Document No. 87452247

Справа № 991/933/20

Провадження1-кс/991/949/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року м.Київ

Cлідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Будкової В.О.,

прокурора Демківа Д.М.

адвокатів Вернидубова С.І., Панченка О.Г.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Вернидубова С.І., в інтересах ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Вернидубова С.І., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу. Клопотання обґрунтоване тим, що 05.12.2019 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб та визначено заставу у розмірі 2 112 100,00 грн. 6 грудня 2019 року застава була сплачена, і ОСОБА_1 був звільнений з-під варти. Захисник зазначає, що ОСОБА_1 сумлінно виконує свої обов`язки; це, в свою чергу, виключає ризики кримінального провадження. Крім того, підозрюваний є пенсіонером і його статки та дохід не дають можливість повернути суму застави заставодавцю (ТОВ «Енерго-Лекс»). Просить скасувати запобіжний захід у виді застави.

2.У судовому засіданні захисник підтримав своє клопотання і просив його задовольнити. Додатково пояснив, що між заставодавцем та підозрюваним був укладений договір позики, відповідно до якого останній змушений щомісяця сплачувати 5 % від суми позики. Таким чином, наявність запобіжного заходу у виді застави покладає на підозрюваного надмірний фінансовий тягар. Просив скасувати заставу і застосувати до підозрюваного інший запобіжний захід - особисте зобов`язання або нічний домашній арешт

Захисник Панченко О.Г. підтримав клопотання, просив скасувати заставу і застосувати до підозрюваного особисте зобов`язання. Вказав на відсутність ризиків кримінального провадження і сплив строку досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_1 клопотання адвоката підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував і просив у його задоволенні відмовити з огляду на те, що ризики кримінального провадження досліджувалися при обранні запобіжного заходу, а сума застави була визначена з урахуванням обставин кримінального правопорушення та майнового стану підозрюваного. Зазначив, що наявність договору позики і обов`язок підозрюваного сплачувати відсотки не стосується ризиків кримінального провадження.

3.Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Відповідно до вимог ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

3.2.З огляду на загальні засади кримінального провадження, заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу, захист має продемонструвати, що станом на час подання клопотання в подальшому застосуванні первісного запобіжного заходу відпала потреба, або існують інші обставини, які зумовлюють таку зміну.

3.3.Слідчий суддя встановила, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України, які відносяться відповідно до особливо тяжкого і тяжкого злочинів.

3.4.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2019 року підозрюваному ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб та визначено заставу у розмірі 2 112 100,00 грн.

3.5.Оскільки розгляду поданого захистом клопотання здійснюється за загальними правилами застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має дослідити 1) наявність обґрунтованої підозри, 2) наявність ризиків кримінального провадження, 3) за наявності ризиків неможливість їх нівелювання менш суворим запобіжним заходом та 4) індивідуальні особливості підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України. Ці критерії мають досліджуватися слідчим суддею з урахуванням спливу строку досудового розслідування.

3.6.На підставі ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Сторонами в судовому засіданні не надано жодних матеріалів, які б давали слідчому судді можливість оцінити наявність обґрунтованої підозри на час розгляду клопотання про скасування запобіжного заходу. Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні, клопотання обумовлено належною процесуальною поведінкою підозрюваного і фінансовим тягарем, який він змушений нести внаслідок наявності в нього запобіжного заходу у виді застави. За відсутності інших доводів та матеріалів, слідчий суддя виходить із того, що під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , встановлена наявність обґрунтованої підозри, ризики кримінального провадження та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу. Отже, при вирішенні поставленого питання, слідчий суддя не досліджує критерій обґрунтованої підозри.

3.7.Щодо доводів захисту про фінансовий тягар для підозрюваного, то такі обставини на даному етапі не можуть свідчити про необхідність скасування (зміни) запобіжного заходу. Згідно з ч. 3 ст. 201 КПК України до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний обґрунтовує доводи клопотання. Захист надає копію договору позики, яка не містить дати укладення договору. Оригінал договору, в судовому засіданні сторона захисту не надала. Також не було надано документів на підтвердження сплати відсотків за користування підозрюваним позикою. Таке у своїй сукупності обумовлює критичне ставлення слідчого судді до наявності відповідних договірних зобов`язань у підозрюваного. Крім того, якщо брати до уваги ці договірні відносини, то за приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тож посилання адвоката на необхідність сплачувати підозрюваним щомісяця 5 % від суми застави не доводить надмірності застосованого до нього запобіжного заходу.

3.8.Крім того, природа і сутність застави як запобіжного заходу полягає у тому, що вона становить процесуальний примус до підозрюваного з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, в тому числі і шляхом стимулювання належної поведінки підозрюваного. Так, згідно зі ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Слідчий суддя погоджується з захистом в тому, що сплив строку досудового розслідування може зумовлювати пом`якшення запобіжного заходу. Однак станом на день розгляду клопотання строк застосування запобіжного заходу у виді застави становить менше двох місяців і цей термін, з огляду на інкриміноване правопорушення, особливості розслідування цієї категорії злочинів та запобіжного заходу у підозрюваного середнього рівня суворості не є надмірним.

3.9.З огляду на ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури. Слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження призначена підозрюваному застава є співмірною обставинам кримінального правопорушення, особі підозрюваного і не становить порушення прав підозрюваного. Виходячи із представлених в судовому засідання аргументів, саме цей запобіжний захід є таким балансоутворючим фактором, який забезпечує виконання завдань кримінального провадження. При чому необхідність виконання умов договору цивільно-правового характеру не є такою обставиною, адже ця обставина нерелевантна суті запобіжного заходу.

4.Викладене у сукупності з відсутністю у матеріалах клопотання відомостей, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу, зумовлює відмову у його задоволенні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 201, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання адвоката Вернидубова С.І., в інтересах ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 04.02.2020

Слідчий суддя В.В. Михайленко