференції, суд вважає за доцільним здійснювати дистанційне судове провадження між Вищим антикорупційним судом та Волноваським районним судом Донецької області (Донецька область, м. Волноваха, вул. Ювілейна, буд. 29).

4. Строки призначення справи

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 316 КПК України передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 201, 314, 315 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Закінчити підготовче судове засідання.

2. Призначити на 29 січня 2020 року о 09 год. 30 хв. судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 грудня 2015 року за № 52015000000000019, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Перемоги, 41).

Судовий розгляд кримінального провадження здійснюватиметься колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Кравчука О.О., суддів Крука Є.В., Білоус І.О.

3. Здійснювати дистанційне судове провадження між Вищим антикорупційним судом та Волноваським районним судом Донецької області (Донецька область, м. Волноваха, вул. Ювілейна, буд. 29).

4. Викликати у судове засідання прокурора, обвинувачених, захисників.

5. У задоволенні клопотання адвоката Клименко О.М., захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - відмовити.

6. У задоволенні клопотання адвоката Уколова О.Л., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , про зменшення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

7. Копію ухвали надіслати до Волноваського районного суду Донецької області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Крук Є.В.

Білоус І.О.